Постанова

від 03.05.2018 по справі 916/2759/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2759/15 м. Одеса, просп. Шевченка, 29

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Принцевської Н.М., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю учасників справи:

від Місцевої громадської організації «Клуб мисливців та рибалок Дністро» - ОСОБА_1, посвідчення адвоката України № 5110/10, дата видачі : 12.02.13;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Одеської філії ТОВ «Інфоксводоканал» - ОСОБА_2, довіреність № 1561, дата видачі : 21.03.18;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі Одеської філії ТОВ «Інфоксводоканал» - ОСОБА_3, довіреність № 1544, дата видачі : 21.03.18;

від Одеської міської ради - ОСОБА_4, довіреність № 43/вих-мр, дата видачі : 20.02.18;

від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - ОСОБА_5, довіреність № 31-15-0.61-639/2-18, дата видачі : 12.01.18;

від Біляївської міської ради: не з'явився

від Управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

- Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі Одеської філії ТОВ ІНФОКСВОДОКАНАЛ

- Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області від 02 жовтня 2017 року, повний текст якого складено та підписано 09 жовтня 2017 року

у справі №916/2759/15

за позовом: Місцевої громадської організації Клуб мисливців та рибалок Дністро

до відповідачів:

1) Одеської міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі Одеської філії ТОВ ІНФОКСВОДОКАНАЛ

3) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Біляївської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області

про: визнання нечинним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою

головуючий суддя - Петренко Н.Д.

час і місце ухвалення рішення: 02.10.2017, господарський суд Одеської області,

В судовому засіданні 03.05.2018 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

07.07.2015 року Місцева громадська організація Клуб мисливців та рибалок Дністро звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про визнання нечинним з 04.06.2004 Державний акт серії І-ОД №002989 від 11.07.2003 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 248,72 га, розташованій на території Біляївської міської ради за межами населеного пункту (кадастровий номер 5121010100:01:003:0001), що виданий КП Одесводоканал на підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації № 152/2002 від 20.03.2002, та який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1.

Позов обґрунтовано тим, що 04.06.2004 КП Одесводоканал , якому надано земельну ділянку загальною площею 248,72 га у постійне користування, припинено. Наявність оскаржуваного державного акту перешкоджає Місцевій громадській організації Клуб мисливців та рибалок Дністро оформити відносини землекористувача щодо земельної ділянки орієнтованою площею 6,00 га, стосовно належного йому на праві власності об'єкту нерухомого майна за адресою: м.Біляївка, Біляївський район, вул. Генерала Глібова, 2-а (за межами населеного пункту).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.09.2016, яке залишено без змін Постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 31.01.2017, у задоволені позову Місцевої громадської організації Клуб мисливців та рибалок Дністро відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що в даному випадку позивач фактично намагається отримати рішення суду про те, що у вказану дату відбулись певні юридичні факти які мають правові наслідки, що на думку суду, не є належним засобом захисту права, оскільки встановлення фактів не може бути самостійною вимогою в господарському процесі та в даному випадку не призведе до захисту або поновлення права позивача. З матеріалів справи не вбачається, що спір виник з вини чи внаслідок неправомірних дій будь-кого з відповідачів.

Постановою Вищого господарського суду від 18.04.2017, рішення Господарського суду Одеської області від 26.09.2016 та Постанову Одеського апеляційного Господарського суду від 31.01.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області, посилаючись на передчасність висновків господарських суддів.

12.06.2017 позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій, окрім первісно заявлених позовних вимог, просив суд визнати протиправними та скасувати внесені до державного земельного кадастру відомості, якими 26.03.2015 до розділу першого Поземельної книги 51212101010001003 відкритої 11.07.2003, внесено запис № 001 Цільове призначення - землі промисловості, транспорту та зв'язку, запис №003 Право власності , згідно якого власником земельної ділянки зазначено Комунальне підприємство Одесаводоканал , запис №004 Суть змін , запис №005 Суть змін , яке не була прийнята господарським судом, про що сторонам оголошено в судовому засіданні від 18.09.2017.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.07.2017 залучено до участі у справі в якості іншого відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

22.09.2017 Місцева громадська організація Клуб мисливців та рибалок Дністро звернулось до господарського суду з клопотанням про вихід за межі позовних вимог, з метою захисту прав та законних інтересів, в порядку передбаченому ст. 83 ГПК України (в редакцій до 15.12.2017).

