Рішення

від 03.05.2018 по справі 806/926/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/926/16

категорія 5.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Нагірняк М.Ф., суддів Попова О.Г., Романченко Є.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліма Хітце Україна" до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України, про визнання протиправною та скасування картку відмови, стягнення 66586,44 грн.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліма Хітце Україна" звернулося з позовом до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України, про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №101060002/2016/00005 від 12.05.2016р. та стягнення надмірно сплаченого мита в сумі 66586,44 грн.

В судовому засіданні представник Позивача свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліма Хітце Україна", Позивач по справі, відповідно до зовнішньоекономічного контракту з компанією ТОВОЛ "ЛЕОВ КОМПАНІ" (Македонія" від 29.03.2016року імпортує на територію України товар (нагрівачі води (бойлери) в загальній кількості 553шт. на загальну сум 38062,30євро. На думку представника Позивача, Житомирська митниця безпідставно відмовила в пільговому митному оформленні та пропуску вказаного товару, що ввозився через митний кордон України відповідно до зазначеного контракту та відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною. Як зазначив представник Позивача, для пільгового митного оформлення зазначеного товару були надані всі необхідні документи, в тому числі сертифікат з перевезення (походження) форми EUR-1, а тому у митного органу були відсутні підстави для невизнання права Позивача на преференції щодо митного оформлення цього товару, що призвело до надмірної сплати мита в сумі 66586,44 грн.

Представник Житомирської митниці Державної фіскальної служби України, Відповідача-1 по справі, проти позову заперечив і пояснив, що при проведенні митного оформлення зазначеного Позивачем товару уповноваженими особами Житомирської митниці було встановлено, що сертифікат з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016року не підтверджує право на здійснення митного оформлення заявленого товару у пільговому режимі. З цих підстав Позивачу правомірно було відмовлено у пільговому митному оформлені товару.

Представник Державної казначейської служби України, Відповідача-2 по справі, в жодні судові засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

20.09.2016року ухвалою суду було задоволено клопотання представників Позивача та Відповідача-1 та зупинено провадження в даній справі до надходження відповіді із Митного управління Республіки Македонія щодо підтвердження правомірності видачі сертифікату з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016року.

22.03.2018року у зв'язку із надходженням відповіді з Митного управління Республіки Македонія щодо перевірки відповідності походження товару, вказаного у сертифікаті EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016року, судом було поновлено провадження в даній справі.

В послідуючі судові засідання по даній справі, призначені на 11.04.2018року та на 03.05.2018року представник Позивача не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Відповідно до вимог ч.5 ст.205 КАС України неявка в судові засідання представника не перешкоджає розгляду справи.

Представник Відповідача-1 11.04.2018року направив суду додаткові пояснення по справі, а 03.05.2018року - клопотання про відкладення розгляду справи по причині перебування у черговій відпустці.

Враховуючи повторну неявку в судове засідання представників Позивача та Відповідачів, відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до вимог ч.9 ст.205 КАС України суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи та матеріали, враховуючи пояснення представника Позивача та заперечення і додаткові письмові пояснення представника Відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Правовідносини між сторонами у справі щодо переміщення товарів через митний кордон України, процедури митного контролю та оформлення, митного регулювання, пов'язаного з встановленням та справлянням податків та зборів регулюються правовими нормами Митного кодексу України.

За приписами ст.53 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за наявності підстав для пільгового митного оформлення, та подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що 12.05.2016року Позивачем по справі відповідно до зовнішньоекономічного контракту з компанією ТОВОЛ "ЛЕОВ КОМПАНІ" (Македонія) від 29.03.2016року Житомирській митниці було надано вантажно-митну декларацію № 101060002/2016/000511 від 12.05.2016року з метою проведення митного оформлення товару (нагрівачі води (бойлери) в загальній кількості 553шт. на загальну сум 38062,30євро (надалі - товар).

Сторони по даній справі не заперечують проти виду товару і його кількості, що переміщувався Позивачем через митний кордон та підлягає митному контролю, та щодо видів документів, які надавалися для проведення митного оформлення. Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності права Позивача на пільгове розмитнення вказаного товару, зумовленого Угодою про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною, на підставі сертифікату з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016року.

Як зазначено в оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №101060002/2016/00005 від 12.05.2016р., підставою для відмови в митному оформленні товару з наданням пільги щодо сплати ввізного мита є недостатнє детальне описання товару в сертифікаті з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016року та помилки при його заповненні, що виключають можливість ідентифікувати заявлений товар.

Такі доводи Житомирської митниці не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи і не ґрунтуються на вимогах митного законодавства з огляду на таке.

Алгоритм дій митного органу щодо здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів передбачений правовими нормами глав 8,9 Митного кодексу України.

Безспірно, відповідно до вимог ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 44 та в розумінні вимог ч.2 ст.53 Митного кодексу України для підтвердження числового значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, в тому числі для проведення пільгового оформлення, для документального підтвердження походження товарів обов'язково подається сертифікат про походження товару.

Пунктом 3 статті 48 МКУ встановлено, що у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне або спеціальне), тощо, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати мита.

Згідно частиною 3 статті 1 Митного кодексу України якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Правовідносини щодо торгівлі товарами між Україною та Республікою Македонія, в тому числі щодо документального підтвердження походження товарів, справляння митних платежів, їх розміру, регулюються правовими нормами Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія від 18.01.2001року, ратифікованої Законом України від 5 липня 2001 року N 2599-III.

Як зазначено в ст.3 Протоколу A до Угоди, з дати набуття чинності цією Угодою Україна скасовує мито на імпорт продукції, що надходить з Македонії, крім видів продукції, визначених у Додатку 2 до цього Протоколу.

Аналогічно, відповідно до статті 4 Протоколу B до Угоди при митному оформленні македонських товарів, визначених статтею 12 Угоди, справляються пільгові ставки ввізного мита Митного тарифу України.

В статті 15 Протоколу С до Угоди прямо зазначено, що положення цієї Угоди застосовуються до продукції, що походить зі Сторони, під час імпорту до іншої Сторони у разі пред'явлення сертифіката переміщення EUR. 1, зразок якого наведено у додатку III.

Судом встановлено та визнається сторонами, що для підтвердження країни походження товару та з метою застосування преференційного режиму Позивачем був наданий оригінал Сертифікату з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016року.

Проте, зазначений Сертифікат Відповідачем-1 не був визнаний для надання товару режиму вільної торгівлі із застосуванням пільгового оподаткування.

За приписами ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Аналогічну правову позицію в цій частині Верховний Суд України сформулював у постановах від 15 квітня та 12 листопада 2014 року (справи NN 21-21а14, 21-201а14 відповідно).

На запит Житомирської митниці Митною адміністрацією Міністерства фінансів Республіки Македонія підтверджено, що Сертифікат з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016року "виданий за експертними процедурами митними органами Республіки Македонія" та вважається дійсним документом (а.с.85-88).

Таким чином, наданий Позивачем сертифікат з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016року однозначно свідчить про країну походження товару Республіка Македонія і виданий компетентним органом даної країни, та надає Позивачу права на пільгове митне оформлення заявленого у вантажно-митній декларації № 101060002/2016/000511 від 12.05.2016року товару (нагрівачі води (бойлери) в загальній кількості 553шт. на загальну сум 38062,30євро.

Суд вважає безпідставними також доводи представника Відповідача-1, наведені в додаткових письмових поясненнях від 11.04.2018року, що при виробництві зазначених нагрівачів води (бойлери) використовувалися матеріали інших країн Євросоюзу, а тому Республіка Македонія не може вважатися країною походження вказаного товару.

По-перше, вказані доводи не були підставою для видачі оскаржуваної картки відмови №101060002/2016/00005 від 12.05.2016р., а тому відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України Відповідач-1, що є суб'єктом владних повноважень, не може на них посилатися.

По-друге, Відповідач-1 не врахував, що за приписами ст.5 Протоколу С до Угоди матеріали, що походять з третіх країн, можуть використовуватися для виробництва продукції Сторонами, про що прямо зазначено у відповіді Митної адміністрації Міністерства фінансів Республіки Македонія.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №101060002/2016/00005 від 12.05.2016р. винесена не на підставі вимог митного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для їх винесення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивачем по причині невизнання Відповідачем-1 Сертифікату з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016року, при проведенні митного оформлення товару було сплачено мито в сумі 55488,70грн. та 11097,74грн. податку на додану вартість, а всього на загальну суму 66586,44грн.

Безспірно, за приписами частин третьої та четвертої ст.301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби (далі - ДФС) при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, врегульовано правовими нормами Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року N 643.

Вказаний Порядок не передбачає повернення надмірно або помилково сплачених митних платежів, в тому числі внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, шляхом стягнення вказаних платежів на підставі судового рішення.

Крім того, як зазначено в Порядку, таке повернення сплачених митних платежів можливо виключно за відсутності у Позивача податкового боргу. Доказів відсутності такого податкового боргу Позивачем не надано.

Зазначене свідчить, що повернення надмірно або помилково сплачених митних платежів, в тому числі внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, здійснюється в порядку, визначеному законодавцем, а тому позовні вимоги Позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Така відмова суду в задоволенні в цій частині позовних вимог не перешкоджає Позивача на таке відшкодування надмірно сплачених митних платежів у відповідності до вимог Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року N 643.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліма Хітце Україна" у вигляді судового збору в сумі 1378,00грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці пропорційно замовленим позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2,77,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №101060002/2016/00005 від 12.05.2016р.

Судові витрати Товариство з обмеженою відповідальністю "Кліма Хітце Україна" (10008, м.Житомир, вул.Шевченко,24, ЄДРПОУ 40354392) у вигляді судового збору в сумі 1378,00грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (10003, м.Житомир, вул.Перемоги,25, ЄДРПОУ 39421140).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Судді О.Г. Попова

ОСОБА_1