Рішення

від 27.04.2018 по справі 815/350/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/350/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬМАТІН» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.09.2017 року №0059971212.

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬМАТІН» , в якому позивач просить суд скасувати податковове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 28.09.2018 року №0059971212 форми «В4»

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що головним державним ревізором - інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування м. Одеси управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_1, на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2017 року ТОВ АЛЬМАТІН , за результатами якої 31.08.2017 року складено акт №6310/15-32-12- 01-12/35405235. 15 вересня 2017 року позивач надав до ГУ ДФС в Одеській області заперечення на акт від 31.08.2017 року, за результатами розгляду якого листом від 26.09.2017 року №9656/10/15-32-12-05 ГУ ДФС в Одеській області визнала висновки вищевказаного акту камеральної перевірки правомірними. Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.09.2017 року №0059971212. На думку позивача, податкове повідомлення-рішення від 28.09.2017 року №0059971212, форма В4 , яким встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України і зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, є неправомірним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства України, а висновки Акту є хибними та заснованими на неправильному застосуванні матеріальних норм права. Необгрнутованим рішенням ДФС України від 21.12.2017 року скаргу ТОВ АЛЬМАТІН на оскаржуване податкове повідомлення рішення було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. Посилаючись на положення ст.ст. 50.1, 102.1, 198.3, 198.6 ПК України та податкову консультацію ГУ ДФС в Одеській області від 19.09.2017 року №9354/ІПК/15-32-12-02-22, позивач стверджує про помилковість висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки позивач діяв в межах законодавчо встановленого терміну для подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, тобто протягом 1095 днів та правомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які були вчасно зареєстровані в ЄРПН, але не включені до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати їх складання.

Ухвалою суду від 31.01.2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬМАТІН» відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, залишено без руху.

Ухвалою суду 26.02.2018 року відкрито провадження у справі №815/350/18 та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін відповідно до ст. 262 КАС України. Перше судове засідання призначено на 19.03.2018 року об 11:00 год.

Вказаною ухвалою зобов'язано відповідача надати до суду належним чином завірені копії податкового повідомлення-рішення від 28.09.2017 року №0059981212, акту «Про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «АЛЬМАТІН» від 31.08.2017 року №6310/15-32-12-01-12/35405235 та копії всіх документів, які стали предметом камеральної перевірки, зокрема копії податкових декларацій ТОВ «АЛЬМАТІН» .

19 березня 2018 року за клопотаннями учасників справи судове засідання було відкладено на 23.04.2018 року о 12:00 год.

29 березня 2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№8852/18), в якому, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову та посилаючись на висновки акту перевірки та положення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, представник зазначив, що позивач мав право включити податкову накладу від 05.05.2015 року №1 до травня 2017 року та подати уточнюючий розрахунок е пізніше ніж 18.05.2017 року. Тому позовні вимоги ТОВ АЛЬМАТІН не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

03 квітня 2018 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№9384/18), в якій, посилаючись на положення ст.ст. 50, 102 ПК України, вказується на протиправність оскаржуваного рішення. Включення сум податку на додану вартість, сплачених платником податку, після спливу 365 календарних днів з дати її реєстрації відбувається на підставі уточнюючого розрахунку до відповідної податкової декларації з ПДВ в межах строку 1095 днів. На думку представника позивача, відзив на позовну заяву не містить заперечень щодо наведених позивачем обставин та підстав позову, з якими відповідач не погоджується.

23 квітня 2018 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №815/350/18 (вх.№10975/18) у зв'язку із знаходженням представника ГУ ДФС в Одеській області у судовому засіданні з розгляду іншої справи №815/592/18, яке судом відхиляється з огляду його невідповідності вимогам ст.262 КАС України.

23 квітня 2018 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх.№10991/18) про розгляд справи у письмовому провадженні у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення відповідача, перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Судом встановлено, що посадовою особою Головного управління ДФС в Одеській області, на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2017 року ТОВ АЛЬМАТІН , за результатами якої 31.08.2017 року складено Акт №6310/15-32-12- 01-12/35405235.

Відповідно до висновків вищевказаного акту перевірки від 31.08.2017 року ГУ ДФС в Одеській області встановлено порушення ТОВ АЛЬМАТІН п.198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2015 року до складу податкового кредиту включено податкові накладні з порушенням терміну реєстрації в ЄДРПН (зменшення відємного значення -673598 грн.).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 31.08.2018 року позивач, в порядку п.44.7 ст. 44, п. 86.7 ст. 86 ПК України, 15.09.2017 року звернувся до Головного управління ДФС в Одеській області з відповідними запереченнями на акт №6310/15-32-12-01-12/35405235 від 31.08.2017 року.

Відповідно до листа ГУ ДФС в Одеській області Про результати розгляду заперечення від 26.09.2017 року №9656/10/15-32-12-05 при розгляді заперечення фахівцями податкового органу було встановлено описки в акті перевірки, які не вплинули на результати камеральної перевірки, а саме помилково зазначено невірний код ЄДРПОУ ТОВ АЛЬМАТІН та на підставі п.86.7 ст. 86 ПК України заперечення позивача залишено без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки від 31.08.2017 року ГУ ДФС в Одеській області 28.09.2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №№0059971212, на яке позивачем, відповідно до ст. 56 ПК України, було подано скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України Про результати розгляду скарги від 21.12.2017 року №30886/6/99-99-11-01-02-25, скаргу ТОВ АЛЬМАТІН від 27.10.2017 року залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 28.09.2017 року без змін.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС в Одеській області, вважаючи висновки контролюючого органу помилковими, а рішення таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 05.05.2015 року ТОВ ВАЛЕО-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 34996142) зареєстровано податкову накладну на загальну суму 404159056 грн. в т.ч. податок на додану вартість - 673598,43 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи податковою накладною від 05.05.2015 року №1, квитанцією №1 про прийняття документу на центральному рівні Державної податкової служи України 18.05.2015 року.

Разом з тим, позивач зазначив, що при складанні податкової декларації за травень 2015 року ТОВ АЛЬМАТІН не включило до складу податкового кредиту суму сплаченого податку на додану вартість, що підтверджується копією Декларації в матеріалах справи.

Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 49.1 та 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до положень п.201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Судом встановлено, що податкова накладна від 05.05.2015 року №1 зареєстрована в ЄРПН у відповідності до вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, проте не відображена позивачем у податковій звітності за травень 2015 року, що підтверджується декларацією з податку на додану вартість ТОВ АЛЬМАТІН за травень 2015 року, яку отримано податковим органом 15.06.2015 року відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції №2.

Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2015 року (період, що уточнюється) від 21.07.2017 року позивачем самостійно відображено у розділі 19 декларації від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) у розмірі 673598 ,43 грн.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до положень абз. 1 п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з абз. 4 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що сума податку на додану вартість по своєчасно зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних податковій накладній, яка не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної, може бути віднесена до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період, в якому складену податкову накладну у строк що не перевищує 1095 днів з моменту її складання.

Відповідно до матеріалів справи (а.с.15-19) позивачем 21.07.2017р. подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виправлених помилок, включивши в додатку 5 до податкової декларації суму 673598,43грн. ПДВ та додатку 2 цієї ж суму як суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд погоджується із позицією позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень п.50.1 ст.50, ст.102 ПК України, які надають йому право подати уточнюючий розрахунок та виправити допущені помилки, зауважуючи, що її обґрунтованість та правильність по суті питання відповідачем не спростовані.

Таким чином, помилковими є висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 31.08.2017 року №6310/15-32-12-01-12/35405235, щодо порушень позивачем п.198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при уточненні розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2015 року, оскільки такі висновки не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0059971212 від 28.09.2017 року прийняте на підставі помилкових висновків та підлягає скасуванню як протиправне, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬМАТІІН підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 10103,97 грн. відповідно до платіжного доручення №95 від 26.01.2018 року (1762,00 грн.) та платіжного доручення №114 від 15.02.2018 року (8341,97 грн.), який згідно з ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬМАТІН» (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 39/1, офіс 3; код ЄДРПОУ:39031015) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ:39398646) про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.09.2017 року №0059981212 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 28.09.2017 року №0059971212.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ:39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬМАТІН» (65014, м. Одеса, вул. Успенівська, 39/1, офіс 3; код ЄДРПОУ:39031015) судовий збір у сумі 10103(десять тисяч сто три) грн.. 97 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.