Постанова

від 24.04.2018 по справі 804/7374/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2018 рокусправа № 804/7374/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трубоізолкомплект" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі №804/7374/17 (головуючий суддя у 1 інстанції - Горбалінський В.В., рішення прийнято в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду у місті Дніпрі 30 січня 2017 року, повний текст рішення суду складений 09 лютого 2018 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трубоізолкомплект" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трубоізолкомплект» (далі - позивач, ТОВ «ТД «Трубоізолкомплект» ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 20.07.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «ТД «Трубоізолкомплект» по взаємовідносинам з ТОВ «Сінтекс Трейд» та ТОВ «Гвело» за період грудень 2016 року. Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у грудні 2016 року в сумі 2 223 443 грн., на підставі чого відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.07.2017 року, яким визначено суму грошового (податкового) зобов'язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у сумі 3 335 164,50 грн., з яких 2 223 443,00 грн. - сума основного зобов'язання та 1 111 721,50 грн. - штрафна санкція. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трубоізолкомплект» не погоджується з результатами перевірки, а тому прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, вважає незаконним та просить його скасувати.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трубоізолкомплект» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0009541404 від 20.07.2017 року в частині збільшення податкового зобов'язання на суму 1139842,80 грн., в тому числі за основним платежем на суму 759895,20 грн. та штрафними санкціями на суму 379947,60 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трубоізолкомплект» документально підтвердженні судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 17097,64 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині вимог в задоволенні яких було відмовлено, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на хибність висновків суду першої інстанції, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині збільшення грошового податкового зобов'язання на загальну суму 1 139 842,80 грн., в тому числі за основним платежем на суму 759 895,20 грн. та за штрафними санкціями на суму 379 947,60 грн. та винести в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ТД «Трубоізолкомплект» задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що жодний нормативно-правовий акт не містить норми щодо солідарної відповідальності за дії контрагентів, а тому позивач не відповідає за будь-які дії своїх контрагентів, у т.ч. порушення третіми особами податкового законодавства. Позивач не має жодних прав, обов'язків або законних повноважень за для контролю своїх контрагентів: примушення їх подавати документи під час перевірок органам ДПІ, подавати декларації та інше, проте має обов'язок вести податковий облік, що і робить позивач в повному обсязі. Законодавство не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу.

Зауважив, що ним надавалися первинні документи, які підтверджують господарські операції з ТОВ Гвело , однак судом не було надано їм належної правової оцінки. Не можуть бути підставою для висновків податкової інспекції щодо нереальності господарських операції позивача з його контрагентом відсутність трудових ресурсів або основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торговельного обладнання, матеріалів тощо, оскільки у позивача відсутній обов'язок щодо перевірки наявності або відсутності наведених активів, а беручи, що зобов'язання за договорами було виконано в повному обсязі, безпідставно вважати, що контрагенту позивача бракувало ресурсів для реалізації таких зобов'язань.

Позивач та його контрагенти на момент складання податкових накладних, зазначених в акті перевірки, були зареєстровані як платники ПДВ, тому надані первинні документи відповідають вимогам діючого законодавства, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції позивача з ТОВ Гвело .

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу позивача - без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині вимог в задоволенні яких було відмовлено - залишити без змін. В обґрунтування відзиву зазначив, що так як ТОВ Гвело не мало в наявності товар, який є предметом договору поставки та фактично не могло поставити цей товар позивачу, операція по вказаному договору не відбулась фактично і була оформлена лише документально, а тому первинні документи по вказаній операції не можуть бути використані при формування податкової звітності з ПДВ та бути підставою для формування позивачем податкового кредиту. Також з наданих до суду документів не вбачається наявність у ТОВ Гвело трудових ресурсів для надання послуг, а акти здачі-прийняття робіт (назаних послуг) не містять перелік назв послуг, не містять розгорнутої інформації щодо обсягу наданих послуг, не містять кількості осіб, задіяних при наданні послуг, витрачених годин для їх надання, тобто з вказаних акті неможливо провести зв'язок з діяльністю і потребами позивача у відповідний період.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що відповідно до наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Трубоізолкомплект» (код за ЄДРПОУ 37180015) від 07.06.2017 року № 2874-п, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області - ОСОБА_4, згідно із п.п.19.1 ст. 19, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п. 78.1, ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Трубоізолкомплект» (код за ЄДРПОУ 37180015) по взаємовідносинам з ТОВ «Сінтекс Трейд» (код ЄДРПОУ 38923460) та ТОВ «Гвело» (код ЄДРПОУ 40692999) за період грудень 2016 року.

