Справа № 815/22/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2018 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі у складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.,
за участю секретаря судового засідання Левчук О.В.,
представника позивача - Тіщенко О.В.,
представника відповідача - Поліщук І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства ТИЛІГУЛ (67555, Одеська область, Лиманський район, с. Сичавка, вул. Прикордонна,43) до Головного управління Держпраці в Одеській області (65044, м. Одеса, пр. Шевченка, 2) про визнання протиправним та скасування припису №15-20-016/0299-0234 від 15.11.2017 року, постанови №49 від 30.11.2017 року,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство ТИЛІГУЛ (далі - ПП ТИЛІГУЛ ) з позовом (т.1 а.с.70-77) до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі - ГУ Держпраці), в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати припис №15-20-016/0299-0234 від 15.11.2017 року, винесений ПП ТИЛІГУЛ головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці ГУ Держпраці Міхно О.Ю.;
- визнати протиправним та скасувати постанову №49 від 30.11.2017 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, винесену першим заступником начальника ГУ Держпраці Калайдою М.О., якою на ПП ТИЛІГУЛ накладено штраф у розмірі 192 000 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з ГУ Держпраці на користь ПП ТИЛІГУЛ судові витрати.
Позивач зазначив, що 07.12.2017 року ним отримано поштове відправлення від ГУ Держпраці, в якому знаходились два примірника Акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №15-20016/0299 від 15.11.2017 року (далі - Акт), в якому зазначено, що в період з 06.11.2017 року по 15.11.2017 року співробітниками ГУ Держпраці було проведено інспекційне відвідування ПП ТИЛІГУЛ та два примірника припису №15-20-016/0299-0234 від 15.11.2017 року.
23.12.2017 року ПП Тилігул отримало лист ГУ Держпраці від 04.12.2017 року з постановою №49 від 30.11.2017 року про накладення на підприємство штрафу у розмірі 192 000грн., винесену за результатами розгляду Акту перевірки №15-20016/0299 від 15.11.2017 року.
Позивач вважає, що оскаржувані припис та постанова є неправомірними та такими що підлягають скасуванню у зв'язку з порушенням порядку проведення перевірки та необґрунтованим зазначенням в Акті перевірки та оскаржуваних приписі, постанові про наявність порушень законодавства з його сторони, оскільки такі порушення відсутні.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою КМУ № 295 від 26.04.2017 року (далі - Порядок №295), яким визначено, що тривалість інспекційного відвідування для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва не може перевищувати двох робочих днів. ПП ТИЛІГУЛ відноситься до суб'єктів мікропідприємництва, проте згідно Акту перевірки інспекційне відвідування тривало з 06.11.2017 року по 15.11.2017 року, тобто більш встановлених Порядком №295 двох робочих днів.
В порушення Порядку №295 Акт перевірки не був наданий для його підписання в день його складання, не проінформовано ПП ТИЛІГУЛ перед підписанням Акту про його права та обов'язки. Акт перевірки згідно його змісту було складено 15.11.2017 року та отриманий поштовим відправленням 07.12.2017 року разом з Приписом, тоді як відповідно до п. 24 Порядку №295 припис вноситься не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Положення цього пункту кореспондуються з положеннями п.27 цього ж Порядку, яким також передбачено, що припис вноситься у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування, за результатами аналізу матеріалів після розгляду зауважень.
Позивач зазначив, що отриманий ним припис містить відомості, які не відповідають дійсності, зокрема, в ньому вказано, що перевіркою встановлено: порушення законодавства про працю, що відмічено актом перевірки від 15.11.2017 року №15-20-016/300, проте такого Акту перевірки відносно ПП ТИЛІГУЛ не складалось. Також у Приписі зазначено, що перевірка проводилась на підставі листа Лиманської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, тоді як в отриманому поштою Акті №15-20-016/0299 від 15.11.2017 року зазначено, що вона проводилась на підставі листа ГУ ДФС в Одеській області. Крім того, у Приписі зазначено, що з ним ознайомлений та один примірник для виконання отримав директор ПП ГЕРА .
Позивач також стверджує, що даний Припис є безпідставним, оскільки порушень, які зазначені в Приписі як такі, що необхідно усунути, ним не допущено.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень порушені також норми Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 року №509 (далі Порядок накладення штрафів №509), оскільки він про розгляд справи не повідомлений у строк встановлений вказаним порядком, тобто своєчасно. Про розгляд справи 30.11.2017 року він дізнався після винесення постанови, що позбавило його права на захист своїх прав та інтересів шляхом надання пояснень, документів, заперечень. Крім того, Акт складений у порушення законодавства не може бути підставою для прийняття рішення, яке має негативні наслідки для суб'єкта господарювання.
Порушення порядку проведення перевірки потягло прийняття неправомірних рішень, оскільки висновки акту перевірки про приховування трудових правовідносин ПП ТИЛІГУЛ з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не відповідають дійсності, оскільки 28.08.2017 року між ПП ТИЛІГУЛ та ОСОБА_6 укладено цивільно-правовий договір №3-Т про виконання робіт (надання послуг), за умовами якого ПП ТИЛІГУЛ (замовник) доручив, а ОСОБА_6 (виконавець) взяв на себе зобов'язання виконати роботи (надати послуги) по навантаженню-розвантаженню риби, охороні та забезпеченню збереження інвентарю, на сезон лову 2017 року, у період з 28.08.2017 року до 31.10.2017 року. Також 31.08.2017 року між ПП ТИЛІГУЛ та ОСОБА_5 укладено цивільно-правовий договір №4-Т про виконання робіт (надання послуг), за умовами якого ПП ТИЛІГУЛ (замовник) доручив, а ОСОБА_5 (виконавець) взяв на себе зобов'язання виконати роботи (надати послуги) по навантаженню-розвантаженню риби на сезон лову 2017 року, у період з 31.08.2017 року до 31.10.2017 року. Оплата праці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проведена у прядку, передбаченому цивільно-правовими договорами, тобто вказані виплати не є заробітною платою, оскільки з вказаними особами не має трудових правовідносин, а є винагородою за цивільно-правовими договорами.
Відповідно неправомірним є застосування оскаржуваною постановою №49 фінансової санкції за фактичний допуск до роботи двох працівників без оформлення трудових договорів, із розрахунку тридцятикратного розміру мінімальної заробітної плати за кожного працівника, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Позивач зазначив, що в акті перевірки відповідачем зазначаються висновки, на підставі матеріалів отриманих від ГУ ДФС в Одеській області, а саме: на момент виходу в рамках фактичної перевірки 28.08.2017 року на прибережній зоні, причал №260 знаходився один робітник, а саме ОСОБА_6 та охоронець, який працює на підміні ОСОБА_7, що вбачається з пояснень, в яких ОСОБА_6 не вказує про те, що він є співробітником ПП ТИЛІГУЛ , він зазначив, що знаходиться за особистим проханням ОСОБА_7. Також в акті перевірки інтерпретовані і пояснення ОСОБА_5, котрий не казав про перебування в трудових відносинах з ПП ТИЛІГУЛ , а зазначив про його находження на узбережжі за особистим проханням ОСОБА_8.
Крім того, позивач вважає, що оскільки Акт перевірки від 15.11.2017 року складений у порушення вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та містить недостовірні відомості, він не може бути використаний в якості законної підстави для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій або інших заходів реагування, зокрема, у вигляді припису. Будь-які рішення прийняті на підставі незаконного акту, є протиправними та незаконними і не можуть сприйматися суб'єктами господарювання як законні, а також на підставі таких документів контролюючими органами не може бути прийнято жодних рішень, які мають або можуть мати юридичні наслідки для суб'єкта господарювання.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 04.01.2017 року відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства ТИЛІГУЛ про забезпечення позову, поданого ПП ТИЛІГУЛ до ГУ Держпраці в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису №15-20-016/0299-0234 від 15.11.2017 року, постанови №49 від 30.11.2017 року.
Ухвалою суду від 04.01.2018 року адміністративний позов залишений без руху та наданий строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 23.01.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі.
Представник відповідач надав до суду відзив на позов 03.03.2018 року.
У відзиві на позов представник відповідача вважав позов необґрунтованим та просив відмовити у його задоволенні.
Представник відповідача у відзиві зазначив, що листом про надання інформації №9575/9/15-32-13-04-06 від 20.10.2017 року ГУ ДФС в Одеській області повідомило ГУ Держпраці, що в ході фактичної перевірки ПП ТИЛІГУЛ виявлені наймані працівники без належного оформлення трудових відносин. На підставі листа ГУ ДФС видано Наказ ГУ Держпраці від 01.11.2017 року №1362 про проведення у період з 02.11.2017 року по 15.11.2017 року (включно) позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у ПП ТИЛІГУЛ .
За результатами інспекційного відвідування інспектором праці ПП ТИЛІГУЛ складено акт №15-20-016/0299 від 15.11.2017 року та винесено припис №15-20-016/0299-0234 від 15.11.2017 року. Актом перевірки встановлено порушення ПП ТИЛІГУЛ вимог ст.21 та ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України щодо допущення працівників, гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до роботи без укладення трудового договору.
В Акті перевірки зазначено про обставини встановлені актом фактичної перевірки ГУ ДФС від 01.09.2017 року №1184/15-32-13-04/3361, а саме - на момент виходу в рамках фактичної перевірки 28.08.2017 року на прибережній зоні, причал №260, знаходився один робітник, ОСОБА_6, який надав пояснення, що перебуває на території ПП ТИЛІГУЛ у зв'язку з проханням свого знайомого ОСОБА_7 щодо охорони цієї території.
Під час здійснення інспекційного відвідування ПП ТИЛІГУЛ надало цивільно-правовий договір №3-Т на виконання робіт (надання послуг) від 28.08.2017 року укладений між ПП ТИЛІГУЛ та громадянином ОСОБА_6
Представник відповідача зазначив, що ОСОБА_5 працював у ПП ТИЛІГУЛ без належного оформлення трудових відносин, а після перевірки ГУ ДФС, з метою уникнення відповідальності, намагаючись приховати трудові відносини з громадянином ОСОБА_5 здійснив підміну трудового договору цивільно-правовим.
Враховуючи встановлені порушення на підставі Акту перевірки відповідно до Порядку накладення штрафів №509 перший заступник начальника ГУ Держпраці Калайда М.О., прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу, розглянув зазначену справу та прийняв постанову від 30.11.2017 року №49, якою вирішив накласти на ПП ТИЛІГУЛ штраф у розмірі 192 000 грн.
Представник відповідача зазначив, що згідно з Наказом ГУ Держпраці від 01.11.2017 року №1362 позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у ПП ТИЛІГУЛ вирішено провести у період з 02.11.2017 року по 15.11.2017 року (включно).
Фактичний вихід на інспекційне відвідування відбувся один раз 09.11.2017 року.
В обґрунтування заперечень щодо доводів позивача про порушення строків перевірки, представник відповідача зазначила, що відповідно до чинного законодавства України у ГУ Держпраці відсутній обов'язок з'ясовувати чи є підприємство суб'єктом мікропідприємництва.
Також представник відповідача зазначила, що відповідно до п.26 Порядку №295 у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акту і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірника акту і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення.
На виконання вимог п.26 Порядку №295 наступного дня після складання, акт перевірки та припис було направлено рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення ПП ТИЛІГУЛ .
Першим заступником начальника ГУ Держпраці 23.11.2017 року було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу, яке було призначено на 30.11.2017 року. Повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу було направлено ПП ТИЛІГУЛ 24.11.2017 року рекомендованим листом, про що зроблена відповідна позначка в повідомленні. Оскільки на адресу ГУ Держпраці не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та іншої підстави для перенесення розгляду чинним законодавством не передбачено, ГУ Держпраці не мало законних підстав для відкладення розгляду справи. 30.11.2017 року було розглянуто справу про накладення штрафу та прийнято постанову про накладення штрафу №49.
Представник відповідача вважає припис №15-20-016/0299-0234 від 15.11.2017 року та постанову про накладення штрафу від 30.11.2017 року №49 законними, обґрунтованими та правомірними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові.
