Рішення

від 27.04.2018 по справі 826/10377/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 квітня 2018 року № 826/10377/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу за позовомОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві проскасування податкового повідомлення-рішення від 18 березня 2016 року № 6781201, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 березня 2016 року № 6781201.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки про існування останнього та акту перевірки, на підставі якого було прийнято вказане рішення ОСОБА_1 дізналася лише 17 травня 2016 року.

Вказане, на думку позивача, позбавило його вчасно подати до податкового органу належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують правильність нарахування та своєчасність сплати податків та зборів з доходів, що були одержані внаслідок продажу інвестиційних активів в 2014 році.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, з підстав того, що податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами перевірки, в повній мірі відображає факт порушення позивачем норм податкового законодавства.

У судовому засіданні у задоволені позову просив відмовити.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (станом до 15.12.2017р.), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03 лютого 2016 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78. пп. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, відповідно до наказу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.01.2016 року № 13 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб від отриманих у вигляді інвестиційного прибутку ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результати якої складено Акт № 124/17-01/НОМЕР_1.

Вказаним актом перевірки відповідачем встановлено порушення ст. 36, п. 170.2 ст. 170, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України відповідно до яких фізичною особою ОСОБА_1 завищено суму витрат на придбання інвестиційного активу в 2014 р. В результаті чого занижено фінансовий результат операцій з інвестиційними активами за 2014 р. в сумі 3 815 651, 25 грн.

За результатами перевірки донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2014 рік у сумі 648 417, 11 грн. (646 590, 11 грн. + 1 827, 00).

18 березня 2016 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та ч. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення ст. 36, п. 170.2 ст. 170, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 810 521, 39 грн., в тому числі 648 417, 11 грн. - основний платіж, 162 104, 28 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням суб'єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 ПК України (в редакції, чинній на момент винесення спірного наказу) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу п.п.14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

У відповідності до п.п.163.1.1, п.п.163.1.2 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено ст. 168 Податкового кодексу України.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року (абз.1 - 3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України).

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (п.п.164.1.1 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України).

При цьому, п.п.164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

У відповідності до п.п.164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається в тому числі інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Згідно п.п.14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на:

а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу;

б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на: прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою; портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку;

в) реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

В розумінні норми п.п.14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку врегульований спеціальними нормами Податкового кодексу України, а саме нормами п. 170.2 ст. 170 цього Кодексу.

Згідно з п.п.170.2.7 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України для цілей п.170.2 цього Кодексу термін інвестиційний актив трактується як пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Відповідно до п.п.170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Відповідно до підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Абзацом першим підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Згідно п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані зокрема :а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;

б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку;

в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що у особи виникає обов'язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи як у випадку отримання позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного (податкового) року, так у випадку виникнення від'ємного значення фінансового результату операцій з інвестиційними активами. Крім того, платник податку (фізична особа) зобов'язаний сплачувати податок із позитивного значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 квітня 2015 року ОСОБА_1 було надіслано податковому органу електронною поштою декларацію про майновий стан за 2014 рік , в якій задекларовано:

- дохід від продажу частки корпоративних прав (9% статутного капітал) ТОВ Сермін (ЄДРПОУ 33142730) у розмірі 3 435 711, 25 грн., суму витрат на придбання інвестиційного активу у розмірі 1 669 871, 25 грн. та фінансовий результат операцій з інвестиційними активами у розмірі 1 765 840, 00грн.;

- дохід від продажу частки корпоративних прав (84% статутного капіталу ТОВ Дніпровір-Компані ) у розмірі 500 000, 00 грн., суму витрат на придбання інвестиційного активу у розмірі 2 145 780, 00 грн. та фінансовий результат операцій з інвестиційними активами у розмірі - 1 645 780, 00 грн.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами позивачем задекларовано у розмірі 120 060, 00 грн.

07 серпня 2015 року ОСОБА_1 було надіслано податковому органу електронною поштою уточнену декларацію про майновий стан за 2014 рік, в якій згідно уточнення задекларовано:

- дохід від продажу частки корпоративних прав (9% статутного капітал) ТОВ Сермін (ЄДРПОУ 33142730) у розмірі 3 465 711, 25 грн., суму витрат на придбання інвестиційного активу у розмірі 1 669 871, 25 грн. та фінансовий результат операцій з інвестиційними активами у розмірі 1 795 840, 00грн.;

- дохід від продажу частки корпоративних прав (84% статутного капіталу ТОВ Дніпровір-Компані ) у розмірі 500 000, 00 грн., суму витрат на придбання інвестиційного активу у розмірі 2 145 780, 00 грн. та фінансовий результат операцій з інвестиційними активами у розмірі - 1 645 780, 00 грн.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами позивачем уточнено на 150 050, 00 грн.

Під час розгляду справи, з наданих позивачем документів встановлено наступне.

ОСОБА_1, відповідно до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Сермін (код ЄДРПОУ 33142730) від 05.05.2011 року є власником частки у Статутному капіталі останнього у розмірі 414 360, 00 грн., що становить 9% Статутного капіталу.

24 березня 2014 року між ОСОБА_1 (Довіритель) та ТОВ ЕСАН МІНЕРАЛЗ ЮКРЕЙН ЛТД (Повірений) укладено Договір доручення, за умовами якого Довіритель доручає, а Повірений від імені та за рахунок Довірителя зобов'язується здійснити оплату додаткового внеску в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю Сермін в розмірі 1 255 511, 25 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот одинадцять гривень 25 коп.) гривень, у зв'язку із збільшенням статутного капіталу ТОВ Сермін відповідно до Протоколу № 13 від 29 серпня 2011 року.

Згідно розділу 2 Договору Повірений протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору зобов'язується здійснити сплату додаткового внеску в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю Сермін та повідомити про це Довірителя.

За вимогою Довірителя, Повірений зобов'язується надати докази здійснення платежу, зокрема платіжне доручення з відміткою банку про проведення платежу.

24 березня 2014 року між вказаними сторонами та на виконання Договору доручення складено акт приймання-передачі послуг.

Кошти в розмірі 1 255 511, 25 грн. Повіреним внесено до Статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю Сермін , що підтверджено платіжним дорученням від 24.03.2015 року.

У той же час, судом встановлено, що 24 березня 2014 року між ОСОБА_1 (Продавець) та ТОВ ЕСАН МІНЕРАЛЗ ЮКРЕЙН ЛТД (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу частки, предметом якого є купівля - продаж частки в розмірі 9% (дев'ять відсотків) статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Сермін (код ЄДРПОУ 33142730), що знаходиться за адресою: 25031, Україна, м. Кіровоград, вул. Космонавта Попова,9 (далі - Товариство ) номінальною вартістю 1 669 871, 25 грн. (один мільйон шістсот шістдесят дев'ять тисяч вісімсот сімдесят одна гривна 25 коп.). Майно належить Продавцю на підставі Статуту ТОВ Сермін (в новій редакції), зареєстрованого 03.10.2011 державним реєстратором Кіровоградської міської ради Кіровоградської області за № 14441050017000149.

Статутний капітал Товариства на момент укладення цього Договору становить 18 554 125, 00 грн. (вісімнадцять мільйонів п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі сто двадцять п'ять гривень 00 коп.). Продавець в порядку та на умовах даного Договору зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити частку в розмірі 9% статутного капіталі Товариства .

Відповідно до розділу 3 вказаного Договору вартість частки згідно даного договору складає 1 255 711, 25 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят п'ять тисяч сімсот одинадцять гривень 25 копійок) плюс гривневий еквівалент 200 000, 00 (двісті тисяч) доларів США за курсом продажу доларів США ПАТ Укрсиббанк , що облікується на веб-сайті ПАТ Укрсиббанк на день здійснення платежу, і станом на 21.03.2014 становить 10.60 грн. за один долар США. Таким чином, загальна вартість частки (з урахуванням курсу на 21.03.2014 року) становить 2 120 000, 00 грн. (два мільйони сто двадцять тисяч гривень 00 копійок). Фактичний розмір оплати за частку, що підлягає перерахуванню Продавцю розраховується шляхом додавання до 1 255 711, 25 грн. гривневого еквіваленту 200 000, 00 (двісті тисяч) доларів США за курсом продажу доларів США ПАТ Укрсиббанк , що публікується на веб-сайті ПАТ Укрсиббанк .

Вказаним Договором встановлено, що сплата вказаної вище суми здійснюється шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок Продавця.

24 березня 2014 року між вказаними сторонами та на виконання Договору доручення складено акт приймання-передачі документів.

Відповідно до платіжного доручення від 26.03.2014 року ТОВ ЕСАН МІНЕРАЛЗ ЮКРЕЙН ЛТД перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 2 120 000, 00 грн.

Водночас, судом також встановлено, що ОСОБА_1, згідно Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Дніпровір-Компані (код ЄДРПОУ 36120107) від 09.07.2014 року є власником частки у Статутному капіталі останнього у розмірі 54 500, 00 грн., що становить 100% Статутного капіталу.

16 липня 2014 року позивачем прийнято рішення № 2 про збільшення статутного капіталу ТОВ Дніпровір-Компані на 2 500 000, 00 грн. Статутний капітал згідно вказаного рішення становить 2 554 000, 00 грн.

Згідно платіжного доручення від 24.07.2014 року ОСОБА_1 статутний капітал поповнено на 2 106 600, 00 грн.

У той же час, 23 грудня 2014 року між ОСОБА_1 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Дніпровір-Компані (код ЄДРПОУ 36120107), предметом якого є частка у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровір-Компані у розмірі 2 145 780, 00 (два мільйони сто сорок п'ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень, що становить 84 % (вісімдесят чотири відсотки) Статутного капіталу.

Відповідно до п. 1.4 Договору за домовленістю між сторонами вартість відчужуваної частки 84 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпровір- Компані становить 500 000, 00 (п'ятсот тисяч) гривень.

Оплата за частку, що складає 84% статутного капіталу здійснюється протягом 100 днів з моменту підписання цього договору в готівковому чи безготівковому порядку (п. 1.4 Договору).

Суд бере до уваги вказані докази, як підставу для формування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами.

Втім, при вирішенні вказаної справи, виходить з наступного.

Як встановлено матеріалами вказаної справи встановлено, з метою отримання пояснень та їх документального підтвердження щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) з доходів, що були одержані внаслідок продажу інвестиційних активів, відповідачем на адресу позивача (АДРЕСА_1) було надіслано запит від 29.09.2015 року № 10357/1/26-59-17-05-31. Втім, вказаний запит було повернуто на адресу податкового органу з відміткою пошти за закінченням встановлено строку зберігання .

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Відповідно до ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Таким чином, враховуючи норми вказаного вище законодавства, та відсутністю доказів зміни позивачем податкової адреси, запит від 29.09.2015 року № 10357/1/26-59-17-05-31, вважається таким, що отримано адресатом.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У зв'язку з ненаданням позивачем, у строк, передбачений чинним законодавством інформації на запит податкового органу, останнім 16 січня 2016 року прийнято Наказ № 13 Про проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) та видано направлення на таку перевірку від 16 січня 2016 року № 321/1/26-59-12-01-23.

Вказаний наказ та направлення надіслано на адресу позивача, втім було повернуто до податкового органу з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання .

За результатами перевірки було складено акт № 124/17-01/НОМЕР_1 від 03.02.2016 року, яким встановлено порушення 170, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, що призвело до завищення суми витрат на придбання інвестиційного активу в 2014 р. В результаті чого занижено фінансовий результат операцій з інвестиційними активами за 2014 р. в сумі 3 815 651, 25 грн.

Вказані висновки, як вбачається з вказаного акту, за відсутності відповідних документів, було зроблено на підставі бази даних ЦБД ДРФО, ІС Податковий блок .

За результатами перевірки оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2014 рік у сумі 648 417, 11 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 162 104, 28 грн.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до переконання, що відповідач при прийняті податкового повідомлення-рішення від 18 березня 2016 року № 6781201 діяв на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідач діяв у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством та рамках чинного законодавства прийнято оскаржуване рішення.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (04050, АДРЕСА_1) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін