Ухвала

від 03.05.2018 по справі 810/2105/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 травня 2018 року           м. Київ           №810/2105/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши позовну заяву Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до Відділу освіти Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, Ставищенської районної ради Київської області, треті особи: Ставищенська районна державна адміністрація Київської області, Журавлиська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Ставищенської районної ради Київської області про визнання протиправними бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

          До Київського окружного адміністративного суду звернувся Заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області (далі - Прокурор) з позовом до Відділу освіти Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, Ставищенської районної ради Київської області, треті особи: Ставищенська районна державна адміністрація Київської області, Журавлиська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Ставищенської районної ради Київської області, в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність відділу освіти Ставищенської районної державної адміністрації та Ставищенської районної ради щодо не вчинення дій з приводу оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 1,7000 га під Журавлиською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів;

- зобов'язати відділ освіти Ставищенської районної державної адміністрації та Ставищенську районну раду оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 1,7000 га на території Ставищенського району Київської області.

Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З тексту позовної заяви слідує, що Прокурор звертається до суду в порядку реалізації своїх владних управлінських повноважень, а саме – представництво інтересів держави.

Відповідно до ч.4 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, - суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Прокурором самостійно в заяві зазначено, що він звертається в порядку ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України, - у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, - організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до ст.131-1 Конституції України в редакції Закону України від 02.06.2016 р. №1401-VIII, - в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Таким чином Конституцією України передбачено дві обов'язкові вимоги для виникнення у Прокурора права на представництво інтересів держави: 1) доведення, що обставини звернення є виключним випадком і 2) представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.

Що таке «виключні випадки» дає розуміння ст.23 Закону України «Про прокуратуру», яка регулює питання представництва прокуратурою інтересів держави.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», - Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», - наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

З вищезазначеного слідує, що представництво інтересів держави прокурором в суду не повинно мати на меті підмінювати суб'єкта виконання владних управлінських функцій, а має на меті – спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб'єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Відтак, як слідує, з зазначеної вище норми спеціального Закону, для визначення судом права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави імперативними є 2 умови: 1) доведення порушення чи загрози порушення саме інтересів держави (а не окремої громади); 2) доведення належними і допустимими доказами, що захист цих інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

На противагу вимогам законодавства України, заява Прокурора не містить обґрунтувань в чому саме полягає інтерес держави.

Відсутність виконання вимог щодо ст.23 Закону України «Про прокуратуру», унеможливлює вирішення питання судом щодо відкриття провадження в адміністративній справі на підставі ч.1 ст.169 та ч.7 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За приписами ч.7 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, - у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, - в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подачі до суду письмового обґрунтування підстав для звернення до суду (обґрунтування змісту державного інтересу).

Таким чином, керуючись статтями 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до Відділу освіти Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, Ставищенської районної ради Київської області, треті особи: Ставищенська районна державна адміністрація Київської області, Журавлиська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Ставищенської районної ради Київської області про визнання протиправними бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя                                                                                           Терлецька О.О.