Рішення

від 25.04.2018 по справі 902/766/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2018 р. Cправа № 902/766/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за первісним позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Київ

до малого приватного підприємства "Техно-Резерв", м.Вінниця

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_1, м.Вінниця

про стягнення заборгованості за кредитним договором

за зустрічним позовом малого приватного підприємства "Техно-Резерв", м.Вінниця

до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Київ

за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1, м.Вінниця

про визнання зобов'язань за договором поруки припиненим

за участі:

представника ПАТ "УкрСиббанк" - Григоренко С.В., діє за дорученням;

представника МПП "Техно-Резерв" - ОСОБА_1, директор;

третя особа ОСОБА_1, згідно паспорту

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/766/17 за первісним позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до малого приватного підприємства "Техно-Резерв" про стягнення 41084,92 дол. США по кредиту і процентам та 137648,50 грн пені, що заявлені до стягнення в зв'язку з неналежним виконанням третьою особою умов кредитного договору №11080394000 від 20.11.2006, забезпеченого договором поруки №62035 від 11.02.2009, та за зустрічним позовом малого приватного підприємства "Техно-Резерв" до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання зобов'язань за договором поруки припиненими.

Ухвалою від 26.12.2017 судом постановлено справу №902/766/17 розглянути за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі №902/766/17 на 01.02.2018.

Ухвалою суду від 01.02.2018 постановлено прийняти до розгляду заяву ПАТ "УкрСиббанк" №64-10/35 від 31.01.2018 (вх№06-52/915/18 від 01.02.2018) про зменшення позовних вимог до розгляду, продовжити строк підготовчого провадження у справі №902/766/17 на тридцять днів, оголосити перерву у підготовчому засіданні у справі №902/766/17 до 13.03.2018.

З метою надання учасникам справи можливості подати усі наявні документи на підтвердження позовних вимог, в підготовчому засіданні 13.03.2018 було оголошено перерву до 26.03.2018.

Ухвалою суду від 26.03.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі №902/766/17, призначити справу до розгляду по суті, повідомити учасникам справи, що розгляд справи по суті відбудеться 25.04.2018.

На визначену судом дату у судове засідання з'явились всі учасники справи.

На початку судового засідання, 25.04.2018, судом відповідно до вимог ст.207 ГПК України було з'ясовано, чи мають учасники справи заяви та клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким просив прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог вх. №02.1-34/3543/18 від 25.04.2018, зазначивши, що Позичальником після закриття підготовчого провадження у даній господарській справі було здійснено погашення заборгованості за кредитним договором, а отже залишок невиплаченої суми коштів становить 9405,49 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом та 9347,02 грн пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів.

Згідно п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас згідно ч.ч. 1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом позивача, передбаченим статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, з метою забезпечення дотримання завдань господарського судочинства, та, враховуючи, що сам позивач не мав можливість звернутись з даною заявою до закриття підготовчого провадження у справі, оскільки обставини, що її зумовили настали після зазначеної процесуальної події, суд приймає вказану заяву позивача до розгляду.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову 9405,49 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом та 9347,02 грн пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів, виходячи з якої й вирішується спір.

Позивач за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог вх. №02.1-34/3543/18 від 25.04.2018.

Також 25.04.2018 за вх.№ 02.1-34/3550/18 від позивача за зустрічним позовом (малого приватного підприємства "Техно-Резерв") надійшла заява про відмову від зустрічного позову у справі №902/766/17, яку представником МПП "Техно-Резерв" підтримано у судовому засіданні 25.04.2018 у повному об'ємі.

Щодо первісного позову ОСОБА_1 позовні вимоги публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в частині стягнення 9405,49 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом визнав в повному обсязі.

Стосовно стягнення пені представник відповідача за первісним позовом просив суд її розмір зменшити до 1 грн, врахувавши при цьому, що боржник виконує зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, а також її значний розмір.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

20 листопада 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (банк) та гр. ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту №11080394000 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 60000,00 дол. США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 303000,00 грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору (п. 1.1. кредитного договору).

У п. 1.2. кредитного договору сторонами погоджено термін кредитування. Зокрема, надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний термін: 20 листопада 2006 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 17 листопада 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. договору.

Позичальник зобов'язується повернути суму кредиту та сплатити проценти, комісії штрафи та інші платежі згідно умов договору на рахунок в АКІБ "Укрсиббанк".

Кредит вважається повернутим в разі зарахування грошових коштів спрямованих на погашення в повному обсязі на рахунок банку, зазначений у цьому пункті договору.

Відповідно до п. 1.3. договору, за використання кредитних коштів протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,3 % річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2. даного Договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому п.9.2. даного Договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому місяці.

Сторони домовились, що за умовами цього Договору, може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 п.9.2. Договору.

Нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до чинного Законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього Договору починається з дня фактичного надання кредиту, якщо умовами пп.1.3.2., 9.2. Договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредиту, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Банку відповідно до умов Договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем.

Строк оплати процентів встановлено з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо термін сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочій день, в такому випадку терміном сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Кредит надається Позичальнику для особистих потреб (безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника), а саме на: споживчі цілі. Кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника у банку для подальшого використання за цільовим призначенням (п. п. 1.4., 1.5. договору).

У п. 1.6. сторонами погоджено наступну черговість погашення позичальником своїх грошових зобов'язань за цим договором: 1) прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення); 2) строкові комісії; 3) прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення); 4) строкові проценти; 5) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення); 6) строкова сума основного боргу; 7) штрафні санкції за договором.

Згідно п.7.1. Договору, за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті; пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Банк може використати право на застосування пені, починаючи з 32 (тридцять другого) календарного дня, рахуючи з дати порушення Позичальником терміну виконання свого грошового зобов'язання, передбаченого цим Договором, а якщо така дата порушення припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то рахуючи з першого робочого дня, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

При цьому, Позичальник повинен сплатити пеню за цим Договором за першою вимогою Банку.

Як вбачається зі змісту п.9.1. кредитного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, відшкодування заборгованості перед банком за договором проводиться шляхом стягнення з поручителя/гаранта, чи шляхом звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням за даним договором та/або активи (кошти і майно) позичальника на вибір банку.

В силу положень п. 9.5. кредитного договору, строк дії даного договору встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій та/або пені, у разі її нарахування.

У додатку №1 до кредитного договору сторонами погоджено графік погашення кредиту.

Додатковою угодою №1 від 11.02.2009 року до кредитного договору №11080394000 ПАТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 погодили, зокрема, викласти п. 1.3.4. Договору в наступній редакції: "Строк сплати процентів: з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти". Викласти Додаток №1 до договору в новій редакції згідно з Додатком № 1 до цієї Додаткової угоди.

Також 11.02.2009 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 11.02.2009 року згідно з якою сторонами кредитного договору змінено кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 17.11.2021р..

В якості забезпечення належного виконання зобов'язань Позичальника (гр.ОСОБА_1.) перед Банком за Договором про надання споживчого кредиту №11080394000 від 20.11.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та Малим приватним підприємством "Техно-Резерв" (далі Поручитель) був укладений договір поруки № 62035 від 20.11.2006 р., далі Договір поруки.

До договору поруки № 62035 від 20.11.2006 р. (далі - Договір поруки) між сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 11.02.2009 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з кредитного договору (далі Основний договір), укладеного між Кредитором та Позичальником, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно з п. 1.2. 1.3-1.5. Договору поруки, Додаткової угоди №1 від 11.02.2009 р. Поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного Основного договору, зокрема:

- сума Основного договору 60000,00 доларів США. Вказана сума Основного договору дорівнює еквіваленту 462000,00 гривень за курсом НБУ на день укладення Додаткової угоди.

- кінцевий термін виконання основного зобов'язання - 17.11.2021 року, якщо інший термін не буде встановлений згідно умов Кредитного договору.

- процентна ставка - 12.3% річних, якщо інша ставка не буде встановлена згідно умов Кредитного договору.

- графік погашення кредиту стандартний (згідно Додаткової угоди №1 від 11.02.2009 року - строк сплати процентів: з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти )

- інші умови згідно з Кредитним договором.

Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в тому ж обсязі, що і Позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів, за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених в вищеназваному Кредитному договорі. Відповідальність Поручителя і Позичальника є солідарною. Причини невиконання Позичальником своїх зобов'язань по Кредитному договору ніяким чином не можуть впливати на виконання Поручителем зобов'язань по даному договору.

Умовами п.п. 2.1.-2.3 Договору поруки сторони узгодили, що Кредитор не вправі без згоди Поручителя змінювати умови Кредитного договору з Позичальником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя. Під згодою розуміється як візування змін в Кредитний договір Поручителем, так і отримання згоди шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями і т.і. У випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань по Кредитному договору Кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов'язковими до виконання на 2-й день з моменту невиконання своїх зобов'язань Позичальником по Кредитному договору. Поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання на користь Кредитора в термін, визначений п. 2.2. Договору, шляхом перерахування суми заборгованості Позичальника на рахунок/рахунки, вказані Кредитором.

Згідно з п.п. 3.1.-3.3. Договору поруки цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін. Порука припиняється з припиненням всіх зобов'язань Позичальника по вищеназваному кредитному договору. За невиконання Поручителем вимоги пред'явленої згідно з п. 2.2. договору і в зазначені в цьому пункті терміни, Поручитель сплачує Кредитору пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент затримки виконання зобов'язань, за кожен день затримки.

Також п.п. 2, 3 Додаткової угоди № 1 від 11.02.2009 до договору поруки № 62035 від 20.11.2006 р. сторони визначили, що Поручитель зобов'язується перед Банком відповідно до умов Договору відповідати за виконання Боржником усіх його зобов'язань перед Банком, що виникли з Кредитного договору, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

У випадку зміни в подальшому умов Кредитного договору Поручитель, підписанням цієї Додаткової угоди, підтверджує свою згоду на здійснення таких змін в майбутньому. Сторони погодили, що зміни, які здійснюються відповідно до умов цього пункту Додаткової угоди не потребують додаткового укладення Сторонами угод щодо внесення змін..

Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання Сторонами та припиняє свою дію з дня припинення дії Договору.

На виконання підпункту 1.5. кредитного договору Банком зараховано на поточний рахунок Позичальника (гр. ОСОБА_1І.) № 26205044985800 кошти в сумі 60 тисяч доларів США з метою подальшого використання їх за цільовим призначанням. Факт надання коштів у доларах США в розпорядження Позичальника доводиться випискою по поточному рахунку позичальника № 26205044985800 зазначеному у пункті 1.5. кредитного договору.

Водночас несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за кредитним договором Позичальником, Поручителем стало підставою для звернення Банку із позовом до суду.

Таким чином свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, проте відповідач не здійснив повернення банку в повному обсязі використаних кредитних коштів, сплату відсотків, у зв'язку з чим за підприємством нараховується заборгованість, що підтверджується виписками по рахунку № 26205044985800, копії яких долучені до справи та розрахунком заборгованості.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України визначено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України (ЦК України) виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За своєю суттю порука має складну теоретичну природу, оскільки одночасно є способом забезпечення зобов'язань, а також має зобов'язальний, договірний характер, тому на правовідносини поруки поширюють свою дію загальні положення про зобов'язання та про договори (Розділи I та II Книги п'ятої ЦК України).

Виходячи з положень ст. 553 ЦК України, єдиною підставою виникнення поруки є саме договір.

Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається між поручителем і кредитором. Водночас він є одностороннім договором, оскільки встановлює одностороннє зобов'язання, відповідно до якого кредитор має право вимагати від поручителя, щоб той виконав свій основний договірний обов'язок у відповідності до умов договору поруки, а поручитель зобов'язаний провести таке виконання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За змістом статей 553-554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно розрахунку позивача, за кредитним договором №11080394000 заборгованість відповідача за первісним позовом становить 9405,49 доларів США за нарахованими процентами за період з 29.02.2016 по 30.03.2018.

Доказів погашення МПП "Тезно-Резерв" заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 9405,49 доларів США, у т.ч. у визначені строки, суду не надано.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаної суми заборгованості і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 9405,49 доларів США підлягають задоволенню.

При цьому судом враховано подану до суду заяву про застосування строку позовної давності. Зокрема обґрунтовуючи свою вимогу, відповідач за первісним позовом зазначив, що 26.05.2006 року між сторонами був укладений кредитний договір, однак позивач звернувся з даним позовом до суду в 10.08.2017 року пропустивши трирічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Водночас, представником позивача 23.04.2018 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог яку судом прийнято до розгляду, та згідно якої останній просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача МПП "Техно-Резерв" за кредитним договором №11080394000 заборгованість у розмірі 9405,49 доларів США за нарахованими процентами за період з 29.02.2016 по 30.03.2018 з огляду на часткову сплату заборгованості відповідачем.

Таким чином, посилаючись на вказані вище обставини та заяву про зменшення розміру позовних вимог позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 9405,49 доларів США за нарахованими процентами за період з 29.02.2016 по 30.03.2018 в межах строку позовної давності.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на МПП "Тезно-Резерв" у повному обсязі, оскільки спір доведено до суду внаслідок його неправильних дій. Враховуючи, що відповідач за зустрічним позовом позов в частині стягнення відсотків визнав після закриття підготовчого провадження у даній справі, відсутні підстави до застосування ч.1 ст.130 ГПК України.

Також розглянувши заяву позивача за зустрічним позовом за вх.№ 02.1-34/3550/18 від 25.04.2018 про відмову від зустрічного позову у справі №902/766/17, суд зазначає наступне.

Відповідно п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами 1, 2 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідно до ч.3 ст.231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Дослідивши матеріали заяви позивача за зустрічним позовом від 25.04.2018 (вх.№02.1-34/3550/18 від 25.04.2018), яка підписана уповноваженим представником МПП "Техно-Резерв", а саме його директором, про відмову від позовних вимог за зустрічним позовом у даній справі, суд вважає, що вказана заява не суперечить чинному законодавству і не порушує права та охоронювані законом інтереси особи яку він представляє.

Відтак, суд приймає відмову позивача за зустрічним позовом МПП "Техно-Резерв" від зустрічного позову та вважає за доцільне провадження у справі №902/766/17 за зустрічним позовом МПП "Техно-Резерв" закрити на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.

Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись п.4 ч.1 ст.231, ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з малого приватного підприємства "Техно-Резерв" (21100, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Київська, буд. 6, код ЄДРПОУ 13306752) на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (04070, м.Київ, вул.Андріївська, буд.2/12, код ЄДРПОУ 09807750) 9405,49 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом, що станом на 23.04.2018 за курсом Національного банку України становить 246221,20 грн, та 3693,32 грн понесених витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Прийняти відмову малого приватного підприємства "Техно-Резерв" від зустрічного позову.

5. Провадження у справі №902/766/17 за зустрічним позовом малого приватного підприємства "Техно-Резерв" закрити.

6. Копію рішення направити учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 05 травня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" (04070, м.Київ, вул.Андріївська, буд.2/12; 21050 м.Вінниця, вул.Чорновола, 29;

4 - малому приватному підприємству "Техно-Резерв" (21032, м. Вінниця, вул.Київська, буд.6);

5 - третій особі ОСОБА_1 (21032, АДРЕСА_1).