Постанова

від 10.07.2018 по справі 826/10377/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10377/16 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Епель О.В. Борейко Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2016 року № 6781201.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що позивач правильно визначила загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами, який визначений як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом року, що, на думку апелянта, підтверджується наданими суду першої інстанції доказами.

09.07.2018 р. на адресу Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 лютого 2016 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78. пп. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.01.2016 року № 13, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб від отриманих у вигляді інвестиційного прибутку ОСОБА_6 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., за результати якої складено Акт № 124/17-01/НОМЕР_1.

В зазначеному акті зафіксовано порушення позивачем ст. 36, п. 170.2 ст. 170, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму витрат на придбання інвестиційного активу в 2014 році. В результаті чого, занижено фінансовий результат операцій з інвестиційними активами за 2014 рік в сумі 3 815 651, 25 грн.

Висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства ґрунтуються на твердженні щодо відсутності документів, що підтверджують суму понесених витрат у 2014 році на придбання інвестиційних активів.

За наслідками перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2016 року, яким, згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та ч. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, за порушення ст. 36, п. 170.2 ст. 170, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України ОСОБА_6 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 810 521, 39 грн., в тому числі, 648 417, 11 грн. - основний платіж, 162 104, 28 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленнями-рішенням, позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід- будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

В силу підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку визначений ст. 170 ПК України.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПК України).

При цьому, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Відповідно до пп. а) 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПК України, для цілей цього пункту термін інвестиційний актив означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Згідно пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається платником податків. При цьому платник податку визначає інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів, окремо від інвестиційного прибутку за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на такому ринку.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

При цьому, фізична особа самостійно визначає суму доходів і витрат від операцій з інвестиційними активами, відображає фінансовий результат від таких операцій у річній декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок на доходи фізичних осіб.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29 квітня 2015 року ОСОБА_6 було надіслано податковому органу електронною поштою декларацію про майновий стан за 2014 рік , в якій задекларовано:

- дохід від продажу частки корпоративних прав (9% статутного капітал) ТОВ "Сермін" (ЄДРПОУ 33142730) у розмірі 3 435 711, 25 грн., суму витрат на придбання інвестиційного активу у розмірі 1 669 871, 25 грн. та фінансовий результат операцій з інвестиційними активами у розмірі 1 765 840, 00грн.;

- дохід від продажу частки корпоративних прав (84% статутного капіталу ТОВ "Дніпровір-Компані") у розмірі 500 000, 00 грн., суму витрат на придбання інвестиційного активу у розмірі 2 145 780, 00 грн. та фінансовий результат операцій з інвестиційними активами у розмірі "-" 1 645 780, 00 грн.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами позивачем задекларовано у розмірі 120 060, 00 грн.

07 серпня 2015 року ОСОБА_6 було надіслано податковому органу електронною поштою уточнену декларацію про майновий стан за 2014 рік, в якій, згідно уточнення задекларовано:

- дохід від продажу частки корпоративних прав (9% статутного капітал) ТОВ "Сермін" (ЄДРПОУ 33142730) у розмірі 3 465 711, 25 грн., суму витрат на придбання інвестиційного активу у розмірі 1 669 871, 25 грн. та фінансовий результат операцій з інвестиційними активами у розмірі 1 795 840, 00грн.;

- дохід від продажу частки корпоративних прав (84% статутного капіталу ТОВ "Дніпровір-Компані") у розмірі 500 000, 00 грн., суму витрат на придбання інвестиційного активу у розмірі 2 145 780, 00 грн. та фінансовий результат операцій з інвестиційними активами у розмірі "-" 1 645 780, 00 грн.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами позивачем уточнено на 150 050, 00 грн.

Так, позивач, відповідно до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Сермін" (код ЄДРПОУ 33142730) від 05.05.2011 року, є власником частки у Статутному капіталі останнього у розмірі 414 360, 00 грн., що становить 9% Статутного капіталу.

24 березня 2014 року між ОСОБА_6 (Довіритель) та ТОВ "ЕСАН МІНЕРАЛЗ ЮКРЕЙН ЛТД" (Повірений) укладено Договір доручення, за умовами якого, Довіритель доручає, а Повірений від імені та за рахунок Довірителя зобов'язується здійснити оплату додаткового внеску в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Сермін" в розмірі 1 255 511, 25 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот одинадцять гривень 25 коп.) гривень, у зв'язку із збільшенням статутного капіталу ТОВ "Сермін", відповідно до Протоколу № 13 від 29 серпня 2011 року.

Відповідно до п.2.1 вказаного Договору Повірений протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору зобов'язується здійснити сплату додаткового внеску в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Сермін" та повідомити про це Довірителя.

За вимогою Довірителя, Повірений зобов'язується надати докази здійснення платежу, зокрема, платіжне доручення з відміткою банку про проведення платежу п.2.2 Договору.

В подальшому, 24 березня 2014 року між вказаними сторонами та на виконання Договору доручення складено акт приймання-передачі послуг.

Кошти в розмірі 1 255 511, 25 грн. Повіреним внесено до Статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Сермін", що підтверджено платіжним дорученням від 24.03.2015 року.

Також, 24 березня 2014 року між ОСОБА_6 (Продавець) та ТОВ "ЕСАН МІНЕРАЛЗ ЮКРЕЙН ЛТД" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу частки, предметом якого є купівля - продаж частки в розмірі 9% (дев'ять відсотків) статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сермін" (код ЄДРПОУ 33142730), що знаходиться за адресою: 25031, Україна, м. Кіровоград, вул. Космонавта Попова,9 (далі - "Товариство") номінальною вартістю 1 669 871, 25 грн. (один мільйон шістсот шістдесят дев'ять тисяч вісімсот сімдесят одна гривна 25 коп.). Майно належить Продавцю на підставі Статуту ТОВ "Сермін" (в новій редакції), зареєстрованого 03.10.2011 р. державним реєстратором Кіровоградської міської ради Кіровоградської області за № 14441050017000149.

Статутний капітал Товариства на момент укладення цього Договору становить 18 554 125, 00 грн. (вісімнадцять мільйонів п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі сто двадцять п'ять гривень 00 коп.). Продавець, в порядку та на умовах даного Договору, зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити частку в розмірі 9% статутного капіталі Товариства.

Відповідно до розділу 3 вказаного Договору, вартість частки, згідно даного договору складає 1 255 711, 25 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят п'ять тисяч сімсот одинадцять гривень 25 копійок) плюс гривневий еквівалент 200 000, 00 (двісті тисяч) доларів США за курсом продажу доларів США ПАТ "Укрсиббанк", що облікується на веб-сайті ПАТ "Укрсиббанк" на день здійснення платежу, і станом на 21.03.2014 р. становить 10.60 грн. за один долар США. Таким чином, загальна вартість частки (з урахуванням курсу на 21.03.2014 року) становить 2 120 000, 00 грн. (два мільйони сто двадцять тисяч гривень 00 копійок). Фактичний розмір оплати за частку, що підлягає перерахуванню Продавцю розраховується шляхом додавання до 1 255 711, 25 грн. гривневого еквіваленту 200 000, 00 (двісті тисяч) доларів США за курсом продажу доларів США ПАТ "Укрсиббанк", що публікується на веб-сайті ПАТ "Укрсиббанк".

Вказаним Договором встановлено, що сплата вказаної вище суми здійснюється шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок Продавця.

24 березня 2014 року між вказаними сторонами та на виконання Договору доручення складено акт приймання-передачі документів.

Відповідно до платіжного доручення від 26.03.2014 р. ТОВ "ЕСАН МІНЕРАЛЗ ЮКРЕЙН ЛТД" перераховано на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 2 120 000, 00 грн.

ОСОБА_6, згідно Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпровір-Компані" (код ЄДРПОУ 36120107) від 09.07.2014 року, є власником частки у Статутному капіталі останнього у розмірі 54 500, 00 грн., що становить 100% Статутного капіталу.

16 липня 2014 року позивачем прийнято рішення № 2 про збільшення статутного капіталу ТОВ "Дніпровір-Компані" на 2 500 000, 00 грн. Статутний капітал, згідно вказаного рішення, становить 2 554 000, 00 грн.

Згідно платіжного доручення від 24.07.2014 року ОСОБА_6 статутний капітал поповнено на 2 106 600, 00 грн.

23 грудня 2014 року між ОСОБА_6 (Продавець) та ОСОБА_7 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Дніпровір-Компані" (код ЄДРПОУ 36120107), предметом якого, є частка у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровір-Компані" у розмірі 2 145 780, 00 (два мільйони сто сорок п'ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень, що становить 84 % (вісімдесят чотири відсотки) Статутного капіталу.

Відповідно до п. 1.4 Договору, за домовленістю між сторонами вартість відчужуваної частки 84 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровір- Компані" становить 500 000, 00 (п'ятсот тисяч) гривень.

Оплата за частку, що складає 84% статутного капіталу здійснюється протягом 100 днів з моменту підписання цього договору в готівковому чи безготівковому порядку (п. 1.4 Договору).

Таким чином, позитивне значення різниці між доходом, отриманим позивачем від продажу інвестиційних активів, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, складає 150 060,00 грн., та становить інвестиційний прибуток, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в порядку, встановленому ст. 167 ПК України.

Відтак, позивачем надано фінансові документи, що підтверджують понесені витрати.

При цьому, Податковий кодекс України не визначає обов'язкового переліку документів, які можуть підтверджувати вартість інвестиційного активу, що визначається із суми витрат на придбання такого активу.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи є достатніми доказами, що підтверджують понесення витрат на придбання інвестиційних активів.

Належність наданих позивачем документів на підтвердження понесених витрат представником відповідача в суду апеляційної інстанції не заперечувалася.

Отже, і нарахування відповідачем податкових зобов'язань позивачу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не надано документів на запит податкового органу від 29.09.2015 року № 10357/1/26-59-17-05-31 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) з доходів, що були одержані внаслідок продажу інвестиційних активів, то відповідачем правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2014 рік у сумі 648 417, 11 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 162 104, 28 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що з метою отримання пояснень та їх документального підтвердження щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) з доходів, що були одержані внаслідок продажу інвестиційних активів, податковим органом на адресу позивача (АДРЕСА_1) було надіслано запит від 29.09.2015 року № 10357/1/26-59-17-05-31.

Зазначене поштове відправлення було повернуто на адресу податкового органу з відміткою пошти "за закінченням встановлено строку зберігання".

16 січня 2016 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві прийнято наказ № 13 "Про проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи ОСОБА_6 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1)" та видано направлення на таку перевірку від 16 січня 2016 року № 321/1/26-59-12-01-23, у зв'язку із ненаданням позивачем, у строк, передбачений чинним законодавством інформації на запит податкового органу.

За приписами п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Процедуру періодичного подання органам державної податкової служби суб'єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації визначено Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1245.

Відповідно до пунктів 9, 10, 13 вказаного Порядку, органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі, а в разі направлення в електронному вигляді з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби - у разі надходження сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку.

Таким чином, єдиним правовим наслідком складання та направлення податковим органом на адресу позивача письмового запиту про подання інформації є виникнення обов'язку в останнього подати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження, при цьому, у випадку, якщо запит складено з порушенням вимог чинного законодавства, відповідний обов'язок у платника податків не виникає.

З огляду на зазначене, діяльність податкового органу та його посадових осіб щодо складання та направлення запиту на адресу платника податків є лише службовою діяльністю таких осіб спрямованою на отримання інформації необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації, з огляду на що, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки сама по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання.

В разі отримання або не отримання інформації та первинних документів на запит, податковий орган має право прийняти рішення про проведення перевірки, що передбачено пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що лише сам факт ненадання на запит податкового органу позивачем пояснень та їх документального підтвердження щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) з доходів, що були одержані внаслідок продажу інвестиційних активів свідчить про правомірність донарахування відповідачем сум грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та застосування штрафних (фінансові) санкції, передбачених пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України.

В той же час, відповідно до пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, визначено, що платники податку зобов'язані, зокрема, вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов'язані пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

У відповідності до зазначеної правової норми, платник податку не зобов'язаний подавати разом із податковою декларацією відповідні підтверджуючі документи, а повинен лише вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, та отримувати і зберігати протягом строку давності, документи первинного обліку.

Відтак, колегія суддів зауважує, що якщо під час перевірки у відповідача виникли сумніви у підтвердженні відповідних сум витрат на придбання позивачем інвестиційного активу, він міг вимагати надання необхідних документів для підтвердження достовірності даних податкової декларації.

Відповідачем такі документи в ході перевірки не витребовувалися та не досліджувалися. Висновки податкового органу про допущені позивачем порушення податкового законодавства ґрунтуються виключно на інформації наявній в Аналітично-інформаційній системі ДФС України Податковий блок .Акт перевірки не містить посилань на відповідні документи, які свідчать про порушення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що пунктом 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Тобто, нормами податкового законодавства не обмежено право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і під час вирішення спору в судовому порядку.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, а тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_6 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 18 березня 2016 року № 6781201.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (03056, м. Київ, пров. Політехнічний, 5а, код ЄДРПОУ 39561761) на користь ОСОБА_6 (04050, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову до Окружного адміністративного суду м. Києва та апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду в загальному розмірі 19 049 (дев'ятнадцять тисяч сорок дев'ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Епель О.В. Повний текст постанови складено - 16 липня 2018 року.