ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.04.2018Справа № 910/19583/17
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовомПершого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Електронні системи України" простягнення 260 485 грн 00 коп. Представники: від прокуратуриВинник О.О. - посвідчення від позивача не з'явились від відповідачане з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
07.11.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні системи України" про стягнення 260 485 грн 00 коп. збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України користується земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Хмельницький, проспект Миру, 99/1 без правовстановлюючих документів, чим завдає збитки Хмельницькій міській раді, яка є власником вказаної земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2017 порушено провадження у справі № 910/21422/16, розгляд справи призначено на 21.12.2017.
27.11.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017, на підставі пункту 9 частини 1 розділу XI перехідних положень та статті 182 Господарського процесуального кодексу України, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.01.2018.
09.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від прокуратури надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
15.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
22.01.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
Підготовче засідання, призначене на 29.01.2018, не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному.
В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2018 суд викликав сторін у підготовче засідання на 26.02.2018.
15.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач підтримує заявлені вимоги та просить суд розглядати справу без участі представника позивача.
Підготовче засідання, призначене на 26.02.2018, не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному.
В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2018 суд викликав сторін у підготовче засідання на 26.03.2018.
У підготовчому засіданні 26.03.2018 суд, керуючись пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, на місці постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.04.2018.
В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 суд викликав сторін у судове засідання для розгляду справи по суті на 16.04.2018. Явку сторін визнав обов'язковою.
У судове засідання 16.04.2018 з'явився представник прокуратури та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 16.04.2018 не з'явились, представник відповідача вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи по суті був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch .
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши надані суду докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно Товариство з обмеженою відповідальністю "Електронні системи України", на підставі договору купівлі-продажу ВВК № 904538 від 31.08.2004, є власником нежитлового приміщення (адміністративно-побутовий корпус), загальною площею 1 668,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, місто Хмельницький, проспект Миру, будинок 99/1.
Для обслуговування вказаного нерухомого майна, рішенням 24-ї сесії Хмельницької міської ради від 07.04.2005 № 24 Товариству з обмеженою відповідальністю "Електронні системи України" надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2000 м.кв. по проспекту Миру, 99/1 для реконструкції нежитлового приміщення адміністративно-побутового корпусу від цех з виробництва деталей електронного устаткування, з офісними, побутовими приміщеннями і кімнати служби охорони (кадастровий номер 6810100000:16:007:0005).
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 15.06.2017 представниками управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради при обстеженні земельної ділянки по проспекту Миру, 99/1, встановлено, що право користування даною земельною ділянкою у відповідності до вимог чинного законодавства не оформлено, договір оренди вказаної земельної ділянки не укладено, орендної плати за земельну ділянку не сплачується, хоча земельна ділянка використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "Електронні системи України" для обслуговування вказаних об'єктів нерухомого майна.
04.07.2018 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні системи України" було направлено повідомлення № 186/02-01-15 від 03.07.2017 про призначення на 13.07.2017 о 11-00 розгляду питання щодо відшкодування збитків, заподіяних внаслідок використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Електронні системи України" земельної ділянки по проспекту Миру, 99/1 у місті Хмельницькому без правовстановлюючих документів.
Виконавчий комітет Запорізької міської ради прийняв рішення N 606 від 06.09.2017 "Про затвердження актів про визначення розміру збитків, заподіяних в наслідок користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів". Згідно з актом визначення розміру збитків від 17.07.2017 розрахунковий розмір збитків за використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.06.2014 по 01.06.2017, складає 260 485 грн 00 коп., а саме: з 01.06.2014 по 31.12.2014 - 35 700 грн 00 коп.; з 01.01.2015 по 31.12.2015 - 76 500 грн 00 коп.; з 01.01.2016 по 31.12.2016 - 109 560 грн 0 коп.; з 01.01.2017 по 01.06.2017 - 38 725 грн 00 коп. Представник відповідача участі у складанні акта не брав.
14.09.2017 позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 2685/02-01-15 від 14.09.2017 про відшкодування завданих збитків у розмірі 260 485 грн 00 коп. Проте зазначене повідомлення залишено відповідачем без відповіді та повідомлення.
У зв'язку з тим, що Хмельницькою міською радою самостійно заходи не усунення наведених порушень не вживалися, прокурор звернувся до суду з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні системи України" 260 485 грн 00 коп. збитків, завданих державі в особі Хмельницької міської ради використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
У відповідності до частини 1, 2 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого було порушено. З урахуванням положень частини 2 статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
З огляду на загальні положення наведених вище норм для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.
Приписами статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а пунктом "д" статті 156 Земельного кодексу України передбачено відшкодування власникам землі та іншим землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Не виконавши рішення органу місцевого самоврядування, не оформивши відповідно до чинного законодавства користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому об'єкти нерухомості, відповідач порушив наведені вище положення законодавства.
Користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.
Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Згідно з пунктом 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
Розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету в разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендодавцем та орендарем та нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до статті 30 Земельного кодексу України (чинного на час переходу права власності на об'єкти нерухомості) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статті 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.
Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
За приписами статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Суду не надано належних доказів оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства, як підстави та передумови права користування, матеріали справи не містять.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, за змістом наведеного вище законодавства та відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, суд прийшов до висновку, що користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Враховуючи, що таке користування позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено і який не сплачується у повній мірі користувачем землі, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та задоволення заявлених вимог Першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні системи України" на користь Хмельницької міської ради 260 485 грн 00 коп. збитків у вигляді недоотриманого бюджетом доходу від орендної плати за період фактичного використання відповідачем земельних ділянок без правовстановлюючих документів.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні системи України" (03061, місто Київ, проспект Відрадний, будинок 95, ідентифікаційний код 32373688) на користь Хмельницької міської ради (29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Гагаріна, будинок 3, ідентифікаційний код 33332218) збитки у розмірі 260 485 (двісті шістдесят тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн 00 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні системи України" (03061, місто Київ, проспект Відрадний, будинок 95, ідентифікаційний код 32373688) на користь Прокуратури Хмельницької області (29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, провулок Військоматський, будинок 3, ідентифікаційний код 02911102) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 907 (три тисячі дев'ятсот сім) грн 27 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено: 27.04.2018
Суддя Н.Б. Плотницька
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2018 |
Оприлюднено | 02.05.2018 |
Номер документу | 73701588 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Плотницька Н.Б.
Господарське
Господарський суд міста Києва
Плотницька Н.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні