Рішення

від 24.04.2018 по справі 912/673/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 рокуСправа № 912/673/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. при секретарі Кравченко О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 912/673/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лафет-Комерц", 28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Соборності України (Леніна), б.24

до відповідача ОСОБА_1 сільськогосподарського підприємства "Шевченка" , 27153, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кропивницьке, вул. Шевченка, б.1

про стягнення 42710,40 грн,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 01/01-18 від 01.01.2018;

від відповідача: участі не брали;

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лафет-Комерц" до ОСОБА_1 сільськогосподарського підприємства "Шевченка" про стягнення заборгованості за договором поставки №21/08-Ш від 21.08.2017 у розмірі 42710,40 грн, з яких 35800,00 грн - основна заборгованість, 453,00 грн - 3% річних, 4445,05 грн - пеня, 2012,32 грн - втрати від інфляції, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №21/08-Ш від 21.08.2017 щодо своєчасної та повної оплати товару.

Ухвалою суду від 26.03.2018 позовна заява залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем. 30.03.2018р. на адресу господарського суду надійшла заява позивача № 29/03 від 29.03.18 про усунення недоліків позову в порядку ст.174 ГПК України.

Ухвалою від 02.04.18 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 10:00 год 24.04.18.

У судовому засіданні 24.04.18 приймав участь представник позивача, який повністю підтримав заявлені вимоги.

Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався.

Водночас, останній є належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 9 зазначеної статті у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представників Відповідача перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась.

Клопотань про відкладення судового засідання не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.17 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лафет-Комерц" (далі - Постачальник, позивач) та ОСОБА_1 сільськогосподарським підприємством "Шевченка" (далі - Покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 21/08-Ш ( далі - Договір), за умовами якого покупець зобов'язується сплатити за вказаний товар визначену Договором грошову суму, а продавець зобов'язується передати покупцю у строк, що складає 25 робочих днів з моменту отримання передоплати відповідно до п. 2.3 цього Договору.

Товаром є Теплогенератор 1 мВт з рідкопаливним пальником "UNIGAS" PG 71 і вихідним патрубком - коліном d=700мм; центробіжний вентилятор ВЦ 14-46 № 8 з дв. 30 кВт/750 об.хв.; центробіжний вентилятор ВЦ 14-46 № 6,3 з дв. 11 кВт/1000 об.хв. Д=0,95*Дн.

Сума договору (вартість товару) - 385 800,00 грн. з ПДВ. (п. 1.2. Договору).

Пунктом 2.3 Договору визначено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату за придбаний товар, а саме: передоплата протягом 3-х банківських днів згідно рахунку на оплату у суді 355 800,00 грн. з ПДВ.

Кінцевий платіж - в момент повідомлення Продавцем Покупця про готовність товару до відвантаження - 30 000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31.12.17.

Договір підписано повноважними представниками та скріплено печатками сторін.

На виконання умов Договору позивачем виставлено відповідачу рахунок № 2108-14 від 21.08.17 на суму 385 800,00 грн. з ПДВ, який останнім оплачено частково, а саме в сумі 350 000,00 грн. платіжним дорученням № 64 від 31.08.17, що підтверджується довідкою Начальника Долинського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" № 39 від 11.12.2017.

Продавцем свої зобов'язання за Договором виконано повністю шляхом поставки Товару, що підтверджується видатковою накладною № 10 від 18.10.2017, підписаною та скріпленою печатками сторін.

Відповідач, за твердженням позивача, свої зобов'язання за даним договором щодо своєчасної та повної оплати не виконав, що і стало причиною звернення з даним позовом.

При розгляді спору господарський суд виходить з наступного.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за обома договором виконав повністю. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, який відповідачем на момент подачі позову було оплачено частково.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 385 800, 00 грн.

Відповідач, як встановлено вище, частково оплатив поставлений товар загалом на суму 350 000,00 грн.

Таким чином сума основного боргу, заявлена до стягнення позивачем, становить 35 800,00 грн.

Відповідачем не подано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості в сумі 35 800,00 грн. Також відповідачем не заперечується факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що обов'язок позивача перед відповідачем по поставці товару виконано, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, укладений між позивачем та відповідачем договір поставки є оплатним, і обов'язку постачальника поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити вартість отриманого товару.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Оскільки товар за договором № 21/08-Ш від 21.08.17 на суму 385 800,00 грн. прийнято відповідачем 18.10.17, за таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок по оплаті отриманого товару відповідно до п. 2.3 Договору з 18.10.2017р.

З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 35800,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення 4445,08 грн. пені за період з 18.10.17 по 21.03.18.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з укладеного сторонами Договору, за порушення виконання зобов'язань сторонами не передбачено такий вид відповідальності, як стягнення пені.

Відповідно, господарський суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення 4445,08 грн. пені за період з 18.10.17 по 21.03.18 та відповідно відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Позивачем також заявлено до стягнення 453,00 грн - 3% річних та 2012,32 грн - втрати від інфляції.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Господарським судом перевірено поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що за договором № 21/08-Ш від 21.08.17 стягненню підлягають за період з 18.10.17 по 21.03.18 3% річних в сумі 453,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 1974,95 грн.

З огляду на вищевказане, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних загалом в сумі 453,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 1974,95 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Відповідно, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 сільськогосподарського Підприємства "Шевченка" (і.к. 03756945, вул. Шевченка, б. 1, с. Кропивницьке, Новоукраїнський район, Кіровоградська обл., 27153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАФЕТ-КОМЕРЦ" (і.к. 37297502, 28500, Кіровоградська обл., Долинський район, м. Долинська, вул. Соборності України (Леніна), б. 24) заборгованість в сумі 35800,00 грн., 3% річних в сумі 453,00 грн., втрати від інфляції в сумі 1974,95 грн., а також судовий збір в сумі 1762,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення

позивачу за адресою: 28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Соборності України (Леніна), б.24;

відповідачу за адресою: вул. Шевченка, б. 1, с. Кропивницьке, Новоукраїнський район, Кіровоградська обл., 27153.

Повне рішення складено 27.04.2018.

Суддя Т. В. Макаренко