Рішення

від 17.04.2018 по справі 910/23290/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018Справа № 910/23290/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 (04071, АДРЕСА_1) до за участю про 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПИРОГОВА, будинок 35/1, офіс 45); 2. Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 26/4) Третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову, на стороні Відповідачів ОСОБА_2 визнання недійсним рішення загальних зборів учасників

Представники сторін:

від Позивача: ОСОБА_1 (особисто);

від Відповідача - 1: не з'явились;

від Відповідача - 2: не з'явились;

від Третьої особи: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі також - Позивач ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп (надалі також - Відповідач - 1 ) та Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (надалі також - Відповідач - 2 ) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Позивач був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп , частка у статутному капіталі 100 % в розмірі 100, 00 грн. 09.08.2016 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі - продажу корпоративних прав, відповідно до умов якого Продавець передав у власність (продав), а Покупець прийняв (купив) корпоративні права на Товариство з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп . Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп , оформленим протоколом №10 від 09.08.2016 року, ухвалено рішення про виведення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства та передано його частку як засновника (учасника) Товариства в розмірі 100%, що становить 100 грн. 00 коп. у статутному капіталі Товариства громадянину України ОСОБА_3, змінено місцезнаходження Товариства, затверджено нову редакцію Статуту. Як зазначає Позивач, вказане рішення загальних зборів учасників Товариства є недійсним, оскільки згідно з висновком експертів за результатами проведення комплексної судово - почеркознавчої експертизи та судово - технічної експертизи документів №2422/17-32/2423/17-33/16056-16059/17-32/16060-16068/17-33 від 22.08.2017 року підписи від імені ОСОБА_1 у Договорі купівлі - продажу корпоративних прав від 09.08.2016 р.; у протоколі №10 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп від 09.08.2016 та у додатку №1 до протоколу виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1, тобто вказаний протокол є підробленим. За таких підстав, просить Суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп №10 від 09.08.2016 року; зобов'язати Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчинити дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи стосовно зміни учасника/керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп на ОСОБА_1; внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах про зміну місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп на 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2017 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайсіті-Груп" та Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників залишено без руху.

05.01.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.02.2018 року.

В судове засідання 14.02.2018 року з'явився Позивач. Представники Відповідачів не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, направлено запит про надання інформації на адресу Київської місцевої прокуратури №7, відкладено підготовче судове засідання на 05.03.2018 року.

28.02.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшла заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Відповідача - 2.

В судове засідання 05.03.2018 року представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 19.02.2018 уповноваженій особі Відповідача-2 ухвали суду від 14.02.2018, а також поверненням на адресу суду поштового конверту з відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання" з ухвалою суду від 14.02.2018, надісланою Відповідачу-1. Позивачу про час та місце судового засідання було повідомлено особисто в судовому засіданні, що підтверджується протоколом судового засідання від 14.02.2018 року.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Відповідача-2 про розгляд справи без участі представника Відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 року залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_2, встановлено Третій особі строк до п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання письмових пояснень щодо позову відповідно до вимог статей 168, 179 ГПК України. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.03.2018 року.

06.03.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання за відсутності Позивача.

06.03.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від прокуратури надійшла інформація по справі.

22.03.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2018 року призначено розгляд справи по суті на 17.04.2018 року.

05.04.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженої особи представника Відповідача - 2.

В судовому засіданні 17 квітня 2018 року Позивач підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судове засідання представники Відповідачів та Третьої особи не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення уповноваженій особі Відповідача - 2 та Третій особі ухвали суду від 23.03.2018 року, а також поверненням на адресу поштового конверту за закінченням встановленого терміну зберігання, надісланого на адресу Відповідача - 1. Представник Відповідача - 2 подав заяву про розгляд справи без участі уповноваженої особи представника Відповідача - 2, яка розглянута та задоволена Судом.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідачі та Третя особа про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідачі та Третя особа були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідачів та Третьої особи не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 17 квітня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп , затвердженого рішенням загальних зборів учасників, оформленого протоколом №15/04/16 від 18.04.2016 року, учасником Товариства є ОСОБА_1. (а.с. 68-76)

Статутний капітал Товариства становить 100 грн. 00 коп. (п.4.5 Статуту)

У п.4.6 Статуту зазначено, що статутний капітал Товариства розподіляється таким чином: ОСОБА_1 є власником частки в розмірі 100 грн., що складає 100% статутного капіталу Товариства та відповідає 100% голосів на загальних зборах учасників товариства.

09.08.2016 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір купівлі - продажу корпоративних прав, відповідно до умов якого Продавець передав у власність (продав), а Покупець прийняв (купив) корпоративні права на Товариство з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп . При цьому, Продавець передав у власність Покупця належні йому 100%, що становить 100 грн. 00 коп. належної йому частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп . (а.с.12-13)

Відповідно до п.2.4 Договору з моменту (дати) підписання цього договору Покупець стає власником 100% частки Продавця (розмір якої становить 100% від усього статутного капталу Товариства) у статутному капіталі Товариства.

Сторони підписанням цього Договору підтверджують, що Покупець повністю розрахувався (сплатив вартість корпоративних прав) з Продавцем. (п.4.2 Договору)

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп , оформленим протоколом №10 від 09.08.2016 року, вирішено: на підставі договору №1 купівлі - продажу корпоративних прав від 09.08.2016 р. ОСОБА_1 вивести зі складу учасників Товариства та передати його частку як засновника (учасника) Товариства в розмірі 100%, що становить 100 грн. 00 коп. у статутному капіталі Товариства громадянину України ОСОБА_3; змінити місцезнаходження Товариства, затвердити нову редакцію Статуту, розподілити частки серед учасників (засновників) наступним чином: ОСОБА_3 100% частки у статутному капіталі. (а.с.14)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що вказане рішення загальних зборів учасників Товариства є недійсним, оскільки згідно з висновком експертів за результатами проведення комплексної судово - почеркознавчої експертизи та судово - технічної експертизи документів №2422/17-32/2423/17-33/16056-16059/17-32/16060-16068/17-33 від 22.08.2017 року підписи від імені ОСОБА_1 у Договорі купівлі - продажу корпоративних прав від 09.08.2016 р.; у протоколі №10 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп від 09.08.2016 та у додатку №1 до протоколу виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1, тобто вказаний протокол є підробленим. За таких підстав, просить Суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп №10 від 09.08.2016 року; зобов'язати Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчинити дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи стосовно зміни учасника/керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп на ОСОБА_1; внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах про зміну місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп на 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/10.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Корпоративними правами, відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ч. 1 ст. 140 ЦК України).

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами; учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Управління діяльністю господарського товариства згідно з ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до положень статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників (стаття 145 Цивільного кодексу України).

Так, поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначаються Законом України "Про господарські товариства".

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства", вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до п.8.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп , затвердженого рішенням загальних зборів учасників, оформленого протоколом №15/04/16 від 18.04.2016 року, загальні збори є вищим органом управління Товариства.

Згідно з п.8.2.2 Статуту про проведення загальних зборів із зазначенням часу, місця проведення та порядку денного загальних зборів учасники повинні бути письмово повідомлені не менш, як за 30 календарних днів до скликання загальних зборів, або персонально усно.

Як встановлено Судом, рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп , оформленим протоколом №10 від 09.08.2016 року, вирішено: на підставі договору №1 купівлі - продажу корпоративних прав від 09.08.2016 р. ОСОБА_1 вивести зі складу учасників Товариства та передати його частку як засновника (учасника) Товариства в розмірі 100%, що становить 100 грн. 00 коп. у статутному капіталі Товариства громадянину України ОСОБА_3; змінити місцезнаходження Товариства, затвердити нову редакцію Статуту, розподілити частки серед учасників (засновників) наступним чином: ОСОБА_3 100% частки у статутному капіталі. (а.с.14)

Відповідно до п. 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України. Тому господарські суди мають відмовляти в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи.

Не може бути визнано недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи з тих підстав, що його прийнято загальними зборами з питань, які належать до компетенції інших органів товариства (наглядової ради, виконавчого органу тощо), оскільки статтею 98 ЦК України передбачено право загальних зборів учасників товариства приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Положення установчих документів товариства, які обмежують це право, не застосовуються (п. 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

Пунктом 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин встановлено, що господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше. Вимоги про визнання рішень загальних зборів або інших органів дійсними задоволенню не підлягають.

Згідно з п. 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення (п. 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

В обґрунтування заявлених позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп , оформленим протоколом №10 від 09.08.2016 року, Позивач зазначав, що згідно з висновком експертів за результатами проведення комплексної судово - почеркознавчої експертизи та судово - технічної експертизи документів №2422/17-32/2423/17-33/16056-16059/17-32/16060-16068/17-33 від 22.08.2017 року підписи у протоколі №10 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп від 09.08.2016 та у додатку №1 до протоколу виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1, тобто вказаний протокол є підробленим.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.09.2016 року за №42016101070000164, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України. (а.с. 26)

В рамках кримінального провадження №42016101070000164 постановою слідчого СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 31.01.217 року була призначена почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз. На розгляд судово - почеркознавчої експертизи були винесені, зокрема, наступні питання: громадянином ОСОБА_4 чи іншою особою виконані підписи від його імені в реєстраційних документах Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп , зокрема, договорі купівлі - продажу корпоративних прав від 09.08.2016 у графі Громадянин України ОСОБА_1 на 1 арк., протоколі №10 загальних зорів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп від 09.08.2016 у графі Проголосували одностайно за з усіх питань та додатку ОСОБА_1 на 1 арк.

Висновками експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної судово - почеркознавчої експертизи та судово - технічної експертизи документів №2422/17-32/2423/17-33/16056-16059/17-32/16060-16068/17-33 від 22.08.2017 року встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у графі Громадянка України ОСОБА_1 у Договорі купівлі - продажу корпоративних прав від 09.08.2016 р.; у графі ОСОБА_1 у протоколі №10 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп від 09.08.2016 та у додатку №1 до протоколу виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 (а.с. 28-67)

Крім того, у вступній частини висновку експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної судово - почеркознавчої експертизи та судово - технічної експертизи документів №2422/17-32/2423/17-33/16056-16059/17-32/16060-16068/17-33 від 22.08.2017 року зазначено, що на експертизу надано, зокрема, договір купівлі - продажу корпоративних прав від 09.08.2016, протокол №10 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп від 09.08.2016, додаток №1 до протоколу №10 від 09.08.2016 (реєстр учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп ).

Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України)

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких підстав, Суд приймає до уваги висновки судових експертів за результатами проведення почеркознавчої експертизи, призначеної в рамках кримінального провадження №42016101070000164 постановою слідчого СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 31.01.217 року, складені Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз №2422/17-32/2423/17-33/16056-16059/17-32/16060-16068/17-33 від 22.08.2017 року, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності. Крім того, Суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказані висновки експертів є належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з протоколу № 10 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп від 09.08.2016 року, останні відбулися за участю єдиного учасника товариства громадянина України ОСОБА_1, який володіє 100% статутного капіталу ТОВ Скайсіті-Груп , а також запрошено ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до п.8.1.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп , затвердженого рішенням загальних зборів учасників, оформленого протоколом №15/04/16 від 18.04.2016 року, загальні збори вважаються повноважним, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що за висновками експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи, призначеної в рамках кримінального провадження №42016101070000164 постановою слідчого СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 31.01.217 року, які складені Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз №2422/17-32/2423/17-33/16056-16059/17-32/16060-16068/17-33 від 22.08.2017 року, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі ОСОБА_1 у протоколі №10 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп від 09.08.2016 та у додатку №1 до протоколу виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не підписував протокол №10 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп від 09.08.2016 року, що також свідчить про те, що останній не був присутній на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп , які проводились 09.08.2016 року.

За таких підстав, Суд зазначає, що за відсутності Позивача на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп 09.08.2016 року, який володіє 100% загальної кількості голосів товариства, такі загальні збори не були повноважними в розумінні ч.1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", оскільки на них не були присутні учасники, що володіють у сукупності більш ніж 60 відсотками голосів, що є безумною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону, про що зазначено у п.2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин .

Суд звертає увагу, що на підставі вказаного рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп від 09.08.2016 року, оформленого протоколом №10 від 09.08.2016 року, Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві 10.08.2016 року були проведені реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи стосовно зміни учасника/керівника (10701050012051313) та внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах про зміну місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп , зміну керівника юридичної особи (10701070013051313).

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, з метою захисту порушеного права Позивача у зв'язку із здійсненням реєстраційних дій на підставі підробленого протоколу рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп №10 від 09.08.2016 року, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп №10 від 09.08.2016 року та зобов'язання Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчинити дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи стосовно зміни учасника/керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп на ОСОБА_1; внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах про зміну місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп на 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/10, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп та Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідачів в рівних частках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПИРОГОВА, будинок 35/1, офіс 45, Ідентифікаційний код юридичної особи 38913185) від 09.08.2016 року, оформлене протоколом №10 від 09.08.2016 року.

3. Зобов'язати Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01030, м.Київ, ВУЛ.БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 24, Ідентифікаційний код юридичної особи 26077537) вчинити дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи стосовно зміни учасника/керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп на ОСОБА_1; змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах про зміну місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп на 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/10.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Скайсіті-Груп (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПИРОГОВА, будинок 35/1, офіс 45, Ідентифікаційний код юридичної особи 38913185) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01030, м.Київ, ВУЛ.БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 24, Ідентифікаційний код юридичної особи 26077537) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 23 квітня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин