Постанова

від 18.04.2018 по справі 905/807/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

18.04.2018 року справа №905/807/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: при секретарі судового засідання: За участю представників сторін: від апелянтів від інших кредиторів від ліквідатора Мартюхіна Н.О. Дучал Н.М., Сгара Е.В. Єлфімовій Ю.О. не з'явились; не з'явились; ОСОБА_5 - за довіреністю б/н від 13.05.2016 року; розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_6, м. Київ та ОСОБА_7, м. Київ на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.12.2017 року у справі№905/807/14 (суддя Тарапата С.С.) за заявою кредиторів до боржника ліквідатор про ОСОБА_8, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область; ОСОБА_9, м. Одеса; ОСОБА_10, м. Миколаїв; ОСОБА_11, м. Київ; ОСОБА_12, м. Київ; ОСОБА_13, м. Боярка; ОСОБА_14, м. Київ; ОСОБА_15, м. Київ; ОСОБА_16, м. Київ; ОСОБА_7, м. Київ; ОСОБА_17, м. Київ; ОСОБА_18, м. Київ; ОСОБА_19, м. Одеса; ОСОБА_20, м. Київ; ОСОБА_21, м. Одеса; ОСОБА_22, смт. Чабани, ОСОБА_6, м. Київ, ОСОБА_23, м. Кагарлик, Київська область; ОСОБА_24, с. Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область; ОСОБА_25, м. Київ; ОСОБА_26, м. Київ; ОСОБА_27, м. Київ Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія", м. Донецьк Потупало Наталія Ігорівна, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.12.2017 року у справі №905/807/14 частково задоволено заяву (вих.б/н від 27.11.2017р.) та затверджено звіт арбітражного керуючого Кізленка В.А. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 15.05.2014 року по 27.12.2016 року в загальній сумі 61718,31 грн., з яких 60354,00 грн. - грошова винагорода, 1364,31 грн. - понесені витрати; в іншій частині заяви відмовлено.

Не погодившись з ухвалою прийнятою господарським судом першої інстанції до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулися кредитори ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які просять скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.12.2017 року у справі №905/807/14 щодо затвердження звіту арбітражного керуючого Кізленка В.А. про нарахування та виплату грошової винагороди, в частині витрат за період з 15.05.2014 року по 27.12.2016 року в розмірі 60354,00 грн.; прийняти нове рішення про затвердження звіту арбітражного керуючого Кізленка В.А. про нарахування та виплату грошової винагороди в сумах 1539,00 грн. - за період з 15.05.2014 року по 31.05.2014 року та 3495,00 грн. - за період з 01.06.2014 року по 14.07.2014 року; в іншій частині ухвалу залишити без змін.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, зазначають наступне:

- По-перше, місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки тим обставинам, що в порушення вимог абз. 2 ч. 7 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звіт арбітражного керуючого Кізленка В.А. про нарахування та виплату грошової винагороди не був схвалений або погоджений комітетом кредиторів;

- По-друге, при затвердженні звіту розпорядника майна за період з 15.05.2014 року по 27.12.2016 року, тобто фактично за 2 роки, не було враховано, що процедура розпорядження майном боржника вводиться строк на 115 календарних днів і може бути продовжена не більш ніж на два місяці;

- По-третє, судом не досліджувалось питання фактичного виконання арбітражним керуючим Кізленко В.А. за весь час призначення (у період проведення АТО на території Донецької області) обов'язків розпорядника майна, в тому числі й проведення інвентаризації майна ПрАТ "Міська страхова компанія" та складення реєстру вимог кредиторів. Суд першої інстанції, за твердженням апелянтів, формально виходив із строку, на який арбітражного керуючого Кізленко В.А. було призначено розпорядником майна боржника, не встановлюючи обсягу фактично проведеної ним роботи;

- По-четверте, апелянти вважають необґрунтованим висновок суду про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди розпоряднику майна за період з 27.04.2015 року (відновлення роботи Господарського суду Донецької області в м. Харкові) по 26.05.2016 року (відновлення втраченої справи), оскільки процедура розпорядження майном ПрАТ "Міська страхова компанія" в цей період не відбувалось, а арбітражний керуючий Кізленко В.А., в свою чергу, був позбавлений можливості виконувати функції розпорядника майна.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2018 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів, яку визначено у наступному складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), судді Дучал Н.М., Сгара Е.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_7; встановлено сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 05.03.2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Кізленко В.А. заперечує проти задоволення апеляційної скарги та зазначає, що ним виконувались повноваження розпорядника майна ПрАТ "Міська страхова компанія" з 15.05.2014 року (призначення) до 27.12.2016 року (звільнення). Під час виконання ним повноважень розпорядника майна, кредиторами неодноразово подавались до ГТУЮ у Запорізькій області скарги на його дії/бездіяльність, але згідно Акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ГТУЮ у Запорізькій області №60/15 від 11.06.2015 року, порушень діючого законодавства з питань банкрутства під час виконання арбітражним керуючим Кізленко В.А. повноважень розпорядника майна у справі №905/807/14 про банкрутство ПрАТ "Міська страхова компанія" виявлено не було. Крім того, на думку арбітражного керуючого процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна не закінчуються після спливу 115 денного строку, оскільки ст. 26 Закону про банкрутство встановлено вичерпний перелік підстав закінчення процедури розпорядження майном, а також у даній справі №905/807/14 така процедура припинена лише ухвалою від 17.10.2017 року.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2018 року розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 18.04.2018 року.

Інші сторони до початку розгляду справи по суті не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не надали його до суду.

Представник арбітражного керуючого Кізленко В.А., який був присутній у судовому засіданні апеляційної інстанції 18.04.2018 року, заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.12.2018 року у справі №905/807/14 залишити без змін.

Уповноважені представники апелянтів, інших кредиторів та ліквідатор у судове засідання апеляційної інстанції 18.04.2018 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних сторін у справі, у звязку з чим переходить до її розгляду по суті.

Межі перегляду справи в апеляційній інстанції, згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, полягають в тому, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та вислухавши заперечення присутнього в судовому засіданні представника арбітражного керуючого Кізленко В.А., перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.05.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Міська страхова компанія", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введена процедура розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів до 25.08.2014 року; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кізленко В.А.; встановлено оплату послуг розпорядника майна Кізленко В.А. в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за рахунок коштів ініціюючих кредиторів; інше.

19.05.2014 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про порушення справи про банкрутство ПрАТ "Міська страхова компанія" (номер публікації 3830).

У зв'язку з проведенням на території м. Донецьк та Донецької області антитерористичної операції матеріали справи №905/807/14 про банкрутство ПрАТ "Міська страхова компанія" було втрачено.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.05.2016 року відновлено втрачену справу №905/807/14 про банкрутство ПрАТ "Міська страхова компанія" частково в межах наданих учасниками судового процесу документів.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.12.2016 року за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів; встановлена дата підсумкового судового засідання на 08.02.2017 року; задоволено заяву арбітражного керуючого Кізленко В.А. про дострокове припинення його повноважень у якості розпорядника майна боржника; звільнено арбітражного керуючого Кізленко В.А. від виконання повноважень розпорядника майна; призначено розпорядником майна ПрАТ "Міська страхова компанія" арбітражного керуючого Потупало Н.І.

Постановою Господарського суду Донецької області від 17.10.2017 року боржика - ПрАТ "Міська страхова компанія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців - до 17.10.2018 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Потупало Н.І.

В подальшому до Господарського суду Донецької області від арбітражного керуючого Кізленко В.А. надійшла заява (вих.б/н від 27.11.2017р.) про затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 15.05.2014 року по 27.12.2016 року (за виключеням періоду з 15.07.2014 року по 27.04.2015 року) на загальну суму 64224,31 грн. (з яких: 60354,00 грн. грошова винагорода, 3870,31 грн. витрати) та стягнення з ініціюючих кредиторів пропорційно на користь арбітражного керуючого основної грошової винагороди та витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків розпорядника майна та видачу наказів.

Як вже зазначалось, судом першої інстанції затверджено звіт арбітражного керуючого Кізленка В.А. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 15.05.2014 року по 27.12.2016 року в загальній сумі 61718,31 грн., з яких 60354,00 грн. - грошова винагорода, 1364,31 грн. - понесені витрати; в іншій частині заяви відмовлено.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд втсановив період виконання арбітражним керуючим Кізленко В.А. повноважень розпорядника майна ПрАТ "Міська страхова компанія", затверджений розмір грошової винагороди та порядок її відшкодування за рахунок ініціюючих кредиторів, та виходив з обґрунтованості звіту арбітражного керуючого Кізленко В.А. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 15.05.2014 року по 27.12.2016 року за виключеням періоду з 15.07.2014 року по 27.04.2015 року в загальній сумі 61718,31. (з яких: 60354,00 грн. - грошова винагорода та 1364,31 грн. - понесені витрати на поштові відправлення). Судом першої інстанції було відмовлено у затвердженні звіту арбітражного керуючого Кізленко В.А. в частині понесених витрати на авіаквитки в сумі 2506,00 грн. за недоведеністю.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши справу з урахуванням меж перегляду визначених у ст. 269 ГПК України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого суду щодо часткового задоволення заяви та затвердження звіту арбітражного керуючого Кізленка В.А. у визначеній судом першої інстанції сумі, враховуючи наступне.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном. Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.

Повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна припиняються з дня затвердження господарським судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією або призначення ліквідатора.

Таким чином, вищенаведені положення законодавства містять певний перелік правових підстав з яким закон пов'язує момент припинення повноважень арбітражного керуючого, як розпорядника майна.

Приписами ч. 1 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 7 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Право вимоги грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному в цій частині. Сума авансованого платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

З наведеного слідує, що надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі. Підстав для безоплатного здійснення функцій розпорядника майна Закон не визначає.

При цьому, у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чітко встановлено джерело оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, що виконує у справі про банкрутство повноваження розпорядника майна, а саме, така винагорода здійснюється особою, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство (кредитор або боржник), шляхом авансування цієї грошової винагороди.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.05.2014 року у даній справі про банкрутсво, серед іншого, встановлено оплату послуг розпорядника майна Кізленко В.А. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень, за рахунок ініціюючих кредиторів - фізичних осіб.

Ухвала Господарського суду від 15.05.2014 року у справі №905/807/14 у встановленому законом порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено як розмір оплати послуг розпорядника майна, так і визначено конкретний порядок погашення суми послуг - за рахунок коштів ініціюючих кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.12.2016 року у справі №905/807/14 задоволено заяву (вих.№б/н від 26.03.2014р.) про дострокове припинення повноважень арбітражного керуючого Кізленко В.А. у якості розпорядника майна ПрАТ "Міська страхова компанія" та звільнено його від виконання повноважень розпорядника майна ПрАТ "Міська страхова компанія". Тією ж ухвалою призначено нового розпорядника майна - арбітражного керуючого Потупало Н.І.

Отже, наявними у справі доказами підтверджено, що повноваження розпорядника майна ПрАТ "Міська страхова компанія", арбітражний керуючий Кізленко В.А. виконував у період з 15.05.2014 року, тобто з моменту призначення, до звільнення за ухвалою суду від 27.12.2016 року.

Згідно наявного у звіті арбітражного керуючого Кізленко В.А. розрахунку грошової винагороди, вона вирахувана у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за період з 15.05.2014 року по 27.12.2016 року, всього на суму 60354,00 грн., з яких:

- 1539,00 грн. - з 15.05.2014 року по 31.05.2014 року;

- 3495,00 грн. - з 01.06.2014 року по 14.07.2014 року;

- 10208,00 грн. - з 27.04.2015 року по 31.08.2015 року;

- 22048,00 грн. - з 01.09.2015 року по 30.04.2015 року;

- 20300,00грн. - з 01.05.2016 року по 30.11.2016 року;

- 2764,00грн. - з 01.12.2016 року по 27.12.2016 року;

- витрати у розмірі 3870,31 грн., з яких: 1364,31 - поштові відправлення, 2506,00 грн. - авіаквитки.

Дослідивши зміст поданої заяви від 27.11.2017 року, додані до неї документи та вищенаведений розрахунок судом з'ясовано, що арбітражним керуючим Кізленко В.А. розрахунок грошової винагороди здійснено за період виконання своїх повноважень з 15.05.2014 року по 27.12.2016 року, але за виключенням періоду з 15.07.2014 року по 27.04.2015 року, тобто період нефункціонування діяльності Господарського суду Донецької області у зв'язку з проведенням АТО та початком відновлення втрачених матеріалів справи.

Колегією суддів апеляційної інстанції перевірено наданий арбітражним керуючим розрахунок оплати послуг та встановлено, що він є обґрунтованим, арифметично правильним та таким, що здійснений арбітражним керуючим Кізленко В.А. відповідно до приписів ч. 2 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ухвали Господарського суду Донецької області від 15.05.2014 року.

Водночас, заявлені арбітражним керуючим Кізленком В.А. витрати на загальну суму 3870,31 грн, з яких: 1364,31 грн. - витрати на поштові відправлення та 2506,00 грн. - вартість авіаквитків, судом першої інстанції правомірно затверджено частково, а саме в сумі 1364,31 грн. (поштові відправлення), з чим погоджується колегія суддів, оскільки колишнім розпорядником майна не було доведено належними та допустимими доказами здійснення своїх витрат на авіаквитки в сумі 2506,00 грн., а також не підтверджено необхідність користування саме такими послугами. Крім того, із фактом понесення витрат на поштові відправлення у сумі 1364,31 грн. також погодився комітет кредиторів на засіданні 31.10.2017 року.

Враховуючи встановлені у справі обставини (зокрема те, що ухвалою про порушення провадження у цій справі встановлено розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна та покладено її авансування на ініціюючих кредиторів, які не погоджуючись та не затверджуючи на комітеті кредиторів правомірно поданий арбітражним керуючим звіт, діють всупереч вимогам вказаної ухвали про порушення справи про банкрутство та ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), а також норм чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення заяви (вих.б/н від 27.11.2017р.) та затвердження звіту арбітражного керуючого Кізленка В.А. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 15.05.2014 року по 27.12.2016 року в загальній сумі 61718,31 грн., з яких 60354,00 грн. - грошова винагорода, 1364,31 грн. - понесені витрати.

Колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржників не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, враховуючи наступне.

На виконання вимог ч. 7 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий Кізленко В.А. у лютому 2017 року направив до розпорядника майна ПрАТ "Міська страхова компанія" - арбітражного керуючого Потупало Н.І. лист із проханням поставити на розгляд комітету кредиторів питання про схвалення/погодження звіту арбітражного керуючого Кізленка В.А. про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, а також поставити перед кредиторами питання про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Вказаний лист було отримано розпорядником майна Потупало Н.І. - 13.02.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.10.2017 року у справі №905/807/14 було зобов'язано комітет кредиторів на засіданні прийняти рішення за результатами розгляду звіту арбітражного керуючого Кізленка В.А. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.

Як вбачається з протоколу засідання №4 від 31.10.2017 року, комітетом кредиторів вирішено схвалити звіт арбітражного керуючого Кізленко В.А. про нарахування і виплату основної грошової винагороди за період з 15.05.2014 року по 25.08.2014 року на загальну суму 8357,52 грн. та витрати на послуги поштового зв'язку в розмірі 1364,31 грн., з чим колишній розпорядник майна не погодився та звернувся до господарського суду першої інстанції із розглядуваною заявою.

В апеляційній скарзі кредитори ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стверджують про неможливість затвердження звіту арбітражного керуючого Кізленка В.А. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, без обов'язкового схвалення або погодження його (звіту) комітетом кредиторів, що повинно реалізовуватись в силу вимог п. 2 ч. 7 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Проте, за приписами п. 2 ч. 7 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів .

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 26. Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону. У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені). Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

За висновком суду апеляційної інстанції, ухвала суду за результатами попереднього засідання має істотні правові наслідки для продовження процедури банкрутства та формування представницького органу кредиторів у справі про банкрутство.

Таким чином, законодавцем визначено проведення попереднього судового засідання у справі про банкрутство, як такого, що завершує розгляд конкурсних вимог кредиторів шляхом прийняття відповідної ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів.

У даній справі №905/804/14 ухвала за результатами попереднього засідання Господарським судом Донецької області прийнята 27.12.2016 року, та саме цією ж ухвалою було задоволено заяву розпорядника майна ПрАТ "Міська страхова компанія" - арбітражного керуючого Кізленка В.А. про дострокове припинення своїх повноважень, а тому у останнього, в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону, не було об'єктивної можливості подати свій звіт на затвердження комітету кредиторів до дострокового припинення повноважень розпорядника майна, оскільки такий представницький орган боржника до цього моменту ще не існував взагалі.

Звертаючись з апеляційною скаргою, кредитори також посилаються на неможливість нарахування грошової винагороди арбітражному керуючому Кізленку В.А. поза межами 115 денного строку процедури розпорядження майном (з урахуванням можливості продовження на 2 місяці), а тому вважають, що останній не мав права її нараховувати після спливу цього строку.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що положеннями ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено певний перелік виключних підстав для припинення процедури розпорядження майном, але Законом не встановлено такої підстави для закінчення строку введеної процедури розпорядження майном як сплив 115 денного строку. Строк процедури розпорядження майном становить 115 календарних днів, який може бути продовжений господарським судом, але не більше ніж на 2 місяці. Цей строк обчислюється з моменту винесення господарським судом ухвали про порушення провадження в справі про банкрутство й до підсумкового засідання господарського суду, на якому приймається рішення про перехід до наступної судової процедури або припинення провадження в справі про банкрутство. Відтак повноваження арбітражного керуючого, який призначений у справі про банкрутство розпорядником майна, не закінчуються після визначеного у Законі 115 денного строку, а тривають або до переходу до наступної судової процедури, або до припинення провадження у справі банкрутство.

Намагання заявників апеляційної скарги довести апеляційному суду факт неналежного виконання арбітражним керуючим Кізленко В.А. обов'язків розпорядника майна ПрАТ "Міська страхова компанія" у даному випадку:

- не входить до предмета доказування під час вирішення питання щодо затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат розпорядника майна у справі про банкрутство;

- не підтверджено під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали жодними належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, а тому розцінюється судом як суб'єктивне припущення заявників та не береться до уваги;

- спростовується наявним в матеріалах справи Актом позапланової невиїзної перевірки №60/15 від 11.06.2015 року ГТУЮ у Запорізькій області, згідно якого в діяльності арбітражного керуючого Кізленко В.А. не виявлено порушень законодавства з питань банкрутства, під час виконання ним повноважень розпорядника майна ПрАТ "Міська страхова компанія".

Що стосується посилання скаржників на фактичне невиконання арбітражним керуючим Кізленко В.А. своєї роботи розпорядника майна ПрАТ "Міська страхова компанія", що, на їх думку, є підставою для відмови останньому у виплаті грошової винагороди, судова колегія зазначає, що поняття заробітної плати, визначене в ст. 1 Закону України "Про оплату праці", та поняття грошової винагороди, закріплене у спеціальному нормативно-правовому акті - Законні України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яким регулюються питання оплати послуг арбітражних керуючих, не є тотожним, оскільки грошова винагорода арбітражного керуючого виплачується саме за виконання ним повноважень розпорядника майна, період яких у даній справі тривав з 15.05.2014 року по 27.12.2016 року.

Ініціюючі справу про банкрутство кредитори, в тому числі й апелянти, повинні усвідомлювати, що за умови порушення справи про банкрутство вони, як особи на яких покладено тягар із авансування грошової винагороди розпоряднику майна за судовим рішенням у справі, до формування комітету кредиторів мають певні обов'язки в силу Закону.

Досліджуючи питання фактичного виконання арбітражним керуючим Кізленко В.А. обов'язків розпорядником майна ПрАТ "Міська страхова компанія" судовою колегією з наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень та в електронно-інформаційній базі даних "Діловодство спеціалізованого суду" документів по справі №905/807/14 встановлено, що розпорядником майна Кізленко В.А. вчинялись наступні заходи:

- вживались заходи щодо відновлення матеріалів втраченої справи, зокрема, подано клопотання (вих.№б/н від 21.01.15р.) про відновлення справи №905/807/14 про банкрутство ПрАТ "Міська страхова компанія" із наявними у нього доказами (заявами кредиторів, тощо);

- в період часу між зупиненням та відновленням роботи Господарського суду Донецької області розорядником майна Кізленко В.А. розглядались заяви кредиторів із грошовими вимогами до ПрАТ "Міська страхова компанія", досліджувались докази на підтвердження та обгрунтованість цих вимог, складались та надсилались відзиви кредиторам за результатами розгляду їх заяв;

- складено реєстр вимог кредиторів ПрАТ "Міська страхова компанія" станом на 13.06.2016 рок;

- розглядались клопотання кредиторів ПрАТ "Міська страхова компанія", надавались на них відзиви та інше.

Колегія суддів враховує і той факт, що 02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набув чинності 15.10.2014 року. Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014.

30.10.2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р та №1053-р від 30.10.2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Донецьк, де знаходиться первинна бухгалтерська документація та майно боржника.

Присутній у судовому засіданні апеляційної інстанції представник арбітражного керуючого Кізленко В.А. пояснив, що розпорядником майна від попереднього керівництва не отримувалась первинна бухгалтерська документації у зв'язку із загостренням суспільно-політичної ситуації та початком проведення АТО на території м. Донецьк.

Колегія суддів вважає, що можливість проведення процедури розпорядження майном, а також безпосередня можливість арбітражного керуючого Кізленко В.А. доступу до первинної бухгалтерської документації та майна боржника (для інвентаризації та складення реєстру кредиторів) є значним чином обмежена початком бойових дій, захопленням органів влади (в тому числі, правоохоронних), які знаходяться на території м. Донецьк незаконними воєнізованими формуваннями.

При цьому, заінтересовані у розгляді справи кредитори, у тому числі апелянти, жодним чином не були позбавлені можливості самостійно ініціювати питання щодо відновлення втраченого провадження під час зупинення роботи Господарського суду Донецької області та у разі наявності сумнівів щодо належного виконання Кізленком В.А. своїх обов'язків, могли звернутись до суду зі скаргами на його дії/бездіяльність у зв'язку із чим вирішити питання щодо відсторонення його від виконання обов'язків розпорядника майна ПрАТ "Міська страхова компанія" до 27.12.2016 року, тобто його звільнення за власним бажанням.

Дії розпорядника майна Кізленко В.А. у встановленому Законом порядку не оскаржувались сторонами у справі про банкрутство до суду, в тому числі й ініціюючими кредиторами, та не визнавались у судовому порядку неналежними чи неправомірними.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України.

Статтею 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, положення якої застосовуються судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи, закріплено заборону рабства і примусової праці.

Відмова арбітражному керуючому Кізленко В.А. у задоволенні клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, у даному випадку, не лише суперечить положенням Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, але й меті та антикорупційної спрямованості Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка досягається через запровадження в Законі гарантованої оплати винагороди арбітражним керуючим, що має забезпечити гарантії його незалежності від боржника та кредиторів.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що труд арбітражного керуючого має оплачуватися. Примушувати до безоплатної праці забороняється та прирівнюється до рабства, що суперечить як ст. 43 Конституції України так і ст. 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Арбітражний керуючий - розпорядник майна не зобов'язаний безоплатно виконувати трудові функції покладені на нього.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції дане питання вирішено всебічно та повно, ухвала від 05.12.2017 року у справі №905/807/14 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законною та обґрунтованою, а отже апеляційна скарга ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, м. Київ та ОСОБА_7, м. Київ на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.12.2017 року у справі №905/807/14 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.12.2017 року у справі №905/807/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді Н.М. Дучал

Е.В. Сгара

(У судовому засіданні 18.04.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 23.04.2018 року).