Рішення

від 18.04.2018 по справі 914/2730/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2018р. Справа № 914/2730/17

За позовом: Львівської міської громадської організації «Студія активного дозвілля» , м. Львів

до відповідача: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівська міська рада, м. Львів,

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Львів-Юрсервіс» , м. Львів,

про визнання права на приватизацію; визнання неправомірною бездіяльності; зобов'язання вчинити дії

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник;

від третьої особи -1: не з'явився;

від третьої особи -2: не з'явився.

Розглядається справа за позовом Львівської міської громадської організації «Студія активного дозвілля» до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівської міської ради та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Юрсервіс» про визнання права на приватизацію; визнання неправомірною бездіяльності; зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 02.01.2018 було відкрито провадження у справі № 914/2730/17 та підготовче засідання призначено на 29.01.2018.

Представник позивача у судове засідання 29.01.2018 не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю явки у судове засідання уповноваженого представника. Представник відповідача в судове засідання 29.01.2018 з'явився, проти позову заперечив, однак, письмового відзиву на позовну заяву не надав. Представник третьої особи-1 у судове засідання 29.01.2018 не з'явився, однак, через канцелярію суду подав пояснення по справі в яких зазначає, що у задоволенні позову слід відмовити. Ухвалою суду від 29.01.2018 було відкладено підготовче засідання на 12.02.2018.

Представник позивача у судове засідання 12.02.2018 з'явився, через канцелярію суду подав заяву про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Юрсервіс» . Представник відповідача в судове засідання 12.02.2018 з'явився, через канцелярію суду подав заперечення по справі. Представник третьої особи-1 у судове засідання 12.02.2018 не з'явився. Ухвалою суду від 12.02.2018 було залучено третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Львів-Юрсервіс» та відкладено підготовче засідання до 05.03.2018.

Представник позивача у судове засідання 05.03.2018 з'явився, через канцелярію суду подав відповідь на відзив, заяву про уточнення позовних вимог та клопотання про продовження строку підготовчого провадження. Представник відповідача в судове засідання 05.03.2018 з'явився, через канцелярію суду подав письмове доповнення до заперечень на позовну заяву. Представник третьої особи-1 у судове засідання 05.03.2018 не з'явився. Представник третьої особи-2 у судове засідання 05.03.2018 не з'явився. Ухвалою суду від 05.03.2018 було продовжено строк підготовчого провадження та розгляд справи відкладено на 21.03.2018.

Представник позивача у судове засідання 21.03.2018 з'явився. Представник відповідача в судове засідання 21.03.2018 з'явився. Представник третьої особи-1 у судове засідання 21.03.2018 з'явився. Представник третьої особи-2 у судове засідання 21.03.2018 не з'явився. Ухвалою суду від 21.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 18.04.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 18.04.2018 уточнені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.04.2018 щодо позову заперечив.

Представник третьої особи-1 у судове засідання 18.04.2018 не з'явився.

Представник третьої особи-2 у судове засідання 18.04.2018 не з'явився.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 18.04.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позиція позивача.

Львівська міська громадська організація «Студія активного дозвілля» (надалі - позивач) звернулася до господарського суду з позовом до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - відповідач, Управління) про визнання права на приватизацію; визнання неправомірною бездіяльності; зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 31.07.2013 між сторонами у справі було укладено договір (надалі - договір) оренди нежитлових приміщень № Ш-8711-13 загальною площею 385,9 кв.м, що розташовані за адресою м. Львів, вул. Брюховецька, 208 (надалі - об'єкт приватизації).

За заявою позивача об'єкт приватизації було включено до переліку об'єктів комунальної власності м, Львова, що підлягають приватизації способом викупу (п. 36 додатку до ухвали Львівської міської ради від 19.03.2015 № 4434).