Направлення на проведення перевірки від 07.06.2017 року №8909 вручено головному бухгалтеру ТОВ «ТД «Трубоізолкомплект» ОСОБА_5 07.06.2017 року.

В акті перевірки від 20.06.2017 року № 6573/04-36-14-04/37180015 відповідачем зроблено висновок про відсутність об'єктів оподаткування ТОВ «Торговий дім «Трубоізолкомплект» операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ «Сінтекс Трейд» (код ЄДРПОУ 38923460) та ТОВ «Гвело» (код ЄДРПОУ 40692999) у грудні 2016 року на суму ПДВ 2 223 443 грн. та порушення ст. 1, п. 2 ст.3, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996 (із змінами та доповненнями); п.п. 1.1 п. 1, п.п. 1.2 п.1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995 року за № 168/704; п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість у грудні 2016 року в сумі 2 223 443 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 20.06.2017 року № 6573/04-36-14-04/37180015, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 20.07.2017 року № НОМЕР_1, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трубоізолкомплект» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у сумі 3 335 164,50 грн., з яких 2 223 443,00 грн. за основним зобов'язанням та 1 111 721,50 грн. за штрафними санкціями.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення №0005084608 від 06.07.2017 року є предметом позовної заяви, із якою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трубоізолкомплект» .

Задоволняючи позовні вимоги ТОВ «ТД «Трубоізолкомплект» частково, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Торговий дім «Трубоізолкомплект» придбало товар у ТОВ «Гвело» , який ТОВ «Гвело» не придбавало (обрив ланцюга). Так як ТОВ «Гвело» не мало в наявності товар, який є предметом договору поставки № 011216-П від 01.12.2016 року та фактично не могло поставити цей товар позивачу, суд дійшов висновку, що операція по вказаному договору між ТОВ «Торговий дім «Трубоізолкомплект» та ТОВ «Гвело» не відбулась фактично і була оформлена лише документально, а тому первинні документи по вказаній операції не можуть бути використані при формуванні податкової звітності з податку на додану вартість та бути підставою для формування позивачем податкового кредиту.

З наведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трубоізолкомплект» (покупець) в особі директора ОСОБА_6 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтекс Трейд» (постачальник) в особі директора ОСОБА_7, договір поставки № 475/2 від 06.12.2016 року, предметом якого є постачання товару - труби у кількості, асортименті та за ціною згідно накладних.

До зазначеного договору було укладено додаткову угоду № 1 від 06.12.2016 року, якою було внесено наступні зміни:

до п. 1.3 Договору - Якість продукції, що поставляється за цим Договором, має відповідати ДСТУ, якщо цього вимагає Покупець та відповідність ДСТУ передбачена даною продукцією;

до п. 2.3 Договору - Відвантаження продукції здійснюється на умовах СРТ склад ПОКУПЦЯ (Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н., смт. Меліоративне, вул. Заводсбка, 2), згідно правил Інкотермс 2000;

до п. 3.2 Договору - Загальна ціна продукції, що поставляється за цим Договором, складається з суми всіх рахунків за цим договором.

Також, ТОВ «Сінтекс Трейд» виписало податкові та видаткові накладні на реалізацію труб у грудні 2016 року на суму ПДВ 759895,20 грн., суми ПДВ за якими включено ТОВ «Торговий дім «Трубоізолкомплект» до складу податкового кредиту у грудні 2016 року.

Зазначені податкові накладні зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 313842, наданого на запит від 22.12.2016 року № 313842.

Розрахунки за придбаний товар здійснювались у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень від 21.12.2016 року № 154 та від 22.12.2016 року № 155 на загальну суму 501530,84 грн.

При цьому аналіз даних ЄРПН свідчить, що придбаний позивачем товар був в наявності у ТОВ «Сінтекс Трейд» , а отже міг реально поставлятися на адресу ТОВ «Торговий дім «Трубоізолкомплект» . Питання правомірності та шляхів виникнення його товару у ТОВ «Сінтекс Трейд» не є предметом дослідження в цій справі і не може бути покладена в основу визнання господарської операції між ТОВ «Торговий дім «Трубоізолкомплект» та ТОВ «Сінтекс Трейд» такою, що не відбулась та є нереальною.

Також з матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трубоізолкомплект» (покупець) в особі директора ОСОБА_8 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гвело» (постачальник) в особі директора ОСОБА_9 договір поставки № 011216-П від 01.12.2016 року, предметом якого є постачання товару - гранула поліетиленова ПВД, реагент старбекс 25 кг. у кількості, асортименті та за ціною згідно Спеціфікації до договору № 1 від 01.12.2016 року, та видаткової накладної.

Окрім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трубоізолкомплект» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гвело» 08.12.2016 року було укладено додаткову угоду до Специфікації № 1 від 01.12.2016 року до Договору поставки № 011216-П від 01.12.2016 року, якою було внесено зміни до умов поставки, а саме, зазначено адресу складу Покупця - Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н., смт. Меліоративне, вул. Заводська, 2.

01.12.2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трубоізолкомплект» (замовник) в особі директора ОСОБА_8 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гвело» (виконавець) в особі директора ОСОБА_9 уклали договір виконання робіт № 01/12/16, за умовами якого виконавець зобов'язується виконати роботи, використовуючи власну сировину і матеріали, а саме: дробоструменеве очищення зовнішніх поверхонь труб д. 1020 та д. 1220 та/або механічна очистка труб д. 1020 та д. 1220, та/або знепилювання поверхонь труб д. 1020 та д. 1220, та/або механічне знежирювання поверхонь труб д. 1020 та д. 1220.

До зазначеного договору були складені Специфікації № 1 та № 2 від 01.12.2016 року.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором надано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.12.2016 року № ГВ-0000044 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 3146309,69 грн. та № ГВ-0000046 на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 4123910,41 грн.

Також, ТОВ «Гвело» виписало податкові та видаткові накладні на акти виконаних робіт та реалізацію товару та послуг у грудні 2016 року на суму ПДВ 1 463 547,75 грн., суми ПДВ за якими включено ТОВ «Торговий дім «Трубоізолкомплект» до складу податкового кредиту у грудні 2016 року.

Розрахунки за придбаний товар здійснювались у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень № 162 від 23.12.2016 року на суму 158661,97 грн., № 163 від 23.12.2016 року на суму 763373,11 грн., № 1 від 04.01.2017 року на суму 3800000,00 грн., № 41 від 06.02.2017 року на суму 2147595,57 грн., № 42 від 06.02.2017 року на суму 1352404,43 грн.

Приписами п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1., 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п. 201.1. ст. 201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст. 200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1. ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначено у частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» ), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Слід зазначити, що досліджені під час розгляду справи первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Сінтекс Трейд» та ТОВ «Гвело» оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та доводять наявність змін в активах позивача під час вчинення господарських операцій з ТОВ «Сінтекс Трейд» та ТОВ «Гвело» .

Податкові накладні, виписані контрагентами позивача, відображені в акті перевірки та містять усі передбачені законом реквізити, тобто, відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, що є підставою для віднесення ТОВ «Торговий дім «Трубоізолкомплект» сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів, отриманих від його контрагентів до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

З наданих позивачем документів вбачається використання позивачем товарів (послуг), отриманих від його контрагентів у власній господарській діяльності, з огляду на основний вид діяльності ТОВ "ТД "Трубоізолкомплект": Оптова торгівля металами та металевими рудами та види діяльності, якими також займається позивач: Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього , Оптова торгівля відходами та брухтом , Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва , Обробленняч металів та нанесення покриття на метали тощо.

Податковий орган в Акті перевірки, а також у відзиві на апеляційну скаргу, з метою підтвердження доводів щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Гвело» зазначив, що «Гвело» не мало в наявності товар, який є предметом договору поставки та фактично не могло поставити цей товар позивачу, операція по вказаному договору не відбулась фактично і була оформлена лише документально, а тому первинні документи по вказаній операції не можуть бути використані при формування податкової звітності з ПДВ та бути підставою для формування позивачем податкового кредиту. Також з наданих документів не вбачається наявність у ТОВ Гвело трудових ресурсів для надання послуг, а акти здачі-прийняття робіт (назаних послуг) не містять перелік назв послуг, не містять розгорнутої інформації щодо обсягу наданих послуг, не містять кількості осіб, задіяних при наданні послуг, витрачених годин для їх надання, тобто з вказаних акті неможливо провести зв'язок з діяльністю і потребами позивача у відповідний період.

З наведеними висновками колегія суддів не погоджується, вважає їх безпідставними, а тому не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом.

Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішення суду про визнання правочинів між позивачем та його контрагентами недійсними контролюючим органом до суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в обґрунтування правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення посилається на дані Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами дослідження яких відповідач не встановив ланцюга постачання ТМЦ.

Однак, такі посилання є безпідставними, оскільки вказана обставина не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податку від інших осіб, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Такий висновок узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини висловленою у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), в якій Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

При дотриманні контрагентами законодавчо встановлених вимог до оформлення первинних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

Статтею 61 Конституції України передбачено індивідуальний характер відповідальності, яка розповсюджується в тому числі і у вигляді персональної відповідальності кожного платника за ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім ви падків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Якщо податковим органом встановлено нена лежне виконання контрагентом позивача своїх податкових обов'язків, відповідальність за їх невиконання або неналежне виконання повинно нести саме це підприємство.

При цьому з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі і включення до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість за такими договорами у позивача не було.

Таким чином, судами не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог вищенаведених норм податкового законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит за спірними операціями з ТОВ Гвело .

Натомість встановлено, що податкові накладні видані особами, які на час їх видачі були зареєстровані платниками податку на додану вартість та дієздатними юридичними особами. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Доводи податкового органу про відсутність у ТОВ Гвело необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів тощо, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі висновки були зроблені за результатами аналізу документів наданих позивача, а також даних податкової звітності та ЄРПН щодо ТОВ Гвело .

Проте, неможливо достеменно зробити висновок про наявність чи відсутність активів у підприємства тільки на підставі звітності, у якій не задекларовані відповідні активи, такими доказами мають бути саме первинні документи, проте у справі відсутні докази дослідження податковими органами первинних документів ТОВ Гвело .

Також, для проведення господарських операцій щодо постачання товарів, надання послуг наявність власних транспортних засобів, складських приміщень не є обов'язковим, ці активи можуть орендуватися, крім того, навіть наявність орендованих активів для посередника не є обов'язковою, адже товар може поставлятися транспортом первинного постачальника на склад кінцевого покупця, а функція посередника полягатиме у пошуку товару, покупця, укладенні угод та організації проведення операцій купівлі-продажу (надання послуг), у такому випадку відсутня необхідність винаймати і технічний персонал. Отже, висновок відповідача про неможливість проведення постачальником господарських операцій є лише припущенням. Натомість, як зазначалося вище, первинні документи повністю підтверджують реальність проведених між позивачем та ТОВ «Сінтекс Трейд» та ТОВ «Гвело» операцій.

За наведених обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що податкове повідомлення - рішення №0009541404 від 20.07.2017 року, яким визначено суму грошового (податкового) зобов'язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у сумі 3335164,50 грн., з яких 2223443,00 грн. сума основного зобов'язання та 1111721,50 грн. штрафна санкція є неправомірним та підлягає скасуванню, а тому адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трубоізолкомплект" - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі №804/7374/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трубоізолкомплект" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 20.07.2017 року

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 24 квітня 2018 року, в повному обсязі постанова складена 02 травня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення в повному обсязі.

ОСОБА_10 ОСОБА_1

Судді Н.А.Олефіренко

ОСОБА_11