Постанова

від 29.06.2021 по справі 320/5892/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 червня 2021 року

м. Київ

справа № 320/5892/17

провадження № 61-2103св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне підприємство Могучий ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 квітня 2018 року у складі судді Урупа І. В. та постанову Запорізької апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Кухаря С. В., Крилової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Могучий (далі - ПП Могучий ) про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та відшкодування збитків.

Позов мотивований тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 10,9899 га з кадастровим номером 2323086200:05:001:0023, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.

Після отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку він дізнався про існування договору оренди зазначеної земельної ділянки від 31 травня 2013 року, який зареєстровано Реєстраційної службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області 01 липня 2015 року.

Зі змісту договору оренди земельної ділянки від 31 травня 2013 року вбачається, що він надав в оренду ПП Могучий строком на 49 років належну йому на праві власності земельну ділянку площею 10,9899 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.

Однак він не укладав з ПП Могучий договір оренди земельної ділянки від 31 травня 2013 та не підписував його. Вважає, що підпис орендодавця, який міститься у договорі оренди земельної ділянки від 31 травня 2013 року підроблено службовими особами ПП Могучий .

У зв`язку з підробленням підпису в договорі оренди земельної ділянки від 31 травня 2013 він звернувся до Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області з відповідною заявою.

Таким чином, з 31 травня 2013 року ПП Могучий неправомірно користується належною йому на праві власності земельною ділянкою, отримує дохід від використання земельної ділянки та не сплачує плату за користування нею. Фактичне використання земельної ділянки перешкоджає йому користуватися нею за цільовим призначенням та передавати в оренду іншим особам.

На підставі викладеного просив суд визнати:

-недійсним з моменту його укладення договір оренди земельної ділянки від 31 травня 2013 року, площею 10,9899 га з кадастровим номером 2323086200:05:001:0023, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, зареєстрованого реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області 01 липня 2015 року, в якому зазначено, що він надав цю земельну ділянку в оренду ПП Могучий на строк 49 років;

-стягнути з відповідача на його користь завдані збитки (упущену вигоду) у розмірі 29 874,73 грн за використання відповідачем зазначеної земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 квітня 2018 року у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 06 липня 2010 року ОСОБА_1 видано довіреність на ім`я ОСОБА_2 , посвідчену секретарем виконавчого комітету Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області Лаврик В. М., та зареєстровану в реєстрі № 80, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси з будь-яких питань, пов`язаних з користуванням і розпорядженням земельної ділянки, в тому числі з правом укладання договору оренди будь з ким на її розсуд і на умовах, які на розсуд представника будуть доцільними з правом отримання орендної плати. Вказана довіреність видана строком на десять років.

Між ОСОБА_1 та ПП Могучий , в особі директора Кишко М. Л., 06 липня 2010 року укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, надав ПП Могучий в строкове платне користування, строком на 49 років, земельну ділянку площею 10,99 га, кадастровим номером 2323086200:05:001:0023, яка розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Зазначений договір укладений позивачем особисто та зареєстрований у Промінівській сільській раді Мелітопольського району Запорізької області. Зазначена земельна ділянка передана в користування відповідачу згідно з актом прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 06 липня 2010 року.

Позивач не надав належних та допустимих доказів, визначених статтями 76-78 ЦПК України, на підтвердження обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

На рішення місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою Запорізької апеляційного суду від 18 грудня 2018 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 квітня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у січні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 квітня 2018 року та постанову Запорізької апеляційного суду від 18 грудня 2018 року, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням судами норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз 'яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку наявним у матеріалах справи доказам, не у повному обсязі встановили фактичні обставини справи, не взяли до уваги, що укладений спірний договір від його імені на підставі довіреності з відповідачем, є недійсним, оскільки ОСОБА_2 , підписуючи договір оренди землі від 31 травня 2013 року діяла у своїх власних інтересах, як співзасновник ПП Могучий та дружина Кишко М. Л. , який також є співзасновником цього товариства, чим при укладенні договору оренди землі діяла від нього, як власника земельної ділянки недобросовісно та порушила вимоги статті 238 ЦК України.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди установили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 10,9899 га з кадастровим номером 2323086200:05:001:0023, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.

Між ОСОБА_1 та ПП Могучий 14 квітня 2000 року укладено договір оренди земельної частки (паю), розміром 8,85 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, для сільськогосподарських потреб строком на 25 років.

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 21 грудня 2000 року серія ІІ-ЗП № 022761 ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 10,99 га, яка розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.

Між ОСОБА_1 та ПП Могучий , в особі директора Кишко М. Л. , 06 липня 2010 року укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, надав ПП Могучий в строкове платне користування, строком на 49 років, земельну ділянку площею 10,99 га, кадастровим номером 2323086200:05:001:0023, яка розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Договір зареєстрований у Промінівській сільській раді Мелітопольського району Запорізької області.

Відповідно до акта прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 06 липня 2010 року зазначена земельна ділянка передана в користування відповідача.

ОСОБА_1 06 липня 2010 року видав на ім`я ОСОБА_2 довіреність, яка посвідчена секретарем Виконавчого комітету Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області Лаврик В. М., та зареєстрована в реєстрі № 80.

Із змісту зазначеної довіреності вбачається, що ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси з будь - яких питань, пов`язаних з користуванням і розпорядженням земельної ділянки, в тому числі з правом укладання договору оренди будь з ким на її розсуд і на умовах, які на розсуд представника будуть доцільними з правом отримання орендної плати. Довіреність видана строком на десять років.

ОСОБА_2 , за довіреністю від імені ОСОБА_1 , та ПП Могучий , в особі директора Кишко М. Л. , діючого на підставі статуту, 31 травня 2013 року уклали договір оренди землі, предметом якого була таж земельна ділянка площею 10,99 га, кадастровий номер земельної ділянки 2323086200:05:001:0023, що розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області та належить позивачу на підставі державного акта на право власності на землю серії ІІ-ЗП № 022761, відповідно до умов якого орендарю було надано в строкове платне користування вказана земельна ділянка строком на 49 років.

Того ж дня складено акт прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки).

07 липня 2015 року відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , була проведена державна реєстрація іншого речового права право оренди земельної ділянки, що розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2323086200:05:001:0023, за рішенням № 22652596.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності на речові права на спірну земельну ділянку, власником земельної ділянки площею 10,9899 га з кадастровим номером 2323086200:05:001:0023, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області є ОСОБА_1 , земельна ділянка передана в оренду на підставі договору, зареєстрованого Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, ПП Могучий 01 липня 2015 року.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_1 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія та номер: ІІ-ЗП № 011761. 31 травня 2013 року земельна ділянка на підставі договору, який укладено на 49 років, передана ПП Могучий із внесенням орендної плати.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II Перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів, визначених статтями 76-78 ЦПК України, на підтвердження обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Колегія суддів погоджується із таким висновком судів враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з рахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України , Законом України Про оренду землі .

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Із справи відомо, що 06 липня 2010 року ОСОБА_1 видав довіреність на ім`я ОСОБА_2 , яка посвідчена секретарем Виконавчого комітету Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області Лаврик В. М., та зареєстрована в реєстрі № 80, за якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси з будь - яких питань, пов`язаних з користуванням і розпорядженням земельної ділянки, в тому числі з правом укладання договору оренди будь з ким на її розсуд і на умовах, які на розсуд представника будуть доцільними з правом отримання орендної плати. Довіреність видана строком на десять років.

ОСОБА_2 , за довіреністю від імені ОСОБА_1 , та ПП Могучий , в особі директора Кишко М. Л. , діючого на підставі статуту, 31 травня 2013 року уклали договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 10,99 га, кадастровий номер земельної ділянки 2323086200:05:001:0023, що розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області та належить позивачу на підставі державного акта на право власності на землю серії ІІ-ЗП № 022761, відповідно до умов якого орендарю було надано в строкове платне користування вказана земельна ділянка строком на 49 років.

Того ж дня складено акт прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки).

Відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 07 липня 2015 року проведена державна реєстрація речового права право оренди земельної ділянки, що розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, кадастровий номер земельної ділянки 2323086200:05:001:0023, за рішенням № 22652596.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку власником земельної ділянки площею 10,9899 га з кадастровим номером 2323086200:05:001:0023, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області є ОСОБА_1 , земельна ділянка передана в оренду на підставі договору, зареєстрованого Реєстраційною службою Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, ПП Могучий 01 липня 2015 року.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суди дійшли обґрунтованого висновку, що спірний договір від 31 травня 2013 року за своєю формою та змістом відповідає положенням Закону України Про оренду землі , у ньому відображені всі істотні умови та наявні невід`ємні частини договору оренди землі. Укладений та зареєстрований відповідно до норм законодавства.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно з вимогами частини першої статті 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

За приписами статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до частини третьої статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Договір оренди землі від 31 травня 2013 року, від імені ОСОБА_1 укладено представником ОСОБА_2 на підставі довіреності від 06 липня 2010 року та ПП Могучий , в особі директора Кишко М. Л .

Довіреність видана ОСОБА_1 06 липня 2010 року на ім`я ОСОБА_2 , посвідчена секретарем Виконавчого комітету Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області Лаврик В. М., та зареєстрована в реєстрі № 80, за якою позивач уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси з будь - яких питань, пов`язаних з користуванням і розпорядженням земельної ділянки, в тому числі з правом укладання договору оренди будь з ким на її розсуд і на умовах, які на розсуд представника будуть доцільними з правом отримання орендної плати, на момент укладення спірного договору була чинною та у судовому порядку недійсною не визнавалась.

Доводи касаційної скарги про те, що укладений спірний договір укладений від імені позивача на підставі довіреності з відповідачем, є недійсним, оскільки ОСОБА_2 , підписуючи договір оренди землі від 31 травня 2013 року діяла у своїх власних інтересах, оскільки є співзасновником ПП Могучий та дружиною Кишко М. Л. , який також є співзасновником цього товариства, чим при укладенні договору оренди землі діяла від нього, як власника земельної ділянки недобросовісно, чим порушила вимоги статті 238 ЦК України, є неприйнятними з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звертаючись до суду із цим позовом ОСОБА_1 посилався на те, що оскільки оспорюваний договір ним не підписувався, тому відповідно до статей 215, 236 ЦК України має бути визнаний недійсним з моменту його вчинення.

Частиною другою статті 400 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Про недійсність оспорюваного договору з підстав передбачених статтею 238 ЦК України ОСОБА_1 зазначив лише у касаційній скарзі, проте з огляду на частину першу статті 13 ЦПК України та частину другу статті 400 ЦПК України зазначені доводи не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, оскільки не були предметом позову та судового розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій.

Колегія суддів вважає, що суди при вирішенні справи правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 квітня 2018 року та постанову Запорізької апеляційного суду від 18 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук

І. М. Фаловська