Постанова

від 17.04.2018 по справі 912/2365/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/2365/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.

учасники справи:

позивач - арбітражний керуючий Стіфутін Ігор Валерійович,

представник позивача - Карпов В.Ю. (довіреність від 05.08.2016),

відповідач-1 - Обласне комунальне підприємство "Кіровоградське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації",

представник відповідача 1 - не з'явився,

відповідач-2 - Приватне підприємство "Юліус",

представник відповідача-2 - не з'явився,

відповідач-3 - Приватне підприємство "Цитрус Лайм",

представник відповідача-3 - не з'явився,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3 - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк",

представник третьої особи - Онішкевич М.М. (довіреність № 125 від 19.03.2018)

розглянувши касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А.

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області

від 18.07.2017

у складі судді Шевчук О.Б.

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 16.08.2017

у складі суддів: Вечірко І.О. (головуючий) Дармін М.О., Іванов О.Г.,

у справі за позовом

арбітражного керуючого Стіфутіна Ігоря Валерійовича ,

до Обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації",

Приватного підприємства "Юліус",

Приватного підприємства "Цитрус Лайм",

про визнання недійсними запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий Стіфутін Ігор Валерійович, як ліквідатор Фізичної особи-підприємця Крившенка Олександра Геннадійовича, звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", Приватного підприємства "Юліус", Приватного підприємства "Цитрус Лайм" про визнання недійсним з моменту вчинення запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна, 22-а, загальною площею 121,7 кв.м. за Приватним підприємством "Юліус"; визнання недійсним договору купівлі-продажу вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення, що розташоване в м. Кіровограді по вул. Леніна (Дворцова), 22-а, укладеного 12.10.2007 між Приватним підприємством "Юліус" та Приватним підприємством "Цитрус Лайм", посвідченого 12.10.2007 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Літвіновою Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3106.

В процесі розгляду справи в місцевому господарському суді, від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просив заборонити Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області реалізацію нежитлового приміщення, що розташоване в м. Кропивницький по вул. Леніна (Дворцова), 22а.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 18.07.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі № 912/2365/16, задоволено заяву арбітражного керуючого Стіфутіна Ігора Валерійовича про забезпечення позову. Заборонено Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області реалізацію нежитлового приміщення, що розташоване в м. Кропивницький по вул. Леніна (Дворцова), 22а.

Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявлені позивачем заходи до забезпечення позову безпосередньо пов'язані з предметом спору у даній справі, відповідають вимогам адекватності та співмірності, спрямовані на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2017 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі № 912/2365/14, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк", звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просило скасувати оскаржувані судові акти.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що судами не було враховано збалансованості інтересів сторін, які не є учасниками судового процесу.

04.01.2018 на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), справа № 912/2365/16 господарського суду Кіровоградської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №912/2365/16 визначено колегію суддів у складі: Погребняк В.Я. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г. від 16.03.2018 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" в особі Упоноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та поновлено цей строк. Відкрито касаційне провадження у справі № 912/2365/16 господарського суду Кіровоградської області за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" в особі Упоноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 18.07.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2017. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 17.04.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.04.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на її безпідставність та необґрунтованість та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання 17.04.2018 з'явились уповноважені представники позивача та третьої особи, які надали пояснення у справі. Інші учасники справи своїх представників не направили, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 66 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи має право вжити передбачені ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомоги яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер та діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017). Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована тим, що державним виконавцем проведено опис спірного нерухомого майна та в подальшому може бути реалізовано відділом примусового виконання рішень, що в свою чергу, в разі визнання договору купівлі-продажу цього майна недійсним, може утруднити виконання рішення господарського суду у даній справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясував відповідність виду забезпечення позову, який просила застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам; оцінив адекватність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог та обґрунтовано задовольнив подану заяву, врахувавши обсяги позовних вимог та категорію спору.

Крім того, апеляційною інстанцією зауважено, що на час перегляду ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, господарським судом Кіровоградської області прийняте рішення у справі № 912/2365/16, яким, зокрема, визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, що знаходиться по вул. Леніна (Дворцова), 22а, у м. Кропивницький.

Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законної ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 18.07.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі №912/2365/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

В.Г. Пєсков