Ухвала

від 03.05.2018 по справі 813/1811/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/1811/18

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

03 травня 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Наталія Іванівна, розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Сколівської міської ради до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сколівської міської ради до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області №031 від 21.03.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Ухвалою суду від 03.05.2018 року в адміністративній справі відкрито провадження.

Одночасно із позовною заявою представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Львівській області №031 від 21.03.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами до вирішення спору. Заява обгрунтована тим, що оскільки постанова №031 від 21.03.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами є виконавчим документом і її виконання здійснюється органами державної виконавчої служби, згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», а тому несплата Сколівською міською радою штрафу, визначеного спірною постановою про накладення штрафу є підставою для арешту коштів, які знаходяться на казначейському рахунку позивача і арешту майна. Тож, за наведених підстав позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом в порядку ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали позовної заяви й заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.151 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Частина 2 ст.151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, із поданої заяви про забезпечення позову не вбачається підставності вжиття таких, а лише міститься посилання на те, що несплата Сколівською міською радою штрафу, визначеного спірною постановою про накладення штрафу є підставою для арешту коштів, які знаходяться на казначейському рахунку Сколівської міської ради і арешту її майна. Також, позивачем, окрім того, що у позовній заяві лише вказано на протиправність постанови про накладення штрафу, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Судом такі підстави також не встановлені.

Більш того, суд до доводів позивача у заяві про забезпечення позову ставиться критично, позаяк оцінку вказаним діям відповідача буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Окрім цього, слід зазначити, що сам факт подання адміністративного позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову. Водночас, важливим є зауважити, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Таким чином, подана заява про забезпечення позову є необґрунтованою та непідтвердженою жодними доказами, а вжиттям такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, без встановлення будь-яких обставин, дослідження доказів у судовому засіданні, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, тому у її задоволенні слід відмовити.

Більш того, суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений можливості у подальшому оскаржити постанови державного виконавця щодо вчинення виконавчих дій з виконання спірної постанови про накладення штрафу в окремому порядку.

Керуючись ст.ст.150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, та у строки визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя                                                   Сподарик Н.І.