Рішення

від 26.04.2018 по справі 923/1200/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 року Справа № 923/1200/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз", м. Херсон

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторгова фірма ім.Солодухіна"

до співвідповідача: Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна", м. Нова Каховка Херсонської області, селище міського типу Дніпряни,

про стягнення шкоди в сумі 174941,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: уповноважені представники: ОСОБА_1; ОСОБА_2;

від відповідача: не прибув;

від співвідповідача: не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Херсонгаз" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути завдану шкоду у розмірі 174941,46 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторгова фірма ім. Солодухіна" (відповідач) на підставі ст. ст. 22, 1166, 1172 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.03.2018 до участі у справі у якості співвідповідача за клопотанням позивача залучено Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна".

10.04.2018 року позивач надав до матеріалів справи Заяву про уточнення позовних вимог (а.с.140-142).

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та просить стягнути з Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" завдану шкоду у розмірі 174941,46 грн.

Відповідачі належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, в судове засідання не прибули, відзиву не надали, причини неявки не повідомили. Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, які прибули в судове засідання, суд

встановив: Позивач у позові стверджує, що 29 березня 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АТФ ім..Солодухіна» (далі - відповідач) було пошкоджено газопровід високого тиску з ПЕ 80 ГАЗ SDR 11 о 160x14,6 мм до с. Піщане, с. Нові Лагері та с. Корсунка Новокаховської міської ради (далі - газопровід). Міжселищний газопровід було пошкоджено під час виконання Відповідачем земляних робіт за допомогою землерийної техніки. Позивачем було ліквідовано аварійну ситуацію шляхом перекриття засувки на газопроводі та складено відповідні документи, а саме - акт пошкодження складової газорозподільної системи, акт про порушення.

Позивач наголошує, що даний газопровід знаходиться на території охоронної зони об'єктів газорозподільної системи відповідно до Кодексу газорозподільних систем.

Позивач зазначає, що своїми діями Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" (співвідповідач) грубо порушив главу 4 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494 (далі - Кодекс ГРМ), якою визначено порядок та умови проведення земляних робіт в охоронній зоні газорозподільних систем.

Матеріалами справи підтверджується, що газопровід високого тиску з ПЕ 80 ГАЗ SDR 11 о 160x14,6 мм до с. Піщане, с. Нові Лагері та с.Корсунка є комунальною власністю територіальної громади Дніпрянської селищої ради. З метою належного технічного обслуговування, ремонту та безпеки він переданий на баланс ПАТ «Херсонгаз» згідно рішення Дніпрянської селищної ради від 11.10.2007 р. № 127.

Матеріалами справи підтверджується, що 14.04.2017 ПАТ «Херсонгаз» звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторгова фірма ім.Солодухіна" з претензією №170414/1014/1652 щодо відшкодування шкоди, завданої протиправними діями на загальну 174 941,46 грн. Відповіді на претензію не надійшло.

Позивач стверджує, що перед початком виконання земляних робіт Дочірнім підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" не дотримано вимог Кодексу газорозподільних систем (не отримано дозвіл на початок робіт), що в свою чергу, призвело до пошкодження міжселищного газопроводу високого тиску. В результаті пошкодження газопроводу ПАТ «Херсонгаз» завдано шкоди на загальну суму 174 941,46 грн., що і стало причиною звернення до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди, що передбачено ст. 11 ЦК України.

Згідно з приписами ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Норми аналогічного змісту містить і ст.224 ГК України згідно з якою, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди , потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки; 2) наявності збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 22.01.2013 у справі №3-72гс12.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення шкоди, позивач повинен довести наявність у нього шкоди у заявленому розмірі, протиправних винних дій відповідача у завданні шкоди, та причинного зв'язку між шкодою позивача та діями відповідача.

З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків може пред'являтися виключно у разі, якщо шкода є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Так, позов обґрунтовано тим, що під час виконання земельних робіт пошкоджено газопровід високого тиску. Внаслідок аварії стався виток газу. Силами позивача аварію локалізовано, наслідки усунуто.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав акт про порушення №6 від 29.03.2017 року (а.с.57), акт пошкодження складової газорозподільної системи від 29.03.2017 р. (а.с.58), зведений розрахунок на усунення аварії, що сталася на міжселищному підземному поліетиленовому газопроводі високого тиску (а.с.59).

Дослідивши вказані документи, суд зазначає, що в них лише зазначено, що 29 березня 2017 року при проведенні земляних робіт екскаватором, який належить агроторговій фірмі Солодухіна , пошкоджено газопровід високого тиску внаслідок чого розмір отвору складає 0,0015 м.кв.

Проте, наданий позивачем акт суд не може прийняти як належний доказ підтвердження факту пошкодження газопроводу саме юридичною особою - Дочірнім підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна", а отже, відповідно, і вини співвідповідача у пошкодженні газопроводу. В акті не зазначено організаційно-правову форму юридичної особи, марку, модель, державного номеру техніки. Як вбачається з акту, представником Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" акт не підписаний. З матеріалів справи не вбачається, що цей акт направлявся на адресу Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" для ознайомлення.

Суд також вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно приписів ч.4, 5 ст. 111 Земельного кодексу України - обмеження у використанні земель підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

Згідно з ч.2 ст.11 Закону України Про трубопровідний транспорт вздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями), відповідно до закону або договору.

Пунктом 8 Постанови КМУ Про затвердження Правил охорони магістральних газопроводів №1747 від 16.11.2002 р. визначено, що земельні ділянки, розташовані у межах охоронних зон, не вилучаються у їх власників і користувачів (землекористувачів), а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами та в порядку, встановленому Земельним Кодексом України.

Доказів виконання позивачем приписів ч.2 п.8 Постанови КМУ від 16.11.2002 р. №1747 Про затвердження правил охорони магістральних трубопроводів, якими передбачено обов'язкову передачу підприємствами магістрального трубопроводу матеріалів виконаної зйомки об'єктів магістрального трубопроводу районним (міським) держадміністраціям для занесення їх на районні карти землекористування, матеріали справи не містять.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження виконання Постанови КМУ №268 від 15.04.2013 р. Про затвердження Порядку повідомлення власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, про встановлені обмеження у використанні таких земельних ділянок , якою передбачено процедуру повідомлення підприємствами магістральних трубопроводів власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон об'єктів трубопроводів, про встановлені Законом України Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів обмеження у використанні таких земельних ділянок.

Судом встановлено, що позивачу тільки 26.03.2018 року із повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області стало відомо, що станом на дату аварії земельна ділянка, на якій проходить підземний газопровід високого тиску, перебуває в оренді Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна".

Згідно Висновку ДОП СП Новокаховського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_3 від 12.04.2017 р. (а.с.52) - встановлено, що аварія виникла тому, що на території ДП АПФ Солодухіно не було стовпа з інформаційною табличкою газопровід та договору сервітуту з ПАТ Херсонгаз .

Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1ст. 76 ГПК України). Стаття 79 ГПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином не доведено факту пошкодження газопроводу Дочірнім підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна", а також вини останнього у заподіянні заявленої до стягнення шкоди, а тому вважає відсутніми підстави для покладення на відповідача відповідальності за шкоду у заявленому позивачем розмірі. Враховуючи вищенаведені судом обставини, суд не бере до уваги та не аналізує розрахунок шкоди поданий позивачем.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст. ст. 238-240 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Повне рішення складено 05.05.18

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Литвинова