При новому розгляді справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 02.10.2017, позов Місцевої громадської організації Клуб мисливців та рибалок Дністро задоволено частково.

Визнано нечинним Державний акт серії І-ОД №002989 від 11.07.2003 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 248,72 га, розташованої на території Біляївської міської ради за межами населеного пункту (кадастровий номер 5121010100:01:003:0001), що виданий КП Одесводоканал на підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації № 152/2002 від 20.03.2002, та який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Приймаючи рішення, з урахуванням зауважень викладених у поставні Вищого господарського суду від 18.04.2017, та враховуючи клопотання позивача, в порядку ст. 83 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) про вихід за межі позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновків, про втрату чинності Державним актом серії І-ОД №002989 від 11.07.2003 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 248,72 га, який виданий КП Одесводоканал , на підставі приписів ст.ст. 120, 125, 141 Земельного кодексу України, ст. 377 ЦК України, рішення Біляївської міської ради №649-18/V від 04.06.2008 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою КП Одесводоканал , яке є чинним, не зміненим та не скасованим, та набуттям фізичними та юридичними особами права власності на земельній ділянки та об'єкти нерухомості, що розташовані в межах цієї земельної ділянки площею 248,72 га.

09.10.2017 Додатковим рішенням (ухвала) Господарського суду Одеської області стягнуто з ТОВ ІНФОКС в особі Одеської філії ТОВ ІНФОКСВОДОКАНАЛ на користь Місцевої громадської організації Клуб мисливців та рибалок Дністро судовий збір у сумі 609 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 02.10.2017 ТОВ ІНФОКС в особі Одеської філії ТОВ ІНФОКСВОДОКАНАЛ звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог Місцевої громадської організації Клуб мисливців та рибалок Дністро - відмовити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення місцевого господарського суду апелянт, згідно поданої апеляційної скарги, визначає порушення та неправильне застосування норм матеріального права, при цьому, обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими - недоведені, а висновки, що викладені в оскарженому рішенні не відповідають обставинам справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що за Місцевою громадською організацією Клуб мисливців та рибалок Дністро визнано право власності на бокси для збереження човнового та рибальського приладдя човнової станції, загальною площею 566,10 кв.м., що розташовані на частині спірної земельної ділянки, відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 06.09.2009 у справі №15/06-09-204. Однак, з заявою про набуття права власності (або права постійного користування) на частину спірної земельної ділянки, у передбаченому ст.ст. 124,125 Земельного кодексу порядку позивач до відповідних органів не звертався. Жодних дій, передбачених законодавством України, для отримання документів, які б посвідчували право позивача на земельну ділянку, дій для державної реєстрації цих прав - позивач не здійснив, відмови в їх реєстрації від відповідних органів не отримав і на даний час не має статусу ні власника, ні землекористувача земельної ділянки. Позивач не спростував обставин, щодо користування спірною земельною ділянкою без правоустановчих документів. На думку апелянта, фактичне використання позивачем частини спірної земельної ділянки площею 6 га, за відсутності відповідного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради про її передачу у власність або надання у користування (оренду), за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки - є самовільним зайняттям земельної ділянки, відповідно до ст. 1 Закону України Про державний контроль за використання та охороною земель . Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі Одеської філії ТОВ ІНФОКСВОДОКАНАЛ добровільно від прав користування земельною ділянкою не відмовлялось.

Вимога про визнання нечинним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою не відповідає способам захисту прав та інтересів суб'єкта господарювання, встановленим ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий на підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації №152/2002 від 20.03.2002 не може виступати предметом спору, оскільки не має статусу акта державного чи іншого органу, а виданий на підставі та на виконання рішення (про надання земельної ділянки у постійне користування) уповноваженого на це органу.

Також, не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 02.10.2017, Одеська міська рада звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та поясненнями до неї, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині визнання нечинним державного акту від 11.07.2003 серії І-ОД №002989 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 248,72 га, розташованою на території Біляївської міської ради за межами населеного пункту (кадастровий номер 5121010100:01:003:0001), що виданий КП Одесводоканал на підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації № 152/2002 від 20.03.2002 та який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1, та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволені позову місцевої громадської організації Клуб мисливців та рибалок Дністро - відмовити повністю.

Підставами для скасування рішення місцевого господарського суду апелянт, згідно поданої апеляційної скарги, визначає його необґрунтованим, та прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Крім іншого, апелянт щодо позову місцевої громадської організації Клуб мисливців та рибалок Дністро зазначив, із посиланням на ст. 16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України та правову позицію , яка відображена у пункті 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011 №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , що у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування. Отже, чинним законодавством не передбачено такий спосіб захисту прав як визнання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою нечинним, і тому в задоволенні відповідної вимоги має бути відмовлено.

Біляївська міська рада, згідно поданого відзиву на апеляційну скаргу, проти доводів апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі Одеської філії ТОВ ІНФОКСВОДОКАНАЛ та Одеської міської ради заперечує з підстав їх необґрунтованості та недоведеності матеріалами справи, просила оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення. Крім того, зазначає, що на території, яка охоплена межами державного акту постійного користування на КП Одесводоканал , розташовані об'єкти нерухомого майна, які знаходяться у приватній власності осіб та комунальній власності територіальної громади м.Біляївка. Відповідно до приписів статті 120 Земельного кодексу України до власників перейшло й право на землю. Також на цій території знаходиться багатоквартирний житловий будинок, який перебуває на балансі Біляївської міської ради.

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі Одеської філії ТОВ ІНФОКСВОДОКАНАЛ у відповіді на відзив Біляївської міської ради, проти доводів останнього заперечує на підставі їх необґрунтованості та безпідставності. Зокрема, відносно посилання Біляївської міської ради на ст. 120 ЗК України, щодо переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю або споруду зазначає, що захист встановленого ст. 120 Земельного кодексу України не є тотожнім засобу захисту прав, обраному позивачем, а саме визнання нечинним Державний акт серії І-ОД №002989 від 11.07.2003 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 248,72 га.

Крім того, усі посилання Біляївської міської ради на рішення Біляївської міської ради від 04.06.2008 № 649-18/V, розпорядження Біляївської райдержадміністрації від 17.09.2009 №855/2009 та наявність права власності у третіх осіб на об'єкти нерухомості, які розташовані на території, що охоплена межами оспорюванного державного акту, взагалі не мають значення по справі, з огляду на те, що на момент звернення до господарського суду земельна ділянка кадастровий номер 5121010100:01:003:0001 площею 244,6678 га була вже зареєстрована за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, а отже даний державний акт, як акт індивідуальної дії, вичерпав свою юридичну силу після реалізації, а саме: після одержання власниками земельної ділянки документів, що посвідчують право власності та його державної реєстрації.

Місцева громадська організація Клуб мисливців та рибалок Дністро , згідно поданого відзиву на апеляційні скарги, проти доводів апелянтів заперечило з підстав їх необґрунтованості, просило оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційні скарги ТОВ ІНФОКС в особі Одеської філії ТОВ ІНФОКСВОДОКАНАЛ та Одеської міської ради - без задоволення.

Відзивів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області на апеляційні скарги до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.

Представники Біляївської міської ради та Управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області до судових засідань не з'являлися, про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлені належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтями 42, 50 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, неявка без поважних причин у судове засідання представників учасників справи не тягне за собою відкладення розгляду справи на інші строки, тому, враховуючи те, що ухвалами Одеського апеляційного господарського суду по даній справі явка сторін не була визнана обов'язковою, справу розглянуто за наявними матеріалами та поясненнями присутніх представників учасників судового процесу, а повний текст постанови направляється учасникам судового процесу у справі в установленому законом порядку.

З 15.12.2017 року набрали чинності зміни до ГПК України, яким запроваджені нові правила перегляду судових рішень в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень до ГПК України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З урахуванням приписів частини 1 статті 270 та частини 1 статті 252 ГПК України апеляційний розгляд здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей передбачених у ОСОБА_5 Апеляційний розгляд , до апеляційного розгляду застосовуються положення загального позовного провадження з питань, не врегульованих у Главах Апеляційний розгляд і Розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження .

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі Одеської філії ТОВ ІНФОКСВОДОКАНАЛ та Одеської міської ради підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено господарським судом, на підставі розпорядження Біляївської райдержадміністрації від 20.03.2002 № 152/2002, Комунальному підприємству Одесводоканал видано державний акт серія І-ОД №002989 від 11.07.2003 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 248,72 га для водозабезпечення, в межах згідно з планом землекористування. (а.с. 40-43, т.1)

Встановлено, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис від 04.06.2004 за № 15561120003053841 про припинення КП Одесводоканал .

Рішенням Одеської міської ради від 18.11.2003 № 1923-ХХІV Про надання згоди на передачу в оренду цілісного майнового комплексу КП Одесводоканал , надано згоду на передачу в оренду ТОВ ІНФОКС цілісний майновий комплекс КП Одесводоканал , затверджено протокол інвентаризації, передаточний баланс та акт оцінки майна КП Одесводоканал (а.с. 180,181, т.2)

Рішенням Одеської міської ради Про затвердження проекту договору оренди цілісного майнового комплексу КП Одесводоканал від 17.12.2003 №2038-ХХІV, затверджено проект договору оренди цілісного майнового комплексу КП Одесводоканал в цілому, доручено Одеському міському голові укласти договір цілісного майнового комплексу КП Одесводоканал . (а.с. 110, т.1)

17.12.2003 на підставі вищезазначеного рішення, між Одеською міською радою (орендодавець) та ТОВ ІНФОКС (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу КП Одесводоканал . (а.с. 111, т.1)

Відповідно до пунктів 1.4., 1.5., 2.2. вищезазначеного договору, після укладення останнього КП Одесводоканал реорганізується шляхом приєднання до Орендаря в установленому законодавством порядку. ТОВ ІНФОКС виступає правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого підприємства КП Одесводоканал . Передача цілісного майнового комплексу КП Одесводоканал в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником цілісного майнового комплексу КП Одесводоканал залишається територіальна громада м.Одеси, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Вище вказане підтверджується також п.п. 1.1 статуту ТОВ ІНФОКС , згідно з яким товариство є правонаступником Комунального підприємства Одесводоканал на підставі Договору оренди цілісного майнового комплексу КП Одесводоканал .

Рішенням Біляївської міської ради №649-18/V від 04.06.2008 При припинення права постійного користування земельною ділянкою КП Одесводоканал припинено КП Одесводоканал право постійного користування на земельну ділянку площею 248,72 га, яка розташована на території Біляївської міської ради. (а.с. 130,т.1)

22.12.2008 ТОВ ІНФОКС звернувся з листом № 3517-4 до Голови Біляївської міської ради, в якому просив надати згоду на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, на якої розташовані об'єкти цілісного майнового комплексу для надання її в довгострокову оренду на 45 років. (а.с. 144, т. 1)

16.01.2009 Рішенням Біляївської міської ради Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянці №823-25/V, надано згоду ТОВ ІНФОКС на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 136,6 га у довгострокову оренду на 45 років для експлуатації нежитлових будівель на території Біляївської міської ради та звернення до райдержадміністрації про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Інфокс . (а.с. 145)

28.01.2009 №2-4-14/266 Головне управління держкомзему у Одеській області, розглянувши запит голови Біляївського міського голови від 10.12.2008 №1438/02-10 щодо сприяння у вирішенні питань стосовно укладення договору оренди земельної ділянки між ТОВ ІНФОКС та Біляївською міською радою, повідомило, що ТОВ ІНФОКС має право приступати до користування земельною ділянкою загальною площею 248,72 га, яка розташована на території Біляївської міської ради тільки після оформлення правоустановчих документів, тільки після укладення договору оренди земельної ділянки між Біляївською міською радою та ТОВ ІНФОКС , на який розміщений орендований ТОВ Інфокс цілісний майновий комплекс. (а.с. 141-143,т.1)

04.03.2009 Місцева громадська організація Клуб мисливців та рибалок Дністро набула право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Генерала Глібова, 2а, м.Біляївка, Біляївського району, Одеської області (за межами населеного пункту), що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22056924, виданим КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості , про що в книзі реєстрації БТІ та РОН зроблено відповідний запис №130 106-ж-56 (а.с. 45, т.1)

Рішенням Біляївської міської ради від 10.03.2009 № 843-26/V, надано згоду громадській організації Клуб мисливців та рибалок Дністро на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення (а.с. 49,т.2 )

Розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ ІНФОКС на території Біляївської міської ради від 17.09.2009 № 855/2009, дозволено ТОВ ІНФОКС розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в дострокову оренду терміном на 15 років загальною площею 136,6 га з метою обслуговування цілісного майнового комплексу КП Одесводоканал , який на даний час знаходиться в оренді ТОВ ІНФОКС . Пунктом 2 рекомендовано ТОВ ІНФОКС замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та нормативно-грошову оцінку земельної ділянки у землевпорядній організації, яка має ліцензію на право проведення даних робіт. (а.с. 146,т1)

Рішенням Одеської міської ради від 31.01.2011 № 316-VІ Про виключення комплексу каналізаційних очисних споруд (КОС) ВОС Дністер із орендованого майна цілісного майнового комплексу комунального підприємства Одесводоканал та надання згоди на передачу до комунальної власності територіальної громади м.Біляївка , надано згоду на виключення комплексу каналізаційних очисних споруд із орендованого майна цілісного майнового комплексу КП Одесводоканал , який включає об'єкти соціального призначення: пісколовка залізобетонна - 1 шт. по пров.Річному; 2-х ярусний відстійник,з/б -1 шт. по пров.Річному; будівля обслуговуючого персоналу - 1шт. по пров.Річному; поле фільтрації - 1шт. по пров.Річному; недобудована будівля каналізаційної насосної станція КНС; дорога до очисних споруд з асфальтним покриттям (12800м2). Надано згоду на передачу комплексу каналізаційних очисних споруд до комунальної власності територіальної громади м.Біляївка, об'єктів соціального призначення. (а.с. 172, т.2)

Розпорядженням від 16.06.2011 № 528/2011 надано Місцевій громадській організації Клуб мисливців та рибалок Дністро дозвіл на розробку містобудівної документації-детальний план території для розміщення необхідної інженерної інфраструктури та нежитлових споруд для обслуговування територіальної громади на території Біляївської міської ради на земельній ділянці орієнтованою площею 17,6978 га (за межами населеного пункту) (а.с. 50, т.1) Завдання на розроблення містобудівної документації-Детального плану території. (а.с. 51, т.2)

Рішенням Виконавчого комітету Біляївської міської ради від 26.10.2011 № 208, вирішено розпочати процедуру розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації - детальному плану території для розміщення необхідної інфраструктури та нежитлових споруд місцевої громадської організації Клуб мисливців та рибалок (а.с. 54, т.2)

Рішенням Біляївської міської ради від 16.12.2011 № 207-11/VI затверджено містобудівну документацію - детальний план території для розміщення необхідної інфраструктури та нежитлових споруд Місцевій громадській організації Клуб мисливців та рибалок Дністро за адресою: м. Біляївка, вул. Генерала Глібова, 2-а. (а.с. 57,т.2)

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 13.02.2012 № 105/А-2012 затверджено перелік земельних ділянок, які передаються до комунальної власності, за межами населених пунктів на території міської, селищної, та сільських рад Біляївського району Одеської області, у т.ч. Біляївської міської ради. Згідно вказаному переліку у Біляївській міській раді (ТОВ ІНФОКСВОДОКАНАЛ ) у користуванні знаходиться земельна ділянка площею 170,6344 га (№ 336), яка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення якої - землі загального користування. В графі Інформація про документ, що посвідчує право користування земельними ділянками або витяг з реєстру прав власності БТІ значиться державний акт на право постійного користування, виданий КП Одесводоканал , а в графі Інформація про документ, що посвідчує право оперативного управління або господарського відання будівель та споруд, які розташовані на земельних ділянках - у господарському віданні Біляївської міської ради (довідка від 26.12.2011 № 1130/02-10) (а.с. 175,т.1)

Розпорядженням від 13.06.2013 № 582/А-2013 Про внесення змін до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 13.02.2012 №105/А-2012 затверджено перелік земельних ділянок, які передаються до комунальної власності, за межами населених пунктів на території Біляївської міської ради (а.с. 173-174)

Згідно вказаному переліку у Біляївській міській раді (ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал ) у користуванні знаходиться земельна ділянка площею 164,6344 га (№ 336), цільове призначення якої - землі водогосподарських підприємств (землі для водозабезпечення та очистки стічних вод). В графі Інформація про документ, що посвідчує право користування земельними ділянками або витяг з реєстру прав власності БТІ відсутня, діяльність КП Одесводоканал припинено з 04.06.2004, а в графі Інформація про документ, що посвідчує право оперативного управління або господарського відання будівель та споруд, які розташовані на земельних ділянках - у користуванні ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал . (а.с. 174,т.1)

Розпорядженням Державної обласної державної адміністрації від 17.06.2013 № 602/А-2013, Місцевій громадській організації Клуб мисливців та рибалок Дністро надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду на 49 років орієнтовною площею 6,00 га із земель водного фонду для обслуговування та експлуатації бази стоянки моторних та веслових човнів, боксів для зберігання човнового та рибальського приладдя, будинків відпочинку рибалок та мисливців, що розташована за адресою: вул. Генерала Глібова, 2а, м. Біляївка Одеської області (за межами населеного пункту) та рекомендовано розробити містобудівну документацію. (а.с.46, т.1).

25.03.2014 управлінням Держземагенства у Біляївському районі Одеської області Місцевій громадській організації Клуб мисливців та рибалок Дністро відмовлено в погоджені проекту землеустрою, з підстав: відсутності інформації щодо наявності містобудівної документації зазначеної у п.2 розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 302/А-2013 від 17.06.2013; відсутності погодження землекористувача на вилучення частини земельної ділянки, а саме: КП Одесводоканал , в користуванні якого вона знаходиться згідно державного акту на право постійного користування І-ОД№002989 від 11.07.2003 №1, відповідно до висновку. (а.с. 47-48,т.1)

Не погоджуючись з вищезазначеним висновком, позивач звернувся до окружного адміністративного суду Одеської області із адміністративним позовом про визнання нечинним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити пені дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 у справі №815/2601/14, адміністративний позов Місцевій громадській організації Клуб мисливців та рибалок Дністро до Управління Держземагенства у Біляївькому районі Одеської області, Біляївської районної державної адміністрації, за участю третіх осіб: Біляївської міської ради, Одеської обласної державної адміністрації про визнання нечинним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, скасування реєстрації державного акту та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. (а.с.55-58)

Визнано нечинним з 04.06.2004 державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ОД № 002989 від 11.07.2003, виданий комунальному підприємству Одесводоканал Біляївською районою державною адміністрацією та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №1 про надання у постійне користування земельної ділянки площею 248,72 га для водозабезпечення, кадастровий номер земельної ділянки 5121010100:01:003:0001.

Скасовано реєстрацію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ОД № 002989 від 11.07.2003.

Зобов'язано Управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області внести до Державного земельного кадастру відомості про скасування запису № 1 від 11.07.2003 року про реєстрацію права постійного користування за комунальним підприємством Одесводоканал , посвідченого державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ОД № 002989 від 11.07.2003 року, виданого Біляївською районною державною адміністрацією та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1 про надання у постійне користування земельної ділянки площею 248,72 га для водозабезпечення, кадастровий номер земельної ділянки 5121010100:01:003:0001.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 у справі № 815/2601/14, Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року по справі № 815/2601/14, - скасовано. Провадження у справі за позовом Місцевої громадської організації Клуб мисливців та рибалок Дністро до Управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області, Біляївської районної державної адміністрації, за участю третіх осіб: Біляївської міської ради, Одеської обласної державної в частині позовних вимог про визнання нечинним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, - закрито. В решті позову - відмовлено. (а.с. 59-62, т.1)

Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 16.06.2015 №К800/1090/15, Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 у справі №815/2601/14 залишено без змін. (а.с. 121-124, т.1)

Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 року у справі №815/2601/14 вбачається, що відповідно до рішення сесії Одеської міської ради від 17.12.2003 №2038-XXIV та договору оренди цілісного майнового комплексу від 17.12.2003 ТОВ Інфокс є правонаступником всіх прав і зобов'язань комунального підприємства Одесводоканал (п. 1.5 означеного договору). Вказане також підтверджується п. 1.1 статуту ТОВ Інфокс , згідно до якого дана юридична особа є правонаступником комунального підприємства Одесводоканал . Отже, ТОВ Інфокс як правонаступнику комунального підприємства Одесводоканал належить на праві постійного користування земельна ділянка згідно державного акту на право постійного користування від 11.07.2003р. серії І-ОД № 002989.

Господарський суд Одеської області, при розгляді даної справи, прийняв до уваги преюдиційне значення обставин, встановлених судом адміністративної юрисдикції при розгляді справи № 815/2601/14, щодо правонаступництва ТОВ Інфокс в тому числі й в частині земельних правовідносин стосовно спірної земельної ділянки.

З урахуванням вищезазначеного та висновків викладених у Постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі №21-3а11, Господарський суд Одеської області дійшов висновку, що ТОВ Інфокс , як правонаступник КП Одесводоканал , мав право на користування земельною ділянкою, що визначена в державному акті серії І-ОД № 002989 від 11.07.2003, а тому підстави позову заявленого позивачем про визнання нечинним з 04.06.2004 державного акта серії І-ОД № 002989 від 11.07.2003 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 248,72 га є помилковими, а позов, поданий з цих підстав, не може бути задоволений судом.

Проте, враховуючи зауваження та висновки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 18.04.2017, а також на підставі клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, господарський суд вважав за необхідне вийти за межі підстав заявленого позову та частково задовольнив позов, з метою захисту прав та законних інтересів позивача, в порядку ч.1 ст. 83 ГПК України в редакції до 15.12.2017, в частині визнання нечинним Державний акт серії І-ОД №002989 від 11.07.2003 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 248,72 га, розташованої на території Біляївської міської ради за межами населеного пункту (кадастровий номер 5121010100:01:003:0001), що виданий КП Одесводоканал на підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації № 152/2002 від 20.03.2002, та який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1.

В обґрунтування господарський суд посилається на приписи ст. 120 Земельного кодексу (в редакції, чинній на момент видачі позивачу витягу про реєстрацію права власності), в поєднанні з нормою статті 125 цього Кодексу, аналогічні положення також закріплені у ст. 377 ЦК України, з посиланням на рішення Біляївської міської ради №649-18/V від 04.06.2008, про припинення КП Одесводоканал права постійного користування земельною ділянкою площею 248,72 га, та набуття фізичними та юридичними особами права власності на земельні ділянки та об'єкти нерухомості, що розташовані в межах цієї земельної ділянки площею 248,72 га.

Однак з таким висновком господарського суду Одеської області колегія суддів не погоджується враховуючи наступне.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з'ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 20 Господарського суду України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Місцевої громадської організації Клуб мисливців та рибалок Дністро про визнання нечинним з 04.06.2004 Державного акта серії І-ОД № 002989 від 11.07.2003 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 248,72га розташованої на території Біляївської міської ради за межами населеного пункту (кадастровий номер 5121010100:01:003:0001), що виданий КП Одесводоканал .

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування.

Наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) позивач вбачає в неможливості реалізації визначених ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України правомочностей щодо оформлення земельної ділянки під належними йому об'єктами нерухомого майна, внаслідок необ'єктивності та недостовірності відомостей, які значаться в поземельній книзі Управління Держземагаенства у Біляївському районі щодо реєстраційного запису про користувача земельної ділянки, адже КП Одесаводоканал як юридичну особу припинено з 04.06.2004, а рішенням Біляївської міської ради №649-18/V від 04.06.2008 КП Одесаводоканал припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 248,72 га, яке оформлено державним актом серії І-ОД №002989 від 11.07.2003.

При цьому, позивач зазначає, що в нього відсутні підстави для пред'явлення вимог про визнання оскаржуваного акту недійсним, оскільки він не заперечує факту видачі його з дотриманням вимог діючого законодавства та у встановленому порядку.

Отже, вимоги позивача про визнання спірного державного акту нечинним обумовлені незгодою з діями (бездіяльністю) суб'єктів, які здійснюють повноваження у сфері обліку та реєстрації земельних ділянок. Проте, відповідних вимог позивачем заявлено не було.

Фактично, у вказаний спосіб позивач намагається в судовому порядку встановити певні юридичні факти, які мають правові наслідки.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вимога щодо встановлення або спростування певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належать повноваження щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Відокремлення встановлення фактів та визнання обставин від спору, де ці факти та обставини є доказом вимог чи заперечень у цьому спорі, суперечить основним засадам господарського процесу та його формам, визначеним ст. 4-1 ГПК України (в редакції до 15.12.2017).

За вказаних обставин, визначений позивачем спосіб захисту не можна визнати належним, який би, в даному випадку, призвів до захисту або поновлення права позивача.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що спір виник з вини чи внаслідок неправомірних дій будь-кого з відповідачів, що також вказує на те, що йдеться не про спір про право, а про встановлення певних фактів.

Щодо застосування положень ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Правовий аналіз зазначених законодавчих приписів свідчить, що з виникненням права власності на будинок, будівлю або споруду у особи виникає право оформлення права на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, за наявності у попереднього власника належно оформленого права на цю земельну ділянку.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.03.2009 р. Місцева громадська організація Клуб мисливців та рибалок Дністро є власником нежитлової будівлі за адресою: Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, сул. ОСОБА_6, 2-а.

Між тим, відповідне речове право набуто позивачем на підставі рішення господарського суду Одеської області у справі № 15/06-09-204 від 06.02.2009.

Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що на території човнової станції, яка була створена відповідно до протоколу № 17 від 31.05.1988 року, що підтверджується відповідним положенням Про добровільну човнову станцію, яка знаходилась на території ВОС Дністер , власними силами та коштами членів легалізованого клубу були збудовані нежитлові приміщення - бокси для зберігання човнового та рибальського приладдя. Вищевказані бокси Місцевою громадською організацією Клуб мисливців та рибалок Дністро були прийняті на баланс.

Будь-яких доказів того, що відповідна організація у встановленому порядку здійснювала оформлення прав на земельну ділянку, зайняту боками, матеріали справи не містять.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

При вирішенні спору господарський суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні господарського суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте, наведеним вище обставинам судом не була надана належна юридична оцінка.

При цьому, частково задовольняючи позовні вимоги, судом на підставі заявленого позивачем клопотання були реалізовані визначені п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України повноваження щодо виходу за межі позовних вимог.

Згідно приписів статті 54 ГПК України у редакції до 15.12.2017, з урахуванням вимог статті 29 цього Кодексу, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі позивачем, а права господарського суду щодо прийняття рішення визначено у статті 83 наведеного Кодексу.

Положеннями пункту 2 цієї статті суду надано право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору, і якщо про це є клопотання заінтересованої сторони.

Відповідне клопотання подане позивачем 22.09.2017 з мотивів відсутності сталої судової практики щодо визначення моменту, з якого державні акти вважаються такими, що втратили чинність (з моменту ліквідацію землекористувача, прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування, поділу земельної ділянки, набуття права власності на земельну ділянку або об'єкти нерухомості, які на ній розташовані).

Між тим, приймаючи до розгляду та задовольняючи вказане клопотання суд фактично прийняв рішення по суті заявлених вимог, задовольнивши їх частково, що не відповідає змісту та основній меті визначених п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України правомочностей суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Однак, враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна визнати законним.

У відповідності до приписів пунктів 3, 4 частини 1 статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній часті або зміни судового рішення місцевого господарського суду України є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

За вказаних обставин, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі Одеської філії ТОВ ІНФОКСВОДОКАНАЛ підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2017 у справі №916/2759/15 підлягає скасуванню в частині визнання нечинним Державний акт серії І-ОД № 002989 від 11.07.2003 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 248,72га, розташованої на території Біляївської міської ради за межами населеного пункту (кадастровий номер 5121010100:01:003:0001), що виданий КП Одесводоканал на підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації № 152/2002 від 20.03.2002 та який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1 - скасувати. В іншій частині рішення - залишити без змін.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору по апеляційнім скаргам та витрати по сплаті судового збору за розгляд справи місцевим господарським судом покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281, 282, 283 Господарсько-процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі Одеської філії ТОВ Інфоксводоканал та Одеської міської ради задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2017 у справі №916/2759/15 в частині визнання нечинним Державний акт серії І-ОД № 002989 від 11.07.2003 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 248,72га, розташованої на території Біляївської міської ради за межами населеного пункту (кадастровий номер 5121010100:01:003:0001), що виданий КП Одесводоканал на підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації № 152/2002 від 20.03.2002 та який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1 - скасувати.

В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 02.10.2017 у справі № 916/2759/15- залишити без змін.

3. Стягнути з Місцевої громадської організації Клуб мисливців та рибалок Дністро (67600, вул. Генерала Глібова 2-а, м.Біляївка, Біляївський район, Одеська область, код ЄДРПОУ 35389821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОКС в особі Одеської філії ТОВ ІНФОКСВОДОКАНАЛ (65039, вул. Басейна, 5, м.Одеса, код ЄДРПОУ 26472133) судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1339 (тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп.

Стягнути з Місцевої громадської організації Клуб мисливців та рибалок Дністро (67600, вул. Генерала Глібова 2-а, м.Біляївка, Біляївський район, Одеська область, код ЄДРПОУ 35389821) на користь Одеської міської ради (65004, вул. Думська, 1, м.Одеса, код ЄДРПОУ 26597691) судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1339 (тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп.

Видачу наказів за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „04» травня 2018 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська