Ухвала

від 14.08.2018 по справі 505/2010/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

14 серпня 2018 року

м. Київ

Провадження № 51-7897 ск 18

Верховний суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016160180001617 щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

встановив:

Вироком Любашівського районного суду Одеської області від 22 грудня 2017 року

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Нестоїта Котовського району Одеської області, проживає по АДРЕСА_1 ,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у с. Нестоїта Котовського району Одеської області, проживає по АДРЕСА_2 ,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у с. Нестоїта Котовського району Одеської області, проживає за адресою АДРЕСА_2 ,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Вирішено питання про процесуальні витрати, цивільні позови та речові докази у провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року цей вирок залишено без зміни.

За вироком суду, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винуватими у тому, що вони, 6 листопада 2016 року, 18листопада 2016 року та 29 грудня 2016 року, на автомобілі «ОРЕL ОМЕGА», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибули до складського приміщення Селянського (фермерського) господарства «Грекул Василь Миколайович», що знаходиться в с.Нестоїта Подільського району Одеської області, за попередньою змовою групою осіб, повторно, з проникненням до вказаного приміщення, таємно, викрали майно потерпілого ОСОБА_7 , чим спричинили йому матеріальну шкоду відповідно на суми 7523 грн., 7563гривень, 12632гривень.

16 листопада 2016 року, приблизно з 01 год. до 01 год. 10 хв., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, зірвали навісний замок з дверей та проникли до складського приміщення, розташованого в с. Нестоїта Подільського району Одеської області, звідки таємно, повторно, викрали майно потерпілого ОСОБА_8 , на загальну суму 4633 гривень 20 коп.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що автомобіль «ОРЕL ОМЕGА», який належить засудженому ОСОБА_5 , використовувався, як засіб вчинення злочинів, а тому до вказаного автомобіля повинна застосовуватись спеціальна конфіскація. Вказує, що апеляційний суд необґрунтовано відхилив доводи щодо спеціальної конфіскації автомобіля. Стверджує, що спеціальна конфіскація не є покаранням та не входить до видів покарань, зазначених у санкції статті 185 КК України, тому це не є підставою для скасування вироку суду першої інстанції і ухвалення нового вироку, як це зазначено в ухвалі апеляційного суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, касаційний суд не вбачає підстав для її задоволення.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні ними всіх епізодів інкримінованого кримінального правопорушення, кваліфікація їх дій за ч. 3 ст. 185 КК України, призначене основне покарання та звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК України, прокурором у касаційному порядку не оспорюються.

Відповідно до ч. 2ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Що стосується доводів прокурора про безпідставне незадоволення його апеляційної скарги в частині незастосування спеціальної конфіскації, то суд касаційної інстанції дійшов наступного висновку.

З доданих копій судових рішень убачається, що прокурор оскаржив вирок районного суду в апеляційному порядку та з урахуванням змін, внесених до апеляції, просив вирок районного суду змінити, застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати автомобіль «ОРЕL ОМЕGА» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , як засіб вчинення злочинів.

Апеляційний суд, переглядаючи вирок в межах апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, відмовив в задоволенні апеляції прокурора

Відповідно до ч. 2 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується на підставі: 1) обвинувального вироку суду; 2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру; 4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

Погіршення становища обвинуваченого означає, зокрема, застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасування неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Крім того, збільшення сум, які підлягають стягненню,або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, може бути здійсненовідповідно до вимогст. 421 КПК України, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Апеляційний суд зазначив, що прокурором в апеляційному порядку не порушувалося питання про скасування вироку і ухвалення нового вироку, що випливає із вимог п. 2 ч. 1ст. 420 КПК України, а спеціальна конфіскація відносно майна обвинуваченої особи, погіршує її становище.

Таким чином, в оскаржуваному судовому рішенні, правильно зазначено, що апеляційний суд не може погіршити становище обвинуваченого та задовольнити доводи апеляційної скарги прокурора про зміну вироку та застосування спеціальної конфіскації належного ОСОБА_5 автомобіля, оскільки застосування спеціальної конфіскації погіршує становище обвинуваченого.

Більше того, колегія суддів вказала, що зміни до апеляційної скарги, які містили вимоги про застосування спеціальної конфіскації, були подані прокурором поза межами строку на апеляційне оскарження вироку.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора і зміни вироку суду, оскільки в апеляційній скарзі не порушувалось питання про скасування вироку та постановлення нового вироку із застосування спеціальної конфіскації. З таким рішенням погоджується і суд касаційної інстанції.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.419 КПК України.

Враховуючи викладене, касаційні вимоги прокурора безпідставні.

Інших доводів, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення, у касаційній скарзі прокурора не наведено.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2018 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_9