Постанова

від 19.04.2018 по справі 910/19635/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2018 р. Справа№ 910/19635/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Волін К.Є. довіреність № 4766 від 13.12.2011 року;

від відповідача: Кучерук Н.С. довіреність № 4745/10 від 22.12.2011 року,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інжирингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 року (повне судове рішення складено 16.02.2018 року)

у справі № 910/19635/17 (суддя: Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геотранзит"

до Публічного акціонерного товариства "Інжирингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз"

про стягнення 188 431, 78 грн.

Встановив

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геотранзит" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Інжирингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 188 431, 78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договору на виконання проектно-вишукувальних робіт № 17.1601/15 від 19.04.2016 року в частині оплати вартості виконаних комплексних інженерних вишукувань по об'єкту: "Капітальний ремонт магістрального газопроводу "Уренгой-Помари-Ужгород". Дільниця км. 3851,3-3878,9", внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Господарський суд міста Києва повністю задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Геотранзит" своїм рішенням від 16.02.2018 (повний текст складено 16.02.2018).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Інжирингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове, яким частково задовольнити позов у сумі 60372,71 грн, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

Скаржник вказав, що судом першої інстанції не було встановлено, а позивачем зазначено дати та місця передачі, при яких умовах акти здачі-приймання робіт по 1 та 2 етапах були передані ОСОБА_4

Також, скаржник зазначив, що роботи по другому етапу (акт №2) не були виконані саме позивачем, а тому відповідач не повинен здійснювати по даному етапу жодної оплати.

Крім того, скаржник вказав, що позивачем не було надано жодного доказу того, що після отримання висновку державної експертизи ним було направлено вимогу на оплату 128059,07 грн, семиденний строк здійснення остаточної оплати послуг не розпочався та відповідно, відсутнє будь-яке прострочення виконання відповідачем, а тому вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 128059,07 грн є незаконними, необґрунтованими та передчасними.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018 року справу № 910/19635/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Коротун О.М.

Київський апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Інжирингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 року у справі № 910/19635/17 своєю ухвалою від 28.03.2018 року.

У судовому засіданні 19.04.2018 року апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

У судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду першої інстанції залишити без змін а скаргу без задоволення.

Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що отримання позитивних висновків відомчої та держаної експертиз безперечно підтверджує той факт, що позивач виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі. При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що позивач додав до відзиву додаткові докази, які не були надані в суді першої інстанції, так позивач в розумінні ст. 269 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтував неможливість подання цих документів до суду першої інстанції, тому колегія суддів не приймає їх до розгляду.

Представник скаржника у відповіді на відзив на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що позивачем було порушено абз. 1-2 п. 4.5 договору, що є відкладальною обставиною для настання обов'язку замовника щодо здійснення оплати робіт за цим договором. Тобто, строк виконання обов'язку замовника щодо здійснення оплати робіт за спірним договором не настав.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна Публічного акціонерного товариства "Інжирингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз" - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

19.04.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геотранзит" (підрядник) та Публічним акціонерним товариством "Інжирингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз" (замовник) був укладений договір на виконання проектно-вишукувальних робіт № 17.1601/15, відповідно до якого підрядник зобов'язується провести роботи з виконання комплексних інженерних вишукувань по об'єкту: "Капітальний ремонт магістрального газопроводу "Уренгой-Помари-Ужгород". Дільниця км. 3851,3-3878,9", а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Обсяг та вимоги до виконання робіт визначені завданням на виконання комплексних інженерних вишукувань та завданням на проектування, що є невід'ємною частиною договору та ДБН А.2.1-1-2014 (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору вартість робіт визначається кошторисом на виконання комплексних інженерних вишукувань, який наведений у додатку № 3, і становить 426863,57 грн.

Оплата за даним договором здійснюється за умови отримання коштів від генерального замовника у наступному порядку:

1) аванс у розмірі 50000,00 грн сплачується протягом 10 банківських днів після підписання договору;

2) оплата за виконані роботи - протягом 60-ти банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, у тому числі оплата за виконану роботу здійснюється після проходження відомчої експертизи ПАТ "Укртрансгаз", у розмірі 70 % від вартості договору, за виключенням суми раніше сплаченого авансу;

3) остаточна оплата виконаних робіт здійснюється після отримання позитивного висновку державної експертизи (п. 4.2 договору).

Терміни виконання робіт визначені календарним планом робіт (додаток 2) (п.п. 2.2, 5.1 договору). Результати робіт та звітна документація, які підрядник повинен оформити та передати замовнику (при виконанні окремих етапів робіт чи робіт в цілому), визначені календарним планом робіт (п. 5.4 договору).

Подання проектно-кошторисної документації (стадія проект) на відомчу експертизу ПАТ "Укртрансгаз" здійснюється замовником (п. 5.5 договору).

Згідно п. 6.1 договору він набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.03.2017 року

Додатками № 1, № 2 до договору сторони погодили технічні вимоги до інженерно-геологічних вишукувань, календарний план робіт, зведений кошторис на суму 426 863,57 грн.

Так, календарним планом, визначено 2 етапи виконання робіт: І етап - формування звітів про комплексні інженерні вишукування, зі встановленим терміном виконання - протягом 60 календарних днів з дати підписання договору, вартістю - 298 804,50 грн; ІІ етап - супровід проведення держаної експертизи, зі встановленим терміном виконання - протягом дії договору на проведення державної експертизи, вартістю - 128 059,07 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, останній здійснив авансування робіт на суму 50 000,00 грн.

Позивач, в свою чергу виконав роботи по І етапу на суму 298 804,50 грн, що підтверджується накладною № 4 від 16.06.2016 року, актом здачі-прийняття виконаних робіт № 1 від 16.01.2017 року, підписаним обома сторонами без зауважень, що не заперечується відповідачем.

Виконання робіт по ІІ етапу на суму 128 059,07 грн підтверджується експертним висновком про проекту № 22 від 06.09.2016 року, затвердженим ПАТ "Укртансгаз" та експертним звітом ДП "Укрдержбудекспертиза" № 00-1332-16/ПБ від 23.09.2016 року. У той же час, як правильно встановлено судом першої інстанції, акт № 2, складений за результатами виконання робіт по ІІ етапу, відповідач відмовився підписати та вказав, що він його не отримав.

Уважаючи виконання робіт неналежним, відповідач оплатив лише частину вартості виконаних робіт по І етапу на суму 188 431,79 грн, про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача. Отже, неоплаченими залишились роботи, виконані позивачем по І етапу на суму 60 372,71 грн та по ІІ етапу робіт на суму 128 059,07 грн, а всього - на суму 188431,78 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 15.05.2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 16-009/1 оплатити виконані роботи за І етапом робіт у повному обсязі, тобто у сумі 60 372,71 грн, що підтверджується поштовим повідомленням №08594290 від 18.05.2017 року та описом вкладення (а.с. 60-61). Разом із вказаною вимогою відповідачу були надіслані рахунок-фактура № СФ-0000009 від 15.05.2017 року на зазначену суму. Проте, вимога ПАТ "ІВП "Вніпітрансгаз" була залишена відповідачем без задоволення та виконання.

Також листом № 16-009/01 від 10.11.2016 року ТОВ "Геотранзит" повідомило відповідача про виконання ним робіт за договором № 17.1601/15 від 19.04.2016 року та просило здійснити погашення наявної у ПАТ "ІВП "Вніпітрансгаз" за договором заборгованості у повному обсязі (тобто оплатити роботи за І етап у сумі 60 372,71,00 грн та за ІІ етап у сумі 128 059,07 грн). Вказана вимога також була залишена без відповіді та задоволення.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Також у договорі (п. 5.7) сторони погодили, що замовник зобов'язаний після отримання від підрядника звітної документації (стадія "проект), прийняти її та протягом 5 робочих днів підписати акт здачі-приймання виконаних робіт, або надати вмотивовану відмову від його підписання.

Згідно з п. 5.10 договору проектна документація по кожному етапу передається замовнику з оформленим належним чином актом здачі-примайння робіт та накладною.

Як було встановлено вище, після закінчення І етапу робіт, позивач направив на адресу відповідача акт здачі-приймання робіт по І етапу (акт № 1) та накладну № 4 від 16.06.2016 року, які підтверджують належне виконання робіт позивачем за цим етапом. З актом № 1 замовник (відповідач) погодився, підписав його та частково оплатив.

Щодо твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що акт приймання-передачі виконаних робіт № 2 за ІІ етапом йому не передавався, а тому роботи є неналежно виконаними, колегія суддів відзначає наступне.

Так, в матеріалах справи міститься лист № 16-010/1 від 01.07.2016 року, яким ТОВ "Геотранзит" направило відповідачу науково-технічні звіти комплексних інженерних вишукувань, накладна передачі виконаних робіт № 4 від 16.06.2016 року, а також акти здачі-приймання робіт за всіма етапами (І та ІІ), передбаченими договором підряду.

Також належне виконання позивачем робіт за ІІ етапом підтверджується наявним у матеріалах справи листом ТОВ "Геотранзит" № 16-009/01 від 10.11.2016 року, яким було повідомлено відповідача про виконання робіт за договором № 17.1601/15 від 19.04.2016 року у повному обсязі, також позивач просив здійснити погашення наявної у ПАТ "ІВП "Вніпітрансгаз" заборгованості. Направлення зазначених листів відповідачу (№ 16-010/1 від 01.07.2016 року та № 16-009/01 від 10.11.2016 року) підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з книги реєстрації вихідної кореспонденції ТОВ "Геотранзит".

Крім того, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги посилання позивача викладені у відповіді на відзив, що директором ТОВ "Геотранзит" ОСОБА_5 було повторно передано головному інженеру проектів ПАТ "ІВП "Вніпітрансгаз" ОСОБА_4 акти здачі-приймання робіт по І та ІІ етапах. Разом із вказаними актами представнику відповідача додатково була передана і накладна № 4 від 16.06.2016 року, яка підтверджує виконання позивачем робіт за договором.

При цьому, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що судом першої інстанції не було встановлено, а позивачем зазначено дати та місця передачі, при яких умовах акти здачі-приймання робіт по 1 та 2 етапах були передані ОСОБА_4, як безпідставне та таке, що не спростовує висновків суду першої інстанції щодо отримання відповідачем актів здачі-приймання робіт по І та ІІ етапах.

Отже, надані позивачем докази спростовують твердження відповідача про те, що акт № 2 йому не направлявся.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що відповідно до умови п. 4.2.3 договору, остаточна оплата виконаних робіт здійснюється після отримання позитивного висновку державної експертизи.

За умовами договору подання проектно-кошторисної документації на відомчу та державну експертизи мав здійснювати саме відповідач за свій рахунок, а позивач повинен був супроводжувати проходження експертиз у частині, що стосувалося проведених ним інженерних вишукувань (п. 5.5, 5.6 договору), тобто виконання ІІ етапу робіт фактично мав здійснити сам відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2016 року ПАТ "ІВП "Вніпітрансгаз" отримало позитивний висновок відомчої експертизи, а 23.09.2016 року - позитивний висновок державної експертизи.

Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України виконання робіт по ІІ етапу є отримання позивачем позитивних висновків відомчої експертизи ПАТ "Укртансгаз" № 22 від 06.09.2016 року та державної експертизи № 00-1332-16/ПБ від 23.09.2016 року щодо розгляду проектної документації за проектом "Капітальний ремонт магістрального магістрального газопроводу "Уренгой-Помари-Ужгород", затвердженого ДП "Укрдержбудекспертиза" (п. 4.2.3 договору).

Про вказані обставини достовірно знав відповідач, про що не заперечував в суді першої та апеляційної інстанції, проте, належної оплати виконаних робіт не провів, натомість необгрунтовано посилається на відсутність акту № 2, який, як правильно встановлено судом першої інстанції, не є підставою для остаточної оплати робіт.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що позивачем не було надано жодного доказу того, що після отримання висновку державної експертизи ним було направлено вимогу на оплату 128059,07 грн, семиденний строк здійснення остаточної оплати послуг не розпочався та відповідно, відсутнє будь-яке прострочення виконання відповідачем, а тому вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 128059,07 грн є незаконними, необґрунтованими та передчасними

Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що роботи по другому етапу (акт №2) не були виконані саме позивачем, а тому відповідач не повинен здійснювати по даному етапу жодної оплати, як безпідставні.

Щодо твердження скаржника, що позивачем було порушено абз. 1-2 п. 4.5 договору, а саме ненадання виконавцем податкової накладної на суму виконаних робіт по ІІ етапу у Єдиному реєстрі податкових накладних, що є відкладальною обставиною для настання обов'язку замовника щодо здійснення оплати робіт за цим договором, колегія суддів відзначає, що така податкова накладна не є доказом (первинним документом) виконання цих робіт або їх невиконання, а тому не свідчить, що роботи по ІІ етапу не були виконані позивачем.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, акт № 2 відповідачем не був підписаний, а значить підстав для складення податкової накладної по цьому акту немає.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 525 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач не надав належних та допустимих доказів оплати заборгованості по І та ІІ етапу виконаних робіт, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Суд апеляційної інстанції роз'яснює, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інжирингово-виробниче підприємство "Вніпітрансгаз" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 року у справі №910/19635/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/19635/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

О.М. Гаврилюк

Дата складення повного тексту 27.04.2018 року.