Постанова

від 19.11.2018 по справі 806/926/16

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/926/16

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

19 листопада 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника відповідача: Омельчука М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року (прийняте у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліма Хітце Україна" (далі - позивач) до Житомирської митниці Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України (далі - відповідач 1, 2) про визнання протиправною та скасування картку відмови, стягнення 66586,44 грн.,

В С Т А Н О В И В :

позивач 01.06.2016 звернувся із адміністративним позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №101060002/2016/00005 від 12.05.2016 та стягнення надмірно сплаченого мита в сумі 66 586, 44 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 адміністративний позов задоволено, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №101060002/2016/00005 від 12.05.2016.

Судові витрати ТОВ "Кліма Хітце Україна" у вигляді судового збору в сумі 1 378,00грн. відшкодовано за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, те що на час подання митної декларації у митного органу були правові підстави для відмови у митному оформленні, оскільки позивачем порушено Правило Угоди, а саме: Порядок заповнення та неправильно зазначено опис товару. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що на час виникнення спору, підтвердження сертифікату Митною адміністрацією Міністерства фінансів Республіки Македонія у митниці не був наявний.

Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

З метою проведення митного оформлення товару (нагрівачі води (бойлери) в загальній кількості 553 шт. на загальну сум 38062,30 євро (надалі - товар) на підставі зовнішньоекономічного контракту з компанією ТОВОЛ "ЛЕОВ КОМПАНІ" (Македонія) від 29.03.2016 позивачем надано до Житомирської митниці вантажно-митну декларацію № 101060002/2016/000511 від 12.05.2016.

12.05.2016 митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №101060002/2016/00005. Підставою для відмови в митному оформленні товару з наданням пільги щодо сплати ввізного мита є недостатнє детальне описання товару в сертифікаті з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016 та помилки при його заповненні, що виключають можливість ідентифікувати заявлений товар.

Не погодившись з таким рішенням митного органу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що наданий позивачем сертифікат з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016 виданий компетентним органом Республіки Македонія, та надає позивачу права на пільгове митне оформлення заявленого у вантажно-митній декларації № 101060002/2016/000511 від 12.05.2016 товару, а тому, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №101060002/2016/00005 від 12.05.2016 винесена протиправно.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Згідно ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до вимог ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів визначені ч. 2 вказаної статті.

Частиною 3 ст. 44 МК України встановлено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність"; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 3 статті 48 МКУ встановлено, що у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне або спеціальне), тощо, такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати мита.

Частиною 3 ст. 1 МК України вказано, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Правовідносини щодо торгівлі товарами між Україною та Республікою Македонія, в тому числі щодо документального підтвердження походження товарів, справляння митних платежів, їх розміру, регулюються правовими нормами Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія від 18.01.2001, ратифікованої Законом України від 05.07.2001 № 2599-III.

Згідно ст.3 Протоколу A до Угоди, з дати набуття чинності цією Угодою Україна скасовує мито на імпорт продукції, що надходить з Македонії, крім видів продукції, визначених у Додатку 2 до цього Протоколу.

Відповідно до статті 4 Протоколу B до Угоди при митному оформленні македонських товарів, визначених статтею 12 Угоди, справляються пільгові ставки ввізного мита Митного тарифу України.

Статтею 15 Протоколу С до Угоди передбачено, що положення цієї Угоди застосовуються до продукції, що походить зі Сторони, під час імпорту до іншої Сторони у разі пред'явлення сертифіката переміщення EUR. 1, зразок якого наведено у додатку III.

Згідно матеріалів справи, для підтвердження країни походження товару та з метою застосування преференційного режиму позивачем був наданий оригінал Сертифікату з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016.

Проте, вказаний Сертифікат не був визнаний митним органом для надання товару режиму вільної торгівлі із застосуванням пільгового оподаткування.

Частиною 1 ст. 45 МК України вказано, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

З матеріалів справи вбачається, що на запит Житомирської митниці від 24.10.2016 Митною адміністрацією Міністерства фінансів Республіки Македонія підтверджено, що Сертифікат з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016 "виданий за експертними процедурами митними органами Республіки Македонія" та вважається дійсним документом.

Отже, наданий позивачем сертифікат з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016 свідчить про країну походження товару Республіка Македонія і виданий компетентним органом даної країни, та надає позивачу права на пільгове митне оформлення заявленого у вантажно-митній декларації № 101060002/2016/000511 від 12.05.2016 товару (нагрівачі води (бойлери) в загальній кількості 553шт. на загальну сум 38062,30 євро.

Стосовно доводів апелянта про заповнення сертифікату з порушенням Угоди слід вказати, що наявність вказаних невідповідностей, таких як мова заповнення сертифікату чи "опис товару наведено таким чином, що не дозволяє ідентифікувати його", не може бути підставою для невизнання вказаного Сертифікату.

При цьому, як зазначалось вище, дійсність Сертифікат з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016 підтверджується адміністрацією Міністерства фінансів Республіки Македонія.

Доводи апелянта про те, що на час виникнення спору, підтвердження сертифікату Митною адміністрацією Міністерства фінансів Республіки Македонія у митниці не було в наявності не спростовує вищевказаних висновків.

Відносно посилань апелянта на те, що при виробництві зазначених нагрівачів води (бойлери) використовувалися матеріали інших країн Євросоюзу, а тому Республіка Македонія не може вважатися країною походження вказаного товару, суд першої інстанції вірно вказав, що згідно ст.5 Протоколу С до Угоди матеріали, що походять з третіх країн, можуть використовуватися для виробництва продукції Сторонами, про що прямо зазначено у відповіді Митної адміністрації Міністерства фінансів Республіки Македонія.

Крім того, вказані доводи апелянта не були підставою для видачі оскаржуваної картки відмови №101060002/2016/00005 від 12.05.2016.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки позивачем надано митному органу сертифікат з перевезення (походження) форми EUR-1 № Ant 138294 від 06.05.2016, що надає права на пільгове митне оформлення заявленого у вантажно-митній декларації № 101060002/2016/000511 від 12.05.2016 товару, то картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №101060002/2016/00005 від 12.05.2016 винесена відповідачем 1 протиправно та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення адміністративного позову.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача - 1 не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 30 листопада 2018 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.