Рішення

від 25.04.2018 по справі 823/508/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року справа № 823/508/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В. розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Власов Транс" про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №0220067 від 28.03.2017, -

В С Т А Н О В И В:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Власов Транс", в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №0220067 від 28.03.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.12.2017 дізнався про існування постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу №0220067 від 28.03.2017, на підставі якої Центральним відділом державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області було відкрито виконавче провадження щодо стягнення з нього 1700 грн. штрафу. Вказану постанову було прийнято за наслідками проведеної 02.02.2017 перевірки, в ході якої виявлено порушення статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт . Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на те, що Законом України Про автомобільний транспорт встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Однак позивач не є автомобільним перевізником в розумінні Закону України Про автомобільний транспорт , оскільки не здійснював на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортним засобом марки MAN д.н. НОМЕР_1, а лише надав його в оренду товариству з обмеженою відповідальністю Власов Транс на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 25.02.2016, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. та за реєстрованим в реєстрі за №968. Оскільки позивач не є суб?єктом господарювання, що здійснює діяльність з надання послуг з перевезення вантажів, тому не є суб?єктом правопорушення, за яке накладено штраф оскаржуваною постановою.

Відповідач проти позову заперечив. 26.03.2018 надав відзив, в якому вказав, що водій не надав офіційного документу про використання транспортного засобу на законних підставах наймачем (орендарем) ТОВ Власов транс , це свідчить про навмисне приховування факту передачі транспортного засобу його власником в найм (оренду) з метою ухилення від відповідальності за порушення вимог чинного законодавства як власника так і наймача (орендаря). За результатами проведення перевірки був складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом №ВА0111075 від 14.02.2017, у якому зафіксоване виявлене порушення - відсутність у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа. Водій ОСОБА_3 від письмових пояснень та підпису акта відмовився. Позивачу надсилалось запрошення про розгляд вказаного акта та постанови №0220067 від 28.03.2017 рекомендованим листом, але з незалежних від відповідача причин лист повернувся за закінченням терміну зберігання. Позивач не заперечує виявленого факту відсутності на момент перевірки у водія протоколу та адаптації тахографа належного йому автомобіля. Із вказаних підстав у задоволенні позову просив відмовити.

Третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Власов Транс" позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті підтримало. 16.03.2018 надало пояснення, в яких вказало, що транспортний засіб марки MAN д.н. НОМЕР_1 з 25.02.2016 перебуває в оренді товариства відповідно до договору найму (оренди) транспортного засобу від 25.02.2016, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. та зареєстрованим в реєстрі за №968, та акту приймання-передачі транспортного засобу від 25.02.2016. Таким чином, під час проведення перевірки 02.02.2017, на підставі результатів якої була винесена оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач не міг бути перевізником в розумінні Закону України Про автомобільний транспорт , оскільки перевезення вантажу автомобілем марки MAN д.н. НОМЕР_1 здійснювало ТОВ Власов транс .

29.03.2018 позивач подав відповідь на відзив, в якій вказав, що наданий відповідачем відзив не містить жодних заперечень проти доводів позивача. Відповідач підтверджує факт керування транспортним засобом під час проведення перевірки іншою особою - водієм ОСОБА_3 Відповідач не навів заперечень проти того, що позивач не є перевізником у розумінні Закону України Про автомобільний транспорт , та проти того, що його притягнуто до відповідальності за порушення, вчинене товариством з обмеженою відповідальністю Власов транс . Також зазначив, що в порушення норм чинного процесуального законодавства, отримав від відповідача лише відзив на позову заяву, жодного із доказів, перелічених у додатках до відзиву, не отримав. Крім цього, копія відзиву була надіслана лише представнику позивача, тобто не всім учасникам справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступне.

Згідно договору найму (оренди) транспортного засобу від 25.02.2016, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., зареєстрованого в реєстрі за №968, ОСОБА_1 (позивач у справі) є власником транспортного засобу марки MAN TGM 15.250 д.н. НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого Центром 7141 09.02.2016.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 29.08.2015.

Згідно товарно-транспортної накладної №ПЕ-07/01/02/17 від 01.02.2017 автомобілем з державним номером НОМЕР_1, належним на праві власності позивачу, здійснювалось перевезення вантажу з пункту навантаження АДРЕСА_1 до пункту розвантаження АДРЕСА_2. Вантажовідправником та вантажоодержувачем зазначене приватне підприємство Перша логістична код ЄДРПОУ 38080700. Графа автомобільний перевізник не заповнена.

02.02.2017 о 13 год. 40 хв. на автодорозі Н-01, Київ-Знам?янка, 244 км. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області Поповим О.П. та Литвиненко М.І. було проведено перевірку транспортного засобу марки MAN, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_3

За результатами перевірки був складений акт від 02.02.2017, яким зафіксовано порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт - надання послуг з перевезення вантажів на договірних умовах згідно ТТН ПЕ-07/01/02/17 від 01.02.2017, вантажовідправник та вантажоодержувач ПП Перша логістична , без оформлення документів, перелік яких передбачений статтею 48 цього Закону, а саме: протокол про перевірку та адаптацію транспортного засобу (тахографу) згідно наказу СТЗУ №385 від 24.06.2010.

28.03.2018 Управлінням Укртрансбезпеки у Черкаській області за вчинене порушення прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу СА №0220067 (а.с. 7), якою за порушення норм абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт постановлено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн.

Вказана постанова була направлена на адресу позивача 31.03.2017 та повернута 03.05.2017 за закінченням терміну зберігання.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України Про автомобільний транспорт № 2344-III від 05.04.2001.

Стаття 48 Закону №2344-III передбачає перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, а саме: автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред?являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов?язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №946/18241, визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів

Згідно статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вказаними приписами обов'язок здійснювати вантажні перевезення за наявності документів, передбачених статтею 48 Закону №2344-III, та відповідальність у разі їх відсутності встановлена для автомобільних перевізників.

Статтею 33 Закону № 2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Згідно з пунктом 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 №207, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, таким документом є, зокрема, товарно-транспортна накладна.

Згідно з пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Зі змісту товарно-транспортної накладної ПЕ-07/01/02/17 від 01.02.2017, вбачається, що у графі автомобільний перевізник назва автомобільного перевізника не вказана.

З акту перевірки від 02.02.2017 вбачається, що під час перевірки водієм ОСОБА_3 була надана товарно-транспортна накладна ПЕ-07/01/02/17 від 01.02.2017, у якій вантажовідправником та вантажоодержувачем вказане ПП Перша логістична .

Беручи до уваги, що позивач є власником транспортного засобу MAN д.н. НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець, суд прийшов до висновку що саме позивач є автомобільним перевізником, відтак повинен нести відповідальність за вчинене порушення.

Доводи позивача про те, що автомобіль під час перевезення 02.02.2017 перебував в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю Власов Транс судом не приймаються, оскільки договір оренди транспортного засобу укладений 05.02.2016, акт приймання-передавання згідно договору оренди №968 підписаний 25.02.2016, відтак, вказані докази є суперечливими.

При цьому, згідно частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства, саме товарно-транспортна накладна є допустимим доказом.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, крім випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно пункту частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги вищезазначене, суд прийшов до висновку, що відповідач правомірно виніс оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №0220067 від 28.03.2017, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Руденко