Рішення

від 19.04.2018 по справі 320/5892/17

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 19.04.2018

Справа № 320/5892/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - адвокат ОСОБА_2

відповідач - ПП Могучий

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Могучий про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить визнати недійсним з моменту його укладання договір оренди земельної ділянки від 31.05.2013 року, площею 10, 9899 га з кадастровим номером 2323086200:05:001:0023, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, зареєстрованого Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області 01.07.2015, в якому зазначено, що він надав цю земельну ділянку в оренду приватному підприємству Могучий на строк 49 років та стягнути з приватного підприємства Могучий на його користь завдані збитки (упущену вигоду) в розмірі 29 874, 73 грн. за використання відповідачем вказаної земельної ділянки.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 10, 9899 га з кадастровим номером 2323086200:05:001:0023, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Після отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку він дізнався про існування договору вказаної земельної ділянки від 31.05.2013, який було зареєстровано Реєстраційної службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області 01.07.2015. Зі змісту договору оренди земельної ділянки від 31.05.2013 вбачається, що він надав в оренду приватному підприємству Могучий строком на 49 років належну йому на праві власності земельну ділянку площею 10, 9899 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Однак він не укладав з приватним підприємством Могучий договір оренди земельної ділянки від 31.05.2013 та не підписував його. Підпис орендодавця, який міститься в договорі оренди земельної ділянки від 31.05.2013 було підроблено службовими особами приватного підприємства Могучий . У зв'язку з підробленням підпису в договорі оренди земельної ділянки від 31.05.2013 він звернувся до Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області з відповідною заявою. Отже, з 31.05.2013 приватне підприємство Могучий неправомірно користується належною йому на праві власності земельною ділянкою, отримує дохід від використання земельної ділянки та не сплачує плату за користування нею. Фактичне використання земельної ділянки перешкоджає йому користуватися нею за цільовим призначенням та передавати в оренду іншим особам.

Представник відповідача приватного підприємства Могучий - ОСОБА_3 на адресу суду надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує при цьому зазначає що в липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до керівництва приватного підприємства Могучий з проханням позичити йому 20 000, 00 грн. на покупку та облаштування будинку в м. Чернігів зі строком повернення до 31.12.2010. У випадку невиконання позивачем взятих на себе зобов'язань, він запропонував залишити приватному підприємству Могучий земельну ділянку, яка належить йому на праві власності площею 10, 99 га, кадастровий номер 2323086200:05:001:0023, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , розташовану на землях Промінівської сільської ради. Після досягнення сторонами всіх суттєвих умов позики між сторонами 06.07.2010 року був укладений договір позики, згідно якого приватне підприємство Могучий видав ОСОБА_1 позику в розмірі 20 000, 00 грн., що на час укладення договору відповідало 2 500 тисячі доларів США. В свою чергу, ОСОБА_1 зобов'язався повернути отримані гроші до 31.12.2010. Зазначений договорі був посвідчений 06.07.2010 у Промінівській сільській раді та зареєстрований в реєстрі за №81. На підтвердження отримання грошових коштів, 07.07.2010 ОСОБА_1 надав приватному підприємству Могучий розписку, в якій було зазначено, що він отримав грошові кошти за земельну ділянку та ймовірно не мав наміру повертати отримані грошові кошти. Внаслідок існування на час укладення договору займу мораторію на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, сторони не мали можливості укласти договір купівлі - продажу, тому 06.10.2010 ОСОБА_1 видав довіреність на ім'я ОСОБА_4, якою уповноважив її представляти його інтереси відносно будь - яких питань, які пов'язані з користуванням та розпорядженням зазначеної земельної ділянки, в тому числі з правом укладання договору оренди, будь з ким на свій розсуд та на умовах, які на думку представника будуть доцільними. ОСОБА_4 31.05.2013 уклала з приватним підприємством Могучий спірний договір оренди земельної ділянки. Тому наведені обставини спростовують доводи позивача щодо недійсності спірного договору оренди, оскільки цей договір не порушує його прав.

Позивачем - ОСОБА_1 на адресу суду була надана відповідь на відзив, в якій зазначено, що на думку позивача, у відзиві на позов представником відповідача було визнано ту обставину, що підпис, який міститься в договорі оренди земельної ділянки від 31.05.2013, виконано іншою особою, а саме - ОСОБА_4, яка діяла як представник за довіреністю. Обставина щодо належності ОСОБА_4 підпису в договорі оренди земельної ділянки від 31.05.201 є вигадкою керівника приватного підприємства Могучий ОСОБА_5 та представника відповідача оскільки в матеріалах справи містяться копії двох примірників договору оренди земельної ділянки від 31.05.2015. Копія першого примірника договору оренди земельної ділянки від 31.05.2013 надана Мелітопольською районною державною адміністрацією на запит суду. Копія другого примірника договору оренди земельної ділянки від 31.05.2013 була надана представником відповідача в судовому засіданні. Оригінал першого примірника договору оренди земельної ділянки з часу його подання 01.07.2015 до Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області для проведення державної реєстрації права оренди за цим договором знаходився весь час у зазначеній установі, а потім був переданий Мелітопольській районній державній адміністрації Запорізької області. У зв'язку з цим, не міг піддаватися будь - яким змінам та доповненням з боку службових осіб приватного підприємства Могучий та в ньому взагалі відсутні будь - які відомості про те, що саме цей договір було укладено та підписано ОСОБА_4, як представником за довіреністю. Оригінал другого примірника договору земельної ділянки весь час знаходився у ПП Могучий , тому до оригіналу договору службові особи мали можливість внести будь - які зміни та доповнення на власний розсуд. Тому в другому примірнику договору оренди земельної ділянки наявна дописка: по доверенности от 06.06.2010 г. Козаковой Л.В. , яку виконана службовою особою приватного підприємства Могучий або іншою особою без погодження з позивачем після 01.07.2015, тобто після подання оригіналу першого примірника договору оренди до Реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області для проведення державної реєстрації права оренди за цим договором. Крім того, на копіях інших документів, які були надані представником відповідача також наявні дописки по доверенности от 06.06.2010 г. Козаковой Л.В. . Вказані дописки на документах було виконано службовою особою приватного підприємства Могучий або іншою особою після 01.07.2015 без погодження з позивачем. Крім того, ОСОБА_4 є співзасновником приватного підприємства Могучий та є дружиною співзасновника та керівника цього підприємства ОСОБА_5 Таким чином, ОСОБА_4 безпосередньо зацікавлена у наслідках розгляду справи. Викладене у відзиві на позов твердження, що приватне підприємство Могучий фактично купило у позивача земельну ділянку не відповідає дійсності, оскільки пунктом 15 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено заборону на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_2 позов підтримав та пояснив, що ОСОБА_1 не укладав та не підписував договір оренди земельної ділянки від 31.05.2013. Про існування договору оренди земельної ділянки йому стало відомо 22.06.2017 після отримання інформаційних довідок. Оскільки відповідачем визнана та обставина, що підпис у договорі оренди виконаний не позивачем, ця обставина не підлягає доказуванню. Договір оренди земельної ділянки позивачем не підписувався. В примірнику, що витребуваний з Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області відсутні відомості про те, що договір було укладено ОСОБА_4 як представником ОСОБА_1 В другому примірнику договору оренди земельної ділянки наявна дописка по доверенности от 06.06.2010 року ОСОБА_4В. , яка була внесена без згоди позивача. На копіях інших документів, які знаходились у Реєстраційній службі Мелітопольського міськрайонного управління юстиції відсутні будь-які відмітки, які містять відомості про ОСОБА_4 На копіях документів, які надані представником відповідача в судовому засіданні також наявні дописки по доверенности от 06.06.2010 року ОСОБА_4В. . ОСОБА_4 є зацікавленою особою, тому що є іншим співвласником приватного підприємства Могучий . Позивач з 2010 року на території Мелітопольського району не проживає, хто користується його земельною ділянкою йому не відомо, орендної плати позивач не отримує.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, при цьому пояснив, що ПП Могучий користується земельною ділянкою, що належить позивачу на підставі укладеного з ним договору оренди земельної ділянки (паю) ще 14.04.2000. В 2010 році ОСОБА_1 було отримано державний акт на право приватної власності на землю. 06.07.2010 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством Могучий було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 49 років, який був зареєстрований Промінівською сільською радою. 06.06.2010 року ОСОБА_1 звернувся на ім'я керівника приватного підприємства Могучий із заявою про видачу йому грошових коштів в розмірі 20 000 грн. на придбання будинку. В заяві він зобов'язався повернути заборгованість до 31 грудня 2010 року та у разу неповернення суми заборгованості залишає земельну ділянку приватному підприємству Могучий . 06 липня 2010 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством Могучий в особі директора ОСОБА_5 було укладено договір позики, згідно з яким останнім було видано грошові кошти в сумі 20 000 грн. ОСОБА_1 на купівлю будинку. 07.07.2010 позивач видав розписку щодо отримання грошових коштів в розмірі 20 000 грн., які на момент складання розписки були еквівалентні 2500 доларів США. Позивач передав приватному підприємству Могучий в користування за договором оренди земельну ділянку, яка належала йому на праві власності та знаходиться на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Крім того, ОСОБА_1 06 липня 2010 року видав на ім'я ОСОБА_4 довіреність, якою уповноважив її представляти його інтереси з будь - яких питань, які пов'язані з користуванням та розпорядженням земельної ділянки. У зв'язку прийняттям нового типового договору оренди земельної ділянки 31.05.2013 на підставі довіреності від імені ОСОБА_1, виданої на ім'я ОСОБА_4, був укладений договір оренди земельної ділянки. Отже договір оренди був укладений уповноваженою позивачем особою, а тому відсутні підстави визнавати його недійсним.

Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 23.08.2017 провадження у справі було відкрито, справу призначено до судового розгляду на підставі ст. 122 ЦПК України, в редакції ЦПК 2004 р., що діяла на час відкриття провадження у справі, а тому суд розглянув справу в судовому засіданні в загальному порядку.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення своїх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

14 квітня 2000 року між ОСОБА_1 та ПП Могучий був укладений договір оренди земельної частки (паю), розміром 8,85 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, сільськогосподарських виділеної в натурі єдиним масивом для потреб строком на 25 років, тобто до 31.12.2025. /а.с.32/

21 грудня 2000 року Промінівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_1 було видано Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІ-ЗП №022761, відповідно до якого останньому передано у приватну власність земельну ділянку площею 10, 99 га, яка розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області./а.с.31/

06 липня 2010 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством Могучий , в особі директора ОСОБА_5, було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_1, як власник земельної ділянки, надав ПП Могучий в строкове платне користування, строком на 49 років, земельну ділянку площею 10, 99 га, кадастровим номером 2323086200:05:001:0023, яка розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Вказаний договір укладений позивачем особисто та зареєстрований у Промінівській сільській раді Мелітопольського району Запорізької області. Вказана земельна ділянка була передана в користування відповідача згідно акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) від 06 липня 2010 року. /а.с.27 - 31/

06 липня 2010 року ОСОБА_1 було видано довіреність на ім'я ОСОБА_4, посвідченої секретарем виконавчого комітету Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області ОСОБА_7, та зареєстрованої в реєстрі № 80, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси з будь - яких питань, пов'язаних з користуванням і розпорядженням земельної ділянки, в тому числі з правом укладання договору оренди будь з ким на її розсуд і на умовах, які на розсуд представника будуть доцільними з правом отримання орендної плати. Вказана довіреність видана строком на десять років. /а.с.86/

31 травня 2013 року від імені ОСОБА_1 та ПП Могучий , в особі директора ОСОБА_5, діючого на підставі статуту, було укладено договір оренди землі, предметом якого була таж земельна ділянка площею 10, 99 га, кадастровий номер земельної ділянки 2323086200:05:001:0023, що розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області та належить позивачу на підставі державного акту на право власності на землю серії ІІ-ЗП №022761, відповідно до умов якого орендарю було надано в строкове платне користування вказана земельна ділянка строком на 49 років. Про передачу земельної ділянки в користування 31.05.2013 було складено акт прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) /а.с. 75-86/.

07 липня 2015 року відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , була проведена державна реєстрація іншого речового права право оренди земельної ділянки, що розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2323086200:05:001:0023, за рішенням № 22652596. /а.с. 50-70/

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки площею 10, 9899 га з кадастровим номером 2323086200:05:001:0023, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області є ОСОБА_1, земельна ділянка передана в оренду на підставі договору, зареєстрованого Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції приватному підприємству Могучий 01.07.2015. /а.с.8,10/

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта власником земельної ділянки є ОСОБА_1 згідно державного акту на право приватної власності на землю серія та номер: ІІ-ЗП№011761. 31.05.2013 земельна ділянка на підставі договору, який укладено на 49 років, передана приватному підприємству Могучий із внесенням орендної плати. /а.с. 10-12/

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги про визнання договору оренди землі від 31.05.2013 недійсним, зазначаючи про те, що він не укладав цей договір, посилається на те, що в примірнику договору оренди земельної ділянки, яка надана представником відповідача, наявна відмітка про укладення договору за довіреністю, а в примірнику, наданому Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області відмітка щодо укладання договору оренди за довіреністю відсутня.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є закон "Про оренду землі" .

Згідно вимог ст.15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час укладення договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 12 , 14 , 19 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату (розмір якої, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду, індексації передбачуються умовами договору, які не можуть суперечити законам України) передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Відповідно до ст.17 Закону України Про оренду землі , в редакції, що діяла на час укладання спірного договору передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Статтею 17 Закону України Про оренду землі , в редакції Закону № 191-VIII від 12.02.2015 об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 93 Земельного Кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч.4ст.18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і по даним/отриманим документам. Статтею 27 цього ж Закону визначено, що одним із документів на підставі яких проводиться державна реєстрація прав є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державна реєстрації, чи його дублікат.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу .

Згідно з вимогами ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а згідно з вимогами частини третьої цієї ж статті - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як зазначено в статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до вимог ч.1 ст.238 ЦК України , представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Згідно положень ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до частини третьої статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виданою ним 06 липня 2010 року довіреністю, уповноважив ОСОБА_4 на вчинення правочину - укладання договору оренди. Вказана довіреність за своєю формою відповідає вимогам ст.245 ЦК України та прирівнюється до нотаріально посвідченої.

Отже, укладання договору оренди земельної ділянки від імені позивача уповноваженою ним на вчинення вказаного правочину особою відповідає чинному законодавству, а вчинення правочину представником за довіреністю створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Таким чином, доводи позивача та його представника щодо недійсності договору оренди з тих підстав, що позивач цей договір не укладав та його не підписував не обґрунтовані.

Спірний договір від 31.05.2013 за своєю формою та змістом відповідає положенням Закону України Про оренду землі , у ньому відображені всі істотні умови та наявні невід'ємні частини договору оренди землі.

Та обставина, що в одному із примірників договору оренди землі не зазначена вказівка на укладання договору представником за довіреністю, при наявності такої, не свідчить про недійсність цього правочину.

Зазначення в договорі оренди відмітки щодо його укладання за довіреністю від 06.06.2010 замість 06.07.2010 р. є технічною помилкою, а тому посилання представника позивача на те, що така довіреність не існує недоречне.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачем довіреність на ім'я ОСОБА_4 була видана 06.07.2010, а не 06.06.2010.

При цьому, суд враховує, що спірний договір укладався представником позивача 31.05.2013 за довіреністю, яка була видана у відповідності до вимог закону до укладання договору оренди, представництво з будь-яких підстав, визначених ст.241 ЦК України на час укладання договору припинено не було, довіреність особою, яка її видала, не скасована.

Посилання позивача на те, що договір оренди піддавався змінам і доповненням з боку службових осіб ПП Могучий є тільки його припущенням, оскільки ці обставини спростовуються наявною довіреністю від імені ОСОБА_1 в інтересах якого діяла уповноважена ним особа ОСОБА_4

Посилання представника позивача на те, що договір оренди земельної ділянки ОСОБА_4 не підписувала, так як підписи у двох примірниках відрізняються, суд вважає необґрунтованими, належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин позивачем суду не надано.

Та обставина, що представник за виданою ОСОБА_1 довіреністю є одним із засновників ПП Могучий не є обмеженням для представництва інтересів позивача при укладанні правочину, оскільки договір оренди земельної ділянки від імені орендаря ПП Могучий був укладений в особі директора ОСОБА_5, а не ОСОБА_4 та при виборі представника ОСОБА_1 діяв особисто та за власним волевиявленням.

Отже, доводи ОСОБА_1, викладені у відповіді на відзив, не спростовують правомірності дій представника, що діяв в інтересах позивача при укладанні договору оренди.

Таким чином, в судовому засіданні не було встановлено порушення прав позивача при укладанні договору оренди землі, та неправомірне користування відповідачем належною позивачу земельною ділянкою, а тому і не підлягають задоволенню його вимоги щодо відшкодуванням збитків на підставі ст. 22 ЦК України.

В обґрунтування вимог представник позивача посилається на те, що позивачу не було відомо хто користувався його земельною ділянкою з 2010 року.

Суд критично відноситься до цих стверджень представника позивача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що починаючи з квітня 2000 року належна позивачу земельна ділянка була передана у користування відповідача за відповідними договорами оренди, у тому числі і на підставі договору оренди від 06.07.2010.

Позивач також посилається на те, що він не отримує орендну плату за договором оренди.

Між тим, питання щодо виконання умов договору оренди не є предметом даного позову. Позивач має право вирішувати це питання згідно до законодавства, що регулює відповідні правовідносини. При цьому, з виданої позивачем довіреності вбачається, що він також уповноважив ОСОБА_4 отримувати орендну плату.

В обґрунтування заперечень представник відповідача надав заяву ОСОБА_1 від 06.06.2010 про видачу грошових коштів в сумі 20000,00 грн. на придбання будинку, в якій той зобов'язався повернути кошти до 31.12.2010, а у разі їх не повернення - залишити земельну ділянку приватному підприємству Могучий /а.с. 33/, договір позики укладений 06.07.2010 між ОСОБА_1 та приватним підприємством Могучий в особі директора ОСОБА_5, за умовами якого ПП Могучий видав ОСОБА_1 кошти на купівлю дома в сумі 20 000 грн., а останній зобов'язався повернути їх в строк до 31 грудня 2010 року, та розписку про отримання грошових коштів в сумі 20 000 грн., що еквівалентно 2500 доларів США., видану ОСОБА_1 07.07.2010 ПП Могучий , де зазначено, що грошові кошти отримано за продаж земельної ділянки площею 10, 99 га, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ЗП №022761, що розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області та перебуває в оренді ПП Могучий згідно договору оренди. Договір купівлі - продажу не був укладений через дію мораторію на відчуження землі сільськогосподарського призначення, матеріальних та фінансових претензій не має та в майбутньому пред'являти не буде. /а.с.35/

Суд не приймає вказані заяви та договір позики як належні докази у справі, оскільки вони стосуються грошових зобов'язань сторін за договором позики, а не предмету позову по даній справі. Відповідач, якщо вважає, що його право порушено у зв'язку невиконанням договору позики, має право на судовий захист шляхом пред'явлення відповідного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат заявлених позивачем суд виходить з положень ч.2 ст. 141 ЦПК України згідно яких у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Вирішуючи питання про розподіл втрат на професійну правничу допомогу, заявлених відповідачем суд виходить з наступного.

Так відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка відповідно до ч. 3 цієї ж статті довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Між тим, ОСОБА_3 представляє інтереси ПП Могучий у даній справі на підставі довіреності юридичної особи /а.с. 93/, а не здійснює професійну правничу допомогу, як адвокат на підставі повноважень, визначених діючим законодавством (ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", а тому підстав для їх компенсації немає.

Крім того, згідно положень ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи надає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, але детального опису таких робіт та витрат суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,89,133,137,263,264,265 ЦПК України, ст.ст. 11,20,203,215,237-239,244,245,638,792 ЦК України, ст.ст. 12,14,15,17,19 Закону України Про оренду землі , ст. 93 ЗК України, ст.ст. 2,18,26,27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до приватного підприємства Могучий про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та стягнення збитків відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 02.05.2018.

Суддя: