Постанова

від 24.04.2018 по справі 910/2539/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/2539/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 (судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., Тарасенко К.В.)

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Завод "Фрегат" у справі № 910/2539/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Фрегат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗЗМ "Сила"

про стягнення 70 125,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство "Завод "Фрегат" (у подальшому назву змінено на Приватне акціонерне товариство "Завод "Фрегат"; далі - ПрАТ "Завод "Фрегат") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗЗМ "Сила" (далі - ТОВ "ДЗЗМ "Сила") про стягнення 70 125,00 грн вартості неякісного товару на підставі статей 268, 269 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовано поставкою відповідачем позивачеві неякісних заглушок Батерфляй Ду200 у кількості 55 штук за договором поставки від 31.03.2016 № 260/77 (далі - договір від 31.03.2016) та наявністю у зв'язку з цим підстав для повернення відповідачем вартості цього неякісного товару.

У відзиві на позов ТОВ "ДЗЗМ "Сила" просило відмовити у його задоволенні, посилаючись на недоведеність поставки товару неналежної якості за договором від 31.03.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 (суддя Чебикіна С.О.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "ДЗЗМ "Сила" на користь ПрАТ "Завод "Фрегат" 70 125,00 грн боргу та 1 600,00 грн судового збору.

Мотивуючи судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про поставку відповідачем неякісного товару за спірним договором, у зв'язку з чим визнав позовні вимоги обґрунтованими.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 (судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., Тарасенко К.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Апеляційний господарський суд виходив із недоведеності позивачем факту поставки відповідачем неякісних заглушок за договором від 31.03.2016. При цьому, суд установив, що акт обстеження товару від 17.08.2016 складено з порушенням умов спірного договору та вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 (далі - Інструкція П-7), а тому він не є належним доказом факту поставки продукції неналежної якості за спірним договором.

Не погоджуючись із висновками апеляційного господарського суду, ПрАТ "Завод "Фрегат" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 залишити в силі.

Підставами для скасування оскарженої постанови у справі скаржник зазначає порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема статей 526, 678, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 268 Господарського кодексу України, статей 4 2 , 4 3 , 33, 34, 35, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на поставку відповідачем неякісних заглушок, повідомлення позивачем відповідачеві про необхідність його участі у прийманні продукції за якістю. Крім того, скаржник наголошує на помилковому, на його думку, неврахуванні судом апеляційної інстанції змісту листів Приватного акціонерного товариства "Агроком" (далі - ПрАТ "Агроком") від 05.08.2016 № 5/8-1, від 08.08.2016 № 8/8.

Від ТОВ "ДЗЗМ "Сила" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову у справі - без змін як законну та обґрунтовану. Відповідач послався на те, що доводи скаржника про поставку йому неякісного товару не підтверджуються матеріалами справи та обставинами, установленими судом апеляційної інстанції. Водночас, як стверджує відповідач, ПрАТ "Агроком" було виявлено недоліки у продукції, виготовленій самим позивачем - ПрАТ "Завод "Фрегат".

Переглянувши постанову у справі, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно і повно встановлених судом, виходячи із такого.

Посилання скаржника на поставку відповідачем неякісних заглушок за спірним договором, що підтверджується актом обстеження, та повідомлення відповідача про необхідність участі у прийманні продукції за якістю і складанні акта колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються обставинами, установленими судом апеляційної інстанції, та матеріалами справи. Як було установлено судом апеляційної інстанції, позивачем під час складання акта обстеження спірної продукції від 17.08.2016 не було дотримано порядку повідомлення постачальника продукції про оформлення цього акта, хоча обов'язковість участі відповідача у такому прийманні передбачено умовами договору від 31.03.2016; приймання продукції за якістю здійснювалося комісією позивача без залучення представника відповідача, експерта бюро товарних експертиз чи представника інспекції по якості також викликано не було. Факт поставки відповідачем неякісного товару, вартість якого заявлено до стягнення (як установив суд апеляційної інстанції), позивачем належними та допустимими доказами не доведено.

Разом із тим колегія суддів зазначає, що інші доводи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують обставин, на які послався суд апеляційної інстанцій як на підставу для відмови у позові, вони ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Колегія суддів вважає, що постанову суду апеляційної інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, тому її необхідно залишити без змін з таких підстав.

Ухвалюючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача спірної вартості неякісного товару, оскільки позивач не довів, що відповідач поставив йому товар неналежної якості.

Апеляційним господарським судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 31.03.2016 між відповідачем - постачальником та позивачем - покупцем було укладено договір поставки № 260/77, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцеві металопродукцію згідно зі специфікаціями, що є невід'ємними частинами договору, а покупець, у свою чергу, прийняти та оплатити її на умовах договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору якість товару має відповідати вимогам діючих стандартів, технічних умов та відповідати еталону, попередньо поставленому постачальником.

Згідно з пунктом 3.4 договору у разі виявлення прихованих виробничих недоліків товару у період гарантійного строку виклик представника постачальника є обов'язковим.

Гарантійний строк на поставлений товар становить один рік із моменту фактичної поставки товару в місці поставки.

У пункті 3.5 договору сторони обумовили, що постачальник своїми силами і за власний рахунок здійснює усунення виявлених недоліків або виконує заміну неякісного товару упродовж 7 календарних днів після підписання сторонами відповідного акта, при цьому пов'язані із цим витрати з повернення товару покладаються на постачальника.

У розділі 7 сторони погодили умови приймання-передачі товару. Зокрема, у пункті 7.3 договору передбачено, що покупець здійснює приймання товару за якістю відповідно до вимог Інструкції П-7.

На виконання умов зазначеного договору відповідач поставив позивачеві 105 заглушок Батерфляй Ду200 чугун диск, які було оплачено позивачем, на загальну суму 133 875,00 грн.

Позивач в обґрунтування позову послався на те, що частина отриманої продукції на суму 70 125,00 грн (тобто на суму, заявлену до стягнення) виявилася неякісною.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (стаття 673 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Разом із тим відповідно до частини 6 статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 було затверджено Інструкцію П-7, яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією чи товарами.

Відповідно до пункту 14 Інструкції П-7 приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, які підтверджують якість і комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація).

За змістом пункту 16 Інструкції П-7 у разі виявлення невідповідності якості продукції, що постачається, вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам, договору тощо, отримувач складає акт, у якому зазначається кількість оглянутої продукції і характер виявлених під час приймання недоліків.

Разом із тим відповідно до абзацу 6 пункту 9 Інструкції П-7 прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції.

Пунктом 33 Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами чи договором. Абзацом 3 пункту 9 Інструкції П-7 визначено п'ятиденний строк для складання акта про приховані недоліки, виявлені у продукції з гарантійним строком служби, з моменту їх виявлення (втім, у межах встановленого гарантійного строку).

Одним із обов'язків, які покладаються на одержувача товару під час складання акта, є обов'язок повідомити іногороднього постачальника для участі у прийманні продукції і складанні акта, якщо це передбачено, зокрема, договором (абзац 2 пункту 16 Інструкції П-7).

Як уже зазначалося, а також було встановлено апеляційним господарським судом, виклик представника постачальника у разі виявлення прихованих дефектів товару у період гарантійного строку для участі у складанні відповідного акта за умовами спірного договору є обов'язковим (пункт 3.4).

За змістом пункту 18 Інструкції П-7 повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому телеграфом (телефоном) не пізніше 24 годин, якщо інші строки не встановлено основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами чи договором. При цьому у виклику згідно з пунктом 17 Інструкції П-7 зазначається час, на який призначено приймання продукції (у межах встановленого для приймання строку).

Запропонований одержувачем товару час для приймання продукції повинен бути достатнім для забезпечення явки іногородніх представників (становити не менше трьох днів - пункт 19 Інструкції П-7).

У разі неотримання від іногороднього одержувача упродовж наступного дня від виклику інформації щодо того, чи буде направлений його представник для участі у прийманні продукції в одержувача товару виникає право здійснити приймання продукції до завершення встановленого строку явки представника відправника (пункт 19 Інструкції П-7).

У разі неявки представника виробника (постачальника) на виклик покупця у встановлений строк та у випадках, коли виклик іногороднього представника виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. При цьому якщо бюро товарних експертиз або відповідна інспекція по якості відсутні у місці знаходження покупця, або у разі відмови таких у залученні, перевірка проводиться за участю компетентного представника іншого підприємства або компетентного представника громадськості (пункт 20 Інструкції П-7).

За результатами приймання продукції по якості та комплектності за участі представників, зазначених у пунктах 19, 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманого товару.

Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, апеляційний господарський суд установив, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження поставки йому спірних заглушок неналежної якості, а отже не доведено і факту порушення відповідачем своїх зобов'язань. Судом апеляційної інстанції було установлено, що акт обстеження від 17.08.2016 складено з порушенням умов договору та Інструкції П-7. При цьому, як установив суд, при оформленні цього акта позивачем не було дотримано строків і порядку повідомлення постачальника продукції (як це передбачено, зокрема, спірним договором), що позбавило відповідача можливості направити свого представника для участі у перевірці якості продукції і складання акта за результатами такої перевірки. Крім того, в порушення вимог пункту 20 Інструкції П-7 до участі у прийомці не було залучено експерта бюро товарних експертиз, представника інспекції по якості.

Водночас суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що умовами спірного договору не передбачено повернення грошових коштів у випадку виявлення неякісного товару, у такому разі (пункт 3.5 договору від 31.03.2016) постачальник своїми силами і за власний рахунок здійснює усунення виявлених недоліків або виконує заміну неякісного товару упродовж 7 календарних днів після підписання сторонами відповідного акта, при цьому пов'язані із цим витрати з повернення товару покладаються на постачальника. Відмови позивача від договору суд апеляційної інстанції не установив.

Таким чином, з огляду на зазначені приписи законодавства та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 70 125,00 грн вартості неякісного товару.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені апеляційним господарським судом, колегія суддів зазначає, що оскаржену постанову у справі ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже підстав для її скасування немає.

Оскільки підстав для скасування постанови та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод "Фрегат" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 у справі № 910/2539/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак