Рішення

від 16.04.2018 по справі 826/1707/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 квітня 2018 року 16:04 № 826/1707/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника позивача - Краснівська Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Колективного малого впроваджувального підприємства "АВЕСТ" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві Головного управління ДФС у м.Києві Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Колективне мале впроваджувальне підприємство "АВЕСТ" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити дії.

З урахуванням заяви про зміну позовних вимог позивач просить суд :

Зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року, у розмірі 297613,00 грн., що була задекларована ВМКП "АВЕСТ" (код ЄДРПОУ 13687754) у додатку 2 до декларації з ПДВ за звітний період березень 2015 року (реєстраційний номер декларації 9068806753).

Зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві визнати декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року КМВП "АВЕСТ" (код ЄДРПОУ 13687754) податковою звітністю та здійснити заходи щодо рознесення її у всіх відповідних базах.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю дій відповідачів, та безпідставності відмови у прийнятті податкової декларації позивача.

Позивачем було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, за змістом якого позивач повідомляє про те, що позивачем не було отримано рішень відповідача, з яких позивач міг дізнатися про порушення своїх прав. З огляду на те, що відповідачами даних тверджень не спростовано, суд дійшов висновків про відсутність підстав для розгляду клопотань про залишення позову без розгляду та визнання причин пропуску строку поважними.

Відповідачами позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність дій та рішень.

При цьому, відповідачі стверджують про відсутність підстав для розгляду поданої позивачем звітності, з огляду на те, що звітність прийнято не було.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №826/1707/16.

Відповідно до Розпорядження від 10.10.2017 №4409, на підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, з метою пришвидшення розгляду, адміністративну справу №826/1707/16 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2017, адміністративну справу №826/1707/16 передано судді Каракашьяну С.К.

Поряд з цим, Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

У відповідності до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до приписів статті 32 Кодексу адміністративного судочинства України, усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово, у зв'язку з чим позов розглянуто одноособово.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 20 липня 2015 року позивачем до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві засобами електронного зв'язку було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року.

20 липня 2015 року позивачем отримано квитанцію №2, якою повідомлено про прийняття податковим органом пакету документів та реєстрації декларації за №9153154772.

24 липня 2015 року податковим органом було надано позивачу письмове повідомлення №13190/10-26-50-28-02 від 24.07.2015 року, яким повідомлено, що декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року не вважається податковою декларацією, з причини порушення абзацу 8 п.48.3 ст.48 ПКУ, а саме: не вірне зазначення місцезнаходження (місце проживання) платника податків (рядок 6 декларації).

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент подання спірної декларації), платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пункту 46.1. статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Як зазначено у пункті 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.2. статті 48 Податкового кодексу України визначено, що обов'язкові реквізити, це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до пункту 48.3. статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

В силу положень пункту 45.2. статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Імперативний характер наведеної норми означає, що контролюючий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Як передбачено абзацом першим пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Водночас, Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі, на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

У свою чергу, відповідно до пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Стосовно доводів відповідача про те, що підставою для невизнання поданої позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року стало невірне зазначення місцезнаходження платника податків, суд зазначає, що зазначені обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, виходячи з наступного.

Так, наявним у справі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що зазначена у рядку 6 декларації податкова адреса (місцезнаходження) КМВП "АВЕСТ" вірно - Україна, 03127, м.Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 100/2.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підстави для відмови у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2015 року разом із відповідними додатками не узгоджуються з нормами Податкового кодексу України, а тому рішення ДПІ у Голосіївському районі про відмову у прийнятті податкової декларації є протиправним.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2012 року №1503/12/13-12, задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

З таких підстав суд зазначає, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року разом із додатками 1, 2, 5 вважається прийнятою відповідачем 20 липня 2015 року.

Щодо позовних вимог про зобов'язання внести показники звітності, поданої позивачем, суд зазначає, що дані вимоги, по суті є вимогами з реєстрації податкової накладної, і не потребують окремого відображення.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної фіскальної служби України збільшити суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 1 лютого 2015 року, суд звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спірні правовідносини врегульовані п. 2001.3 ст. 2001та п. 34 Підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13).

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 2001, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набрав законної сили з 01.01.2015р.

Так, згідно п. 2001.1. ст. 2001 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених [у редакції, чинній до 31.12.2016 р. - виданих] та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, 01.01.2015 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. № 71-VIII, яким розділ XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено п. 34.

Крім того, 29.07.2015 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015 № 643-VIII, яким п. 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладено у новій редакції: "…станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: …до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року). Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку".

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015 р. № 643-VIII також внесена зміна до п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України. Пункт 2001.3 ст. 2001 доповнено абзацом такого змісту:

Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу".

За змістом приписів п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України, Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл=УНаклОтр+УМитн+УПопРах+УОвердрафт-УНаклВид-УВідшкод-УПеревищ, де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку…

УОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу;

УНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону № 643, який набрав чинності 29.07.2015) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема: 4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Державна фіскальна служба України 30 липня 2015 року повідомила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України №643-VІІІ з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63853.html ), в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема: з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН, сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників УНаклОтр, УМитн та УНаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року; протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) сума УНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (УОвердрафт ); суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (УПерепл); суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 3 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року; на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (УНакл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України.

Згідно повідомлення прес-служи ДФС України від 05.08.2016, опублікованого на офіційному веб-порталі ДФС України (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/209359.html ), ДФС України до 10 серпня 2015 року зобов'язувалась забезпечити збільшення зареєстрованим платникам податку сума УНакл на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень, що була надана платниками до 31 липня 2015 року.

У відповідності до п.1 Порядку №569, система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

При цьому, п.35 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 2001, пункту 34 Підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1177), система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні Держаної фіскальної служби України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

На виконання приписів п. 2001.1. ст. 2001 Податкового кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок № 569) було затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ, яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Відповідно до п.2 Порядку №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Отже, вказане, на думку Суду, свідчить про те, що на Державну фіскальну службу України законом фактично покладено повноваження адміністратора системи електронного адміністрування ПДВ, в тому числі, обов'язок щодо забезпечення, у випадках встановлених законом, автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційної суми на суму непогашеного від'ємного значення.

Форми і порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у період виникнення спірних правовідносин були встановлені Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року N 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року N 13), який був чинний на момент подання Позивачем 02.07.2015 р. Податкової декларації з податку на додану вартість за період - червень 2015 р.

Згідно Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року N 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року N 13), у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 р. у рядку 24 зазначається сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яке виникло починаючи з лютого 2015 р., а в рядку 31 сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, яке виникло у податкових періодах до 01 лютого 2015 р.

Таким чином, протягом серпня 2015 року Державна фіскальна служба України у зв'язку з переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ у штатний режим зобов'язана була автоматично збільшити значення суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Тобто, всі непогашені залишки ПДВ, відображені у рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року, без проведення перевірок, автоматично, в силу їх заповнення, підлягають врахуванню у збільшення реєстраційної суми (УНакл).

Оскільки декларація за червень 2015 року, станом на дату винесення рішення, не є прийнятою та зареєстрованою, то вимоги про збільшення суми є передчасними.

За змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

З огляду на викладене та керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Колективного малого впроваджувального підприємства "АВЕСТ" задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстраційний номер документу: 91531554772) та додатків до неї, які були подані Впроваджувальним малим колективним підприємством "Авест" (код ЄДРПОУ 13687754) 20 липня 2015 року.

3. Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість, подану впроваджувальним малим колективним підприємством "Авест" (код ЄДРПОУ 13687754) 20 липня 2015 року, та додатки до неї, такими, що подані у день їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві - 20 липня 2015 року.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 27.04.2018.

Суддя С.К. Каракашьян