Постанова

від 24.04.2018 по справі 808/2001/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2018 рокусправа № 808/2001/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Білак С.В., суддів: Чабаненко С.В. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника відповідача - Гаврика С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м.Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі №804/498/17 (головуючий суддя у 1 інстанції - Татаринов Д.В., вступна та резолютивна частини рішення складені в м.Запоріжжя в залі Запорізького окружного адміністративного суду 15 січня 2018 року о 15 год. 52 хв., рішення складено в повному обсязі 25 січня 2018 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОУКРБУД" до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОУКРБУД" (далі - позивач, ТОВ "ГІДРОУКРБУД") звернулось до суду з адміністративним позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002448291400 від 27 грудня 2016 року, яким контролюючим органом нараховане податкове зобов'язання за податком на додану вартість у сумі 29188,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5838,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадові особи податкового органу своїми діями порушили встановлений Податковим кодексом України порядок проведення перевірки умисно, в ході незаконно та безпідставно проведеної податкової перевірки не дослідили первинні документи, що підтверджують господарську діяльність позивача та зробили неправомірні висновки щодо фіктивної діяльності реально працюючого підприємства, який сумлінно сплачує всі податки. З огляду на зазначене, перевіряючими контролюючого органу неправомірно зроблені висновки щодо наявності у позивача будь-яких порушень законодавства. Вважає вважає, що висновки акту податкової перевірки №117/08-29-14-01-05/38929085 від 18 листопада 2016 року є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення №0002448291400 від 27 грудня 2016 року є незаконним та підлягає скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0002448291400 від 27 грудня 2016 року, яким контролюючим органом нараховане податкове зобов'язання за податком на додану вартість у сумі 29188,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5838,0 грн.

Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОУКРБУД" за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1600 гривень 00 копійок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що Запорізькою ОДПІ було отримано ухвалу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя по справі 331/6289/16-к від 23.06.2016 року, в якій задоволено клопотання старшого слідчого СВ ФР Запорізької ОДПІГУ ДФС у Запорізькій області про призначення документальної позапланової перевірки відповідно до матеріалів досудового розслідування, під час якого встановлено, що контрагенти позивача не підписували ніяких документів фінансово-господарської діяльності на адресу позивача, не постачали ТМЦ, не підтверджено транспортування ТМЦ. Вказані факти свідчать про безтоварність господарських операцій, проведених між позивачем та його контрагентами та оформлення зазначених операції на папері.

Зауважив, що TOB "Полінтерком" (контрагент позивача) податкову звітність з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, у т.ч. додатку AM до ДПІ за місцем реєстрації не надавав, а отже, відсутні основні фонди, транспорті засоби, приміщення, склади, майданчики. Аналізом ЄРПН встановлено нереальність придбання ідентифікованого товару, введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу. В ході проведеного детального аналізу отриманих та виданих податкових накладних TOB "Полінтерком", які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено повне пересортування, в зв'язку з тим, що підприємство придбає одну групу товарів, а реалізує іншу групу товарів, чим маніпулює податковою звітністю. З урахуванням вищевикладеного, перевіркою не підтверджено здійснення реальних товарних операцій постачальником TOB "Полінтерком", тобто, такі товари не постачалися та не надавалися. Таким чином, в первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, у зв'язку з чим, вони (податкові накладні, видаткові та прибуткові накладні, договори) не мають юридичної сили первинних документів. І як наслідок TOB "ГІДРОУКРБУД" неправомірно формував регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів, а також здійснював проведення операцій, реальність здійснення яких не підтверджена по ланцюгу постачання.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надав, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що на підставі направлення від 07 листопада 2016 року, виданого Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, та на підставі наказу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №605 від 05 жовтня 2016 року посадовою особою відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB "ГІДРОУКРБУД" (код за ЄДРПОУ 38929085) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 березня 2014 року по 31 грудня 2015 року при взаємовідносинах з TOB "Авелан" (код ЄДРПОУ 38746898), TOB "Промстейн" (код ЄДРПОУ 38947738), TOB "Форест АП" (код ЄДРПОУ 38969987), TOB "Полінтерком" (код ЄДРПОУ 39238480), TOB "ТБК Локомотив" (код ЄДРПОУ 38521073), TOB "Юсон- Груп" (код ЄДРПОУ 38743438), TOB "Персоніос" (код ЄДРПОУ 39382332), TOB "Алгоритм Захід" (код ЄДРПОУ 39753838), TOB "БК Форс" (TOB "БК Стоквіл") (код ЄДРПОУ 39234748), TOB "Ісланд Груп" (код ЄДРПОУ 39861641), TOB "Аргос консалт" (код ЄДРПОУ 39896373).

За результатами перевірки податковим органом складено Акт перевірки №117/08-29-14-01-05/38929085 від 18 листопада 2016 року.

У висновках акту перевірки визначено, що позивачем було порушено:

1) підпункт 14.1.36, пункт 14.1.181, підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункт 44.1 статті 44, пункт 198.1, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1 пункт 201.4, пункт 201.10 статті 201 ПК України в частині не підтвердження реальності здійснення господарських відносин TOB "ГІДРОУКРБУД" з контрагентами-постачальвиками TOB "Авелан" (код ЄДРПОУ 38746898), TOB "Промстейн" (код ЄДРПОУ 38947738), ТОВ "Форест АП" (код ЄДРПОУ 38969987), TOB "ТБК Локомотив" (код ЄДРПОУ 38521073), TOB "Юсон- Груп" (код ЄДРПОУ 38743438), TOB "Персоніос" (код ЄДРПОУ 39382332), TOB "Алгоритм Захід" (код ЄДРПОУ 39753838), TOB "БК Форс" (ТОВ "БК Стоквіл") (код ЄДРПОУ 39234748), TOB "Ісланд Груп" (код ЄДРПОУ 39861641), TOB "Аргос консалт" (код ЄДРПОУ 39896373) за період з 01 березня 2014 року по 31 грудня 2015 року, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту, що не призвело до виникнення грошових зобов'язань, внаслідок проведення операцій, реальність здійснення яких не підтверджена на загальну суму 1 397 901 грн.. в тому числі по періодам: березень 2014 року у сумі 120 017 грн.; травень 2014 року у сумі 179 855 грн.; червень 2014 року у сумі 196 480 грн.; вересень 2014 року у сумі 119 692 грн.; жовтень 2014 року у сумі 55 840 грн.; листопад 2014 року у сумі 75 596 грн.; грудень 2014 року у сумі 58 638 грн.; червень 2015 року у сумі 95 667 грн.; липень 2015 року у сумі 183 307 грн.; грудень 2015 року у сумі 312 809 грн.

- завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість з контрагентами-покупцями, що не призвело то виникнення грошових зобов'язань, внаслідок проведення операцій, реальність здійснення яких не підтверджена на загальну суму 1 525 282 грн., в тому числі по періодам: березень 2014 року у сумі 124 152 грн.; квітень 2014 року у сумі 22 000 грн.; травень 2014 року у сумі 114 873 грн.; червень 2014 року у сумі 206 784 гри.; вересень 2014 року у сумі 125 992 грн.; жовтень 2014 року у сумі 71 000 грн.; листопад 2014 року у сумі 93 818 грн.; грудень 2014 року у сумі 50 000 грн.; червень 2015 року у сумі 202 648 грн.; липень 2015 року у сумі 191 536 грн.; грудень 2015 року у сумі 322 479 грн.

2) підпункт 14.1.36, підпункт 14,1.181, підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, підпункт 44.1 статті 44, пункт 198.1, пункту 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1, пункт 201.4, пункт 201.10 статті 201 ПК України, в частині не підтвердження реальності здійснення господарських відносин TOB "ГІДРОУКРБУД" з TOB "Полінтерком" (код ЄДРПОУ 39238480), внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість за 2014 рік в розмірі 23350 грн., у т.ч. по періодам: липень 2014 року у сумі 13 000 грн.; серпень 2014 року у сумі 10 350 грн.

За результатами перевірки та на підставі відомостей вищезазначеного Акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення: №0002448291400 від 27 грудня 2016 року, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29188,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5838,0 грн.

Наведене податкове повідомлення-рішення було прийнято з огляду на порушення визначені у пункті 2 висновків акта перевірки щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин TOB "Гідроукрбуд" з TOB "Полінтерком".

Не погоджуючись з наведеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області та рішенням Державної фіскальної служби України зазначене повідомлення-рішення було залишено без змін.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №0002448291400 від 27 грудня 2016 року ТОВ "ГІДРОУКРБУД" звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІДРОУКРБУД" (покупець) мало взаємовідносини з ТОВ "Полінтерком" (продавець) згідно договору поставки від 01.07.2014 року №1ДТ, на підставі якого продавець зобов'язувався передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язувався прийняти та сплатити за нього на умовах договору; найменування товару: Дизельне паливо.

Згідно з п.3.7 вищенаведеного Договору, продавець зобов'язаний передати товар покупцю у повному обсязі протягом 5-ти робочих днів з моменту укладання договору, забезпечити покупця такими документами щодо товару: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна. На підставі п.3.8 Договору, перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Полінтерком" були складені податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки фактури, які надавались під час перевірки відповідачу та не викликали сумнівів в частині належності їх оформлення.

Також на підтвердження реальності господарських операцій позивачем були надані та досліджені судами під час розгляду справи наступні документи: видаткова накладна №134 від 25 липня 2014 року; товарно-транспортна накладна №134 від 25 липня 2014 року; рахунок-фактура №134 від 25 липня 2014 року; видаткова накладна №133 від 14 липня 2014 року; товарно-транспортна накладна №133 від 14 липня 2014 року; рахунок-фактура №133 від 14 липня 2014 року; видаткова накладна №132 від 03 липня 2014 року; товарно-транспортна накладна №132 від 03 липня 2014 року; рахунок-фактура №132 від 03 липня 2014 року; видаткова накладна №974 від 06 серпня 2014 року; товарно-транспортна накладна №974 від 06 серпня 2014 року; рахунок-фактура №974 від 06 серпня 2014 року; видаткова накладна №976 від 08 серпня 2014 року; товарно-транспортна накладна №976 від 08 серпня 2014 року; рахунок-фактура №976 від 08 серпня 2014 року; видаткова накладна №975 від 07 серпня 2014 року; товарно-транспортна накладна №975 від 07 серпня 2014 року; рахунок-фактура №975 від 07 серпня 2014 року.

Окрім того в матеріалах справи міститься Реєстр виданих та отриманих податкових накладних (додаток до декларації з ПДВ) за липень 2014 року, відповідно до якого позивачем у звітний період були отримані від ТОВ "Полінтерком" податкові накладні від 03.07.2014 року №124, від 14.07.2014 року №125, від 25.07.2014 року №126. Зазначені податкові накладні були досліджені контролюючим органом під час перевірки та жодних зауважень щодо їх оформлення в акті перевірки не міститься.

Отримане від ТОВ "Полінтерком" дизельне пальне було використано позивачем у власній господарській, що підтверджується наданими до суду документами, а саме: актами списання №СпТ-000009 від 30 грудня 2014 року, №СпТ-000010 від 30 грудня 2014 року №СпТ-000008 від 28 листопада 2014 року, №СпТ-000005 від 29 серпня 2014 року, №СпТ-000006 від 29 серпня 2014 року, №СпТ-000004 від 30 липня 2014 року, №СпТ-000003 від 03 липня 2014 року; договором оренди приміщення у приватної особи №1 від 02 жовтня 2013 року; технічним паспортом на житловий будинок, планом земельної ділянки, договором найму (оренди) №09/01-45Б від 09 січня 2014 року; договором найму (оренди) №03/04-МАЗ від 03 січня 2014 року; договором найму (оренди) техніки №10/03-2Г від 10 березня 2014 року; актом приймання передачі від 10 березня 2014 року; договором №4646/14-ДУГ від 06 березня 2014 року; актом приймання виконання будівельних робіт за серпень 2014 року; підсумковою відомість ресурсів Берегова насосна станція (витрати - по факту за серпень 2014 року); розрахунковою загальновиробничих витрат до локального кошторису №6-1-1 на південо-гідротехнічні роботи по рибоохоронним оголовкам; актом №02 приймання виконання будівельних робіт за липень 2014 року; підсумковою відомістю ресурсів технічна насосна станція о/к "Маяк" за липень 2014 року; розрахунковою загальновиробничих витрат до локального кошторису №9-1-1 на обстеження та ремонт південно-гідротехнічних споруд насосної станції о/к "Маяк"; актом №01 приймання виконання будівельних робіт за липень 2014 року; підсумковою відомістю ресурсів технічна насосна станція о/к "Маяк" за липень 2014 року; договором підряду №20/2014/768 від 19 березня 2014 року; актом прийому виконання будівельних робіт за грудень 2014 року; розрахуноком №2; відомістю ресурсів до локального рахунку №тп-19001.331.0; актом №08 прийому виконання будівельних робіт за грудень 2014 року; відомістю ресурсів до локального рахунку №тп-19001.331.0 (ф2 №08); актом №07 прийому виконання будівельних робіт за грудень 2014 року; відомістю ресурсів до локального рахунку №тп-19001.331.0 (ф2 №07); актом №06 прийому виконання будівельних робіт за листопада 2014 року; відомістю ресурсів до локального рахунку №тп-19001.331.0 (ф2 №06); актом №05 прийому виконання будівельних робіт за липень 2014 року; відомістю ресурсів до локального рахунку №тп-19001.331.0 (ф2 №05); довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витратах за липень 2014 року; актом №04 прийому виконання будівельних робіт за липень 2014 року; відомістю ресурсів до локального рахунку №тп-19001.331.0 (ф2 №04); довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витратах за липень 2014 року (договір №20/2014/768 від 18 березня 2014 року).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Досліджені судом докази доводять наявність змін в активах позивача під час вчинення господарської операції з TOB "Полінтерком".

Як зазначено у частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту14.1 статті 14 ПК України).

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. […] Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як зазначено у пункті 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 ПК України).

Як зазначено у пункті 200.2 статті 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

У пункті 201.6 статті 201 ПК України зазначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 201.8. статті 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

У пункті 188.1 статті 188 ПК України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як з'ясовано судами та підтверджено матеріалами справи, позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.

З наданих позивачем документів вбачається використання TOB "ГІДРОУКРБУД" товарів, отриманих від його контрагента у власній господарській діяльності.

Отже, досліджені судом первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків підтверджують здійснення господарських операцій позивача з TOB "Полінтерком".

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що документально підтверджено формування TOB "ГІДРОУКРБУД" податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з TOB "Полінтерком".

Податковий орган в Акті перевірки, а також відповідач в апеляційній скаргі, з метою підтвердження доводів щодо нереальності господарських операцій позивача з TOB "Полінтерком" зазначив, що TOB "Полінтерком" (контрагент позивача) податкову звітність з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, у т.ч. додатку AM до ДПІ за місцем реєстрації не надавав, а отже, відсутні основні фонди, транспорті засоби, приміщення, склади, майданчики. Також зауважив, що в ході проведеного детального аналізу отриманих та виданих податкових накладних TOB "Полінтерком", які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено повне пересортування, в зв'язку з тим, що підприємство придбає одну групу товарів, а реалізує іншу групу товарів, чим маніпулює податковою звітністю. З урахуванням вищевикладеного, вважає, що перевіркою не підтверджено здійснення реальних товарних операцій постачальником TOB "Полінтерком", тобто, такі товари не постачалися та не надавалися, а в первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, у зв'язку з чим, вони (податкові накладні, видаткові та прибуткові накладні, договори) не мають юридичної сили первинних документів.

З наведеними висновками колегія суддів не погоджується, вважає їх безпідставними, а тому не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом.

Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішення суду про визнання правочинів між позивачем та його контрагентами недійсними контролюючим органом до суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в обґрунтування правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення посилається на дані Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами дослідження яких відповідач не встановив ланцюга постачання ТМЦ.

Однак, такі посилання є безпідставними, оскільки вказана обставина не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податку від інших осіб, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Такий висновок узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини висловленою у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), в якій Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

При дотриманні контрагентами законодавчо встановлених вимог до оформлення первинних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

Статтею 61 Конституції України передбачено індивідуальний характер відповідальності, яка розповсюджується в тому числі і у вигляді персональної відповідальності кожного платника за ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім ви падків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Якщо податковим органом встановлено нена лежне виконання контрагентом позивача своїх податкових обов'язків, відповідальність за їх невиконання або неналежне виконання повинно нести саме це підприємство.

При цьому з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі і включення до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість за такими договорами у позивача не було.

З акта перевірки вбачається, що основним видом діяльності TOB "ГІДРОУКРБУД" є будівництво водних споруд . Наведене підтверджує взаємозв'язок придбання позивачем дизельного пального з метою використання у власній господарській діяльності - під час виконання будівельних робіт.

Всі ці операції знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку позивача.

Таким чином, судами не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог вищенаведених норм податкового законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит за спірними операціями з TOB "Полінтерком".

Натомість встановлено, що податкові накладні видані особами, які на час їх видачі були зареєстровані платниками податку на додану вартість та дієздатними юридичними особами. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено порушення TOB "ГІДРОУКРБУД" вимог податкового законодавства України, про що зазначено в Акті перевірки №117/08-29-14-01-05/38929085 від 18 листопада 2016 року, отже нарахування податкового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є необґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення №0002448291400 від 27 грудня 2016 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 24 квітня 2018 року, в повному обсязі постанова виготовлена 27 квітня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С.В. Білак

Судді С.В.Чабаненко

В.А.Шальєва