Постанова

від 02.05.2018 по справі 908/2349/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/2349/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс-люкс"

на рішення Господарського суду Запорізької області

у складі судді Носівець В.В.

від 28.11.2016 та

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мартюхіна Н.О., Будко Н.В., Дучал Н.М.

від 25.10.2017,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Девіком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс-люкс"

про стягнення 122 809,24 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 06 вересня 2016 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 110108,47 грн. збитків, 9976,72 грн. інфляційних втрат, 2724,05 грн. 3% річних.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором доручення №18/07/2015-Д від 18.07.2015 щодо експорту, укладання та виконання угоди з брокерською фірмою для оформлення документів на митниці, позивачем понесено збитки, які складаються з вартості транспортних послуг за повернення товару з Латвії до Києва та повторне відправлення товару покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Voldemars" (Латвія, Рига).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.11.2016 позов було задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 110108,47 грн. збитків, 1651,63 грн. судового збору, 3600,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В іншій частині позову було відмовлено.

4. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2017 апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивачем доведено невчинення відповідачем заходів та дій з виконання договору доручення №18/07/2015-Д від 18.07.2015, як наслідок, доведеності позивачем наявності збитків у розмірі 110108,47 грн., протиправності поведінки відповідача, причинного зв'язку між такою поведінкою і заподіяними збитками.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 09 листопада 2017 року відповідач подав касаційну скаргу.

7. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 28.11.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2017, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. 18 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адоніс-люкс" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Девіком" (Покупець) був укладений договір поставки №1807-15-АЛ (далі - Договір поставки).

9. Відповідно до пункту 1.1 Договору поставки Постачальник зобов'язався протягом строку дії даного договору передавати згідно з письмовими замовленнями Покупця на умовах, передбачених даним договором, зернові культури, продукцію борошномельно-круп'яної промисловості та інші продовольчі товари (далі - Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти визначений Товар та оплатити його в строки, у розмірі та на умовах, визначених даним договором.

10. Згідно з пунктом 1.2 Договору поставки найменування Товару, що підлягає поставці за цим договором, одиниці виміру, загальна кількість Товару, вартість, строки розрахунків та інші умови поставки визначаються специфікацією, що є невід'ємною частиною цього договору, на кожну окрему партію Товару.

11. Відповідно до пункту 4.1 Договору поставки якість та безпека Товару повинна підтверджуватися документами згідно діючого законодавства. При передачі Товару Постачальник повинен передати Покупцю документи, що посвідчують якість Товару, відповідно до умов чинного законодавства, а саме, посвідчення якості, сертифікат відповідності, висновок санітарно-гігієнічної експертизи.

12. У специфікації №1 до Договору поставки сторони визначили умови поставки партії товару, а саме, пшоно в/г в п/п мішках по 25 кг без маркування, вимоги до якості - ГОСТ 572-60, кількість 21 тонна, ціна за 1 тонну 6900,00 грн., загальна вартість партії товару за специфікацією 144900,00 грн., строк передачі товару до 31.07.2015, умови поставки згідно Інкотермс 2010 ЕХW із завантаженням в транспортний засіб покупця; умови оплати 100% передоплата вартості партії товару (згідно рахунку-фактури); місце передачі товару склад (елеватор) Постачальника, яких знаходиться за адресою: 72370, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новогородівка, вул. Нестеренко, буд. 80/1.

13. Відповідач свої зобов'язання з виконання Договору поставки та специфікації №1 до нього виконав належним чином.

14. 18 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Девіком" (Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адоніс-люкс" (Повірений) був укладений договір-доручення №18/07/2015-Д (далі - Договір доручення).

15. Відповідно до пункту 1.1 Договору доручення Повірений зобов'язався виконати від імені та за рахунок Довірителя дії, пов'язані з завантаженням продукції Довірителя, її передачею перевізникам, відправкою, опломбуванням вагонів, сертифікацією продукції та дії з приводу оформлення договорів, пов'язаних з митним оформленням готової продукції власного виробництва.

16. Згідно з пунктом 2.1 Договору доручення Повірений бере на себе зобов'язання вантажовідправника по зовнішньоекономічному контракту №20/10-14 від 20.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Девіком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Voldemars" (Латвія, Рига), а саме: завантаження товару власного виробництва в транспортний засіб, оформлення сертифікату походження, фітосанітарного сертифікату та інших документів для експорту, оформлення залізничної або автотранспортної накладної, укладає угоду з брокерською фірмою для оформлення документів на митниці, проводить оплату митних платежів, а також опломбовує транспортний засіб. За потреби здійснює страховку товару.

17. Відповідно до умов контакту №20/10-14 від 20.10.2014 (далі - Контракт), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Voldemars" (Латвія, Рига) (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Девіком" (Продавець), Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити круп'яну продукцію походження України.

18. Згідно з пунктом 3.1 Контракту строк поставки, місце поставки, вартість партії товару, вантажоотримувач та інші умови поставки будуть визначатися в специфікації на кожну окрему партію товару.

