Рішення

від 15.06.2007 по справі 20/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/83

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.06.07 р.                                                                               Справа № 20/83                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕРІДІАН ПЛЮС (УКРАЇНА)”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний дім „Імперія”, м.Донецьк

про  стягнення 99336,06 грн.

За участю представників:

від позивача: Савицький О.Д. –дов.

від відповідача: Ступак С.В. - директор

СУТЬ СПОРУ:

        До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „МЕРІДІАН ПЛЮС (УКРАЇНА)”, м.Київ, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний дім „Імперія”, м.Донецьк, про  стягнення 95693,80 грн. – суми основного боргу, 1011,59 грн. – суми інфляційних збитків, 2285,73 грн. – суми пені, 344,94 грн. – суми 3% річних за договором поставки № МПУ-16/01-06 від 18.09.07 р. (далі-Договір).

        В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неповну та несвоєчасну сплату відповідачем отриманої за Договором продукції, на зазначений Договір, додаткову угоду № 1 від 18.09.06 р., витратні накладні, довіреності, претензію на адресу відповідача, розрахунки позовних вимог, а також на приписи Господарського та Цивільного кодексів України.

       Відповідач позов визнав частково – в сумі 71486,81 грн., посилаючись на повернення позивачеві продукції на суму 24206,99 грн., в обґрунтування чого надав суду копії витратних накладних та їх оригінали для огляду.

       За клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено.

       У судовому засіданні оголошувалася перерва з 07.06.07 р. до 15.06.07 р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

18 березня 2006 р. позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) укладено Договір, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачеві продукцію, а відповідач – приймати, сплачувати та реалізувати її (п.1 ст.1 Договору).

Згідно із п.1.1 Додаткової угоди № 1 від 18.09.06 р., п.1 ст.6 Договору викладено в редакції: “Покупець зобов'язався сплатити кожну партію продукції на умовах: 100% вартості на протязі 14 календарних днів з моменту передачі продукції на складі Постачальника (база постачання “франко-склад Постачальника”) або на складі Покупця (база постачання – “франко-склад Покупця), включаючи фактично дату поставки та дату платежу. При цьому в межах вказаного строку Покупець має право здійснювати сплату різними по величині частками або одночасно усієї суми. Валюта платежу – гривня України”.

Пунктом 1 ст.8 Договору передбачена відповідальність Покупця за прострочку сплати продукції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки.

12, 13 грудня 2006 р., 18 січня 2007 р. позивачем поставлено відповідачеві продукцію на суму 109293,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних.

Відповідач частково сплатив отриману від позивача продукцію, перерахував позивачеві 13600,00 грн., у зв'язку з чим на день подання позову (06.03.07 р. згідно із відбитком штемпелю підприємства зв'язку на конверті із позовними матеріалами) несплаченою залишилась продукція на суму 95693,80 грн., проти чого сторони не заперечили.

Суть позову полягає у вимогах про стягнення з відповідача даної суми, а також сум пені, інфляційних збитків, 3% річних.

Відповідач визнав позовні вимоги в сумі 71486,81 грн., посилаючись на повернення позивачеві частини раніше отриманої від нього продукції на суму 24206,99 грн., що підтверджує наданими суду накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, оригінали досліджені в судовому засіданні.

Позивач проти зазначеного факту заперечив, посилаючись на те, що таке повернення не передбачено умовами Договору, та що довіреності на отримання від відповідача продукції будь-яким особам позивачем не видавалися.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

        Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

        Статтею ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.525 зазначеного кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 зазначеного кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем відповідачеві продукції на суму 109293,80 грн.

У зв'язку із неповною та своєчасною її оплатою за відповідачем утворився на користь позивача борг, який до моменту звернення позивача із позовом до суду складав 95693,80 грн.

Надані відповідачем витратні накладні від 09.03.07 р. № ИМ 0000167-0000169 на суму 24206,99 грн. свідчать про передачу відповідачем позивачеві продукції, що раніше була поставлена відповідачеві, оскільки зазначені накладні містять відбитки печаток сторін та підписи осіб, які з боку відповідача передали, а з боку позивача прийняли продукцію за зазначеними накладними.

Посилання позивача на те, що повернення продукції Договором не передбачено, що довіреності на отримання продукції від відповідача позивачем не видавалися, вищезазначеного факту не спростовують.

Отже, за даних обставин суд дійшов висновку, що внаслідок вищезазначених дій сторін та в силу ст.11 Цивільного кодексу України після звернення позивача із позовом до суду борг відповідача на користь позивача зменшився на 24206,99 грн., у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині позову слід припинити за відсутністю предмету спору.

Решта позовних вимог обґрунтована матеріалами справи, посиланнями позивача на умови укладеного сторонами договору та на приписи діючого законодавства України, відповідає фактичним обставинам справи, внаслідок чого підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2), 4-3), 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕРІДІАН ПЛЮС (УКРАЇНА)”, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний дім „Імперія”, м.Донецьк, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговельний дім „Імперія” (83007, м.Донецьк, вул.Жмури,1, поточний рахунок 2600030012079 у Донецької філії ВАТ Ва-банк м.Донецьк, МФО 394545, ЄДРПОУ 34583471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕРІДІАН ПЛЮС (УКРАЇНА)” (07300, Київська область, м.Вишгород, вул.Шолуденко, 19, поточний рахунок 26007000000021 в ВАТ “РОДОВІД БАНК” м.Київ, МФО 321712, ЄДРПОУ 32878486) 71486,81 грн. основного боргу, 1011,59 грн. – суму інфляційних збитків, 2285,73 грн. – суму пені, 344,94 грн. – суму 3% річних, 993,36 грн. держмита, 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі стосовно вимог про стягнення 24206,99 грн. – припинити.

Видати наказ у встановленому законом порядку.

                               Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 15.06.07р.

                                                                               Повний текст підписано 20.06.07 р.

Суддя                                                                                                        

Надруковано 3 примірники:

1 – позивачеві;

1 – відповідачу;

1 – у справу.