Постанова

від 03.05.2018 по справі 804/7097/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 травня 2018 рокусправа № 804/7097/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Малиш Н.І.

судді: Баранник Н.П. Щербак А.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС-М" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (суддя 1-ї інстанції Конєва С.В., дата ухвалення 05.12.2017р., місце ухвалення м. Дніпро) у справі № 804/7097/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ» до Державного реєстратора Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації", треті особи ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОС-М" про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017р. позивач звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» , треті особи: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОС-М» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 36145290 від 14.07.2017р. державного реєстратора Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 6,2123 га, кадастровий номер НОМЕР_1 01 016 0015 за договором оренди земельної ділянки від 11.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛОС-М» та ОСОБА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та третьою особою ОСОБА_1 (власником земельної ділянки) 04.06.2008р. було укладено договір оренди землі №836 площею 6,2123 га, кадастровий номер НОМЕР_1 01 016 0015, державна реєстрація якого була проведена у Апостолівському районному відділі ДФЦДЗК при Держкомземі України про що у Державному реєстрі земель вчинено запит від 26.04.2011р. за №122030004000158, строком дії договору - 10 років (пункт 8 договору). Позивач є користувачем вказаної земельної ділянки, орендна плата та податок сплачується своєчасно, заборгованість відсутня, претензій ні власник землі, ні податкова інспекція не пред'являли. Договір не розірвано. У тому числі норм Проте відповідачем у порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 14.07.2017р. за номером запису про інше речове право 21392913 зареєстрував право оренди на ту саму земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 11.07.2017р. між другим орендарем - ТОВ «КОЛОС-М» та тим же самим власником землі - ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 36145290 від 14.07.2017р.). Таким чином виникла подвійна реєстрація права оренди на одну й ту саму земельну ділянку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року позов задоволено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОС-М" не погодившись з рішенням суду подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема невідповідність кадастрових номерів зазначених позивачем у справі щодо земельної ділянки відносно якої заявлені вимоги щодо скасування реєстрації договору оренди, також зазначено що вказана справа не є спором адміністративної юрисдикції оскільки є спір про право.

Позивачем на апеляційну скаргу подано відзив в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. У відзиві зазначив, що спору про право не існує, оскільки ОСОБА_1 відмовилась від позову у цивільній справі про визнання договору оренди недійсним (справа №171/2106/16-ц). а також відмовилась і від апеляційної скарги, крім того спір у адміністративній справі точиться щодо правомірності рішення реєстратора.

Третя особа ОСОБА_1 також подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Зокрема зазначила, що договір з ТОВ КОЛОС М розірвала, а позов в порядку цивільного судочинства подавала не особисто.

В судовому засіданні представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги заперечила. Пояснення надані відповідно до відзиву. Щодо кадастрового номеру зазначила, що це є опискою, що було з'ясовано судом першої інстанції, крім того ОСОБА_1 іншої земельної ділянки не має.

Інші учасники процесу до суду апеляційної інстанції не з'явились, повідомлені про день та час розгляду справи у відповідності до норм КАС України, про що свідчать поштові повідомлення про вручення рекомендованих листів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04.06.2008р. між ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ» (Орендар) було укладено договір оренди землі №836, об'єктом якого була земельна ділянка площею 6,2123 гектарів, кадастровий номер 1220386600010160015 з терміном дії 10 років, який 26.04.2011р. був зареєстрований у Апостолівському районному відділі ДФЦДЗК при Держкомземі України про що у Державному реєстрі земель вчинено запит від 26.04.2011р. за №122030004000158, що підтверджується змістом копії відповідного договору, наявного в матеріалах справи (а.с.10-11).

Факт державної реєстрації вказаного договору оренди землі площею 6,2123 га, строком на 10 років, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ» саме 26.04.2011р. також підтверджується і наявною в матеріалах справи копією листа Відділу Держгеокадастру в Апостолівському районі Дніпропетровської області від 02.09.2016р. за №27-28-99.4-5758/2-16 (а.с.12).

14.07.2017р. державним реєстратором Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.07.2017р., видавник: Сторони: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОС-М» , ОСОБА_1, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:36145290 про що внесено запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1220386600:01:016:0015, площею 6.2123 га до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інше речове право за №21392913 (спеціальний розділ), що підтверджується змістом копії інформаційної довідки з відповідного Державного реєстру від 02.08.2017р. (а.с.8-9).

Отже, у період дії договору оренди землі №836 від 04.06.2008р., укладеного між ТОВ «КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ» та ОСОБА_1 (строк дії цього договору - на 10 років) державним реєстратором було проведено другу державну реєстрацію права оренди на одну і ту ж саму земельну ділянку за іншим набувачем такого права - ТОВ «КОЛОС-М» .

Саме таке рішення відповідача - проведення реєстрації договору у 2017р. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про недотримання відповідачем вимог п.3 ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо обов'язкового направлення запиту під час проведення реєстрації права оренди землі до органів державної влади, які відповідно до законодавства проводили реєстрацію прав до 01.01.2013р.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, пов'язані із набуттям, припиненням права оренди землі та їх реєстрація врегульовуються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» , Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІУ від 01.07.2004р. ( далі - Закон №1952).

Частиною 4 ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» згідно до ст.126 Земельного кодексу України.

У відповідності до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі також припиняється в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно зі ст.20 вказаного Закону України «Про оренду землі» , вже укладений договір підлягає державній реєстрації, а стаття 4 Закону №1952 визначає, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням не факту укладення договору, а факту виникнення або припинення права оренди земельної ділянки.

Так, відповідно до ст.2 Закону №1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

У відповідності до п.1 ч.3 ст. 3 Закону №1952 передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов, зокрема, реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

За приписами п.1 ч.3 ст.10 Закону №1952 встановлено, що державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

При цьому, згідно до п.3 ч.3 ст.10 вказаного Закону №1952 державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Відповідно матеріалам справи, факт державної реєстрації договору оренди землі площею 6,2123 га, строком на 10 років, укладеного 04.06.2008р. між ОСОБА_1 та ТОВ «КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ» саме 26.04.2011р. підтверджується і наявною в матеріалах справи копією листа Відділу Держгеокадастру в Апостолівському районі Дніпропетровської області від 02.09.2016р. за №27-28-99.4-5758/2-16 (а.с.12).

Відповідачем не було надано доказів суду першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про те, що під час проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 11.07.2017р. між ТОВ «КОЛОС-М» і ОСОБА_1 та прийняття оспорюваного рішення від 14.07.2017р. державним реєстратором вчинялися дії, передбачені п.3 ч.3 ст. 10 Закону №1952, з урахуванням того, що у період проведення відповідачем реєстраційної дії з державної реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки від 11.07.2017р. за новим орендарем - ТОВ «КОЛОС-М» діяв договір оренди землі від 04.06.2008р. укладений між позивачем - ТОВ «КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ» та ОСОБА_1 зі строком дії - 10 років, право оренди яке виникло до 01.01.2013р.

Також є помилковими доводи третьої особи - ТОВ КОЛОС М , що право оренди землі між позивачем та ОСОБА_1 зареєстровано не було, а тому не було підстав і для надіслання відповідного запиту до державних органів у відповідності до вимог Закону №1952, оскільки вказані доводи спростовані змістом копії наявного в матеріалах договору оренди землі від 04.06.2008р. із якого вбачається, що державна реєстрація вказаного договору була зареєстрована у відповідності до законодавства, які діяло на момент його проведення 26.04.2011р. у Апостолівському районному відділі ДФЦДЗК при Держкомземі України про що у Державному реєстрі земель вчинено запит від 26.04.2011р. за №122030004000158, що також і підтверджено листом Відділу Держгеокадастру в Апостолівському районі Дніпропетровської області від 02.09.2016р. за № 27-28-99.4-5758/2-16 (а.с.10-12).

Щодо вимоги апеляційної скарги ТОВ КОЛОС М про закриття провадження у справі, оскільки у спірних правовідносин існує спір про право, яке виникло на підставі договірних правовідносин, тому такий спір не є публічно-правовим і має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, колегія суду вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина друга статті 3 Закону № 1952-IV).

Правовий статус і компетенція державного реєстратора прав та їх обтяжень визначені статтею 9 Закону № 1952-IV.

За приписами пунктів 1, 2, 8 частини другої цієї статті державний реєстратор, зокрема:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

- приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

- у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Стаття 2 КАС у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, завданням адміністративного судочинства визначала захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Спором адміністративної юрисдикції в розумінні п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України у зазначеній редакції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС у відповідній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України, в редакції що набрала чинності з 15.12.2017р., які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на протиправності рішення Державного реєстратора як суб'єкта, наділеного Законом № 1952-IV владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію обтяження прав, у зв'язку з невиконанням ним обов'язку щодо перевірки поданих для цього документів.

При цьому позивач не порушував перед судом питання, пов'язані з його правом чи оспорював право третьої особи щодо користування земельною ділянкою.

Тобто у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення Державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Крім того, щодо посилання ТОВ КОЛОС М на певну цивільну справу (№171/2106/16-ц), колегія суду зазначає наступне.

Ухвалою Апостолівського районного суду дніпропетровської області від 06.04.2017р. у справі №171/2106/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Криворіжхарчоторг про визнання договору оренди землі недійсним закрито провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.04.2018р. у справі №171/2106/16-ц заяву ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Апостолівського районного суду дніпропетровської області від 06.04.2017р. у справі №171/2106/16-ц задоволено, апеляційне провадження закрито.

Враховуючи вищевикладене колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскарженого рішення відповідача та задоволення позовних вимог, оскільки таке прийнято у період дії договору оренди землі №836 від 04.06.2008р., а відповідачем не вчинено дій, передбачених чинним законодавством щодо встановлення всіх обставин.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС-М" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі № 804/7097/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ» до Державного реєстратора Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації", треті особи ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОС-М" про скасування рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 04 травня 2018року.

Головуючий суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак