Ухвала

від 25.04.2018 по справі 927/142/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

25 квітня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/142/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Керівника Бахмацької місцевої прокуратури,

вул. Шевченка, 46, м. Бахмач, Чернігівська область, 165000 в інтересах держави в особі

Позивача: Борзнянської міської ради Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 04061725, вул. П. Куліша, 107, м. Борзна, Чернігівська область, 16400

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс» ,

код ЄДРПОУ провул. Київський, 22, м. Борзна, Чернігівська область, 16400

Предмет спору: про стягнення збитків у розмірі 36263,54 грн,

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини ухвали .

ВСТАНОВИВ:

Керівником Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс» , у якому просить стягнути з відповідача 36263,54 грн збитків, заподіяних Бахмацькій міській раді внаслідок використання ТОВ «Агроресурс» земельної ділянки площею 0,6800 га без правовстановлюючих документів за період 8 місяців 2014 року, 2015-2016 років та 4 місяці 2017 року.

Позов мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агроресурс використовує земельну ділянку загальною площею 0,6800 га за адресою: пров. Київський (Урицького), 22, м. Борзна, несільськогосподарського призначення, без укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки, а тому відповідачем завдано збитків, заподіяних Бахмацькій міській раді внаслідок використання земельної ділянки площею 0,6800 га без правовстановлюючих документів за період 8 місяців 2014 року, 2015-2016 років та 4 місяці 2017 року у розмірі 36263,54 грн.

Ухвалою суду від 03.03.2018 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін по суті на 27.03.2018.

Ухвалою суду від 27.03.2018 відкладено розгляд справи на 25.04.2018 та у зв'язку з неможливістю з'ясування суттєвих обставин справи, необхідних для вирішення спору, суд керуючись ст. 162 ГПК України дозволив прокурору та позивачу подати додаткові пояснення та відповідні докази стосовно обставин справи щодо спірних відносин, які були зазначені при розгляді спору, та зобов'язати прокурора та позивача надати письмові пояснення та відповідні докази, доводи. У зв'язку із плутаністю доказів у матеріалах справи та неподанням відповідних доказів у суду виник сумнів щодо належного виконання своїх процесуальних обов'язків прокурором та позивачем, тому суд зобов'язав прокурора та позивача надати пояснення та докази щодо набуття/переходу права власності на нерухоме майно, яке розміщене на цій ділянці, переходу права користування земельною ділянкою у розрізі переходу права на нерухомість відповідно до ст.120 ЗК України та у разі необхідності аналогічних положень Земельного кодексу України від 18.12.1990, а також підстав набуття іншими особами інших прав на спірну земельну ділянку та об'єкти нерухомості, які не залежать одне від одного, у тому числі права постійного землекористування, інших орендних відносин, права власності, у тому числі підстав надання відповідачу в оренду земельної ділянки за наявності на цей момент права на землю відповідно до ст. 120 ЗК України у іншого товариства, як власника нерухомості, щодо обставин реєстрації договору оренди у ОСОБА_1 земельному кадастрі. При цьому, суд попередив прокурора та позивача, що за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процессу, суд має право залишити позовну заяву без розгляду.

У судове засідання 25.04.2018 з'явились прокурор та представник позивача. Відповідач у судове засідання не з'явився, ухвала суду від 27.03.2018 про виклик, направлена на адресу відповідача, повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку: «за не запитом» .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агроресурс : 16400, Чернігівська область, м. Борзна, провул. Київський (Урицького),22.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктами 110, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачено, що у разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Оскільки ухвала суду від 27.03.2018 направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та ЄДР, і повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за незапитом» , суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання і, лише у силу нехтування своїми правами на одержання поштового відправлення (фактично відмовившись від одержання поштового відправлення), відповідач не отримав ухвали суду, а отже не скористався своїми процесуальним правами.

Відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання.

Згідно з нормами ст. 202 Господарського процесуального кодексу Україниякщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За наведених обставин, судове засідання 25.04.2018 проводиться за відсутності відповідача (його представника).

У судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, а саме: копії Державного акту на право постійного користування землею серії ЧН 00013 від 09.03.1995; акту від 11.04.2018 обстеження земельної ділянки за адресою м. Борзна, пров. Київський, 22; листа-повідомлення № 22 від 11.04.2018 КП "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації. Також зазначила, що дані документи відповідачу не направлялись.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Судом долучено вищевказані документи до матеріалів справи, але у зв'язку з порушенням вимог ч. 9 ст. 80 ГПК України, суд відмовив у прийнятті їх до розгляду, а відтак спір вирішується без їх урахування.

У судовому засіданні 25.04.2018 було встановлено, що прокурором та представником позивача вимоги ухвали суду від 27.03.2018 щодо надання витребуваних доказів не виконано та не надано судупоясненнь та доказів щодо набуття/переходу права власності на нерухоме майно, яке розміщене на цій ділянці, переходу права користування земельною ділянкою у розрізі переходу права на нерухомість відповідно до ст.120 ЗК України та у разі необхідності аналогічних положень Земельного кодексу України від 18.12.1990, а також підстав набуття іншими особами інших прав на спірну земельну ділянку та об'єкти нерухомості, які не залежать одне від одного,інших орендних відносин, права власності, у тому числі підстав надання відповідачу в оренду земельної ділянки за наявності на цей момент права на землю відповідно до ст. 120 ЗК України у іншого товариства, як власника нерухомості, щодо обставин реєстрації договору оренди у ОСОБА_1 земельному кадастрі.

Щодо права постійного користування спірною земельною ділянкою представником позивача надано ОСОБА_1 акт на право постійного користування землею серії ЧН 00015 від 09.03.1995, відповідно до якого Борзнянській шляхово ремонтно-будівельній дільниці № 5 було надано у постійне користування 7,44 га землі в межах згідно з планом землекористування. При цьому, позивач повідомив, що діяльність Борзнянської шляхово ремонтно-будівельної дільниці № 5 було припинено шляхом реорганізації у ПВП Моноліт , правонаступником якого на теперішній час є відповідач. При цьому, будь-якої інформації і доказів щодо припинення права постійного користувача на спірну земельну ділянку, а також доказів щодо переходу такого права до інших осіб не надано.

При цьому, з матеріалів справи вбачається наступне.

Рішенням Борзнянської міської ради від 22.05.2007 дев'ятої сесії п'ятого скликання у зв'язку з ліквідацією ПВ-ПК Агроенергоресурс припинено дію договорів оренди земельних ділянок від 01.01.2005, що знаходяться в м. Борзна по пров. Урицького, 22, по вул. П. Куліша, 81та по вул. Леніна; надано ТОВ Агроресурс в короткострокову оренду терміном на 5 років земельну ділянку для виробничих потреб загальною площею 6800 м кв., яка знаходиться в м. Борзна, пров. Урицького, 22.

01.06.2007 між Борзнянською міською радою (Орендодавець) та ТОВ Агроресурс (Орендар) було укладено Типовий договір оренди землі (далі-Договір). В п. 1 Договору визначено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для несільськогосподарського призначення-транспортні послуги, яка знаходиться в м. Борзна по пров. Урицького, 22.В оренду передається земельна ділянка загальною площею 6800,0 м кв. у тому числі: забудовані землі 3400,0 м кв.( п. 2 Договору). На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, споруди - виробничі приміщення, а також інші об'єкти інфраструктури: під'їздна дорога, електрозабезпечення, газопостачання (п. 3 Договору). Згідно п. 4 Договору земельна ділянка передається в оренду разом з виробничими приміщеннями.Відповідно до п. 8 Договору він укладений на п'ять років. Інформація про реєстрацію Типового договору оренди землі від 01.07.2007 у ОСОБА_1 земельному кадастрі відсутня.

ОСОБА_2 підприємства Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації № 56 від 27.10.2017 повідомлено, що станом на 31.12.2012 право власності на нерухоме майно (комплекс нежитлових будівель), яке розташоване за адресою: м. Борзна, провулок Київський, 22, зареєстровано за Приватним виробничим підприємством Моноліт в цілому на підставі рішення Господарського суду Чернігівської області від. 21.12.2006, яке прокурором та представником позивача суду не надано.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПВП Моноліт припинено свою діяльність 14.06.2007, правонаступником ПВП Моноліт є ТОВ Агроресурс .

Відповідно до ч. 1, п. а ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Положеннями ч. 1, 2, 5 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 1, 2, 6 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Положеннями ст. 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У матеріалах справи міститься інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на комплекс нежитлових будівель площею 292 кв. м, у той час, як в Типовому договорі оренди землі від 01.06.2007 зазначено, що в оренду передається земельна ділянка площею 6800,0 кв.м, у тому числі: забудовані землі 3400,0 кв. м, а тому достовірно встановити розміри нерухомого майна є неможливим, а прокурором та представником позивача з даного приводу жодних пояснень чи доказів надано не було.

Слід також зазначити, що судом не може бути встановлено наявність права оренди у відповідача у2007-2013 роки та обставини щодо продовження орендних правовідносин, оскільки прокурором та представником позивача не було надано суду доказів на підтвердження реєстрації договору оренди землі відповідно до положень ст. 125, 126 Земельного кодексу України ( в редакції, чинній на той час).

Через ненадання пояснень та витребуваних судом доказів суд позбавлений можливості з'ясувати якої саме нерухомості і яких розмірів на спірній земельній ділянці був власником ПВП Моноліт та у подальшому відповідач; яким чином з огляду на норми ст. 120 Земельного кодексу України земельна ділянка перебувала в оренді ПВ-ПК Агроенергоресурс , якщо власником нерухомості був ПВП Моноліт ; яким чином з огляду на ст. 120 Земельного кодексу України, 22.05.2007 прийнято рішення та 01.06.2007 укладено договір, якщо ПВП Моноліт , який був власником нерухомості, припинено лише 14.06.2007; хто є власником іншого нерухомого майна на теперішній час, оскількидовідка КП Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації № 22 від 11.04.2018 з переліком нежитлових будівель з зазначенням площі датовано 31.12.2012, а відтак, яка частина спірної земельної ділянки, з огляду на ст. 120 Земельного кодексу України використовується безпосередньо відповідачем на теперішній час; чи набував відповідач права оренди на земельну ділянку з огляду на ст. 125, 126 Земельного кодексу України, якщо Договір оренди не було зареєстровано у ОСОБА_1 земельному кадастрі.

Незважаючи на те, що суд не може прийняти до розгляду, як доказ певних обставин, наданий позивачем ОСОБА_1 акт на право постійного користування землею серії ЧН 00013 від 09.03.1995 наявність даного Державного акту ще більше змінює фактичні обставинивзаємовідносин сторін ніж заявлені у позовній заяві, що у свою чергу, впливає на підстави позову.

За відсутності обґрунтованих пояснень та відповідних доказів суд позбавлений можливості з'ясувати обставини перебування земельної ділянки на теперішній час на праві постійного користування чи у Борзнянської шляхової ремонтно-будівельної дільниці № 5, чи у іншої особи, припинення або переходу такого права, у тому числі відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України. Відповідні обставини можуть вплинути, як на визначення особи, право якої порушено (власник чи постійний землекористувач), так і на розмір шкоди (недоотримана орендна плата чи недоотриманий земельний податок у разі перебування земельної ділянки у постійному користуванні) тощо.

Таким чином, неподання витребуваних доказів взагалі унеможливлює повне та всебічне з'ясування фактичних обставин взаємовідносин сторін, а відтак прийняття законного рішення (навіть з урахуванням недоведеності належними доказами певних обставин справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, а в силу ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В дотримання ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Статтею 129-1 Конституції України та частиною 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За змістом ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд може витребувати докази у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Згідно ч. 4, 5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Проте, прокурором та позивачем не виконано обов'язку щодо надання пояснень та доказів згідно ухвали суду від 27.03.2018.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто незалежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.

Прокурор та представник позивача письмово не повідомили суд про неможливість подання витребуваних доказів та не зазначили: які саме докази не можуть бути подані; причини, з яких докази не можуть бути подані у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду, якщо позивачем без поважних причин не надано витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору господарським судам слід мати на увазі, що це можливо лише за наявності таких умов:додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду, або/чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 4.9постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» .

За наведених обставин, суд доходить висновку, що прокурором та позивачем без поважних причин не надано суду доказів, необхідних для вирішення спору, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно .

Керуючись 18, 42, 80, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 25.04.2018. Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 02.05.2018.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Суддя В.В. Шморгун