Постанова

від 24.04.2018 по справі 904/8683/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2018 року Справа № 904/8683/17

м.Дніпро

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.,

при секретарі судового засідання : Мацекос І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2017р. у справі №904/8683/17 (суддя Бондарєв Е.М., повне рішення складено 01.12.2017р.)

за позовом приватного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат", смт.Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

до Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, смт.Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору комунального підприємства "Дніпровець" Дніпровської селищної ради

про стягнення 251 278грн.85 коп. заборгованості за договором закупівлі пари та гарячої води, 2705грн. 55 коп. трьох процентів річних, 22 608грн.21 коп. пені

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2017р. у справі №904/8683/17 позов приватного акціонерного товариства (далі-ПрАТ)"Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" задоволено частково, з Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на користь позивача стягнуто основний борг в сумі 251278грн.85коп., три процента річних в сумі 2705грн.55коп., пеню в сумі 11304грн.11коп., витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в сумі 2000грн. та судовий збір в сумі 4148грн.90коп., в решті в позові відмовлено;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо прострочення відповідачем виконання зобов"язань за договором №СОЦ-000149 від 28.03.2016р. по оплаті вартості поставлених пари та гарячої води, а також щодо наявності підстав для зменшення розміру нарахованої позивачем для стягнення пені на 50 процентів ;

- не погодившись з прийнятим рішенням, Дніпровська селищна рада подала апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову;

- у поданій скарзі йдеться про фактичне надання позивачем відповідачу актів приймання-здачі товарної продукції №1815, 1816, 1817, 1818, що відбулося 21.12.2016р., ці акти складені 31.12.2016р., тобто позивач вимагав оплати за поставку товару за 10 днів до закінчення строку такої поставки, про неналежне оформлення позивачем таких актів, яке полягає у перевищенні обсягів товару, про повідомлення позивача стосовно наявності цього порушення, у зв"язку з чим, апелянт не може нести відповідальність за прострочення зобов"язання за договором, про помилкові посилання господарського суду на акт від 01.12.2016р., складений між позивачем та третьою особою про запуск постачання теплової енергії з урахуванням приладів обліку, оскільки вказаний акт містить інформацію по пуску опалення учбового корпусу, клубу юного техніка, палацу культури, але між сторонами місце поставки визначено як управління, палац культури та дитячий садочок, відповідно до акту допуску в експлуатацію від 25.04.2004р. прилад обліку №010804, який вказаний в акті від 01.12.2016р. має показники 3.5 Гкал, а безпосередньо в цьому акті має показники 0000, прилад обліку №ТС010504 згідно з актом допуску в експлуатацію від 14.10.2004р. встановлений на тепловому виводі в районі їдальні, а в акті від 01.12.2016р. - в КБ ПАТ"Дніпровський КПК", про те, що рахунки третьої особи від 20.12.2016р. відображають показники товару, які встановлені актами приймання-здачі, що підтверджує надання позивачем актів відповідачу 21.12.2016р., про те, що межа балансової належності між позивачем та третьою особою станом на дату винесення судом рішення не встановлена, про те, що звіт про використання теплоенергоресурсів, відпущених стороннім організаціям за грудень 2016р., не передбачений договором, не містить об"єм відпущеного товару, про те, що встановлення об"єму транспортування товару до споживача повинно бути визначено відповідно до умов договору, про те, що вводи апелянта не обладнані засобами обліку теплової енергії, у зв"язку з чим, встановлення кількості товару за показниками приладів обліку позивача є безпідставними, а також про те, що документом, який встановлює показники об"єму теплової енергії є розрахунок річного споживання теплової енергії бюджетними установами селища Дніпровське, який затверджений позивачем та погоджений апелянтом і третьою особою;

- позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що розрахунок, на який посилається скаржник не стосується умов спірного договору, на те, що договір не містить будь-яких нормативів по використанню теплової енергії за відсутності приладів комерційного обліку з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" від 03.10.2007р. №1198, а також на те, що договір не містить умов по нарахуванню обсягів теплової енергії за відсутності приладів обліку, як і не містить умов по навантаженню з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин роботи тепловикористального обладнання;

- у письмових поясненнях третьої особи зазначено, що посилання апелянта на невідповідність висновків суду стосовно визначення кількості теплової енергії за приладами обліку є обґрунтованими, оскільки підприємство не запрошувалося позивачем до зняття показників приладів обліку, акти за участю третьої особи не складалися.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2016р. Дніпровською селищною радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (замовником) та публічним акціонерним товариством "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" (виконавцем) укладено договір №СОЦ-000149, на підставі п.1.1 якого виконавець зобов"язався з 01.01. до 31.12.2016р. поставити замовникові, який є бюджетною організацією, пару та гарячу воду (включно з холодоагентами), що визначені договором як товар, для опалення площ замовника в опалювальний сезон, що вимірюється в гігокалоріях - Гкал.

Відповідно до п.п.3.1 - 3.2 ціна договору становить 512302грн.70коп., оплата товару відбувається за діючими на день оплати тарифами. На момент укладення договору вартість пари та гарячої води складає 860грн.29коп. за 1 Гкал.

П.4.1 договору передбачено, що розрахунки замовника за поставлений товар здійснюються шляхом переведення грошових коштів на рахунок виконавця в триденний термін після отримання акта прийняття товарної продукції.

П.п.5.1, 5.2 договору встановлені строк поставки товару з 01.01. по 31.12.2016р. в кількості 595.5 Гкал та місце поставки, яким є "смт.Дніпровське вул.36 ГВСД 14 (управління), вул.36ГВСД 13 (палац культури), вул.Центральна 21 (дитячий садочок №2)".

Відповідно до п.5.3 договору кількість поставленого товару обліковується за приладами обліку (лічильники теплової енергії), або (при їх відсутності) - відповідно до норм споживання, затверджених компетентними органами.

П.7.3 договору встановлена відповідальність замовника за порушення строків розрахунків за наданий товар у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, нарахованої на суму затриманого розрахунку.

Згідно з п.10.1 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за цим договором.

16.05.2017р. позивач звернувся до відповідача в вимогою №12/478 про сплату останнім боргу в сумі 251278грн.85коп. за договором №СОЦ-000149 від 28.03.2016р., який, як вбачається зі змісту цієї вимоги, утворився внаслідок невиконання відповідачем зобов"язань по договору в частині оплати товару, кількість та вартість якого визначені в актах здачі-прийняття товарної продукції від 31.12.2016р. №1815 на суму 11187грн.07коп., №1816 на суму 3442грн.18коп., №1817 на суму 179853грн.70коп. та №1818 на суму 56795грн.90коп..

Одночасно з вимогою позивачем були направлені відповідачу, у тому числі, перелічені акти для підписання з приміткою про їх повторне направлення, оскільки раніше надані на погодження відповідачу акти здачі-прийняття робіт ним повернуто не було.

Згідно з витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень направлена вимога отримана відповідачем 19.05.2017р..

У зв"язку з залишенням відповідачем вказаної вимоги без відповіді позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 251278грн.85коп., трьох процентів річних в сумі 2705грн.55коп. та пені в сумі 22608грн.21коп..

Розрахунки пені та трьох процентів річних виконані позивачем за період з 23.05. по 30.09.2017р..

В процесі розгляду справи господарським судом відповідач проти позову заперечував, вказуючи на те, що акти здачі-приймання товарної продукції від 31.12.2016р. №1815 (по приміщенню управління ради) з визначенням обсягу пари та гарячої води в розмірі 13 Гкал, №1816 (по приміщенню бібліотеки) з зазначенням в ньому 4 Гкал, №1817 (по приміщенню палацу культури) з зазначенням в ньому 209 Гкал та №1818 (по приміщенню прибудови) з зазначенням в ньому 66 Гкал були надані позивачем ще 21.12.2016р., у відповідь на таке направлення відповідач повідомив позивача про здійснення ним обчислення відповідних обсягів на підставі розрахунку річного споживання теплової енергії бюджетними установами селища Дніпровське, який затверджено генеральним директором ПАТ"Дніпровський КПК", погоджений головою селищної ради та директором комунального підприємства (далі-КП) "Дніпровець", відповідно до розрахунку обсяг споживання теплової енергії по приміщеннях управління складає 27.9 Гкал, бібліотеки - 1.9 Гкал, палацу культури - 73 Гкал, прибудови - 28.6 Гкал, що у відповіді на вимогу позивача відповідачем було зазначено про неналежне оформлення актів приймання-здачі товарної продукції та перевищення відповідних обсягів, внаслідок чого, відповідач не може нести відповідальність за порушення зобов"язання.

При цьому сам факт поставки пари та гарячої води протягом грудня 2016 року відповідачем не оспорювався.

За наслідками розгляду вимог позивача та заперечень відповідача господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд посилався на те, що матеріалами справи підтверджується кількість поставленого товару відповідачу відповідно до показників приладу обліку теплової енергії.

