Рішення

від 26.04.2018 по справі 914/82/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2018 Справа № 914/82/18

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Стельмах А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Жовківське лісове господарство", вул. Лісна, 3, м. Жовква, Львівська область, 80300

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БАКОВРАД", вул. 60 років Жовтня, 69, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 3 550,66 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №15/0806/10 від 30.06.2015 року,

Встановив :

Державне підприємство "Жовківське лісове господарство" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю БАКОВРАД про стягнення 3 550,66 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №15/0806/10 від 30.06.2015 року

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.01.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.02.2018 року матеріали справи №914/82/18 було скеровано за територіальною підсудністю до господарського суду Полтавської області.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи справу №914/82/18 передано на розгляд судді Тимощенко О.М. (протокол від 27.02.2018 року).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.03.2018 року справу №914/82/18 прийнято до розгляду, з урахуванням положень ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Також суд встановив відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та для подання відзиву на позов.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.03.2018 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. 60 років Жовтня, 69, м. Кременчук, Полтавська область, 39600.

Однак ухвала від 05.03.2018 року повернувся до суду 23.04.2018 року із відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання".

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.03.2018 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на позовну заяву через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

26.03.2018 року від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

30.06.2015 року між Державним підприємством "Жовківське лісове господарство" (продавець, позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БАКОВРАД" (покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №15/0806/10 з додатком (арк. с. 25-29).

Умовами договору купівлі-продажу необробленої деревини №15/0806/10 сторони погодили наступне:

- за результатами проведення загального аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі III кварталу 2015 року, який відбувся 08.06.2015 p., продавець передає у власність на умовах франко- нижній склад продавця, (надалі-товар), /лоти № 275; № 277/, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі (п.1.1. договору);

- право власності на майно переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості купленого на аукціоні товару та підписання акта його приймання-передачі (п. 1.3. договору);

- загальна сума договору 57 750,00 грн. з ПДВ (п. 4.2. договору);

- поставка товару по даному договору здійснюється згідно щомісячного графіку поставок, який є невід'ємною частиною даного договору, на умовах франко-склад продавця (Додаток №1) (п. 5.1. договору);

- датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 6.3. договору);

- платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати (п. 7.1. договору).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що ним на виконання умов договору було пред'явлено покупцю (відповідачу) рахунок-фактури № 99 від 10.07.2015р. на суму 31 250,00 грн. (арк. с. 31). Покупцем (відповідачем) 22.07.2015р. було здійснено передоплату в сумі 29 987,50 грн. на банківський рахунок продавця (позивача), що підтверджується платіжним дорученням №90 від 22.07.2015 року (арк. с.39).

24.07.2015 року позивачем на виконання умов договору було передано відповідачу лісопродукцію у кількості 22,050 м3 на загальну суму 27 586,38 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаною між сторонами товарно-транспортною накладною при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серія ЛВА №_451712 від 24.07.2015року та специфікацією-накладною №308353 від 24.07.2015 року (арк. с. 34-35).

29.07.2015 року та 13.08.2015 року позивачем було пред'явлено відповідачу до оплати рахунок - фактури №113 на загальну суму 27 500,00 грн. та рахунок-фактури №121 на загальну суму 26 500,00 грн. (арк. с. 34-35). ). Відповідачем було здійснено оплату вказаних рахунків-фактури 17.08.2015 року в сумі 15 000,00 грн. та 19.08.2015 року в сумі 5 000,00 грн. що підтверджується платіжними дорученням №3 від 17.08.2015 року та №11 від 19.08.2018 року (арк. с. 40-41).

20.08.2015 року позивачем на виконання умов договору було передано відповідачу лісопродукцію у кількості 24,400 м3 на загальну суму 27 487,93 грн. З ПДВ, що підтверджується підписаною між сторонами товарно-транспортною накладною при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серія ЛВА №_451773 від 20.08.2015 року, специфікацією-накладною №307809 від 20.08.2015 року та товарно-транспортною накладною №000464 від 20.08.2015 року (арк. с. 36-38).

Крім того, позивач вказує на те, що на його банківський рахунок 09.09.2015 року товарною біржею було перераховано гарантійний внесок в сумі 2525,00 грн., що був сплачений покупцем (відповідачем) для участі в аукціоні. Зазначені кошти позивач зарахував в якості частини оплати за проданий товар по договору №15/0806/10 від 30.06.2015 року.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого за договором товару здійснив частково в сумі 49987,50 грн., і за ним рахується заборгованість в сумі 2 561,82 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 3 550,66 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №15/0806/10 від 30.06.2015 року, яка складається з: 2561,82 грн. заборгованості за поставлений товар, 182,28 грн. 3% річних, 806,56 грн. інфляційних (розрахунок арк. с. 11-12).

При прийнятті рішення зі спору суд керувався наступним.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що підписаними сторонами товарно-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серія ЛВА №_451712 від 24.07.2015 року, серія ЛВА №_451773 від 20.08.2015 року, специфікаціями-накладними №308353 від 14.07.2015 року , №307809 від 20.08.2015 року та товарно-транспортною накладною №000464 підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачу на загальну суму 55074,31 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару за договором виконав частково і на момент розгляду справи зобов'язання відповідача в частині сплати 2561,82 грн. ним не виконані.

Отже, відповідач, підписавши договір купівлі-продажу необробленої деревини №15/0806/10 від 30.06.2015 року, товарно-транспортні накладні взяв на себе зобов'язання з оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем нараховано відповідачу 182,28 грн. 3% річних, 806,56 грн. інфляційних (розрахунок арк. с.11-12).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних за визначений позивачем період, суд прийшов до висновку, що заявлені розміри нарахувань відповідають вимогам Цивільного кодексу України, не перевищують розрахункових, а тому вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних у заявлених позивачем розмірах є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2561,82 грн. заборгованості за поставлений товар, 182,28 грн. 3% річних, 806,56 грн. інфляційних обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи) і підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судового збору суд зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.01.2018 року позовну заяву Державного підприємства "Жовківське лісове господарство" залишено без руху, зокрема, з підстав відсутності платіжного доручення про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали господарського суду Львівської області від 11.01.2018 року позивачем супровідним листом було усунуто назначені в ухвалі недоліки, серед іншого надано копію платіжного доручення№2837 від 05.01.2018 року про сплату судового збору на суму 1762,00 грн.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 24.01.2018 року після усунення Державним підприємством "Жовківське лісове господарство" прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №914/82/18.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.02.2018 року матеріали справи №914/82/18 було скеровано за територіальною підсудністю до господарського суду Полтавської області.

Станом на час прийняття господарським судом Полтавської області рішення по справі №914/82/18 оригінал платіжного доручення №2837 від 05.01.2018 року про сплату судового збору на суму 1762,00 грн. та докази зарахування судового збору до державного бюджету в матеріалах справи відсутні.

З огляду на що питання розподілу судових витрат за розгляд даної справи буде вирішено судом після надання позивачем суду оригіналу платіжного доручення №2837 від 05.01.2018 року про сплату судового збору на суму 1762,00 грн. та довідки казначейства про зарахування судового збору в сумі 1762,00 грн. (сплаченого платіжним дорученням №2837 від 05.01.2018 року) до державного бюджету України.

Керуючись статтями 165,232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БАКОВРАД" (вул. 60 років Жовтня, 69, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 36931181) на користь Державного підприємства "Жовківське лісове господарство" (вул. Лісна, 3, м. Жовква, Львівська область, 80300, ідентифікаційний код 00992438) 2561,82 грн. заборгованості за поставлений товар, 182,28 грн. 3% річних, 806,56 грн. інфляційних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 26.04.2018 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М.Тимощенко