Ухвала

від 26.04.2018 по справі 505/2010/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-кп/785/434/18

Номер справи місцевого суду: 505/2010/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2018 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 , обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області ОСОБА_10 на вирок Любашівського районного суду Одеської області від 22.12.2017 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець і житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільненийвід відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець і житель АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець і житель АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільненийвід відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладанням обов`язків, передбачених п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнуто з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 в солідарному порядку 4633 грн. 20 коп. матеріальної шкоди; та по 1500 грн. моральної шкоди і на користь Селянського Фермерського господарства «Грекул Василь Миколайович», в солідарному порядку 20053 грн. матеріальної шкоди, в іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в рівних долях, витрати пов`язані із залученням експертів в розмірі 17375 грн. 82 коп., тобто по 5791грн. 94 коп. на користь держави.

Також постановлено не скасовувати арешт, накладений слідчим суддею на автомобіль Опель Омега держномер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_8 , який є речовим доказом, з метою забезпечення цивільного позову.

ВСТАНОВИЛА:

Як вбачається з вироку, 06.11.2016 року, біля 01:00 год. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна зі складського приміщення, розташованого на околиці с. Нестоїта Подільського району Одеської області, що належить Селянському (фермерському) господарству «Грекул Василь Миколайович», код 25029252, за попередньою змовою між собою, в той же день біля 01:10 год. на автомобілі марки «ОРЕL ОМЕGА» держ. ном. НОМЕР_1 прибули до вказаного складського приміщення, де скориставшись тим, що їх злочинні дії не будуть ніким помічені, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зриву металевої решітки з вікна, проникли всередину, звідки таємно викрали майно на загальну суму 7 523 гривень, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши матеріальну школу Селянському Фермерському господарству «Грекул Василь Миколайович» на вказану суму. Продовжуючи свою злочинну діяльність, 16.11.2016 року біля 01:00 год. 00 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна зі складського приміщення, розташованого на околиці с. Нестоїта Подільського району Одеської області, же належить ОСОБА_11 , за попередньою змовою між собою в той же день біля 01:10 год. на своїх автомобілях марки «ОРЕL ОМЕGА» держ. ном. НОМЕР_1 та «ВАЗ-2106», держ.ном. НОМЕР_2 приїхали до вказаного складського приміщення, де скориставшись тим, що їх злочинні дії не будуть ніким помічені повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зриву навісного замка з дверей проникли всередину, звідки таємно, протиправно викрали 594 кг насіння соняшника, вартість якого згідно довідки про вартість складає 7 800 грн. за одну тонну, яке належить ОСОБА_11 , після чого з місцяскоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяли матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_11 на загальну суму 4633 гривень 20 коп. Крім того, 18.11.2016 року, біля 01:00 год. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна зі складського приміщення, розташованого на околиці с. Нестоїта Подільського району Одеської області, що належить Селянському (фермерському) господарству «Грекул Василь Миколайович», за попередньою змовою між собою, в той же день біля 01:10 год. на автомобілі марки «ВАЗ-2106», держ.ном. НОМЕР_2 приїхали до вказаного складського приміщення, де скориставшись тим, що їх злочинні дії не будуть ніким помічені, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зриву металевої решітки з вікна, проникли всередину, звідки таємно, протиправно викрали майно на загальну суму 7563 гривень, заподіявши матеріальну шкоду Селянському(фермерському) господарству «Грекул Василь Миколайович» на вказану суму.

Далі, 29.12.2016 року, біля 01 год. 00 хв. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, вирішили скоїти крадіжку чужого майна зі складського приміщення, розташованого на околиці с. Нестоїта Подільського району Одеської області, яке належить Селянському (фермерському) господарству «Грекул Василь Миколайович». В той же день біля 01:00 год. наавтомобілі марки «ОРЕL ОМЕGА» держ. ном. НОМЕР_1 вони прибули до вказаного складського приміщення, де скориставшись тим, що їх злочинні дії не будуть ніким помічені, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зриву металевої решітки з вікна, проникли всередину, звідки таємно, протиправно викрали майно на загальну суму 12 632 гривень, після чого з місцяскоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяли матеріальну шкоду Селянському(фермерському) господарству «Грекул Василь Миколайович» на вказану суму.

В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеність вини засуджених та правильність кваліфікації їх дій, вважаючи, що вирок є незаконним та необґрунтованим просить про зміну вироку, у зв`язку з істотним порушенням вимог КПК України, оскільки суд, в порушення вимог п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України при ухваленні вироку прийняв рішення про залишення автомобілю «OPEL OMEGA, який належить ОСОБА_8 та був підшуканий та використаний обвинуваченими як засіб вчинення кримінального правопорушення, під арештом, з метою забезпечення цивільного позову, хоча повинен був конфіскувати його.

Згодом, прокурор вніс зміни до своєї апеляції, в яких зазначив, що вирок є незаконним, просить про зміну вироку, у зв`язку з істотним порушенням вимог КПК України, та неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність, просить з резолютивної частини вироку виключити вказівку суду першої інстанції про не скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 06.03.2017 року на автомобіль марки «OPEL OMEGA» держномер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 та є речовим доказом по справі, з метою забезпечення виконання цивільного позову. На підставі ст. ст. 96-1 і 96-2 КК України, ст. 100 КПК України, просить застосувати спеціальну конфіскацію: належний ОСОБА_8 , вказаний автомобіль конфіскувати як засіб вчинення злочинів, в разі відсутності у ОСОБА_8 майна, на яке може бути звернено стягнення, крім автомобіля, збитки, завдані потерпілим відшкодувати за рахунок коштів від реалізації вказаного вище конфіскованого майна, а частину, що залишиться, передати у власність держави, в іншій частині вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинувачених, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та правова кваліфікація їх дій за відповідними статтями КК України, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ґрунтуються на зібраних у кримінальному провадженні доказах. Крім того, фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини та кваліфікація дій обвинувачених ніким не оспорюється, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, у відповідності зіст. 404 КПК України, рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє. Що стосується посилання прокурора в апеляції на необхідність застосування спеціальної конфіскації належного ОСОБА_8 автомобіля, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає. У відповідності до ч. 2 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується на підставі: 1) обвинувального вироку суду; 2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру; 4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

Застосування спеціальної конфіскації судом відносно майна обвинуваченої особи погіршує її становище. Такої санкції відносно обвинуваченого ОСОБА_8 суд першої інстанції не застосовував. У разі необхідності застосування спеціальної конфіскації, апелянт мав ставити перед судом апеляційної інстанції питання про скасування вироку і ухвалення нового вироку, що випливає із вимог п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України.

Разом з тим, у своїй апеляційній скарзі та змінах до неї прокурор не ставить питання про скасування вироку і ухвалення нового вироку.

Таким чином, задовольнити доводи апеляційної скарги прокурора про зміну вироку та застосування спеціальної конфіскації належного ОСОБА_8 автомобіля, в даному випадку апеляційний суд не вправі, оскільки застосування спеціальної конфіскації погіршує становище обвинуваченого.

Погіршення становища обвинуваченого означає, зокрема, застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасування неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Крім того, збільшення сум, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, може бути здійснено відповідно до вимог ст. 421 КПК України, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Враховуючи наведене, а також ту обставину, що прокурор в апеляційній скарзі не ставив питання про скасування вироку та постановлення вироку і застосування спеціальної конфіскації, а просив про зміну вироку, та подав зміни до апеляційної скарги, які містили вимоги про застосування спеціальної конфіскації, за межами строку на апеляційне оскарження вироку, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора і зміни вироку суду.

Керуючись ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, вирок Любашівського районного суду Одеської області від 22.12.2017 року відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 185 КК України без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі 3 місяців з дня проголошення.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3