Як стверджує позивач, включення до переліку об'єктів комунальної власності м, Львова, що підлягають приватизації способом викупу, стало підставою для набуття ним права на укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, а у відповідача виникнення обов'язку підготувати об'єкт приватизації до продажу та укласти договір купівлі-продажу з позивачем. Проте відповідачем, як органом приватизації, не було вчинено жодних дій щодо підготовки об'єкту приватизації до продажу, договір купівлі-продажу з позивачем не укладено. Натомість, відповідач листом від 06.03.2017 № 2302-вих-1239 повідомив позивача про повернення поданих документів щодо включення об'єкта приватизації до переліку об'єктів, які підлягають приватизації. Відмова мотивована втратою чинності п. 36 додатку до ухвали Львівської міської ради від 19.03.2015 № 4434 Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності міста Львова, що підлягають приватизації способом викупу (надалі - ухвала № 4434), у зв 'язку з неукладенням договору купівлі-продажу способом викупу об'єкта нерухомого майна. Крім того, Управління повернуло без рецензування та затвердження звіт про оцінку об'єкту приватизації з тих же мотивів. На думку позивача, відповідач всупереч покладених на нього обов'язків не вчинив жодних дій необхідних для укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Таким чином, позивач просить суд:

1. визнати за позивачем право на приватизацію шляхом викупу об'єкта приватизації, а саме: будівлі під літерою А-2 площею 385,9 кв.м та будівлі під літерою Б-1 площею 38,2 кв.м, що розташовані на вул. Брюховицькій, 208, знаходяться в комунальній власності та перебувають в оренді позивача;

2. визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо визначення ціни продажу об'єкта приватизації, шляхом відмови у розгляді заяви ТОВ Львів-Юрсервіс про рецензування та затвердження оцінки об'єкта приватизації, а саме: будівлі під літерою А-2 площею 385,9 кв.м та будівлі під літерою Б-1 площею 38,2 кв.м, що розташовані по вул. Брюховицькій, 208, знаходяться в комунальній власності та перебувають в оренді позивача;

3. зобов'язати відповідача у двомісячний термін вчинити дії для визначення ціни продажу об'єкта приватизації, а саме: будівлі під літерою А-2 площею 385,9 кв. м та будівлі під літерою Б-1 площею 38,2 кв.м, що розташовані на вул. Брюховицькій, 208 та знаходяться в комунальній власності та перебувають в оренді позивача для цілей приватизації способом викупу згідно вимог чанного законодавства;

4. визнати неправомірною бездіяльності відповідача щодо визначення розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташований об'єкт приватизації, а саме: будівлі під літерою А-2 площею 385,9 кв.м та будівлі під літерою Б-1 площею 38,2 кв.м, що розташовані по вул. Брюховицькій, 208, знаходяться в комунальній власності та перебувають в оренді позивача для цілей приватизації способом викупу згідно вимог чанного законодавства;

5. зобов'язати відповідача у двомісячний термін вчинити дії щодо визначення розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташований об'єкт приватизації, а саме: будівлі під літерою А-2 площею 385,9 кв.м та будівлі під літерою Б-1 площею 38,2 кв.м, що розташовані по вул. Брюховицькій, 208, знаходяться в комунальній власності та перебувають в оренді позивача;

6. зобов'язати відповідача підготувати та укласти з позивачем договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу а саме: будівлі під літерою А-2 площею 385,9 кв.м та будівлі під літерою Б-1 площею 38,2 кв.м, що розташовані по вул. Брюховицькій, 208, знаходяться в комунальній власності та перебувають в оренді позивача, в редакції, що відповідає типовому договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу (додаток № 4 до ухвали Львівської міської ради від 12.07.2012 № 1661 Про затвердження Програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012- 2014 роки ).

Позиція відповідача.

Відповідач щодо позову заперечує з тих підстав, що пунктом 5.2.26.2 Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897 (зі змінами) зазначено, що у разі не підписання орендарем (суборендарем) договору купівлі-продажу протягом 5 місяців з моменту набуття чинності ухвали про включення об'єкта оренди до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, ухвала міської ради у частині включення цього об'єкта у зазначений перелік втрачає чинність. При цьому відповідач вважає, що зазначений п'ятимісячний строк переривається у зв'язку з судовими спорами стосовно оскарження законності відповідної ухвали, її виконання (невиконання) чи інших спорів, які можуть завадити укладенню відповідного договору купівлі-продажу. Протягом всього строку розгляду зазначених судових спорів ухвала міської ради вважається такою, що не втратила чинність, у тому числі в частині окремого оскаржуваного об'єкта. Зазначений п'ятимісячний строк відліковується заново з моменту вступу в силу остаточного рішення у відповідному судовому спорі (спорах), а час, який минув до початку судових процесів, не зараховується до нового строку. Прийняття додаткових рішень (наказів, ухвал) щодо переривання та продовження зазначеного п'ятимісячного строку не потребується. Остаточне рішення суду у спорі стосовно оскарження законності ухвали № 4434 набрало законної сили 28.09.2016. Таким чином, через 5 місяців - 28.02.2017 - ухвала втратила чинність.

Щодо вимоги позивача про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо визначення ціни продажу, відповідач зазначає, що уповноваженим органом затвердження звітів про оцінку об'єктів приватизації способом викупу є виконавчий комітет Львівської міської ради, тому відповідна позовна вимога до Управління адресована неналежному відповідачу.

Щодо позовних вимог про визначення розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташований об'єкт приватизації та зобов'язання укласти договір купівлі-продажу, то останні не підлягають задоволенню з тих підстав, що істотною умовою договору купівлі-продажу спірного об'єкта є кадастровий номер земельної ділянки, на якій він знаходиться, для присвоєння якого необхідно сформувати земельну ділянку. Однак, до компетенції Управління не належать повноваження щодо організації формування земельних ділянок, виготовлення землевпорядної документації тощо, відповідно такі роботи не можуть бути замовлені та оплачені Управлінням.

При цьому на голосування Львівської міської ради ставився проект ухвали про надання Львівській міській громадській організації Студія активного дозвілля дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Брюховицькій, 208.

На пленарному засіданні 23.03.2017 цей проект ухвали набрав необхідну кількість голосів, проте відповідно до ст. 59 Регламенту міської ради, затвердженого ухвалою № 260 від 17.03.2016, був зупинений міським головою.

06.04.2017 проект ухвали про надання Львівській міській громадській організації Студія активного дозвілля дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Брюховицькій, 208 повторно ставився на голосування Львівської міської ради. Відповідно до ст. 59 Регламенту для відхилення зауважень міського голови за проект ухвали має проголосувати дві третини голосів від загального складу Ради. Проте, необхідної кількості проект ухвали на цей раз не набрав, рішення не було прийнято.

Таким чином, кадастровий номер не був присвоєний земельній ділянці, на якій знаходиться спірний об'єкт приватизації, з незалежних від Управління обставин, що унеможливило проведення оцінки об'єкта приватизації та в подальшому укладення договору купівлі-продажу.

Позиція третьої особи - 1.

У свої письмових поясненнях третя особа - 1 зазначає, що Львівська міська рада діє за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених Конституцією України та законами України. Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 14.07.2016 № 777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради » , та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.04.2016 № 237, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради наділене відповідними повноваженнями щодо комунального майна. Право на оскарження рішень органів місцевого самоврядування мають особи, які є суб'єктами правовідносин, де застосовуються прийняті органами місцевого самоврядування акти. Органи місцевого самоврядування у вказаних правових відносинах є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції (нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу). Отже, на думку третьої особи - 1, оскарження актів та рішень органу місцевого самоврядування, як суб'єкта владних повноважень здійснюється в порядку адміністративного судочинства, а тому позивач обрав неналежний спосіб захисту свого, як він вважає, порушеного права і з огляду на це, в задоволенні позову слід відмовити.

Позиція третьої особи - 2.

Третя особа - 2 письмових пояснень чи заперечень по суті позовних вимог до суду не подала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає що позовні вимоги слід задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 345 ЦК України закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Як вбачається із змісту позовної заяви, підставою для звернення з позовом до суду у справі № 914/2730/17, є бездіяльність відповідача як органу приватизації щодо обов'язку підготувати об'єкт приватизації до продажу та укласти договір купівлі-продажу з позивачем.

Розглянувши позовні вимоги суд зазначає таке.

Щодо позовної вимоги про визнання за позивачем права на приватизацію шляхом викупу об'єкта приватизації, а саме: будівлі під літерою А-2 площею 385,9 кв.м та будівлі під літерою Б-1 площею 38,2 кв.м, що розташовані по вул. Брюховицькій, 208, знаходяться в комунальній власності та перебувають в оренді позивача, то згідно з ч. 2 ст. 327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності здійснюють безпосередньо територіальна громада, та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Як встановлено судом, 31.07.2013 між сторонами у справі було укладено договір оренди нежитлових приміщень № Ш-8711-13 загальною площею 385,9 кв.м, що розташовані за адресою м. Львів, вул. Брюховецька, 208.

Відповідно до ст. ст. 7, 23 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон), що поширюється на спірні правовідносини, процес приватизації комунального майна включає в себе затвердження місцевими радами переліків об'єктів, що підлягають приватизації певним способом та подальше укладення договору купівлі-продажу.

У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2000 № 14-рп/2000 "У справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні № 163 "Черемшина" (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації)" вказано, що способи приватизації визначаються шляхом прийняття уповноваженими органами рішень про затвердження конкретних переліків об'єктів приватизації.

Відповідно до статті 11 вказаного Закону, викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".

За заявою позивача, об'єкт приватизації було включено до переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу (п. 36 додатку до ухвали № 4434).

Відповідно до ст. 8 Закону, з моменту прийняття рішення про приватизацію, здійснюється його підготовка до приватизації.

Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які:

встановлюють ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об'єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України;

готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації;

проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства;

замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту;

замовляють проведення робіт із землеустрою.

Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу, крім об'єктів, набуття права власності на які пов'язане з переходом права на земельну ділянку державної власності, не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації. (ч. 2 ст. 8 Закону).

Частина 2 статті 9 Закону визначає, що ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Таким чином, визначення ціни продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, є передумовою укладення договору купівлі - продажу такого об'єкта.

Як вбачається із матеріалів, долучених позивачем до позовної заяви, 14.07.2016 між Управлінням (замовником), товариством з обмеженою відповідальністю Львів-Юрсервіс (виконавцем) та позивачем (платником) було укладено договір № 490-П про проведення незалежної оцінки об'єкта приватизації шляхом викупу, відповідно до умов якого замовник доручає, виконавець зобов'язується виконати, а платник - здійснити оплату послуг оцінки майна з метою визначення вартості об'єкта приватизації.

25.02.2017 позивачем було направлено звернення ТОВ Львів-Юрсервіс про стан виконання договору від 14.07.2016 № 490-П в частині проведення оцінки об'єкта приватизації, про проведення оцінки та передачу звіту про оцінку майна для рецензування. У відповідь на звернення ТОВ Львів-Юрсервіс листом від 24.04.2017 № 1/24.04. повідомило, що для виконання робіт по проведенню оцінки необхідно було залучити додаткові документи, про що повідомлено орган приватизації - Управління комунальної власності листом від 27.07.2016 з вих. № 1/27.07. ТОВ Львів-Юрсервіс виконало звіт про оцінку майна нежитлових будівель без долучення необхідних документів та направило його для рецензування органу приватизації - Управлінню комунальної власності. В свою чергу, Управління листом від 21.04.2017 вих. № 2302-1992 повернуло без рецензування два примірники звітів про оцінку майна об'єкта приватизації, посилаючись на те, що ухвала № 4434 в частині приватизації спірного майна втратила чинність.

Судом встановлено, що провадженні господарських судів перебувала справа № 914/843/16 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Львівської міської ради про визнання протиправною і скасування ухвали Львівської міської ради від 19.03.2015 № 4434 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, що підлягають приватизації способом викупу» , в частині затвердження пунктів 36, 40, 46, 51 додатку до ухвали.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.06.2016 у справі № 914/843/16, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2016, в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення місцевого господарського суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами факт незаконності прийняття Львівською міською радою оскаржуваної ухвали, а саме в частині затвердження переліку об'єктів приватизації шляхом викупу, зазначених у п.п. 36, 40, 46, 51 додатку до ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5.2.26.2 Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897 (зі змінами) зазначено, що у разі не підписання орендарем (суборендарем) договору купівлі-продажу протягом 5 місяців з моменту набуття чинності ухвали про включення об'єкта оренди до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, ухвала міської ради у частині включення цього об'єкта у зазначений перелік втрачає чинність. При цьому зазначений п'ятимісячний строк переривається у зв'язку з судовими спорами стосовно оскарження законності відповідної ухвали, її виконання (невиконання) чи інших спорів, які можуть завадити укладенню відповідного договору купівлі-продажу. Протягом всього строку розгляду зазначених судових спорів ухвала міської ради вважається такою, що не втратила чинність, у тому числі в частині окремого оскаржуваного об'єкта. Зазначений п'ятимісячний строк відліковується заново з моменту вступу в силу остаточного рішення у відповідному судовому спорі (спорах), а час, який минув до початку судових процесів, не зараховується до нового строку. Прийняття додаткових рішень (наказів, ухвал) щодо переривання та продовження зазначеного п'ятимісячного строку не потребується.

У справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський суд з прав людини встановив порушення Україною принципу «належного урядування» . Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (п. 70).

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено способи захисту прав та інтересів, зокрема, шляхом визнання права.

Верховний Суд України у листі від 01.04.2014 «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України» зазначив, що позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Метою подання цього позову є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Суд зазначає, що судове рішення не повинно бути виключно формально законним, а й має бути також справедливим по своїй суті та ефективно відновлювати порушені права осіб, які звернулися до суду за їх захистом у випадку такого порушення.

Таким чином, зважаючи на позицію відповідача про відсутність у позивача права на приватизацію у зв'язку з втратою чинності п. 36 додатку до ухвали Львівської міської ради від 19.03.2015 № 4434, вчинення відповідачем дій щодо оскарження в судовому порядку вказаної ухвали, а також відсутністю доказів, що підтверджують вину відповідача у не підписанні ним, як орендарем, з відповідачем договору купівлі-продажу протягом 5 місяців з моменту набуття чинності ухвали про включення об'єкта оренди до переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу, суд вважає, що у позивача не припинилось право на приватизацію шляхом викупу об'єкта приватизації.

Таким чином, суд вважає позовну вимогу позивача про визнання за позивачем права на приватизацію шляхом викупу об'єкта приватизації, а саме: будівлі під літерою А-2 площею 385,9 кв.м та будівлі під літерою Б-1 площею 38,2 кв.м, що розташовані по вул . Брюховицькій, 208, знаходяться в комунальній власності та перебувають в оренді позивача підставною і такою, що підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо визначення ціни продажу та зобов'язання відповідача у двомісячний термін вчинити дії для визначення ціни продажу об'єкта приватизації, а саме: будівлі під літерою А-2 площею 385,9 кв.м та будівлі під літерою Б-1 площею 38,2 кв.м, що розташовані на вул. Брюховицькій, 208 та знаходяться в комунальній власності та перебувають в оренді позивача для цілей приватизації способом викупу згідно вимог чанного законодавства, суд зазначає таке.

Пунктом 2 ухвали Львівської міської ради віл 14.07.2016 № 802 Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом викупу , виконавчий комітет Львівської міської ради уповноважено затверджувати звіти про експертну оцінку об'єктів комунальної власності, зазначених у додатку до цієї ухвали, а також об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації способом викупу, згідно з попередньо прийнятими ухвалами міської ради, звіти про експертну оцінку яких не затверджені на дату прийняття цієї ухвали.

Таким чином, як правильно зауважує відповідач, органом уповноваженим на затвердження звітів про оцінку щодо об'єктів приватизації способом викупу є виконавчий комітет Львівської міської ради, тому відповідна позовна вимога до Управління задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо визначення розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, та зобов'язати відповідача у двомісячний термін вчинити дії щодо визначення розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташований об'єкт приватизації, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України, розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, долученою позивачем до матеріалів позову, об'єкт продажу є будівлею.

Таким чином, істотною умовою договору купівлі-продажу об'єкту приватизації є розмір та кадастровий номер земельної ділянки, на якій він знаходиться. Для присвоєння кадастрового номеру необхідно сформувати земельну ділянку, а саме виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як вбачається із листа Управління від 23.06.2017 № 2302-3192, виготовлення технічної документації для встановлення розміру та кадастрового номера земельної ділянки, відсутня необхідність прийняття окремого рішення власника про продаж нерухомості разом із земельною ділянкою чи без неї.

Площа земельної ділянки не була визначена та кадастровий номер не було присвоєно відповідній земельній ділянці з незалежних від Управління причин, а саме проект ухвали Львівської міської ради про надання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Брюховицькій, 208 не набрав чинності.

З огляду на вищенаведене, визначення розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташований об'єкт приватизації, а також підготовка необхідних для цого документів, не належить до повноважень відповідача, а отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача підготувати та укласти з позивачем договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу суд зазначає таке.

Обгрунтовуючи вказану позовну вимогу позивач посилається на те, що відповідач не підготував та не уклав з позивачем договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу, а саме: будівлі під літерою А-2 площею 385,9 кв.м та будівлі під літерою Б-1 площею 38,2 кв.м, що розташовані по вул. Брюховицькій, 208, знаходяться в комунальній власності та перебувають в оренді позивача, в редакції, що відповідає типовому договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу як це передбачено нормами Закону

Стаття 23 Закону передбачає, що право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Договір включає:

назву підприємства, його адресу;

відомості про продавця та покупця;

ціну продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом або розмір викупу;

взаємні зобов'язання продавця і покупця;

номери їх розрахункових рахунків;

назви і адреси банківських установ;

умови внесення платежів (ч. 2 ст. 23 Закону).

Суд зазначає, що для укладення договору купівлі-продажу необхідне погодження всіх істотних умов. Відсутності хоча б однієї з істотних умов договору (на стадії його укладення) свідчитиме про його неукладеність.

Оскільки судом встановлено, що розмір викупу об'єкта приватизації, що є істотною умовою договору, так і не був визначений у зв'язку з невизначенням Львівською міською радою, як уповноваженим органом, розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташований об'єкт приватизації, то відповідно, позовні вимоги про зобов'язання відповідача підготувати та укласти з позивачем договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу є передчасними.

За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Виходячи із викладеного вище, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 136, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Львівською міською громадською організацією «Студія активного дозвілля» (79069, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37918973) право на приватизацію шляхом викупу об'єкта приватизації, а саме: будівлі під літерою А-2 площею 385,9 кв. м та будівлі під літерою Б-1 площею 38,2 кв.м, що розташовані по вул. Брюховицькій, 208, знаходяться в комунальній власності та перебувають в оренді Львівської міської громадської організації «Студія активного дозвілля» .

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) на користь Львівської міської громадської організації «Студія активного дозвілля» (79069, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37918973) 1 600 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 27.04.2018.

Суддя Манюк П.Т.