Постанова

від 27.04.2018 по справі 925/213/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2018 р. Справа№ 925/213/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

без повідомлення учасників апеляційного провадження,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Інтернаціонал"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.03.2018

у справі №925/213/18 (суддя - Скиба Г.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Інтернаціонал"

про видачу судового наказу за вимогами до фізичної особи-підприємця Мамчич Наталії Іванівни

про стягнення 122 563,51 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІМПЕКС ІНТЕРНАЦІОНАЛ (надалі - заявник, стягувач) звернулось до Господарський суд Черкаської області з заявою про видачу судового наказу за вимогами до фізичної особи-підприємця Мамчич Наталії Іванівни про стягнення 122 563,51 грн, в тому числі 87 750,00 грн - авансу, 31 477,81 грн неустойки, 3 335,70 грн - % за користування чужими коштами за договором поставки №15/11/17/1 від 15 листопада 2017 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.03.2018 у справі №925/213/18 відмовлено у видачі судового наказу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекс Інтернаціонал" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.03.2018 у справі №925/213/18, видати судовий наказ про стягнення з фізичної особи-підприємця Мамчич Наталії Іванівни 122 563,51 грн (87 750,00 грн - аванс, 31 477,81 грн - неустойка, 3 335,70 грн - відсотки за користування чужими коштами за договором поставки №15/11/17/1 від 15.11.2017 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушив норми матеріального та процесуального права. Так, за доводами апелянта, суд першої інстанції неправильно визначив відповідно до встановлених судом обставин правовідносин і дійшов помилкових висновків, що вимоги скаржника за своєю правовою природою не тотожні грошовим. Так, зокрема, заборгованість боржника перед заявником перетворилась у грошову, тому що заявником був сплачений грошовий аванс, а неустойка та проценти за користування чужими коштами стягуються за договором у грошовому еквіваленті. А тому просив оскаржувану ухвалу скасувати, задовольнивши заяву про видачу судового наказу в порядку наказного провадження.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2018 справу №925/213/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Інтернаціонал" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.03.2018 у справі №925/213/18 та призначено її до розгляду.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що судова кореспонденція, яка надсилалась як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції на адресу боржника (зазначену в ЄДР: 20914, Черкаська обл., Чигиринський район, село Стецівка) поверталась на адресу суду. Таким чином, судами обох інстанцій були вжиті всі необхідні заходи з метою належного повідомлення, зокрема, боржника про розгляд даної господарської справи.

Відповідно до частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІМПЕКС ІНТЕРНАЦІОНАЛ (як покупцем) та Фізичною особою-підприємцем Мамчич Наталією Іванівною (як постачальником) було укладено договір поставки №15/11/17/1 від (надалі - договір). За умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець - взяв на себе зобов'язання прийняти товар і сплачувати за нього грошові суми на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2 договору предметом поставки є визначений товар із найменуванням, зазначеним у специфікаціях та/або інших документах згідно умов договору, підписаних постачальником та покупцем. При взаємній згоді обох сторін дозволяється поставка іншої продукції, не вказаної у специфікації.

17.11.2017 між постачальником та покупцем була підписана специфікація №1 до договору на суму 585 000,00 грн, в якій, у тому числі, було обумовлено порядок здійснення розрахунків: 30% вартості - передоплата, залишок 70% вартості - платіж по факту готовності товару до відвантаження і отримання покупцем копій відвантажувальних документів. Термін поставки - 30 днів з моменту отримання авансового платежу.

В п. 6.1. договору встановлено, що ціна на товар та порядок розрахунків вказується у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору платіжними дорученнями від 29.11.2017 №№9, 10 ТОВ ІМПЕКС ІНТЕРНАЦІОНАЛ (покупець) перерахувало аванс (30% вартості) в розмірі 87 750,00 грн на поточний рахунок ФОП Мамчич Н.І.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що постачальник поставляє товар окремими партіями у відповідності із заявками покупця у строки, визначені в заявці та специфікації.

Постачальник повинен був поставити покупцю товар до 29 грудня 2017 року, однак в порушення взятих на себе зобов'язань, за доводами апелянта, не здійснив поставку товару.

З матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 2018 року заявник надіслав на адресу боржника претензію №1 з вимогою негайно - з моменту отримання претензії - здійснити постачання товару згідно умов Специфікації №1 та надати покупцеві знижку на суму неустойки на день фактичної поставки товару. У разі незадоволення даної вимоги боржника було попереджено про звернення до правоохоронних органів, контролюючих органів та до суду за захистом своїх прав.

Однак, така вимога залишилась без відповіді та без виконання.

Розглянувши подану заяву з доданими до неї матеріалами, суд першої інстанції дійшов висновку, що така заява задоволенню в порядку розділу ІІ ГПК України не підлягає, а тому відмовив у видачі наказу. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з цим, грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо).

Грошовим є зобов'язання, що передбачає передачу грошей як предмета договору або їх сплату як ціни договору. Тоді як зобов'язання поставити товар, передати річ, здійснити будівництво тощо не набуває характеру грошового навіть внаслідок ухвалення судового рішення про повернення/стягнення коштів за його невиконання. (Суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 18.10.2017 у справі 3-133гс17 на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що між сторонами по договору не виникло грошового зобов'язання постачальника (ФОП Мамчич Н.І.) перед покупцем (заявником).

Пунктом 3 частини 1 статті 152 ГПК України, встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

А тому з урахуванням тієї обставини, що у заяві про видачу судового наказу містяться вимоги про стягнення авансу, неустойки та процентів за користування чужими коштами, які за своєю правовою природою не тотожні грошовій заборгованості за договором у боржника перед заявником, а тому не підлягають розгляду в порядку наказного провадження, оскільки відсутнє грошове зобов'язання відповідача перед заявником за договором. А тому доводи апелянта не приймаються судом апеляційної інстанції як підстава для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. При цьому суд апеляційної інстанції роз'яснює, що заявник не позбавлений права звернутися з тими самими вимогами до суду за правилами позовного провадження.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, ч. 3 ст. 269 ГПК України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 147-148, 150, 152-154, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 281, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекс Інтернаціонал" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.03.2018 у справі №925/213/18 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.03.2018 у справі №925/213/18 - залишити без змін.

3. Матеріали оскарження № 925/213/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено - 27.04.2018.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім