Рішення

від 20.04.2018 по справі 910/22303/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.04.2018Справа № 910/22303/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" (49064, м. Дніпро, вул. Ударників, 31, ідентифікаційний код 37301872)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, будинок 38, офіс 15, літера А, ідентифікаційний код 33591958)

про стягнення 1 296 900, 00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Карпенко О.І. - представник

від відповідача: Стусова Ю.М. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" про стягнення 1 296 900, 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено договір про надання правової допомоги № 06/2017, відповідно до якого позивач на виконання умов даного договору сплатив відповідачеві аванс за надання правової допомоги в розмірі 1 296 900, 00 грн. Позивач, скориставшись своїм правом, направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору № 06/2017 та умови повернення отриманої відповідачем попередньої оплати за надання послуг. Відповідач підтвердив факт розірвання договору але відмовив позивачеві в поверненні попередньої оплати за надання послуг, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 порушено провадження у справі № 910/22303/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.01.2018 за участю представників сторін

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 за № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 за № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

17.01.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позов з відповідними додатками з якого вбачається, що відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважаючи їх такими необґрунтованими та такими, що не підтверджені відповідними засобами доказування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2018 суд ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.01.2018.

26.01.2018 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив.

30.01.2018 через канцелярію суду надійшли доповнення до відзиву з відповідними додатками від відповідача.

У підготовчому засіданні 31.01.2018 представник відповідача надав суду письмові заперечення на відповідь на відзив з відповідними додатками, за наслідками проведення підготовчого засідання, судом оголошено перерву до 14.02.2018 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засідання 14.02.2018 судом було оголошено перерву до 07.03.2018 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 07.03.2018 судом було оголошено перерву до 16.03.2018 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2018 закрито підготовче провадження по справі та призначено судовий розгляд на 28.03.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2018 задоволено клопотання позивача про виклик свідка у судове засідання. Викликано в судове засідання у справі 910/22303/17 для допиту в якості свідка ОСОБА_3 (49017, АДРЕСА_1) та у зв'язку з чим в порядку ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено перерву до 20.04.2018.

У даному судовому засіданні представник позивача просив суд продовжити розгляд справи без участі свідка. Також представник надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача надав суду розрахунок фактичних витрат для долучення до матеріалів справи, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача суму понесених судових витрат.

У судовому засіданні 20.04.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" "клієнт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" "виконавець" укладено договір № 06/2017 про надання правової допомоги, за умовами якого клієнт доручає надавати йому правову допомогу, а виконавець зобов'язуються здійснити захист інтересів клієнта та його представництво у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді у адміністративній справі № 804/752/16 за адміністративним позовом клієнта до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС щодо оскарження податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 04.02.2016 № НОМЕР_1; № НОМЕР_2; № НОМЕР_3; № НОМЕР_4, винесених на основі результатів документальної планової виїзної перевірки клієнта з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.12.2010 по 31.12.2014 (оформлена Актом від 19.01.2016 № 8/28-01-42-37301872).

Відповідно до п. 1.2. договору правова допомога полягає у:

- наданні письмових та усних консультацій під час напрацювання правової позиції у справі;

- участь в судових засіданнях у справі;

- підготовка процесуальних документів у справі, в т.ч., але не виключно, заперечень на апеляційну скаргу;

- наданні інших послуг правового характеру, пов'язаних з веденням справи у суді.

Крім зазначеної у п. 1.1. цього договору правової допомоги, виконавець надає правову допомогу при захисті (представництво) законних прав та інтересів клієнта та/або посадових осіб клієнта, а також надання йому необхідної юридичної допомоги в межах кримінального провадження/кримінальних проваджень, ініційованих на підставі результатів документальної планової виїзної перевірки клієнта з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 13.10.2010 по 31.12.2014 (оформлена Актом від 19.01.2016 № 8/28-01-42-37301872) (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 1.4. клієнт зобов'язується оплатити винагороду за надання правової допомоги при виконанні умов цього договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що клієнт забезпечує виконавця інформацією та даними, необхідними для надання послуг.

Виконавець інформуватиме клієнта про процес роботи, та стан виконання робіт. Виконавець надає правові послуги, відповідно до цього договору. Від імені виконавця послуги надаватимуться виключно через уповноважених на надання таких послуг осіб, зокрема, виконавця. Якщо цього вимагають інтереси клієнта, виконавець має право залучати до надання послуг Адвокатські об'єднання (адвокатів) в якості субпідрядників, при цьому наявність на це окремої згоди клієнта не вимагається (п. 2.2. та 2.3. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору клієнт здійснює оплату вартості послуг, визначених в пункті 1.1. цього договору, на підставі рахунку, виставленого виконавцем. Гонорар (вартість послуг) виконавця складає: 1 296 900 (один мільйон двісті дев'яносто шість тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. за юридичні послуги у справі.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що клієнт оплачує 100% вартості послуг авансом. Строк оплати - 5 банківських дні з часу отримання клієнтом рахунку від виконавця. Рахунок направляється виконавцем клієнту засобами електронної пошти на адресу уповноваженого представника клієнта.

Сторонами погоджено, що за результатами надання виконавцем правових послуг на користь клієнта в рамках цього договору, між ними підписується Акт приймання-передачі виконаних робіт. Акт приймання-передачі виконаних робіт повинен відповідати вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Акт приймання-передачі виконаних робіт має бути підписаний клієнтом протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від виконавця. Після підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт один з його примірників залишається у клієнта, а інший надсилається ним на адресу виконавця (п. 3.4. договору).

Так, п. 4.1., 4.2., 4.3. та 4.4. передбачено обов'язки виконавця.

Виконавець зобов'язуються докладати максимальних зусиль для найкращого

виконання доручень клієнта.

Виконавець регулярно інформує (не рідше 1-го разу на місяць) клієнта про стан про завершення кожного значного етапу, консультуються з клієнтом, коли це необхідно надає файли та всі документи, що мають відношення до справи для розгляду клієнтом в офісі виконавця чи в іншому місці за згодою сторін в будь-який час попередньою домовленістю сторін.

Виконавець, у випадку представництва інтересів клієнта:

- зобов'язується прийняти від Клієнта документи, що стосуються його справи,

вивчити їх та своєчасно надати експертний висновок по справі клієнту;

представляти інтереси клієнта на підставі наданих виконавцю клієнтом довіреностей;

- зобов'язується здійснювати підготовку та аналіз юридичних документів,

направляти їх за призначенням;

- представляти та захищати інтереси клієнта в органах державної влади та управління, органах прокуратури та слідства, судах всіх інстанцій з усіма правами,

які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, а також при виконанні судових рішень, ухвал, постанов, з усіх питань, що стосуються вирішення будь-якого спору (або справи) між клієнтом та будь-яким державним органом, підприємством, організацією, установою, або фізичною особою;

- діяти винятково в інтересах клієнта;

- зобов'язується використовувати усі, передбачені законодавством інструменти для

захисту прав та інтересів клієнта.

Виконавець утримується від юридичного обслуговування будь-якої третьої

сторони, інтереси якої конфліктують з інтересами клієнта, якщо виконавець не отримає

на це попередньої письмової згоди клієнта.

Згідно з п. 8.2. договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У відповідності з п. 11.1. якщо інше не передбачено в цьому договорі, він може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. У випадку припинення договору на вимогу клієнта після початку надання виконавцем послуг сплачена винагорода клієнтові не повертається, за винятком випадків, коли припинення договору обумовлено діями, консультаціями виконавця або підготування ними документів, в т.ч. процесуальних, направлених на отримання негативного для клієнта рішення суду. Якщо припинення договору обумовлено саме цими підставами, то виконавець зобов'язаний повернути всі грошові кошти (оплату послуг), отримані від клієнта за цим договором протягом 3-х банківських днів з дня отримання письмової вимоги про це клієнта.

Так, згідно п. 11.2. сторона має право в будь-який час розірвати договір, повідомивши іншу сторону за 10 календарних днів до такої дати закінчення. Розвівання договору не тягне за собою скасування положень про конфіденційні та фінансові зобов'язання.

Пунктом 13.1. передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання. Термін дії договору - 1 рік.

Як вказує позивач, на виконання умов договору 08.06.2017 на підставі виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" рахунку-фактури № СФ-0000026 від 07.06.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" було сплачено аванс за надання правової допомоги в сумі 1 296 900, 00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 1 від 08.06.2017.

Як про це вказує позивач, 02.10.2017 відповідно до умов п. 11.2. договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" повідомлення про розірвання договору, в якому, серед іншого, запропоновано укласти додаткову угоду про розірвання договору, в якій передбачити порядок повернення суми отриманої попередньої оплати за надання послуг.

Так, позивач вказує, що 11.10.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" отримано лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" від 03.10.2017 за вих. № 29, в якому відповідачем було підтверджено факт припинення договору з 12.10.2017 внаслідок односторонньої відмови від нього, але при цьому було відмовлено позивачу в поверненні отриманої попередньої оплати за надання послуг.

За переконанням позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" неправомірно відмовило Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" в повернені суми попередньої оплати, що і стало підставою звернення останнього до суду з даним позовом.

Так, як про це вказує позивач, протягом дії договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес":

- не прийняв від позивача документи, що стосуються його справи, не вивчив їх та не надав експертний висновок позивачу;

- не здійснив підготовку та аналіз жодного юридичного документу по справі, і відповідно, не направив їх за призначенням;

- не надав жодної консультації під час напрацювання правової позиції у справі, чим не виконав обов'язки передбачені п. 4.3. договору.

Тобто, як про це вказує позивач, залучена відповідачем для надання послуг особа в ході судових засідань, що відбулись 16.06.2017, 29.06.2017 та 17.07.2017, взагалі не надавала жодних пояснень/заперечень з приводу обставин справи/вимог апеляційної скарги апелянта, а обмежилась виключними відповідями головуючому судді на поставлені "процедурні" питання: встановлення особи, знання права та обов'язків, відсутність відводів.

Відтак, як вказує позивач, враховуючи відсутність вчинення від виконавця дій, направлених на належне виконання ним умов договору з метою захисту інтересів клієнта у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді в адміністративній справі № 804/752/16, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" було вимушене, самостійно напрацьовувати правову позицію у справі, для чого саме працівники позивача (ОСОБА_3, ОСОБА_4.) знайомились з матеріалами справи та долученими апелянтом в ході апеляційного розгляду справи в суді додатковими документами, складали та подавали в суд процесуальні документи, а саме, заперечення на апеляційну скаргу по справі № 804/752/16 від 14.06.2017, додаткові пояснення від 26.06.2017, самостійно здійснювали представництво інтересів позивача у судових засіданнях, що відбувались 16.06.2017, 29.06.2017 та 17.07.2017.

Також, позивач вказує про те, що за результатами розгляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі № 804/752/16 апеляційним судом було прийнято ухвалу 23.10.2017, тобто, в період після припинення (розірвання) позивачем договору з відповідачем.

Відтак, мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує про те, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" не виконало належним чином обумовлені умовами договору зобов'язання, зокрема, його пунктів 1.2. та 4.3., а обмежилось лише тим, що було забезпечено явку в судові засідання (16.06.2017, 29.06.2017, 17.07.2017) залученої ним для надання послуг особи, яка приймала участь в судовому засіданні формально, не здійснюючи жодних дій для представництва (захисту) інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 06/2017 від 06.06.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивачем на виконання зобов'язань обумовлених умовами договору № 06/2017 від 06.06.2017 зокрема, його п. 3.1. на підставі рахунку, виставленого виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" за № СФ-0000026 від 07.06.2017 було сплачено аванс за надання правової допомоги в сумі 1 296 900, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжним доручення № 1 від 08.06.2017.

При цьому, як вказувалось позивачем та встановлено судом, 02.10.2017 за вих. № 54 у відповідності до п. 11.2. договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" повідомлення про розірвання договору, повернення авансу та відкликання довіреності. При цьому до вказаного повідомлення було додано два оригінали додаткової угоди № 2 від 02.10.2017 про розірвання договору № 06/2017 від 06.06.2017 з 12.10.2017, у вказаній угоді також було передбачити порядок повернення суми отриманої попередньої оплати за надання послуг в сумі 1 296 900, 00 грн.

Факт отримання вищевказаного повідомлення відповідачем не заперечується. При цьому, як вказує відповідач та встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" листом за вих. № 29 від 03.10.2017 повідомлено, Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна", що договір № 06/2017 від 06.06.2017 вважається розірваним з 12.10.2017.

Однак, відповідачем у вказаному листі було зазначено про відсутність підстав для повернення сплаченої позивачем суми за договором.

Отже, із вищевикладених тверджень позивача вбачається, що підставою для повернення сплаченого авансу за надання правової допомоги в сумі 1 296 900, 00 грн. є невиконання відповідачем зобов'язань обумовлених умовами договору № 06/2017 від 06.06.2017, однак із такими твердженнями позивача суд не погоджується з огляду на наступне.

Із погодженого сторонами умов договору про надання правової допомоги, а саме, його п. 11.1. вбачається, що якщо інше не передбачено в цьому договорі, він може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. У випадку припинення договору на вимогу клієнта після початку надання виконавцем послуг сплачена винагорода клієнтові не повертається, за винятком випадків, коли припинення договору обумовлено діями, консультаціями виконавця або підготування ними документів, в т.ч. процесуальних, направлених на отримання негативного для клієнта рішення суду. Якщо припинення договору обумовлено саме цими підставами, то виконавець зобов'язаний повернути всі грошові кошти (оплату послуг), отримані від клієнта за цим договором протягом 3-х банківських днів з дня отримання письмової вимоги про це клієнта.

Як стверджує відповідач, та не спростовано позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" не було надано докази вчинення відповідачем дій, надання ним консультацій або підготовки ним документів, в тому числі процесуальних, направлених на отримання негативного для позивача рішення суду.

Так, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відтак, судом встановлено, що позивачем не підтверджено відповідними засобами доказування, які у своїх сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що входять до предмету доказування, а саме, вчинення відповідачем дій, надання ним консультацій або підготовки ним документів, в тому числі процесуальних, направлених на отримання негативного для позивача рішення суду.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Крім того, як вказує у своєму відзиві відповідач та встановлено судом, на виконання умов договору та у відповідності з його п. 2.3. в інтересах позивача було укладено договори про надання правової допомоги від 06.06.2017 з адвокатом ОСОБА_18. та Адвокатським об'єднанням "СК Груп" якими уповноважено останніх на надання відповідної допомоги, копії витягів із відповідних договорів містяться в матеріалах справи.

У відповідності до умов вказаних договорів, відповідач уповноважив зазначених осіб на надання правової допомоги позивачеві, яка була передбачена умовами договору.

У свою чергу, Адвокатське об'єднання "СК Груп" уповноважило на надання правової допомоги позивачеві:

- ОСОБА_15. (до 05.09.2017 - керуючий партнер Об'єднання, з 05.09.2017 - заступник керуючого партнера Об'єднання згідно наказів № 15-к від 26.06.2015 та 28-ОП від 05.09.2017 відповідно);

- ОСОБА_16 (заступник керівника Об'єднання згідно наказу № 9-к від 10.01.2014);

- ОСОБА_17. (до 02.03.2015 - головний юрисконсульт Об'єднання, з 02.05.2015 - помічник адвоката Об'єднання згідно наказів № 22-к від 16.09.2014 та 4-к від 02.03.2015 відповідно).

Як вказує відповідач, ОСОБА_15. та ОСОБА_16 надавали письмові консультації під час напрацювання правової позиції у справі, здійснювали підготовку процесуальних документів, в тому числі погоджували (аналізували, вивчали та затверджували перед поданням до суду) заперечення на апеляційну скаргу у справі та додаткові пояснення, що підтверджується електронними доказами - листуванням по e-mail між ОСОБА_15., ОСОБА_16, та Директором з правових питань позивача ОСОБА_11 і Керівником відділу по супроводженню податкових спорів ОСОБА_3, копії відповідних електронних доказів наявні в матеріалах справи, в тому числі роздруковані файли, що знаходились у вкладенні електронних листів.

Із змісту відповідного листування, вбачається, що позивачем направлялись на аналіз та затвердження (підготовку) Соловйовій О.О. та ОСОБА_16 процесуальні документи, а саме:

- e-mail від ОСОБА_3 від 12.06.2017 p. 5:33РМ в дополнение направляю Вам на согласование ходатайство о замене Ответчика правопреемником . У вкладенні відповідного листа містилось клопотання, яке було вивчено та затверджено ОСОБА_15.

- e-mail від ОСОБА_15. від 14.06.2017 р. 12:03 РМ все хорошо, все подавайте ;

- e-mail від ОСОБА_3 від 02.08.2017 2:59 РМ Добрый день. Направляю на согласование дополнительные пояснения относительно уголовных производств. . У вкладенні відповідного листа містились додаткові пояснення, що були вивчені і затверджені ОСОБА_15.;

- e-mail від ОСОБА_3 від 22.06.2017 3:51 РМ Добрый день. 16.06.2017 в судебном заседании судья обязала стороны подать пояснення с четким указанием материалов дела (том, стр. дела) и подать до 23.06.2017. Ольга, направляю на согласование дополнительные пояснения. . У вкладенні відповідного листа містились додаткові пояснення, що були вивчені і затверджені ОСОБА_15.;

- e-mail від ОСОБА_3 від 12.06.2017 Направляю возражения согласованные руководителем по учету (изменения внесены в режиме правок). . У вкладенні відповідного листа містились Заперечення на апеляційну скаргу , яке було вивчено та затверджено ОСОБА_15.

- e-mail від ОСОБА_15. від 14.06.2017 12:03 РМ все хорошо, все подавайте .

Також, позивач направляв на e-mail відповідача, а відповідач приймав та аналізував матеріали справи, зокрема:

- судового запиту від 17.07.2017 (e-mail від ОСОБА_3 від 02.07.2017);

- ухвали від 17.07.2017 (e-mail від ОСОБА_3 від 02.07.2017);

- відповіді Головного слідчого управління СБУ від 26.07.2017 (e-mail від ОСОБА_3 від 01.08.2017);

- висновку КНДІСЕ від 22.09.2017 (e-mail від ОСОБА_3 від 27.09.2017 10:26 AM).

Відповідний висновок був проаналізований та за результатами аналізу позивачеві задавались уточнюючі питання, погоджувалась стратегія поведінки в наступному судовому засіданні (e-mail від ОСОБА_15. 27.09.2017 18:22 РМ).

Отже, наведене спростовує доводи позивача про те, що відповідач нібито не приймав від позивача документи, не здійснював їх аналіз, не надавав жодних консультацій під час напрацювання правової позиції, чим не виконав обов'язки, передбачені п. 4.3. договору.

При цьому, основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлюються Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Як передбачено ч. 1 та 2 ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу.

Таким чином, суд вказує про те, що надані відповідачем копій електронного листування між сторонами, є належними на допустимими доказами у справі, що підтверджують факт надання консультацій під час напрацювання правової позиції у справі, здійснення підготовки процесуальних документів, в тому числі й погодження (аналіз, вивчення та затвердження перед поданням до суду) заперечень на апеляційну скаргу у справі та додаткових пояснень.

Як вказує відповідач, та що у свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, адвокат ОСОБА_18. брав участь в судових засіданнях у справі 16.06.2017, 29.06.2017 та 17.07.2017, що підтверджується фотокопіями журналів судових засідань наданих до матеріалів справи самими позивачем.

Із наданих фотокопій журналів судових засідань вбачається, що ОСОБА_18.:

- 16.06.2017 брав участь в судовому засіданні;

- 29.06.2017 брав участь в судовому засіданні;

- 17.07.2017 брав участь в судовому засіданні, заперечував проти клопотання щодо зупинення (14.03:21), підтримав заперечення ОСОБА_3 проти заміну сторони (14:13:15).

Відтак, наведене спростовує доводи позивача щодо того, що ОСОБА_18. не забезпечував належного представництва інтересів позивача у справі та відповідав лише на процедурні питання, адже, із журналів вказаних вище судових засідань, вбачається, що суд розглядав лише клопотання сторін і не розглядав справу по суті, і ОСОБА_18. висловлював свою думку щодо заявлених клопотань, як це і передбачено процесуальним законодавством.

Також, відповідач зазначає про те, що позивач з власної ініціативи направляв в судові засідання іншого представника ОСОБА_3, яка також висловлювала свою думку щодо заявлених клопотань.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що участь другого представника позивача у вищевказаних судових засіданнях жодним чином не доводить неналежне представництво ОСОБА_18. інтересів позивача.

Крім того, як про це вказує відповідач, надання усних консультацій підтверджується заявою свідка ОСОБА_16, яка була додана до відзиву.

Що стосується поданої відповідачем заяви свідка, то суд вважає за необхідне вказати наступне.

Так, приписами ст. 87 Господарського процесуального кодексу України вказано, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Статтею 88 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Так, подано відповідачем заяви свідка відповідає вимогам ст. 88 Господарського процесуального кодексу України.

У даній заяві ОСОБА_16 було повідомлено про те, що за договором про надання правової допомоги в період з 06.06.2017 по 03.10.2017, ОСОБА_12 як заступником керуючого партнера Адвокатського об'єднання "СК Груп" періодично надавались Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" серед іншого, усні консультації, направлені на захист їх інтересів під час перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі № 804/752/16.

Відповідні консультації надавались у телефонному режимі, наступним представникам: ОСОБА_3 та ОСОБА_11

Надання усних консультацій підтверджується заявою свідка ОСОБА_15., яка також відповідає вимогам ст. 88 Господарського процесуального кодексу України.

У даній заяві ОСОБА_15. повідомила про те, що періодично надавала Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" усні та письмові консультації, направлені на захист їх інтересів під час перегляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі № 804/752/16.

Зокрема, усні консультації надавались в телефонному режимі наступним представникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна": ОСОБА_11 та ОСОБА_3 під час вказаних усних консультацій обговорювались та погоджувались: правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" у справі 804/752/16 під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, зміст процесуальних документів, які планувались подати до матеріалів справи, порядок виступів представників під час судових засідань, тощо.

Надавались консультації в тому числі, щодо відповідності дій відповідача у справі вимогам процесуального законодавства, подальших необхідних дій за результатами судових засідань, тощо.

Також, ОСОБА_15. повідомлено суд, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" наполягало на такому порядку роботи, коли внутрішні юристи компанії готують та висилають на затвердження шаблони документів та перші беруть слово як представники позивача під час судових засідань.

ОСОБА_15. повідомлено й те, що Адвокатське об'єднання "СК Груп" в 2016 році співпрацювало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" за договором про надання правової допомоги № 27/16 від 15.04.2016 та здійснювало представництво в суді першої інстанції його інтересів у справі № 804/752/16.

За даним договором, Адвокатське об'єднання "СК Груп" в 2016 році здійснювало захист інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" та його представництво у Дніпропетровському окружному адміністративному суді. При цьому, порядок співпраці був такий же, як і в 2017 році за договором, на підставі якого позивач звертається до суду.

За вказаним вище договором від 15.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" не висловлювало претензій щодо відповідного порядку роботи, а оплатило 1 336 500, 00 грн. за надані послуги і підписало акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000284 від 23 грудня 2016 року.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати й про те, що 31.01.2018 до суду надійшло клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи заяви ОСОБА_3, однак, подана позивачем заява не відповідає приписам ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, а саме, підпис свідка на заяві не посвідчений нотаріусом.

При цьому, представником позивача у судовому засіданні 28.03.2018 було заявлено клопотання, що у свою чергу було задоволено судом про виклик та допит в якості свідка ОСОБА_3, однак, у судовому засіданні 20.04.2018 представник позивача просив суд продовжувати розгляд справу за наявними в матеріалах справи доказами, без допиту ОСОБА_3 в якості свідка, зважаючи на те, що вказана особа не змогла прибути в судове засіданні, оскільки, на передодні звільнилась з місця роботи, проте, суд звертає увагу на те, що будь-яких доказів, що б свідчили про звільнення ОСОБА_3 з місця роботи, позивачем не було надано.

Що стосується викладених у відповіді на відзив поданих до суду 26.01.2018 доводів позивача стосовно того, що відповідачем не надано доказів ні укладання договорів між Адвокатським об'єднанням "СК Груп" та ОСОБА_15. і ОСОБА_16, ні до казів реального виконання (перерахування плати особам, підтвердження виконання робіт та інше) таких договорів, а також, щодо того, що жодного листування з питань виконання виконавцем договору № 06/2017 від 06.06.2017 з ОСОБА_13 та/або з її електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідачем надано не було, то з таким твердженнями суд також не може погодитись, з огляду на наступне.

Як вбачається із поданих 31.01.2018 у судовому засіданні заперечень на відповідь на відзив, та встановлено судом, змістом п. 16.5. договору, обумовлено, що ОСОБА_13 визначена як особа, що уповноважена отримувати документи, в тому числі по e-mail, від позивача. Саме у випадку направлення уповноваженими представниками позивача документів на адресу її електронної пошти, таке повідомлення буде вважатись належним чином наданими виконавцеві.

Водночас, як про це вказує відповідач, та з чим у свою чергу погоджується суд, п. 16.5. договору не передбачено, що повідомлення уповноваженим представникам позивача можуть направлятись лише від ОСОБА_13, вони мають бути направлені на адреси уповноважених осіб позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_11, що і здійснювалось протягом всього часу листування.

Разом з тим, суд вважає за необхідне також вказати, про те, що позивачем не були спростовані доводи відповідача стосовно того, що протягом майже чотирьох місяців уповноважені представники позивача вели листування стосовно справи № 804/752/16 по e-mail з ОСОБА_14, ОСОБА_15. і ОСОБА_16, отримували від них консультації, направляли їм на погодження документи, тощо, при цьому, самі уповноважені представники пазавача направляли листи і документи на адресу ОСОБА_15., а адресу ОСОБА_13 зазначали лише в копії.

Крім того, як вказує відповідач, та що також не було спростовано позивачем, весь період у позивача не виникало претензій стосовно того, що послуги за договором надають "неналежні особи", однак, під час розгляду справи, позивач змінив свою думку та зазначає про те, що ОСОБА_16 та ОСОБА_15. не мають відношення до відповідача.

Слід також вказати й про те, що копії всього листування між ОСОБА_16, ОСОБА_15. та уповноваженими представниками позивача була адреса уповноваженої особи відповідача, визначеної договором - ОСОБА_13, що підтверджується наявним в матеріалах справи висновком експертного дослідження інформації № 2428 здійсненого Київською незалежною судово-експертною установою на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" в особі директора ОСОБА_13

При цьому, як вказує відповідач та встановлено судом, висновок експертного дослідження інформації № 2428 підтверджує направлення уповноваженими представниками позивача документів на вивчення та погодження, а також підтверджує отримання уповноваженими представниками позивача консультацій по e-mail.

Так, наданий висновок фіксує зміст листування між:

- ІНФОРМАЦІЯ_3 - адреса належить Адвокатському об'єднанню "СК Груп";

- ІНФОРМАЦІЯ_2 - адреса належить Адвокатському об'єднанню "СК Груп";

- ІНФОРМАЦІЯ_1 - адреса належить ТОВ "ТД "Євраз Україна";

- ІНФОРМАЦІЯ_4 - адреса належить ТОВ "ТД "Євраз Україна";

- ІНФОРМАЦІЯ_5 - адреса належить ТОВ "СК "ФАРЕС".

До даного висновку додано Додаток А - диск для оптичних систем зчитування, на якому находяться e-mail (листи), що направлялись, в тому числі, уповноваженими представниками

позивача. Також на диску знаходяться файли, які містились у вкладеннях таких листів (були прикріплені до них).

Зокрема, зі змісту папки 2-olga вказаного диску вбачається, що на ньому містяться наступні листи:

- e-mail від ОСОБА_3 від 20.07.2017, у вкладенні якого міститься фотокопія судового запиту (папка 20170720_150610-2);

- e-mail від ОСОБА_3 від 20.07.2017, у вкладенні якого міститься фотокопія ухвали від 17.07.2017 у справі та лист ДФС, підписаний начальником слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників ДФС (папка 20170720_150712-9);

- e-mail від ОСОБА_3 від 20.08.2017, у вкладенні якого міститься фотокопія листа Головного слідчого управління СБУ та додаткові пояснення, які, виходячи зі змісту листа, направлялись "на погодження" (папка 20170802_115833-13);

- e-mail від ОСОБА_11, у вкладенні якого міститься фотокопія висновку КНДІСЕ від 22.09.2017 (папка 20170927_072604-1).

А також, розділі додатки висновку роздруковані документи, які направлялись уповноваженими представниками позивача для погодження та ознайомлення, а саме:

- "Ж" - апеляційна скарга, судова повістка, дві ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017;

- "З" - заперечення позивача на апеляційну скаргу, які направлялись на погодження;

- "І" - клопотання позивача, яке направлялось на погодження;

- "К" - додаткові пояснення позивача від 23.06.2017, які направлялись на погодження;

- "Т" - додаткові пояснення позивача від 02.08.2017, які направлялись на погодження.

Відтак, позивач погоджував з відповідачем перед поданням всі процесуальні документи, що у свою чергу спростовують твердження позивача про невиконання відповідачем зобов'язань обумовлених договором.

А те, що позивач сам обрав такий спосіб співпраці з відповідачем, коли первинні проекти процесуальних документів друкує сам позивач, а відповідач їх вивчає, редагує та погоджує жодним чином не свідчить про невиконання відповідачем умов договору, а вивчення та погодження документів також є їх підготовкою, що відповідає п. 1.2. договору.

У додатку А до висновку - диск для оптичних систем зчитування, містяться самі електронні листи, які підтверджують надання письмових консультацій відповідачем позивачеві.

Щодо тверджень позивача, що відповідачем не надано доказів ні укладання договорів між Адвокатським об'єднанням "СК Груп" та ОСОБА_15. і ОСОБА_16, ні до казів реального виконання (перерахування плати особам, підтвердження виконання робіт та інше) таких договорів, то слід вказати, що копії витягів із відповідних договорів містяться в матеріалах справи, зокрема, були додані відповідачем до відзиву.

При цьому, як вже зазначалось вище, відповідно до п. 2.3. договору наявності окремої згоди позивача на залучення до надання послуг Адвокатських об'єднань (адвокатів) не вимагається.

Також, до відзиву надавались докази того, що ОСОБА_16 та ОСОБА_15. є заступником керівника Адвокатського об'єднання та заступником керуючого партнера Адвокатського об'єднання.

Так, згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше (учасників), і діє на підставі статуту.

Частиною 5 ст. 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання.

Отже, договір про надання правової допомоги в інтересах позивача у відповідності до вказаних приписів укладався відповідачем саме з Адвокатським об'єднанням "СК Груп" та витяг із даного міститься в матеріалах справи та є належним доказом того, що ОСОБА_16 та ОСОБА_15. були уповноваженими особами на надання послуг позивачеві.

Крім того, з доданими запереченнями на відповідь на відзив, відповідачем було надано відповідні витяги з Єдиного реєстру адвокатів України на підтвердження того, що ОСОБА_16 та ОСОБА_15. є адвокатами Адвокатського об'єднання "СК Груп".

Разом з тим, суд вказує про те, що, оскільки, те як Адвокатське об'єднання "СК Груп" веде розрахунки за надану правову допомогу зі своїми адвокатами ніяк не стосується предмету позову в даній справі, то за таких підстав, відповідач не має надавати доказів відповідних розрахунків, адже це жодним чином не підтверджує належність чи/або неналежність надання відповідачем послуг за договором.

Що стосується поданого позивачем у судовому засіданні 31.01.2018 клопотання про приєднання письмових доказів, а саме, роздруківок оператора мобільного зв'язку "Київстар", які за переконанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" підтверджують, те що за тривалістю розмов, що була здійснена між представниками позивача ОСОБА_11 та ОСОБА_3 та представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" ОСОБА_16 та ОСОБА_15., належним чином відповідно до умов укладеного договору про надання правової допомоги № 06/2017 від 06.06.2017 не можливо розробити ні правову позицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" у справі 804/752/16 під час розгляду справи судом апеляційної скарги, ні обговорити зміст процесуальних документів, що планувались подати до матеріалів справи.

Однак, з такими доводами позивача суд не може погодитись, оскільки, як уже вказувалось вище, у заявах свідків ОСОБА_15. і ОСОБА_16 вказали про те, що надавали консультації в телефонному режимі, що включає не тільки дзвінки за допомогою засобів мобільного зв'язку, але й за допомогою дзвінків через спеціальну програму - Messenger, Telegram, які встановлюється на телефон та прив'язується до конкретного номера, крім того, як про це знову ж таки вказувалось вище Адвокатським об'єднанням "СК Груп" супроводжувався розгляд справи в суді першої інстанції, а відтак, логічним є висновок, що сторони володіли інформацією по справі та основні моменти вже були обговорені і погоджені сторонами під час супроводження розгляду справи судом першої інстанції.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Дніпропетровского апеляційного адміністративного суду у справі №804/752/16 від 23.10.2017 апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДФС) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі №804/752/16 залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі №804/752/16 залишено без змін. Отже, суд приходить до висновку, що неготивного результату за наслідками розгляду справи в апеляційному адміністративному суді для позивача не настало.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

В той час, статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Так, відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та наведенні норми, та беручи до уваги, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, щоб підтверджували його доводи щодо невиконання відповідачем зобов'язань обумовлених умовами договору, зокрема, його пунктів 1.2. та 4.3. та які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, а також, зважаючи на те, що позивачем не наведено обставин, з підтвердженням відповідними засобами доказування, а саме, що припинення договору обумовлено діями, консультаціями виконавця (в даному випадку - відповідача) або підготування ними документів, в т.ч. процесуальних, направлених на отримання негативного для клієнта (в даному випадку - позивача) рішення суду, та враховуючи що таке не настало, оскільки, як це погоджено умовами п. 11.1. договору - єдиною підставою повернення виконавцем послуг сплаченої винагороди клієнтові, то за таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також, у судовому засіданні 20.04.2018 представник відповідача заявив усне клопотання про вирішення питання судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, приписами даної статті вказано, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо, дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 30.01.2018 з доповненнями до відзиву був доданий попередній розрахунок судових витрат на суму 5 000, 00 грн., зокрема, на проведення експертизи (компютерно-технологічного дослідження), оскільки, саме вказана сума була виставлена Київською незалежною судово-експертною установою на підставі рахунку № 25/01-02 від 25.01.2018.

Крім того, в подальшому в процесі розгляду справи відповідачем було надано виставлений Київською незалежною судово-експертною установою рахунок № 02/02-01 від 02.02.2018 на 1 000, 00 грн. - доплата за проведення компютерно-технологічного дослідження.

У підтвердження оплати за виставленими Київською незалежною судово-експертною установою рахунків, відповідачем були надані копії платіжних доручень за № 1360 від 25.01.2018 про сплату суми в розмірі 5 000, 00 грн. та за № 1374 від 05.02.2018 про сплату суми в розмірі 1 000, 00 грн.

Також, відповідачем був наданий фіскальний чек від 05.02.2018 за № 8426 та опис вкладення в цінний лист, що є підтвердженням того, що висновок експертного дослідження № 2428 від 30.01.2018 наплавлений відповідачу з вмістом наповнення (маса): 1,216 грн. на суму 55, 20 грн.

Відтак, 20.04.2018 відповідачем було подано розрахунок фактичної суми судових витрат, що становить 6 055, 20 грн.

Отже, зважаючи на викладене та беручи до уваги, що заявлені відповідачем витрати пов'язані з розглядом справи, є обґрунтованими та пропорційними до предмета спору та ціни позову, а також, зважаючи на те, що заявлена до відшкодування сума підтверджена відповідними доказами, то вказані витрати в сумі 6 055, 20 грн. підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" (49064, м. Дніпро, вул. Ударників, 31, ідентифікаційний код 37301872) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, будинок 38, офіс 15, літера А, ідентифікаційний код 33591958)

про стягнення 1 296 900, 00 грн. - відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євраз Україна" (49064, м. Дніпро, вул. Ударників, 31, ідентифікаційний код 37301872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована компанія "Фарес" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, будинок 38, офіс 15, літера А, ідентифікаційний код 33591958) судові витрати пов'язані з розглядом справи в розмірі 6 055 (шість тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 20 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 03.05.2018

Суддя Д.О. Баранов