Рішення

від 26.04.2018 по справі 910/1048/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2018Справа № 910/1048/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ГРУП"

2) Комунального підприємства "МІСЬКЕ КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2

Одеська міська рада

про визнання договору недійсним

Представники учасників процесу:

від позивача: Джигурда А.Г., Гончарук Д.М. (директор)

від відповідача 1: Петровська О.С.

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ГРУП" (відповідач 1), Комунального підприємства "МІСЬКЕ КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО" (відповідач 2) про визнання недійсним договору про організацію будівництва № 08/12-17 від 08.12.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про організацію будівництва № 08/12-17 від 08.12.2017 укладений з порушенням вимог законодавства, зокрема Закону України Про публічні закупівлі та земельного законодавства.

Ухвалою суду від 06.02.2018 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

08.02.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1048/18 та призначено підготовче засідання у справі на 13.03.2018.

13.03.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 залучено до участі у справі Одеську міську раду як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 та відкладено підготовче засідання у справі № 910/1048/18 на 29.03.2018.

23.03.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

29.03.2018 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву.

У поданому відзиві відповідач 1 заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що оскаржуваний договір не підпадає під дію Закону України Про публічні закупівлі , оскільки відповідач 2 є комерційним підприємством, а спірний договір не передбачає здійснення закупівель за бюджетні кошти. Також відповідач вважає безпідставними посилання позивача на ст. 134, ст. 180 Земельного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/1048/18 до судового розгляду по суті на 19.04.2018.

02.04.2018 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача 2. Крім того, у вказаному клопотанні відповідач 2 заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Одна, відзив разом з клопотанням не надано.

18.04.2018 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву. Клопотання мотивоване тим, що відзив направлено суду листом від 28.03.2018, однак з невідомих причин відзив до суду не надійшов.

Судом долучено до матеріалів справи відзив відповідача 2.

У поданому відзиві відповідач 2 заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що при укладенні договору не були порушені приписи ст. ст. 134, 180 Земельного кодексу та Закону України Про публічні закупівлі .

19.04.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 19.04.2018 задоволено клопотання позивача та відкладено судове засідання по суті на 26.04.2018, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою суду від 19.04.2018 викликано в судове засідання по суті на 26.04.2018 позивача та третю особу.

У судовому засіданні 26.04.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечив.

Представники відповідача 2 та третьої особи в судове засідання 26.04.2018 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 26.04.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ГРУП" (далі - сторона 1) та Комунальним підприємством "МІСЬКЕ КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО" (далі - сторона 2) укладено договір про організацію будівництва №08/12-17 (далі - договір), відповідно до п. 2.1 якого предметом договору є зобов'язання та права сторін по будівництву об'єкта на земельної ділянці з кадастровим номером 5110136900:51:001:0082, площею 30 га, розташована в Одеській області, місто Одеса, вулиця Інглезі (вулиця 25-ї Чапаєвської дивізії) земельна ділянка № 13-Г, яка знаходиться у постійному користуванні сторони-2 на підставі рішення Одеської міської Ради № 2328-VI від 26.07.2017 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого реєстрацію іншого речового права № 94183614 від 10.08.2017 року, номер запису про речове право 21810321 від 08.08.2017 року, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.1 договору, будівництво об'єкту/черги об'єкту - комплекс робіт з: проектування, вишукувань та досліджень (геологічних, геодезічних, маркшейдерських та ін.), перенесенню інженерних мереж, видаленню зелених насаджень, предпроектних, підготовчих, будівельно-монтажних, опоряджувальних, оздоблювальних та інших робіт по безпосередньому будівництву об'єкта / його черги та благоустрою прилеглої території відповідно до проекту, підключення об'єкта / його черги до всіх необхідних комунальних мереж і інженерних комунікацій, введення об'єкта / його черги в експлуатацію, забезпечення необхідними матеріалами, обладнанням, послугами, роботами.

Згідно з п. 2.2 договору, протягом строку дії цього договору сторона 1 здійснює будівництво об'єктів, для чого сторона 2 наділяє сторону 1 відповідними правами та обов'язками зазначеними в розділі 4 договору, а сторона 1 зобов'язується на свій ризик за рахунок власних або залучених сил, коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування, організувати та в повному обсязі профінансувати будівництво об'єктів в цілому на земельній ділянці відповідно до проектної документації.

Положеннями п. 4.1.1 договору встановлено, що сторона 2 (КП "МІСЬКЕ КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО") зобов'язана надати будівельний майданчик для здійснення будівництва об'єктів на підставі Акту прийому-передачі.

За визначенням п. 1.2 договору, будівельний майданчик - територія земельної ділянки щодо якої у встановленому законодавством порядку оформлено усю дозвільну документацію, необхідну для будівництва об'єкта (а в цілях демонтажу будівель та споруд, здійснення інших підготовчих робіт - щодо якої оформлено документи, що надають право на виконання підготовчих робіт), яка надається стороні 1 для забудови за Актом прийому-передачі. За конфігурацією та площею будівельний майданчик збігається із земельною ділянкою. Земельна ділянка - частина земної поверхні, з кадастровим номером 5110136900:51:001:0082, площею 30 га, розташована у Одеська область, місто Одеса, вулиця Інглезї (вулиця 25-ї Чапаєвської дивізії) земельна ділянка № 13-Г, яка знаходиться у постійному користування замовника на підставі рішення Одеської міської Ради № 2328-VI від 26.07.2017 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого реєстрацію іншого речового права № 94183614 від 10.08.2017 року, номер запису про речове право 21810321 від 08.08.2017 року, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, в тому числі для проектування, будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирних житлових будинків, супутніх об'єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об'єктів загальноміською та районного значення та благоустрою території для повсякденного відпочинку населення, яка буде надана стороні 1 на умовах цього Договору з метою здійснення будівництва кварталів житлової забудови (п.1.6. договору) .

Пунктом 4.1.3 договору встановлено, що сторона 2 зобов'язана утриматись від самостійного здійснення функцій, зазначених у п. 4.1.2 договору та укладення будь-яких договорів з третіми особами щодо освоєння вказаної земельної ділянки без згоди сторони 1.

За змістом п. 4.2.1 договору сторона 2 має право придбати у сторони 1 до 20 000 квадратних метрів житлової площі за ціною собівартості будівництва на умовах цього договору.

В свою чергу, згідно п. 4.3.1, 4.3.3, 4.3.14 сторона 1 зобов'язана здійснити весь обсяг необхідних дій щодо здійснення будівництва житлових кварталів на земельній ділянці з об'єктами соціальної та громадського призначення не допускаючи нецільового використання земельної ділянки; профінансувати будівництво об'єктів у повному обсязі. Щомісячно до 10 числа наступного місяця компенсувати стороні 2 витрати на сплату земельного податку, яка здійснюється стороною 1 до передання на баланс закінченого будівництвом об'єкту експлуатуючої організації.

Сторона 1 (ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ГРУП") має право володіти, користуватися та розпоряджатися належними йому майном чи майновими правами на створені у процесі виконання умов договору об'єкти; отримати майно, яке належить стороні 1 після завершення будівництва та/або прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту; оформити та зареєструвати право власності на майно, яке належить стороні 1 згідно з договором, з моменту прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів чи незавершеного будівництвом об'єкту у порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 4.4.12 договору).

За визначенням п. 1.9 договору, майно - завершені чи незавершені будівництвом об'єкти або відповідні їм об'єкти незавершеного будівництва, які належатимуть стороні 1 за результатами здійснення будівництва у відповідності з цим договором; майнові права - це майнові та пов'язані з ними немайнові права щодо майна, які зокрема передбачають право на отримання в натурі майна, право на безперешкодне володіння, користування та розпорядження майном як власністю, та оформлення і реєстрацію права власності на майно, як на новостворене нерухоме майно згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України, або як на об'єкти незавершеного будівництва та які зберігають свою силу до моменту реєстрації права власності на таке майно (п.1.10 Договору).

Зі змісту п. 1.11 договору, об'єкти - житлові будинки з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями, а також необхідні внутрішньо майданчикові інженерні мережі та споруди, що розташовані у комплексі та/або на його території та/або мають до нього безпосереднє відношення, будівництво яких буде здійснюватися на земельній ділянці у відповідності до умов договору цього договору та згідно з погодженою проектною документацією.

Право власності на об'єкти - право володіти, користуватися та розпоряджатися майном чи майновими правами на створені стороною 1 об'єкти (п.1.13 Договору).

Положеннями п. 5.1 договору сторони домовились, що уся проектна, дозвільна та інша необхідна для будівництва об'єктів документація оформлюється із зазначенням сторін як співзамовників будівництва та є власністю сторони 1.

Майнові права, передбачені цим договором, виникають у сторони 1 на підставах, визначених чинним законодавством України, після отримання дозвільної документації на будівництво. Зазначені майнові права належать стороні 1 та можуть бути передані третім особам та/або обтяжені будь-яким чином лише самою стороною 1 (п.5.4. Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання, скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що листом від 06.11.2017 вих. № 96 позивач звернувся до відповідача 2 із пропозицією щодо укладення договору на забудову земельної ділянки по вул. Інглезі, 13-Г в місті Одеса з наданням перед проектних розробок забудови земельної ділянки. Однак, відповідачем 2 безпідставно було відхилено пропозицію позивача та укладено спірний договір з відповідачем 1, який суперечить вимогам законодавства.

Так, позивач зазначає, що договір про організацію будівництва №08/12-17 від 08.12.2017 укладено в порушення встановленої Законом України Про публічні закупівлі процедури закупівлі та конкурсних торгів.

Крім того, позивач зазначає, що за умовами вказаного договору земельна ділянка, яка передана у користування відповідачу 2 передається останнім стороні 1. Однак, КП "МІСЬКЕ КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО" не має прав передавати вказану земельну ділянку, оскільки всупереч ст. 134 Земельного кодексу України не набуло прав користування земельною ділянкою на конкурентних засадах.

Також позивач зазначає, що всупереч ст. 180 Земельного кодексу України, спірним договором передбачається забудова земельної ділянки, яка не може використовуватись за цим призначенням.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у Господарському процесуальному кодексі України, полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

З урахуванням того, що позивач звертався до відповідача 2 із пропозицією укладення договору на забудову спірної земельної ділянки та останньому було відмовлено у прийнятті пропозиції, укладення спірного договору свідчить про наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) позивача.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

В пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до частини 4 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною 5 вказаної вище норми встановлено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеської міської ради №237 від 29.06.2017 Про призначення комунального підприємства Міське капітальне будівництво замовником з проектування та будівництва житлових будинків і адміністративно-соціально-побутових об'єктів з благоустроєм території за адресою: м.Одеса, вул.Інглезі (25-ї Чапаєвської дивізії), в районі №№11/7, 13/1, 13/3 вирішено призначити КП Міське капітальне будівництво замовником з проектування та будівництва житлових будинків і адміністративно-соціально-побутових об'єктів з благоустроєм території за адресою: м.Одеса, вул.Інглезі (25-ї Чапаєвської дивізії), в районі №№11/7, 13/1, 13/3.

Рішенням Одеської міської ради №2328-VІІ від 26.07.2017 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:51:001:0082), площею 30,0000 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови), за адресою: м. Одеса, вул.Інглегі біля будинку номер 13/2 (вул.Чапаєвської дивізії, біля будинку номер 13/2) та присвоїти земельній ділянці, площею 30,0000 га (кадастровий номер 5110136900:51:001:0082) нову адресу : м.Одеса, вул.Інглзі, 13-Г, наадано КП Міське капітальне будівництво земельну ділянку, вказану у пункті 1 цього рішення, в постійне користування для проектування, будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирних будинків, супутніх об'єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об'єктів загальноміського та районного призначення та благоустрою території для повсякденного відпочинку населення (цільове призначення : В.02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку).

Згідно із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, земель ділянка кадастровий номер 5110136900:51:001:0082, розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Інглезі (25-ї Чапаєвської дивізії) 13-Г, належить на праві постійного користування Комунальному підприємству "МІСЬКЕ КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО".

Таким чином, право на забудову вказаної земельної ділянки має КП Міське капітальне будівництво та відповідно має виступати замовником будівництва.

Як встановлено судом, 08.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ГРУП" та Комунальним підприємством "МІСЬКЕ КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО" укладено договір про організацію будівництва №08/12-17.

Зазначений договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить в собі елементи договору про спільну діяльність та інвестиційного договору, що регулюються главою 77 Цивільного кодексу України та Законом України "Про інвестиційну діяльність".

Як встановлено судом, основним обов'язком відповідача 2 за вказаним договором є надання будівельного майданчику для здійснення будівництва об'єктів.

В свою чергу, основним обов'язком відповідача 1 за спірним договором є забезпечення фінансування об'єкта будівництва, організовуючи на власний розсуд процес такого будівництва з дотриманням вимог законодавства.

За умовами спірного договору, після отримання дозвільної документації на будівництво у відповідача 1 виникають: майнові та пов'язані з ними немайнові права щодо майна, які зокрема передбачають право на отримання в натурі майна, право на безперешкодне володіння, користування та розпорядження майном як власністю, та оформлення і реєстрацію права власності на майно, як на новостворене нерухоме майно згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України, або як на об'єкти незавершеного будівництва та які зберігають свою силу до моменту реєстрації права власності на таке майно

За нормами ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Згідно зі статтею 331 ЦК України право власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна.

Таким чином, з аналізу наведених норм права слід дійти висновку, що право власності на зведену на земельній ділянці будівлю виникає у власника або орендаря, якому надано власником право забудови.

Особа, яка здійснює будівництво має право на оплату виконаних робіт у відповідності з договором.

Разом з тим, умови оспорюваного договору передбачають набуття права власності на збудований об'єкт не власника земельної ділянки чи землекористувача, а відповідача 1, як інвестора (п. 4.4.10 - 4.4.12 договору).

Інших результатів інвестиційної діяльності (в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект) для іншої сторони договору - КП "МІСЬКЕ КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО" договір не передбачає, оскільки відповідач 2 лише має право придбати у відповідача 1 до 20 000 квадратних метрів житлової площі за ціною собівартості будівництва (п. 4.2.1 договору). При цьому, таку вартість встановлює сам відповідач 1, а відповідач 2 жодного майна за наслідками виконання договору не набуває, а лише має обов'язки щодо передачі під забудову земельної ділянки.

Слід також зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до вимог статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів (ч.2 ст.124 ЗК України).

За приписами частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Визначені частиною другою статті 134 Земельного кодексу України випадки не поширюються на спірні правовідносини, оскільки земельна ділянка належить територіальній громаді; будівництво об'єкту і в повному обсязі здійснюється за кошти відповідача 1, а не державного та місцевих бюджетів.

Суд зазначає, що з умов спірного договору вбачається, що використання земельної ділянки самим користувачем з установленою метою не здійснюється, а фактично права використання земельної ділянки для забудови передані іншому суб'єкту господарювання за оспорюваним договором без згоди на це власника земельної ділянки - Одеської міської ради.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що укладений між відповідачами договір про організацію будівництва №08/12-17 спрямований на набуття відповідачем 1 права забудови земельної ділянки комунальної власності без отримання цієї ділянки у користування в установленому законом порядку та в обхід визначеної законодавством процедури, що є порушенням приписів ст. 26 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанова від 02.11.2017 у справі № 918/409/16, від 22.08.2017 у справі № 920/1085/16.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що договір про організацію будівництва №08/12-17, укладений 08.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ГРУП" та Комунальним підприємством "МІСЬКЕ КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО" є недійсним в силу норм частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.

Щодо посилань позивача на те, що договір в порушення встановленої Законом України Про публічні закупівлі процедури закупівлі та конкурсних торгів, то суд зазначає, що вказані посилання є безпідставними, оскільки договір не передбачає закупівлю робіт (послуг) за кошти державного або місцевого бюджету.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач 1 зазначив, що при укладені спірного договору порушень ст. 134 Земельного кодексу України допущено не було, однак вказані доводи спростовані судом вище.

Твердження позивача про порушення ст. 180 Земельного кодексу України при укладенні спірного договору, судом відхиляються, оскільки рішенням Одеської міської ради №2328-VІІ від 26.07.2017р. земельну ділянку площею 30,0000 га (кадастровий номер 5110136900:51:001:0082) за адресою: м.Одеса, вул.Інглзі, 13-Г надано КП Міське капітальне будівництво в постійне користування для проектування, будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирних будинків, супутніх об'єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об'єктів загальноміського та районного призначення та благоустрою території для повсякденного відпочинку населення (цільове призначення : В.02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку).

Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. №548, секція В - землі житлової та громадської забудови, код 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та визнання недійсним договору про організацію будівництва №08/12-17, укладеного 08.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ГРУП" та Комунальним підприємством "МІСЬКЕ КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір про організацію будівництва №08/12-17 від 08.12.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ГРУП" (код 32828079) та Комунальним підприємством "МІСЬКЕ КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО"( код 35695935) .

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КАПІТАЛ ІНВЕСТ ГРУП" (01014, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗВІРИНЕЦЬКА, будинок 63, код 32828079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" (03189, м.Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ВІЛЬЯМСА, будинок 6-Д, офіс 43, код 40097823) 881,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Комунального підприємства "МІСЬКЕ КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО" (65091, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ КОМІТЕТСЬКА, будинок 10, корпус А, код 35695935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІОН ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП" (03189, м.Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ВІЛЬЯМСА, будинок 6-Д, офіс 43, код 40097823) 881,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.05.2018.

Суддя С.О. Турчин