Представник відповідача позов не визнала з підстав зазначених у відзиві на позов, вважала його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Підтвердив обставини, викладені у відзиві, що перевірка згідно з наказом повинна бути проведена у період з 02.11.2017 року по 15.11.2017 року (включно), у ГУ Держпраці відсутній обов'язок з'ясовувати чи є підприємство суб'єктом мікропідприємництва. Фактичний вихід на інспекційне відвідування відбувся один раз 09.01.2017 року. Представник зазначив, що порушення вже були встановлені актом перевірки ГУ ДФС. Не може пояснити чи були відібрані пояснення у працівників, якщо були - це повинно бути відображено в Акті. Представник не вважав порушенням зі сторони ГУ Держпраці направлення акту перевірки поштою, оскільки такий спосіб вручення акту перевірки передбачений Порядком. Вважає укладення цивільно-правових договорів неправомірним, оскільки є способом ухилення від відповідальності за не укладення трудових договорів. Представник не надав пояснень, яке саме законодавство було порушено позивачем укладенням цивільно-правових договорів на надання визначених робіт, послуг. Представник відповідача вважає, що припис та постанова про накладення штрафу є правомірними.
Судом встановлено, що позивач ПП ТИЛІГУЛ зареєстровано 22.07.2005 року, код ЄДРПОУ 33663215. Згідно даних статистики основний вид морське рибальство за кодом КВЕД 03.11..
Листом ГУ ДФС, зареєстрованим у ГУ Держпраці 20.10.2017 року за вхід. №11385/01-32, повідомлено відповідача, що під час проведення фактичних перевірок ПП ГЄРА (код ЄДРПОУ 39799579) та ПП ТИЛІГУЛ (код ЄДРПОУ 33663215) виявлені наймані працівники без належного оформлення трудових відносин, встановлено використання праці найманих працівників з порушенням вимог ст.ст. 21,24,26,52,53,61,62-64,94 КЗпПУ. За результатами фактичних перевірок складено акти від 14.08.2017 №198/11/15-32-13-04 та від 10.08.2017 №194/11/15-32-13-04. Інформація надається для подальшого реагування та вжиття заходів в межах компетенції (а.с.120).
На підставі вказаного листа, ст.259 КЗпПУ, Порядку №295 ГУ Держпраці прийнятий наказ від 01.11.2017 року №1362 Про проведення інспекційного відвідування , яким наказано начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці ГУ Держпраці Мартус Л.В., головному державному інспектору відділу з питань додержання про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці ГУ Держпраці Міхно О.Ю., у період з 02.11.2017 року по 15.11.2017 року (включно) здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у ПП ТИЛІГУЛ , яке зареєстроване за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Сичавка, вул. Прикордонна, буд.43. Крім того, наказано Міхно О.Ю. оформити результати інспекційного відвідування відповідності до наказу Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року №390 Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (а.с.33).
На зазначених в наказі посадових осіб видано направлення від 01.11.2017 року №13/01-29-2533 на здійснення інспекційного відвідування позивача з 02.11.2017 року по 15.11.2017 року (включно) щодо додержання законодавства про працю на підставі листа ГУ ДФС №9575/9/15-32-13-04-06 від 20.10.2017 року (а.с.34).
Згідно з Актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №15-20-016/0299 від 15.11.2017 року вона проводилась головним державним інспектором відділу з питань додержання про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з питань праці ГУ Держпраці Міхно О.Ю. у період з 02.11.2017 року по 15.11.2017 року. Акт підписаний лише головним державним інспектором Міхно О.Ю. Таким чином, незважаючи на те, що наказом покладений обов'язок на здійснення перевірки двом посадовим особам, його проводила одна посадова особа (а.с.94-101).
В Акті перевірки у розділі виявлених порушень зазначено, що відповідно до наданої ДФС в Одеській області інформації в рамках фактичної перевірки 28.08.2017 року на прибережній зоні, причал № 260 знаходився один робітник, а саме ОСОБА_6 - охоронець, відповідно пояснення працює на підмінні ОСОБА_7 28.08.2017р. На момент виходу в рамках фактичної перевірки 31.08.2017 року на прибережній зоні, причал №260 знаходився один робітник, а саме ОСОБА_5 - рибаком, відповідно пояснення працює на підмінні ОСОБА_8
Директором ПП ТИЛІГУЛ ОСОБА_10 надано пояснення, відповідно яких за порушення трудової дисципліни наказом від 31.08.2017року ОСОБА_11 та ОСОБА_8 оголошено догани. Внаслідок виниклої ситуації 28.08.2017року з ОСОБА_6 та 31.08.2017року з ОСОБА_5 укладено договори на виконання робіт.
В ході здійснення первинного позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування адміністрація Підприємства представила договори цивільно-правового характеру: ОСОБА_6 від 28.08.2017р. № 3-Т, ОСОБА_5 від 31.08.2017р. № 4-Т, термін дії яких з ОСОБА_6 з 28.08.20І7р. до 31.10.2017р., з ОСОБА_5 - з 31.08.2017р. до 31.10.2017р.
Згідно зазначених договорів з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати такі роботи (надати послуги): по навантаженню - розвантаженню риби, охороні та забезпеченню збереження інвентаря, на сезон лову 2017р. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Дослідивши договори, акти виконаних робіт та оплату по ним, перевіряючий в Акті перевірки зазначає, що договори містять ознаки прихованих трудових правовідносин.
В Акті зазначено, що з урахуванням системного аналізу чинного законодавства про працю фахівцями ГУ Держпраці в Одеській області виявлено факт підміни трудового договору на цивільно-правовий роботодавцем гр. ОСОБА_6, ОСОБА_5 (а.с.99).
Головним державним інспектором Міхно О.Ю. 15.11.2017 року складений та підписаний Припис №15-20-016/0299-0234 (а.с.102).
Крім того, на підставі Акту перевірки від №15-20-016/0299 від 15.11.2017 року прийнята постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 30.11.2017 року №49, якою накладений на позивача штраф у розмірі 192000грн. у відповідності до ч.2 ст.265 КЗпПУ (а.с.104-105).
Дослідивши надані сторонами докази суд дійшов висновку, що відповідачем при здійсненні позапланового заходу та складанні за його результатами акту та прийняття рішень (припису, постанови) не дотримані вимоги ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач є суб'єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці.
Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі Положення №96) державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 7 Положення №96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 11.02.2015 року №100 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов КМУ утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці, зокрема, утворено ГУ Держпраці в Одеській області шляхом реорганізації Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області та Територіальної державної інспекції з питань праці в Одеській області.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні органи Державної служби України, затверджене наказом Мінсоцполитіки від 27.03.2015 №340 Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Відповідно до п.4 Положення ГУ Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.5).
Наказом Державної служби України з питань праці від 04.02.2016 року № 8 затверджено положення про Головне управління Держпраці в Одеській області, у пункті 1 якого зазначено, що Головне управління є територіальним органом Держпраці України та здійснює свої повноваження на території Одеської області.
Підстави, порядок, процедура здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами встановлений Законом України №877-V, Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою КМУ від 26.04.2017 року №295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України (далі Порядок №295), а також Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року №390 (далі Порядок №390), який вказується в наказі відповідача від 01.11.2017 року №1362 Про проведення інспекційного відвідування та який був чинний на час здійснення перевірки позивача (втратив чинність згідно з наказом Міністерства соціальної політики України від 04.12.2017 року № 1917).
Частиною 4 ст.2 Закону України №877-V щодо сфери дії цього Закону встановлено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до ч.5 ст.2 Закону зазначені у ч.4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, ч.1,4,6-8, абз.2 ч.10, ч.13 та 14 ст.4, ч.1-4 ст. 5, ч.3 ст.6, ч.1-4 та 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч.3 ст. 22 цього Закону.
Аналіз вказаної норми Закону свідчить про те, що норм Закону України №877-V повинні дотримуватися всі органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, а також зазначені норми, які повинні бути дотримані вказаними органами у будь-якому випадку.
Зокрема, підстави проведення інспекційних відвідувань щодо додержання законодавства про працю встановлені також п.5 Порядку №295. Інспекційні відвідування проводяться, у тому числі за інформацією ДФС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень (пп.6).
Таким чином, підстава для проведення перевірки позивача була наявна, що ним фактично не заперечується. Проте обґрунтованими є доводи позивача, що позивач порушив вимоги законодавства щодо визначення строків проведення перевірки, яка відповідно до наказу повинна була здійснюватися у період з 02.11.2017 року по 15.11.2017 року (включно), а згідно з Актом перевірки здійснювалась з 06.11.2017 року по 15.11.2017 року, тоді як відповідно до п.10 Порядку №295 тривалість інспекційного відвідування, не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
Представник відповідача не спростував твердження позивача, що він відноситься до суб'єктів мікропідприємництва, що відповідно вимагало від суб'єкта владних повноважень здійснити перевірку протягом двох робочих днів. Проте вказаний строк був суттєво порушений.
Суд вважає неспроможним доводи представника відповідача, що у нього відсутній відповідно до законодавства обов'язок встановлювати відноситься чи ні суб'єкт перевірки суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва, та розцінює його як ухилення від дотримання вимог законодавства щодо строків проведення перевірки, оскільки від встановлення того який суб'єкт господарювання буде перевірятися повинен встановлюватися строк перевірки відповідно до п.10 Порядку№295 у відповідному наказу ГУ Держпраці. Саме положення цього п.10 щодо строків проведення перевірки вимагає від відповідача встановлювати чи відноситься суб'єкт перевірки до суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва.
Серед принципів здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до ст.3 Закону України №877-V визначені: - гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; - об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); - здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; - відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); - презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).
Вказані вимоги Закону відповідачами не дотримано. При проведенні перевірки порушені права позивача, які гарантовані йому встановленою процедурою здійснення перевірки (інспектування).
Так, пунктами 5,6,7 Порядку №390 визначено, що інспектору на час проведення перевірки надається робоче місце, обладнане належним чином, право користування телефонним зв'язком, розмножувальною технікою, іншими послугами технічного характеру, необхідними для реалізації повноважень під час перевірки, оформлення матеріалів перевірки, спілкування з працівниками (у разі необхідності одержання пояснень).
Перевірка складається з таких етапів: - робота з документами, наданими суб'єктами господарювання на вимогу Інспектора; - оформлення документів за результатами перевірки; - ознайомлення суб'єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки; - проведення за результатами перевірки роз'яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).
За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
З урахуванням положень ст.2 Закону України №877-V щодо необхідності дотримання вимог цього закону органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення ч.1-4 та 6 ст. 7 Закону.
Частиною 6 ст.7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акту органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акту відповідний запис.
Один примірник акту вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з п.14 Порядку №295 під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право, крім іншого, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акту або припису; перед підписанням акту бути поінформованим про свої права та обов'язки; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці.
Пунктами 19,20,21 Порядку №295 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акту залишається в об'єкта відвідування.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акту. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Відповідно до п.23,24 Порядку припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акту (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Пунктом 26 Порядку визначено, що у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акту і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акту і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акту та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.
Таким чином, вищезазначені положення Закону України №877-V, Порядку №390, Порядку №285 вимагають від суб'єкта владних повноважень дотримання відповідних процедур, які є гарантією права на захист своїх інтересів суб'єкта господарювання.
Зокрема, перевірка, інспектування (за виключенням невиїзного інспектування) проводиться на протязі всього строку перевірки у суб'єкта перевірки, у нього ж в останній день перевірки складається акт перевірки та підписується. Припис може бути виданий лише після розгляду зауважень на акт перевірки.
Порушення вказаних норм щодо процедури проведення перевірки не заперечуються у відзиві на позов та не спростовані представником відповідача у судовому засіданні. Представник відповідача не заперечував, що фактично інспекційне відвідування відбулось в один день - 09.11.2017 року. Таким чином, акт перевірки складався не за місцем здійснення перевірки та не вручався у спосіб встановлений порядком керівнику підприємства.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, який зазначає, що направлення поштою акту перевірки та припису є способом вручення встановленим Порядком. Дійсно Порядок №295 встановлює такий спосіб вручення акту перевірки як направлення його поштою, але за умови, що під час його підписання та вручення у суб'єкта перевірки керівник або уповноважена ним особа відмовилась від його отримання.
Проте відповідач не намагався його вручити керівнику ПП ТИЛІГУЛ в останній день перевірки, оскільки фактично на підприємстві знаходився один день 09.11.2017 року, а акт перевірки від 15.11.2018 року та припис від 15.11.2018 року складав не за місцем перевірки та направив акт та припис поштою позивачу при відсутності підстав встановлених законодавством.
Тобто і припис складений у порушення Порядку без урахування зауважень позивача, оскільки повинен вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акту (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Дослідивши оскаржуваний припис, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що оскаржуваний припис не може вважатися належним чином оформленим та стосуватися саме його, оскільки містить посилання на підставу його винесення - акт перевірки від 15.11.2018 року №15-20-016/300, та підставу проведення перевірки - лист Лиманської ОДПІ ГУ ДФС в Одеський області, тоді як акт відносно ПП ТИЛІГУЛ складений 15.11.2018 року за №15-20-016/0299 та підставою перевірки зазначений лист ГУ ДФС. Враховуючи, що в приписі вимагається усунути порушення законодавства з посиланням лише на норми законодавства без зазначення конкретних порушень зі сторони позивача. Припис адресований на керівника ПП ТИЛІГУЛ , але значиться, що його повинен підписати директор ПП ГЕРА .
Судом встановлено, що відповідачем також порушений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМУ №509 від 17.07.2017 року (далі Порядок №509), в частині права особи на участь у процесі прийняття рішення, що перевіряється судом у відповідності до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пунктів 4,5,6 Порядку №509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів. Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Пунктом 7 Порядку №509 встановлено, що справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Судом встановлено, що рішення про розгляд справи про накладення штрафу №049 було прийняте 23.11.2017 року (а.с.159).
Повідомлення №049 від 23.11.2017 року про те, що розгляд справи відбудеться о 11год.20 хв. 30.11.2017 року відправлено рекомендованим листом 24.11.2017 року (а.с.160).
При цьому у вказаному повідомленні (а.с.160), складеному головним державним інспектором О.В. Міхно, відображено у графі про вручення повідомлення особисто керівнику/ представнику суб'єкта господарювання, що воно вручено рекомендованим листом від 24.11.2017 року №6370003789187. Проте згідно даних сайту Укрпошта вказане повідомлення вручено отримувачу 08.12.2017 року, тобто після дати призначення слухання справи.
Таким чином, станом на 30.11.2017 року відповідач достовірно знав, повинен був знати про невручення повідомлення позивачу, а тому розгляд справи не міг відбутися 30.11.2017 року, оскільки це порушує права позивача.
Крім того, відповідач не довів наявність порушень законодавства про працю зі сторони позивача, притягнувши його до відповідальності.
У постанові про накладення штрафу процитовані як встановлені факти, висновки перевіряючого викладені в Акті перевірки та незважаючи на те, що перевіряючим був один інспектор, в Акті як і в постанові зазначено, що з урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства про працю фахівцями ГУ Держпраці в Одеській області виявлено факт підміни трудового договору на цивільно-правовий між роботодавцем гр. ОСОБА_6, ОСОБА_5, тобто не зазначено якими фахівцями ГУ Держпраці в Одеській області було виявлено вказаний факт, яким чином він був виявлений та які доказивказаного факту наявні.
В акті перевірки, постанові відповідача, а також в судовому засіданні представник відповідача не заперечував наявності цивільно-правових угод гр. ОСОБА_6, ОСОБА_5 та не навів жодних підстав щодо неправомірності вказаних угод, не навів доказів твердження ГУ Держпраці підміні цими договорами трудових договорів. При проведенні перевірки пояснення у вказаних працівників не відбирались.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача що знаходження вказаних осіб на причалі під час перевірок працівниками ГУ ДФС не може свідчати про порушення норм КЗпПУ зі сторони позивача, оскільки вказані особи пояснили працівникам ГУ ДФС про знаходження 28.08.2017 року та 31.08.2017 року на причалі тимчасово за проханням працівників ПП ТІЛИГУЛ відповідно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.128,129), які і були притягнуті до дисціплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, що відображено і в Акті перевірки.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Суд вважає, що з ГУ Держпраці за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 4480,00грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13,139,241-246 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Приватного підприємства ТИЛІГУЛ (67555, Одеська область, Лиманський район, с. Сичавка, вул. Прикордонна,43, код ЄДРПОУ 33663215) до Головного управління Держпраці в Одеській області (65044, м. Одеса, пр. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 39781624) про визнання протиправним та скасування припису №15-20-016/0299-0234 від 15.11.2017 року, постанови №49 від 30.11.2017 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис №15-20-016/0299-0234 від 15.11.2017 року.
Визнати протиправним та скасувати постанову №49 від 30.11.2017 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на ПП Тилігул накладено штраф у розмірі 192 000,00 грн.
Стягнути з Головного управління Держпраці в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства ТИЛІГУЛ судові витрати у розмірі 4480,00грн.
Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст.293,295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2018 |
Оприлюднено | 02.05.2018 |
Номер документу | 73695820 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Катаєва Е. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні