Постанова

від 26.04.2018 по справі 808/2790/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2018 рокусправа № 808/2790/17 головуючий суддя І інстанції - Бойченко Ю.П.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Іванова С.М.

судді: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 808/2790/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-21" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМК-21" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року № 0011541406 та № 0011531406. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПМК-21 задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 29 серпня 2017 року № 0011541406 та від 29 серпня 2017 року № 0011531406. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що контрагенти позивача, а саме ТОВ Ліагро Сервіс Груп , ТОВ Нью Лайт , не мають достатньої кількості працівників для виконання обсягу будівельних робіт, відсутні транспортні та спецтехніка. При цьому акти приймання будівельних робіт не містять інформації стосовно субпідрядників, з огляду на що податковий орган прийшов до висновку, що первинні документи, виписані вказаними контрагентами, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженою особою.

Позивачем - ТОВ "ПМК-21", подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просило залишити останню без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану. Зауважено, що чинне цивільне та господарське законодавство України не передбачає як істотну умову договору підряду (субпідряду) обов'язку замовника (генерального підрядника) перед укладенням договору субпідряду встановити кількість офіційно працевлаштованих працівників субпідрядника. До перевірки позивачем було надано усі передбачені законом первинні документи щодо господарських операцій між ТОВ "ПМК-21" та його контрагентами.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю ПМК-21 (код ЄДРПОУ 35980070) зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Запорізькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (відділення у Комунарському районі).

На підставі направлення на перевірку від 27.06.2017 №1267, виданого ГУ ДФС у Запорізькій області, згідно з вимогами п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ ПМК-21 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за листопад 2016 року та податку на прибуток за 2016 рік при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Нью-Лайт та ТОВ Ліагро Сервіс Груп за період з 01.11.2016 по 30.11.2016, за результатами якої складено акт від 12.07.2017 № 390/08-01-14-06/35980070.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на суму 208 022, 00 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.4 ст. 201 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 на суму 231 136, 00 грн.

Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що позивач неправомірно сформував дані податкового обліку за безтоварними операціями з придбання послуг у ТОВ Нью-Лайт та ТОВ Ліагро Сервіс Груп та безпідставно включив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість, оскільки реальність господарських операцій не підтверджена з урахуванням наступного: основні засоби на вказаних підприємствах відсутні; штат працівників становить 1 особу; встановлено реалізацію контрагентами ТОВ Нью-Лайт та ТОВ Ліагро Сервіс Груп в листопаді 2016 року товару (послуг), відмінного від фактично придбаного у контрагентів-продавців (підміна товарів), у зв'язку з чим неможливо відслідкувати ланцюг постачання.

На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2017 року № 0011541406 та № 0011531406, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 288 920, 00 грн. (231 136, 00 грн. - за основним платежем, 57 784, 00 грн. - за штрафними санкціями) та з податку на прибуток на 260 027, 50 грн. (208 022, 00 грн. - за основним платежем, 52 005, 50 грн. - за штрафними санкціями).

Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, надані позивачем первинні документи в повній мірі підтверджують реальність вчинюваних господарських операцій, докази підробки вказаних документів чи їх фіктивності відсутні, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ Ліагро Сервіс Груп , ТОВ Нью Лайт .

На виконання умов договорів про надання будівельно-монтажних послуг, укладених позивачем з Василівською міською радою Запорізької області (договори від 01.09.2016 № 174, 169 (а.с.209-210 т.1, а.с.116-117 т.2); від 08.09.2016 № 191 (а.с.137-138 т.2), Відділом освіти, культури і туризму, молоді та спорту Великобілозерської районної державної адміністрації (договори від 05.10.2016 № 61, 62 (а.с.152-154, 167-169 т.2); від 03.11.2016 № 66 (а.с.181-183 т.1) та виконавчим комітетом Великознам'янської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області (договір від 02.11.2016 № 1 (а.с.93-96 т.2), ТОВ ПМК-21 укладено наступні договори субпідряду:

з ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 40331223):

- від 10.10.2016 № 24 на реконструкцію повітряної лінії електромереж по вул. Каховській у м. Василівка Запорізької області з договірною ціною робіт 353 316, 60 грн., у т.ч. ПДВ 58 886, 10 грн. (а.с.175-176 т.1);

- від 10.10.2016 № 25 на реконструкцію повітряної лінії електромереж по вул. Весняній у м. Василівка Запорізької області з договірною ціною робіт 107 892, 12 грн., у т.ч. ПДВ 17 982, 02 грн. (а.с.190-191 т.1);

- від 04.11.2016 № 26 на капітальний ремонт комунального закладу Великобілозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Великобілозерської районної ради Запорізької області за адресою: Запорізька область, Великобілозерський район, с. Велика Білозерка, вул. Червонофлотська, 12 з договірною ціною робіт 350 339, 04 грн., у т.ч. ПДВ 58 389, 84 грн. (а.с.199-200 т.1);

з ТОВ Нью-Лайт (код ЄДРПОУ 40418136):

- від 28.10.2016 № 28 на капітальний ремонт покрівлі адмінбудинку міської ради, розташованої за адресою: бул. Центральний, буд. 1, м. Василівка, Запорізька область, з договірною ціною робіт 190 428, 84 грн., у т.ч. ПДВ 31 738, 14 грн. (а.с.105-106 т.1);

- від 28.10.2016 № 29 на капітальний ремонт комунального закладу Великобілозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Великобілозерської районної ради Запорізької області за адресою: Запорізька область, Великобілозерський район, с. Велика Білозерка, вул. Лугова, 2 з договірною ціною робіт 136 182, 48 грн., у т.ч ПДВ 22 697, 08 грн. (а.с.85-86 т.1);

- від 28.10.2016 № 30 на капітальний ремонт комунального закладу Великобілозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Великобілозерської районної ради Запорізької області за адресою: Запорізька область, Великобілозерський район, с. Велика Білозерка, вул. Пархоменка, 65 з договірною ціною робіт 138 366, 48 грн., у.ч. ПДВ 23 061, 08 грн. (а.с.74-75 т.1);

- від 02.11.2016 № 27 на реконструкцію водоводу по вул. Олімпійська від буд. №1 до буд. №32, вул. Центральна від буд. №478 до буд. №596 в с. Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області з договірною ціною робіт 133 615, 08 грн., у т.ч ПДВ 22 269, 18 грн. (а.с. 96-97 т.1)

На підставі вищезазначених договорів ТОВ ПМК-21 здійснено господарські операції за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 на загальну суму 1 386 815, 07 грн., а саме: з ТОВ Ліагро Сервіс Груп на суму 794 208, 11 грн., у т.ч. ПДВ 132 368, 02 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 08.11.2016 №1, 2, 3, 4, 5, б/н, від 11.11.2016 №1; з ТОВ Нью-Лайт на суму 592 606, 96 грн., у т.ч. ПДВ 98 767, 83 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт від 15.11.2016 № 1, від 16.11.2016 б/н, від 17.11.2016 б/н. (а.с.67-73, 78-84,88-95, 99-104,116-174, 179-189,194-198 т.1).

ТОВ Ліагро Сервіс Груп виписало позивачу податкові накладні від 08.11.2016 № 250 на загальну суму 342 717, 10 грн., від 08.11.2016 № 251 на загальну суму 104 655, 36 грн., від 11.11.2016 № 334 на загальну суму 346 835, 65 грн. (а.с.202-204 т.1).

ТОВ Нью-Лайт виписало позивачу податкові накладні від 15.11.2016 № 53 на загальну суму 132 278,93 грн., від 16.11.2016 № 197 на загальну суму 136 982, 82 грн., від 16.11.2016 № 196 на загальну суму 134 820, 66 грн., від 17.11.2016 № 198 на загальну суму 188 524, 55 грн. (а.с.205-208 т.1).

Відповідно до договорів про відступлення права вимоги від 11.11.2016 № 02/1, № 02/2, № 02/3 ТОВ Ліагро Сервіс Груп відступило ТОВ Нью-Лайт право вимоги зобов'язань, визначених вищевказаними договорами субпідряду (а.с.109, 111, 113 т.1).

Перевіркою встановлено, що ТОВ ПМК-21 перераховано грошові кошти на адресу ТОВ Нью-Лайт згідно наступних платіжних доручень: від 11.11.2016 № СБ000000257 на суму 346 835, 65 грн., від 15.11.2016 № СБ000000119, № СБ000000260, № СБ000000261 на суму 132 278, 93 грн., 342 717, 10 грн., 104 655, 36 грн. відповідно, від 16.11.2016 № СБ000000123 на суму 134 820, 66 грн., від 17.11.2016 № СБ000000122 на суму 188 524, 55 грн., що спростовує доводи податкового органу щодо відсутності руху активів. Виходячи із змісту перелічених вище документів в їх сукупності, якими позивач підтверджує виконання договорів з контрагентами, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з надання послуг, фактичний рух активів та зміни у майновому стані позивача.

При цьому колегія суддів зазначає, що до вказаних первинних документів у податкового органу претензій не виникало .

Крім того, до матеріалів справи долучено копії ліцензій від 06.06.2016 №21-Л та від 18.04.2016 №15-Л, виданих Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ "Нью-Лайт" та ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" відповідно на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності.

Також матеріали справи містять фото таблицю з об'єктів щодо виконання відповідних робіт (а.с. 9-25 т.3), що додатковоо підтверджує факт виконання спірних господарських операцій.

Фактично висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між позивачем та вказаними контрагентами були, зокрема здійснені на підставі аналізу діяльності контрагентів згідно комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем стосовно відсутності у контрагентів позивача по ланцюгу постачання основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів, технічної бази для здійснення фінансово-господарської діяльності. Разом з тим, такі висновки без встановлення у судовому порядку будь-яких висновків стосовно документального підтвердження та реальності господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, носять лише характер припущень про те, що у вказаних контрагентів відсутні власні основні засоби, складські приміщення, трудові ресурси, транспортне та торгівельне обладнання, при цьому відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року) .

Крім того, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Натомість, висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій сформовані, виходячи з недотримання податкової дисципліни контрагентами позивача за вказаний період, в силу приписів ст. 61 Конституції України, є неприпустимими, тому як юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Щодо посилань в акті перевірки на відсутність достатньої кількості трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такого виду діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності, суд зазначає наступне.

Відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб'єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 808/2790/17- залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку у відповідності до приписів ч.5 ст. 328 КАС України не підлягає.

Повний текст постанови складено 26 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко