Рішення

від 24.04.2018 по справі 923/1072/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 року Справа № 923/1072/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Енергія", м. Херсон

до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

про скасування оперативно-господарської санкції

за участю представників сторін:

від позивача : уповноважений представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 директор підприємства;

від відповідача : уповноважений представник ОСОБА_3

21 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Енергія" (позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (відповідач) про скасування оперативно-господарської санкції у формі рішення, оформленого протоколом від 14.11.2017 № 132.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.11.2017 порушено провадження у справі № 923/1072/17.

11.12.2017 до Господарського суду Херсонської області надійшов відзив від відповідача № 07/04-01753 від 11.12.2017. Відповідно до даного відзиву відповідач з позовними вимогами не погоджується та просить відмовити в їх задоволенні у повному обсязі (а.с.37-39).

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2127-VІІІ від 03.10.2017, постанови Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" починаючи з 15.12.2017 року введено в дію нову редакцію Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень якого справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, починаючи з 15.12.2017 матеріали справи № 923/1072/17 розглядаються за правилами нового Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалами Господарського суду Херсонської області від 19.12.2017 та 09.01.2017 підготовчі засідання у справі були відкладені.

11.01.2018 до Господарського суду Херсонської області надійшло клопотання позивача про призначення судової експертизи, проведення якої просить доручити експертам Херсонського НДЕКЦ МВС України. На розгляд експертизи поставити наступні питання:

1) чи є доступ до приладів обліку ТОВ Фірма "Енергія", розташованих в опломбованому металевому електричному щиті поза встановлених пломб постачальника електроенергії;

2) чи є в корпусі металевого електричного щита в частині розташування приладів обліку отвори, деформація, механічні пошкодження.

17.01.2018 до Господарського суду Херсонської області надійшло заперечення відповідача на клопотання позивача про призначення експертизи. Вважає клопотання позивача необґрунтованим, оскільки питання запропоновані на експертизу не спрямовані на встановлення даних, що входять до предмета доказування.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.01.2018 провадження у справі № 923/1072/17 зупинено та призначено трасологічну експертизу, доручивши її проведення Херсонському НДЕКЦ МВС України. Обов'язок по оплаті витрат на проведення судової експертизи покладено на позивача, після отримання відповідних рахунків від експертної установи. На вирішення експертам поставлено наступні питання:

1. Чи є доступ до приладів обліку ТОВ «Енергія» , розташованих в опломбованому металевому електричному щиті, поза встановлених пломб постачальника електроенергії.

2. Чи є в корпусі металевого електричного щита в частині розташування приладів обліку отвори, деформація, механічні пошкодження.

3. Чи можливо пошкодити корпус лічильника, зламати кріплення гайки лівого та верхнього пломбуальних гвинтів, порушити герметичність лічильника в момент його огляду та демонтажу під час перевірки.

22.02.2018 до Господарського суду Херсонської області надійшов супровідний лист № 19/122-2179 від 19.02.2018 з додатком, а саме: клопотання № 42-ТР від 19.02.2018 та оригінал рахунку-фактури № 283 від 19.02.2018 про оплату вартості експертизи.

В поданому клопотанні № 42-ТР від 19.02.2018 судовий експерт повідомляє, що запитання № 3 "Чи можливо пошкодити корпус лічильника, зламати кріплення гайки лівого та верхнього пломбуальних гвинтів, порушити герметичність лічильника в момент його огляду та демонтажу під час перевірки" виходить за межі компетенції судової трасологічної експертизи за спеціальністю 4.2. "Дослідження знарядь, агрегатів, інструментів і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами".

Зважаючи на це, просить запитання № 3 викласти у наступній редакції, а саме: "Чи містить корпус лічильника механічні пошкодження? Якщо так, то який механізм їх утворення?". Зміст вказаного запитання входить до компетенції судової трасологічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.02.2018 клопотання № 42-ТР від 19.02.2018 судового експерта Херсонського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_4 задоволено. Пункт 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Херсонської області від 17.01.2018 у справі № 923/1072/17 викладено у наступній редакції:

"4.На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1. Чи є доступ до приладів обліку ТОВ «Енергія» , розташованих в опломбованому металевому електричному щиті, поза встановлених пломб постачальника електроенергії.

2. Чи є в корпусі металевого електричного щита в частині розташування приладів обліку отвори, деформація, механічні пошкодження.

3.Чи містить корпус лічильника механічні пошкодження? Якщо так, то який механізм їх утворення?.".

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.01.2018, ПрАТ «ЕК «Херсонобленерго» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.01.2018 у справі № 923/1072/17 про зупинення провадження по справі та призначення судової трасологічної експертизи та стягнути з ТОВ Фірма "Енергія" сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 апеляційну скаргу ПрАТ «ЕК «Херсонобленерго» задоволено. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.01.2018 у справі № 923/1072/17 про зупинення провадження у справі та призначення судової трасологічної експертизи скасовано. Матеріали оскарження № 923/1072/17 передано до Господарського суду Херсонської області для подальшого розгляду по суті.

23 березня 2018 року до суду надійшов висновок експерта №42-ТР від 19.03.2018 р. за результатами судово-трасологічного дослідження, проведенного у справі №923/1072/17.

Приймаючи до уваги постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2018, предмет спору і його значення для сторін, суд дійшов до висновку про поновлення провадження у справі № 923/1072/17 та продовжив розгляд справи зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою суду по даній справі 10.04.2018 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.04.2018 р.

В судовому засіданні 24.04.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників, які прибули в судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Матеріалами справи підтверджується, що 05.05.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Енергія (позивач, споживач) та Приватним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (відповідач, постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії №2053 (далі - договір).

Згідно із п. 1 договору Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно із умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Позивач у позові зазначає, що 26.10.2017р. на територію TOB фірма Енергія що розташована в м. Херсоні по вул. Будівельників 10 прийшов інспектор Петров О.П. який сказав, що йому необхідно провести планову перевірку приладів обліку електроенергії та пломби; під час перевірки ним було вирішено знімати пломби доступу до приладів обліку з метою перевірки працездатності схем обліку. При здійсненні знімання пломб з зовнішнього щита, в якому розміщені прилади обліку електроенергії у інспектора будь-яких питань щодо цілісності пломб не виникло. При зніманні пломб з засобів обліку, інспектор акцентував увагу на тому, що в місцях кріплення гвинтів на корпусі маються незначні сколи, в зв'язку з чим ним було вирішено зняти електролічильники, при цьому також питань щодо цілісності встановлених пломб та магнітних індикаторів не виникло. Під час здійснення демонтажу електролічильників інспектор будь-яким спеціальним обладнанням не користувався, а використовував лише викрутку та плоскогубці. Після демонтажу електролічильників інспектор, оглянувши їх, заявив, що вони мають в корпусі тріщини, тобто порушена герметичність корпусу, що дає йому підстави вважати, що споживачем було здійснено втручання в параметри розрахункового засобу обліку. При цьому пояснити, яким чином можливе було втручання в параметри розрахункового засобу обліку при наявності цілісності усіх пломб він не зміг, посилаючись що це його припущення.

26.10.2017 р. працівники ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» склали акт про порушення правил ПКЕЕ №131206.

Позивач у позові зазначає, що 10.06.2016 року представниками ПАТ Херсонобленерго було складено акт № 175163 Про опломбування та встановлення індикаторів , при цьому було також складено акт технічної перевірки приладів обліку № 183902.

Позивач стверджує, що 07.11.2017 року його було запрошено до ПАТ Херсонобленерго для проведення експертизи вилученого засобу обліку. Відповідно до змісту акту про порушення ПКЕЕ позивачу у провину ставиться вчинення порушення п. 10.2.26 ПКЕЕ, про що у акті вжито наступне формулювання:

«Пошкодження приладу обліку, що відповідає п.п.2.1.3 типу НІК 2301 АП2..., а саме виявлено пошкодження цілісності корпусу електролічильника, корпус має сколи на з'єднанні частин тріщини корпусу в місцях кріплення гайок пломбувальних гвинтів, явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку» .

Також по змісту п. 9 Акту порушень зроблено відмітку, що прилад обліку №0175697 знятий, запакований у пакет, який опломбовано пломбою №С39748575 та вилучений працівниками відповідача.

Згідно із цим же пунктом акту зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 14.11.2017 р. за адресою м. Херсон, вул. Пестеля, 5, двоповерхове приміщення, каб. №3 з 14:00.

У матеріалах справи міститься копія акту №2/11 від 07.11.2017 р. «Проведення експертизи лічильника електроенергії» (а.с.18).

Відповідно до вступної частини акта експертизи зазначено: «Комісія ПрПТ «ЕК «Херсонобленерго» у складі: голова комісії - Головний метролог МС ОСОБА_5, члени комісії інженер МС ОСОБА_6, фах. 2-ї кат. СЕЗ ОСОБА_7, представник Держстандарту ОСОБА_8 у присутності споживача ТОВ Енергія ОСОБА_2, що проживає: м. Херсон, пр.-т Будівельників, 10, провела експертизу лічильника зав. №0175697 типу НІК2301АП2» .

За результатами досліджень лічильника у акті експертизи зазначено наступне: «Корпус пошкоджений. Кріплення гайки лівого та верхнього пломбувальнгих гвинтів зламані, в результаті чого пошкоджено герметичність лічильника. Кришка лічильника відходить від цоколя на 15 мм та має тріщини з лівої та правої сторони пломбувальних гвинтів. Клемна колодка має люфт в корпусі приблизно 1 мм. Струм споживання лічильника фА-32,7, фВ-30,6, фС-30,9. Метрологічні характеристики лічильника відповідають вимогам стандарту. Лічильник не придатний до подальної експлуатації. »

Акт експертизи підписаний членами комісії та відповідачем. При цьому, у якості додатків до позову позивач залучив фотознімки шафи, в якій знаходився прилад обліку (а.с.20-30).

Також, додатком до акту експертизи є протокол б/н повірки лічильника електричної енергії типу НІК2301АП2 №0175697, а також висновок експертної повірки цього ж приладу обліку (а.с.17). Відповідно до змісту висновків експертної повірки прилад обліку визнано - придатним до експлуатації , а тому суд одразу звертає увагу, що результати експертної повірки та проведеної експертизи суперечать один одному.

14.11.2017 р. акт про порушення ПКЕЕ №131206 від 26.10.2017 р. розглянуто на комісії відповідача з розгляду акту про порушень ПКЕЕ, у результаті якого рішенням комісії, оформленим витягом з протоколу №132 від 14.11.2017 р., позивачу проведено нарахування вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, на загальну суму 36109,92 грн.

Період нарахування визначено з 26.04.2017 р. по 07.11.2017 р.

У кості виду порушення вказано: п. 2.1.3. пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо).

Дослідивши наявні матеріали справи та перевіривши правомірність проведених відповідачем нарахувань, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та до необхідності їх задоволення з огляду на наступне.

До спірних правовідносин застосовуються положення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28 (далі - по тексту ПКЕЕ) та ОСОБА_1 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. №562 (далі по тексту - ОСОБА_1).

Окрім того, відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Згідно із ч. 2 ст. 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до п. 4.2.3. договору про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами, споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), у разі, в тому числі, пошкодження засобів обліку електроенергії.

Згідно із ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно- господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Таким чином, з урахуванням системного аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що проведене відповідачем нарахування за своєю правовою природою є оперативно-господарською санкцією.

Пунктом 6.40 ПКЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до ОСОБА_1 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

Згідно із п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

Відповідно до підпункту 3 п. 2.1. Методики вона застосовується, у тому числі, за таке порушення ПКЕЕ, як пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Згідно із абзацу 10 п. 2.1. Методики у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи ОСОБА_1 не застосовується.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у разі незгоди споживача із фактом пошкодження приладу обліку відповідач як постачальник електричної енергії не має права застосовувати ОСОБА_1 та нараховувати відносно споживача оперативно- господарські санкції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач не був згоден із фактом пошкодження приладу обліку, що підтверджується викладеними в акті про порушення його зауваженнями.

Отже, у даному випадку висновок експертизи є необхідною умовою для застосування оперативно-господарських санкцій.

Водночас, суд вважає, що експертиза приладу обліку не була проведена відповідачем належним чином, у зв'язку із чим наявний висновок експертизи №2/11 від 07.11.17 р. не може бути належним та допустимим доказом факту пошкодження приладу обліку та підставою для застосування оперативно-господарських санкцій виходячи з наступного.

Суд констатує, що наявний у матеріалах справи висновок експертизи №2/11 від 07.11.17 р. за своїм оформленням дійсно схожий на форму акту експертизи, що затверджена додатком №2 до Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого наказом Мінпалива України від 21.06.2003 р. №322.

Суд зауважує, що вказана форма і положення про проведення експертизи не могли бути застосовані до позивача, хоча сама форма акту експертизи і не має критичного значення за умов, коли експертиза проведена уповноваженими відповідно до закону експертами та за умов забезпечення правильного порядку проведення експертизи.

Суд критично відноситься до наданого акту експертизи №2/11 від 07.11.17 р., оскільки згідно із його змісту вона проведена комісією, яка складається виключно із працівників ПрАТ «ЕК «Херсонобленерго» за участю запрошеного представника Держстандарту.

Проте, проведення експертизи саме такими суб'єктами суперечить абз. 10 п. 1.2. Методики, яка встановлює, що ОСОБА_1 не може бути застосована саме до моменту отримання енергопостачальною організацією висновків експертизи, що вказує на те, що таку експертизу здійснює не сам постачальник, а стороння організація, яка має на це право.

Аналогічних висновків суд дійшов також виходячи із п. 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою КМ Україн від 08.02.2006 р. №122, де вказано, що факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.

Суд наголошує, що у даному випадку питання проведення експертиз та експертних досліджень врегульовані відповідно до пунктів Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, пунктом 12 «Електротехнічна експертиза» розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Мінюсту України від 08.10.1998 р. №53/5.

Зокрема, згідно із абз. 1 п. 1.1: Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України_"Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово- експертної діяльності та цією Інструкцією.

Відповідно до п. 1.2.2. цієї Інструкції електротехнічна експертиза є одним із видів експертиз.

Згідно із п. 1.7. Інструкції експертизи та дослідження, що проводяться атестованими судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України "Про судову експертизу".

Відповідно до п. 1.8. Інструкції підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

Відповідачем не надано до матеріалів справи належних доказів того, що він є спеціалізованою експертною установою у сфері електротехнічних експертиз та доказів того, що його працівники, які провели експертизу приладу обліку позивача, є атестованими експертами у сфері електротехніки.

При цьому, наявність у складі комісії представника Держстандарту (держповірника) не робить акт експертизи та саму експертизу належно проведеною, оскільки державний повірник не є експертом. До того ж, до матеріалів справи навіть не надано доказів, що ОСОБА_8 є держповірником.

Суд критично оцінює акт експертизи приладу обліку №2/11 від 07.11.2017 р. і з тих підстав, що висновок та протокол експертної повірки, як додатки до цього акту, суперечать викладеним результатам експертизи, однак особа, яка зазначена у акті експертизи як держповірник, не зробила жодних зауважень до тексту самого акту. При цьому, у документі висновку експертної повірки передбачений реквізит «Затверджую. Генеральний директор ДП «Херсонстандартметрологія» ОСОБА_9» , у якому відсутній підпис особи, яка мала б затвердити висновок.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про проведення ще однієї експертизи приладу обліку позивача.

Виходячи з цього, до моменту прийняття рішення про застосування оперативно- господарських санкцій, відповідач не провів належну експертизу приладу обліку на факт встановлення його пошкоджень, а тому ОСОБА_9 не могла бути застосована до позивача, а рішення про застосування оперативно-господарських санкцій підлягає скасуванню з цих підстав.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити в судовому рішенні висновки судової експертизи, яка була проведена Херсонським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром на підставі ухвали суду по даній справі.

Відповідно до Висновку експерта від 19.03.2018 р. №42-ТР:

1.Отримати доступ до приладів обліку ТОВ Енергія , розташованих в опломбованому металевому електричному щиті, без порушення цілісності пломбувальних елементів (дротів) з пломбами, корпусу електричного щита, його дверцят та бічних стінок в районі розташування відсіку з приладами обліку споживаної енергії, без порушення цілісності листу фанери, яким закритий отвір біля задньої стінки ящика, а також через незначні отвори, які залишилися між верхніми та нижніми стінками та листом фанери, без високого ризинку заподіяння шкоди та здоров'ю, не представляється можливим.

2.Корпус металевого електричного щита, в якому знаходяться прилади обліку ТОВ Енергія містить механічні пошкодження у вигляді остаточної деформації (вм'ятин корпусу та дверцят незначного ступеню виразності), подряпини, відшарування фарби та сліди корозії, а також два прямокутні отвори між верхньою стінкою ящика та листа фанери, та між нижньою стінкою ящика та листа фанери, утворених в результаті неповного закривання усієї довжини отвору листом фанери у верхньому правому відсіку.

Згідно приписів ст..104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

На думку суду, відсутні підстави відхилення висновку Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.

Враховуючи викладене, фактичні обставни справи та виновки Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 19.03.2018 р. №42-ТР, суд дійшов висновку, що оперативно-господарські санкції, застосовані рішенням відповідача, є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідно до матеріалів справи, судові витрати складають 1600,00 грн. витрат по сплаті судового збору, що підтверджуються завіреною банком копією квитанції, які відповідно до ст. 129 ГПК України стягуються з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 123, 129, 232-240 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Скасувати оперативно-господарські санкції, застосовані приватним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (код ЄДРПОУ 05396638) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Енергія (код ЄДРПОУ ) у формі рішення, оформленого протоколом від 14.11.2017 р. №132 засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, про визначення обсягу вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ у розмірі 36109,92 грн.

3.Стягнути із приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (код ЄДРПОУ 05396638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Енергія (код ЄДРПОУ 19227278 ) судові витрати у розмірі 1600,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 03.05.2018

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Литвинова