Рішення

від 29.04.2018 по справі 818/347/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2018 р. Справа №818/347/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про зобов`язання вчинити дії.,-

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який він підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що проходить військову службу на посаді заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 з територіальної оборони в званні майора.

22 грудня 2017 року звернувся з рапортом до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, проте до наказу по стройовій частині про виплату матеріальної допомоги позивача не було включено із незрозумілих причин.

Дії відповідачів, які полягали у невключенні його до наказу та невиплаті матеріальної допомоги позивач вважає несправедливими та протиправним, зазначаючи про порушення ними ч.1,2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.3 ч.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» , п.33 Інструкції про порядок випалти грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260.

У відповіді на відзив відповідача, та в судовому засіданні позивач додаткового зазначив, що в грудні 2017 року матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань була виплачена особовому складу ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі місячного грошового забезпечення на підставі рапортів, без зазначення конкретних підстав.

За таки обставин, позивач просить зобов`язати Бобровицький районний військовий комісаріат включити його до наказу про виплату матеріальної допомоги за 2017 рік, зобов`язати Чернігівський обласний військовий комісаріат нарахувати і виплатити матеріальну допомогу.

Відповідач, Чернігівський обласний військовий комісаріат, у своєму відзиві на позов проти його задовлення заперечив, вказуючи, що підпунктом 3 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати військовослужбовцям ( крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Таким чином матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не є обов`язковою виплатою, може виплачуватись тим військовослужбовцям, у яких є потреба у вирішенні певних соціально-побутових питань, поважність яких і потреба в яких вирішується керівником державного органу, у даному випадку таке право має військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На адресу Чернігівського обласного військового комісаріату надходили відповідні розпорядження командування, в яких зазначалось, що виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань виплачується лише в межах граничних обсягів видатків та лише при наявності поважних причин, таких як: важкий стан здоров`я військовослужбовців або членів їх сімей ( поранення, контузія, інвалідність та інші випадки тяжких захворювань) за наявності посвідчення або відповідного висновку лікаря; смерть рідних по крові або шлюбу; пожежа або стихійне лихо; одруження військовослужбовця; народження дитини у військовослужбовця або її одруження.

22 грудня 2017 року на адресу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов рапорт позивача про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на тій підставі, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей та вагітну дружину, однак підтверджень вагітності дружини не надав.

Приймаючи до уваги, що причини, через які позивач клопотав про виплату йому матеріальної допомоги не були в переліку підстав, визначених наказом Міністра оборони від 09.02.2017 №88 та розпорядженням Командування Сухопутними військами ЗС України ( в/ч НОМЕР_1 ) від 27.02.2017 року №116/14/3/596 та від 08.09.2017 року №116/14/3/3205, беручи до уваги право військового комісара на прийняття рішення щодо доцільності виплати матеріальної допомоги, було прийняте рішення про недоцільність випалти позивачу такої допомоги.

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 , у своєму відзиві також проти позову заперечив, надавши пояснення аналогічного змісту, зазначивши крім того, що у Бобровицькому районному військовому комісаріаті відсутній орган, що здійснює бухгалтерсько-фінансовий супровід.

В судове засідання сторони не з`явились, надавши заяви про розгляд справи без їх участі, позивач в попередньому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивач проходить військову службу на посаді заступника військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 з територіальної оборони в званні майора ( а.с.18-19).

22 грудня 2017 року звернувся з рапортом до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік ( а.с.7).

22.12.2017 року військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 виданий наказ № 196 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік у розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовцям комісаріату, проте позивача до переліку осіб не включено. ( а.с.12)

Винесенню наказу передувало розпорядження військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 грудня 2017 року про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, додатком до якого був список військовослужбовців та розміри матеріальної допомоги кожному ( а.с.8,9-11).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам учасників справи, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 р. N 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон N 2011-XII).

Частиною 1 ст. 9 Закону N 2011-XII установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі - постанова N 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (п. 3 цієї постанови).

Умови, розмір і порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань визначені постановою N 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 р. N 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за N 638/15329; далі - Інструкція).

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 п. 5 постанови N 1294, підпункти 33.1, 33.3 п. 33 розд. XXXIII Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону N 2011-XII відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

09.02.2017 року Міністром оборони України виданий наказ №88 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік» ( а.с.34-37), відповідно до якого наказано ( пункт 9 наказу) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань (далі матеріальна допомога) виплачувати військовослужбовцям у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення ( без урахування винагород і морського грошового забезпечення). Накази про виплату матеріальної допомоги видавати виключно в межах доведених граничних обсягів видатків та отриманих асигнувань на відповідний місяць з урахуванням порядку, передбаченого пунктом 7 цього наказу після розгляду заяв військовослужбовців. У заявах про виплату матеріальної допомоги зазначаються конкретні причини ( важкий стан здоров`я військовослужбовця або членів його сім`ї, смерть рідних по крові або шлюбу, пожежа або стихійне лихо та інші поважні причини), які стали підставою для порушення клопотання, та розмір потреби. Тобто, в 2017 році матеріальна допомога для вирішення соціальних питань виплачувалась за умови необхідного фінансування та наявності поважних причин, зазначених у заяві військовослужбовця.

11.12.2017 року Міністром оборони України у зв"язку із завершенням бюджетного року та з метою посилення ефективності використання бюджетних коштів і забезпечення належного соціального захисту військовослужбовців прийняте рішення про забезпечення виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у межах залишку коштів за фондом грошового забезпечення, з визначенням першочергової категорії військовослужбовців ( а.с.76).

21.12.2017 року військовим комісаром Чернігівського обласного військового комісаріату прийняте рішення про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та визначений перелік військовослужбовців, яким має бути здійснена така виплата ( а.с.8,9-11). Серед військовослужбовців Бобровицького військового комісаріату визначено чотири особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . При цьому, зміст повідомлення свідчить про те, що на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виділене додаткове фінансування, тому виходячи з його обсягів, умовою виплати стала служба протягом повного календарного року.

В ході розгляду справи встановлено, що лише 22.12.2017 року на ім`я військового комісара Бобровицького районного військового комісаріату подані рапорти військовослужбовців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, в яких причини для надання матеріальної допомоги не вказані вазагалі, водночас позивач у своєму рапорті зазначав про утримання двох неповнолітніх дітей та вагітність дружини. Разом з тим, вказані особи, окрім позивача, були включені до наказу військового комісара від 22.12.2017 року ( а.с.12) про виплату матеріальної допомоги.

Таким чином, судом встановлено, що рішення про виплату матеріальної допомоги конкретним особам фактично прийняте військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_1 і продубльоване у наказі військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак за відсутності заяв цих осіб та аналізу причин для таких виплат. При цьому відмова у виплаті матеріальної допомоги позивачу жодним із відповідачем не обґрунтована.

Обгрунтовуючи свою відмову у запереченнях проти позову, відповідачі наполягають лише на тому, що виплата матеріальної допомоги є правом командира. Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що таке право не є абсолютним, а рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають відповідати критеріям, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме прийнятими ( вчиненими): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Констиутцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії); безсторонньо ( неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, в ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б виключали виплату позивачеві матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а відповідачами не наведено переконливих доводів щодо правомірності надання переваги іншим військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 та обмеження у цьому праві позивача за наявності рівних умов.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб"єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб"єктів владних повноважень.

Відтак, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Бобровицького районного військового комісаріату, які полягали у невключенні позивача до наказу про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягали у невиплаті позивачу матеріальної допомоги за 2017 рік.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виплатити йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

В частині позовних вимог про зобов`язання Бобровицького районного військового комісаріату включити позивача в наказ на виплату за 2017 рік, суд вважає за необхідне відмовити, з огляду на те, що наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 № 196 від 22.12.2017 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік є актом індивідуальної дії, після реалізації вичерпав свою дію та не може бути підставою для виконання у наступному бюджетному періоді.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Чернігівського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 08536958, вул. Гетьмана Полуботка, 68, 14038) Бобровицького районного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 09663222, вул. Незалежності, 64, м. Бобровиця, Чернігівська область, 17400) про зобов`язання вчинити дії задвольнити частково.

Визнати протиправними дії Бобровицького районного військового комісаріату, які полягали у невключенні позивача до наказу про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, та дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягали у невиплаті позивачу матеріальної допомоги за 2017 рік.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік.

В задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання Бобровицького районного військового комісаріату включити позивача в наказ на виплату за 2017 рік відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах