Ухвала

від 02.05.2018 по справі 921/143/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2018 рокум. Тернопіль

Справа № 921/143/18

          Суддя Андрусик Н.О. ,

розглянувши позовні матеріали без номеру від 24.04.2018 (вх.№166 від 24.04.2018), подані фермерським господарством «Скочеляс», с.Грабовець Тернопільського району Тернопільської області

до відповідача: Грабовецької сільської ради, с.Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області

про визнання права власності на будівлі

без виклику (повідомлення) учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фермерське господарство «Скочеляс», с.Грабовець Тернопільського району Тернопільської області, звернувся 24.04.2018 (згідно вхідного штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№166 від 2404.2018) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Грабовецької сільської ради, с.Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, про визнання права власності на нежитлові будівлі ангару – будинку №2, телятника – будинку №4, конюшні (свинарника) – будинку №6, ? частини прохідної-току – будинку №13, току (ангару) – будинку №14, току (навісу) – будинку №15, пункту штучного осіменіння – будинку №16, розташованих по вул.Польовій в с.Грабовець Тернопільського району Тернопільської області.

Позовні вимоги господарством обґрунтовані з посиланням на факт придбання майнових паїв у СГ ТОВ «Грабовецьке» на загальну суму 363 950 грн (19,05% пайового фонду майна), про що Грабовецькою сільською радою 03.02.2015 господарству видано майновий сертифікат серії ТР №00757, та передачею майна, загальною вартістю 319 582,50 грн згідно рішення засідання комісії по врегулюванню майнових паїв спілки власників «Грабовецьке» від 28.01.2007, на підставі Актів прийому-передачі. Однак, у зв'язку з припиненням внаслідок ліквідації 03.02.2005 СГ ТОВ «Грабовецьке» на Свідоцтві про право на майновий пай серії ТР №00757 від 03.02.2015 не вчинено відмітки про виділення спірного майна в натурі, що стало підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації права власності на спірне майно за ФГ «Скочеляс» (копії рішень держреєстратора від 21.12.2017 долучено до позову). Тому, господарство звернулося за судовим захистом своїх майнових прав на вказане нерухоме майно шляхом визнання на нього права власності.

Розглянувши матеріали позовної заяви без номеру 24.04.2018 (вх.№166 від 24.04.2018), суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна. Відповідні позовні вимоги носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у відсотковому відношенні від дійсної вартості нерухомого майна.

В даному випадку, предметом позовних вимог фермерським господарством визначено визнання права власності на об'єкти нерухомості, тобто вимогу майнового характеру, з якої сплачено судовий збір в розмірі 4 793,74 грн (1,5% від 319 582,50 грн) згідно квитанції №0.0.1020866291.1 від 24.04.2018.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

З поданих заявником позовних матеріалів вбачається, що фермерським господарством «Скочеляс» ціну позову визначено в сумі 319 582,50 грн, виходячи з вартості будівель, що вказана в Актах прийому-передачі майна за 2006 та 2007 роки та Виписці з протоколу засідання комісії про врегулювання майнових паїв спілки власників «Грабовецьке» Тернопільського району від 28.01.2007 про виділення майна в натурі.

Таким чином, заявником визначено ціну позову не з вартості спірного майна – об'єктів нерухомості (будівель) станом на дату звернення до суду з позовом, а виходячи з вартості майна, визначеного станом на 2006 - 2007 р.р., що не відповідає дійсній вартості такого майна. Будь – яких підтверджуючих документів щодо вартості майна, яка існує на даний час як от: звіту про оцінку майна, інвентарної картки обліку майна з відображенням в балансі підприємства вартості спірного майна, технічний паспорт із зазначенням інвентаризаційної вартості майна, балансову (залишкову) вартість, що значиться в документах фінансової звітності позивачем не подано, що виключає можливість суду попередньо самостійно визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті в даному випадку, з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої при розгляді справи (ч.2 ст.163 ГПК України).

За загальним правилом тягар доказування вартості майна несе Позивач (ст. 74 ГПК України). Ціну позову визначає позивач у позовній заяві. Не зазначення ціни позову або невірне визначення ціни позову призвело до недоплати судового збору, що є недоліком позовної заяви, а тому до неї повинні застосовуватися вимоги, передбачені ст. 174 ГПК України.

Окрім того, всупереч вимогам п.2 ч.3 ст.162 ГПК України фермерським господарством зазначено невірний ідентифікаційний код юридичної особи відповідача – Грабовецької сільської ради, а саме замість 14029177 вказано 04394375.

Також, заявником при поданні позову до Грабовецької сільської ради не взято до уваги того факту, що згідно Рішення Великогаївської сільської ради №9 від 22.12.2015, (Відомості Верховної Ради України, 2015, №43, ст.2202), повноваження Грабовецької сільської ради припинено у зв'язку з реорганізацією Ради шляхом її приєднання до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, а сільську раду як юридичну особу - припинено, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 15.01.2016 відповідний запис за №16511120007000548.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Водночас, відповідно до ч.ч.3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усуває недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду; у разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.ст.162-164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву без номеру від 24.04.2018 (вх.№166 від 24.04.2018), подану фермерським господарством «Скочеляс», с.Грабовець Тернопільського району Тернопільської області, - залишити без руху.

2. Встановити фермерському господарству «Скочеляс» строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення даної ухвали суду.

3. Встановити фермерському господарству «Скочеляс» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: зазначення у позовній заяві належного відповідача та його ідентифікаційного коду; документального підтвердження належними та допустимими доказами фактичної вартості спірного майна з наданням доказів доплати судового збору (в разі необхідності, виходячи з визначеної фактичної вартості майна).

4. Копію ухвали направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення - фермерському господарству «Скочеляс», с.Грабовець Тернопільського району Тернопільської області, 47743.

Ухвала підписана набирає законної сили 02.05.2018 відповідно до приписів ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню окремо від рішення не підлягає.

          Суддя                                                                                                     Н.О. Андрусик