До таких матеріалів судом віднесені акт від 01.12.2016р., складений між ПрАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" та УКП"Дніпровець", згідно з яким запуск постачання теплової енергії було здійснено з урахуванням приладів обліку (а.с.100, т.1), а також звіт про використання теплоенергоресурсів, відпущених стороннім організаціям за грудень 2016 року (а.с.108,т.1), згідно з яким загальна кількість поставлених позивачем послуг складає 292 Гкал: управління Дніпровської селищної ради - 13 Гкал, бібліотека - 4 Гкал, ДК будівля А-1 (палац культури) - 209 Гкал, ДК будівля А-2 (прибудова) - 66 Гкал.

Також, господарським судом зазначалося, що наявні в матеріалах справи докази отримання 19.05.2017р. відповідачем вимоги №12/478 від 16.05.2017р. з доданими до неї актами здачі-приймання товарної продукції та приписи п.4.1 договору свідчать про настання прострочення зобов"язання відповідача саме 23.05.2017р. і періоди нарахування пені та трьох процентів річних з 23.05. по 30.09.2017р. є вірними.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вищенаведеними висновками господарського суду, оскільки вважає ці висновки зробленими всупереч положенням ст.43 Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017р. без ґрунтовного дослідження обставин справи.

Ч.ч.1, 4 ст.202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про теплопостачання" сфера теплопостачання ? сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачем; суб"єкти відносин у сфері теплопостачання ? фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форм власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; споживач теплової енергії ? фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплова енергія ? товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Ст.19 названого Закону унормовано, що діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватись суб'єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 затверджені Правила користування тепловою енергією.

Відповідно до п.17 Правил для обліку відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, або ті, що пройшли державну метрологічну атестацію.

П.19 Правил встановлено, що після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії.

Згідно з п.20 Правил облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

П.23 Правил передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

При цьому, згідно з п.3 Правил під терміном "межа балансової належності" слід розуміти межу розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем, "межа продажу теплової енергії" ? сукупність точок теплової мережі, обладнаних вузлом обліку, на основі показів якого проводяться розрахунки за спожиту теплову енергію, або точка розподілу, визначена в договорі у разі відсутності такого вузла, "споживач теплової енергії" ? фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Таким чином, Правилами користування тепловою енергією передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на підставі показів вузла обліку чи розрахунковим способом.

Щодо досліджуваної справи, то відповідно до п.5.3 договору кількість поставленого товару обліковується за приладами обліку (лічильники теплової енергії), або при їх відсутності відповідно до норм споживання, затверджених компетентними органами.

Отже, для вирішення питання по проведенню розрахунків з оплати вартості спожитих відповідачем пари та гарячої води необхідним є з"ясування їх реальних обсягів, визначених за показами приладів обліку або відповідно до норм споживання.

Матеріали справи свідчать про те, що пред"явлені позивачем до стягнення обсяги пари та гарячої води обчислені на підставі показників приладів обліку типу ЭУС125ФО №010804, підключеного 24.05.2004р. за адресою ВАТ"Дніпровський крохмалепатоковий комбінат", приміщення учбового корпусу та типу ЭУС125ФО №010504, підключеного 14.10.2004р. за адресою ВАТ"ДКПК", район їдальні, про що складені акти допуску в експлуатацію вузла обліку теплової енергії (т.1, а.с.101, 102).

У звіті про використання теплоенергоресурсів, відпущених стороннім організаціям за грудень 2016 року в графі "надані послуги ? теплова енергія" наведені дані, визначені в Гкал по об"єктах відповідача відповідно: управління ? 13 Гкал, бібліотека ? 4.0 Гкал, "ДК здание А-1"? 209 Гкал та "ДК здание А-2" ? 66 Гкал. (т.1, а.с.108).

Безпосередньо вартість таких обсягів обчислена з урахуванням тарифу в розмірі 716грн.91коп. за 1 Гкал без податку на додану вартість, встановленого ПАТ"Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2015р. №3080, що знайшло своє відображення і в п.3.2 договору (т.1, а.с.127), а також з урахуванням площ перелічених вище об"єктів.

Ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017р. встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст.43 Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У даному випадку, обставини споживання відповідачем в грудні 2016р. пари та гарячої води в обсягах, вартість яких запропонована позивачем для стягнення з відповідача в установленому порядку не доведені, належні докази в обґрунтування цих обставин не надані.

Зокрема, недоведеними позивачем являються обставини щодо застосування для обліку відпуску та споживання теплової енергії по договору, укладеному сторонами 28.03.2016р. приладів обліку, про які йдеться в акті пуску теплової енергії від 01.12.2016р. та в актах допуску в експлуатацію вузлів обліку теплової енергії від 24.05. та 14.10.2004р. .

Також, не доведено здійснення такого обліку саме на межі балансової належності теплових мереж позивача та споживача.

Представлена позивачем в матеріали справи копія акту розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності сторін (т.1, а.с.103) не є доказом узгодження сторонами місця встановлення приладів обліку, оскільки вказаний акт є додатком до іншого договору і складений позивачем з житлово-комунальним підприємством селища Дніпровське, яке не є стороною за договором по даній справі.

Таким чином, межа балансової належності по договору №СОЦ-000149 від 28.03.2016р. не встановлена.

Стосовно звіту про використання теплоенергоресурсів, відпущених стороннім організаціям за грудень 2016р., на відомості якого посилається позивач, слід зазначити, що складання такого звіту договором не передбачено.

Вказаний звіт не містить безпосередньо загальних показників відпущеної або спожитої теплової енергії, оскільки як вбачається з пояснень позивача дані про обсяги теплової енергії по кожному об"єкту визначені у звіті вже з урахуванням розподілу в залежності від опалювальних площ об"єктів.

При цьому відповідні розрахунки в матеріалах справи відсутні, такі площі і такий порядок визначення також не узгоджені в договорі.

Звіт, представлений позивачем, підписано представниками останнього та КП"Дніпровець", яке не являється стороною по вказаному вище договору.

Докази запрошення представників відповідача для фіксації показів приладів обліку позивачем не надані.

Двосторонні акти зняття показів приладів обліку сторонами складені не були.

Крім того, представлений звіт не містить дати його складання, інформації відносно приладів обліку, на підставі яких були визначені обсяги відпущеної або спожитої теплової енергії.

З огляду на викладене господарський суд помилково послався як на належний доказ по справі на звіт про використання теплоенергоресурсів за грудень 2016р..

Акти здачі-прийняття наданих послуг за грудень 2016р., складені КП"Дніпровець" на підставі договору, укладеного ним з відповідачем на закупівлю послуг постачання пари та гарячої води з зазначенням ідентичних відомостей про обсяги теплової енергії, на які посилається позивач не являються належними та допустимими доказами в підтвердження таких обсягів, відповідачем такі акти не підписані.

Отже, обсяги теплової енергії, наведені позивачем в актах здачі-прийняття товарної продукції від 31.12.2016р. №№1815, 1816, 1817, 1818 визначені в односторонньому порядку та не підтверджені документально.

Не зважаючи на відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу, слід зазначити і те, що при задоволенні позову господарським судом залишено поза увагою і виконання позивачем розрахунку трьох процентів річних та пені, яке здійснено за період з 23.05. по 30.09.2017р..

Між тим, умовами договору встановлено обов"язок відповідача по оплаті вартості пари та гарячої води в триденний термін після отримання акта прийняття товарної продукції.

Відповідачем неодноразово надавалися пояснення стосовно отримання від позивача актів здачі-прийняття товарної продукції за грудень 2016р. ще 21.12.2016р. внаслідок чого початок періоду нарахування повинен був обчислюватися позивачем з 25.12.2016р. та для пені з урахуванням приписів ч.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України.

Факт направлення вказаних актів на адресу позивача 21.12.2016р. позивачем не спростовано.

У цьому зв"язку підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Тому рішення господарського суду підлягає скасуванню, оскільки прийнято при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.

Між тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу і на той факт, що доводи відповідача відносно встановлення показників обсягів споживання пари та гарячої води на підставі розрахунку річного споживання теплової енергії бюджетними установами селища Дніпровське, затвердженого позивачем, погодженого відповідачем та третьою особою також є безпідставними.

Вказаний розрахунок не містить дати складання, посилань на договір №СОЦ-000149 від 28.03.2016р., посилань на нормативно-правові акти, згідно з якими обчислювалися обсяги споживання теплової енергії, інформації про вихідні дані, які застосовувалися при такому обчисленні. На вимогу колегії суддів відповідачем не надані будь-які пояснення та докази в обґрунтування процентного визначення споживання теплової енергії по місяцях опалювального періоду по кожному об"єкту.

Крім того, згідно з п.5.3.3 договору кількість поставленого товару при відсутності приладів обліку обліковується відповідно до норм споживання, затверджених компетентними органами.

Відомості про використання будь-яких норм споживання, затверджених компетентними органами в розрахунку, на якій посилається відповідач відсутні.

З метою продовження правовідносин у сфері теплопостачання сторони не позбавлені можливості врахувати положення наведених вище правових норм при укладенні відповідних договорів.

Керуючись ст.ст.269, 275, 277, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2017р. у справі №904/8683/17 скасувати;

- прийняти нове рішення;

- в позові відмовити;

- стягнути з приватного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" на користь Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області 4563грн.79коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 27.04.2018р.

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Е.В.Орєшкіна

Суддя І.М.Подобєд