19. Специфікацією №003 від 18.07.2015 до Контракту сторонами було визначено наступні умови: найменування товару пшоно в/с в п/п мішках по 25 кг ГОСТ 572-60, кількість - 21 тонна, ціна - 350 євро за тонну, сума 7350,00 євро; строк відвантаження до 31.07.2015; товар поставляється на умовах DDU Литва, Рига; вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Адоніс-люкс", вантажоотримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Voldemars" (Латвія, Рига).

20. Листом від 11.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Voldemars" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Девіком" про те, що товар згідно Контракту прибув з супровідними документами: інвойс №023 ЕХ від 18.07.2015, міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) А №042043 від 24.07.2015, вантажна митна декларація №112070002/2015/001242 від 24.07.2015, сертифікат походження (форма А) №LV52302А 1041 682240 від 23.07.2015, фітосанітарний сертифікат №75/09-035/ЕК-044350 від 24.07.2015, сертифікат якості від 20.07.2015. Однак, зазначений товар, який прибув на територію Європейського союзу не маркований згідно вимог Європейського Союзу статті 9 Регули №1169/2011 від 25.10.2011. Тому, Продовольчо-ветеринарна служба постановою №0210 LМ00027 затримала вантаж в митній зоні за адресою вул. Урієкстес, буд. 16, м. Рига, Латвія до подальшого рішення, зазначивши в протоколі до постанови, що вантаж не ідентифікований.

21. У зв'язку з неможливістю розмитнення товару (відсутністю маркування), такий товар було повернуто покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Voldemars" (Латвія, Рига) на адресу: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, буд. 150 - зона митного контролю Відділу митного оформлення №3 митного поста Східний термінал Київської Митниці ДФС.

22. Повідомленням від 12.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Девіком" сповістило Товариство з обмеженою відповідальністю "Адоніс-люкс" про те, що упаковка товару не відповідає ГОСТ 572-60 та просило направити свого представника для перевірки факту відсутності маркувального ярлику на поставленому товарі.

23. 01 вересня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Девіком" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс-люкс" з вимогою забрати товар, що знаходиться у зоні митного контролю Відділу митного оформлення №3 митного поста Східний термінал Київської митниці ДФС, оформивши його розмитнення в режимі реімпорту та здійснити заміну немаркованого товару на маркований та добре упакований товар протягом 15-ти календарних днів з моменту отримання претензії.

24. У відповідь на зазначені повідомлення та вимогу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Адоніс-люкс" листами від 31.08.2015 та від 18.09.2015 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Девіком" про те, що умовами Договору поставки не було передбачено маркування товару, тому товар поставлявся без маркування; оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Девіком" є власником товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "Адоніс-люкс" не заперечує проти нанесення маркування на такий товар.

25. У зв'язку з відсутністю маркування на товарі, а також відмовою відповідача здійснити заміну товару на маркований, позивачем, для повторної відправки товару остаточному покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Voldemars" (Латвія, Рига), були вчинені такі заходи: лабораторний аналіз пшона для реєстрації Головною фітосанітарною інспекцією Товариства з обмеженою відповідальністю "Девіком" у реєстрі осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання, отримання фітосанітарного сертифікату; автотранспортне перевезення за маршрутами с. Новгородівка (Україна) - м. Рига (Латвія), м. Рига (Латвія) - м. Київ (Україна); додаткові послуги, понаднормовий простій автомобілів з 08.08.2015 по 10.08.2015 включно, з 17.08.2015 по 23.08.2015 включно; послуги автотерміналу, розвантаження, зберігання, стікеровка товару, компенсація витрат за документ контролю доставки ТР ПП, розміщення вантажу на ТЛС, проходження контролю у відділі митного оформлення, ідентифікаційний огляд вантажу, відбір проб та зразків, складення товарно-супроводжуючих документів, експертиза якості.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

26. В касаційній скарзі відповідач вважає, що, суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, а саме, статті 6, 610, 614, 627, 1003 Цивільного кодексу України та статті 218, 224, 226 Господарського кодексу України.

27. Відповідач зазначає про те, що ним не було порушено зобов'язань за Договором доручення, оскільки ним було вчинено всі дії, передбачені таким договором, натомість здійснення маркування товару не було визначено зазначеним договором як конкретної дії.

28. Відповідач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не здійснили детального аналізу всіх елементів цивільного правопорушення.

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

29. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

30. Цивільний кодекс України

Стаття 22 частини 1-3

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі…

Стаття 526 частина 1

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 частина 1 пункт 4

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків…

Стаття 623 частина 1

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Стаття 1000 частина 1

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії…

Стаття 1003

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

31. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)

Стаття 4 7 частина 1

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи…

Стаття 43 частина 1

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

32. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Стаття 308 частина 1 пункт 3

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Стаття 311 частини 1, 2

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

33. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач підставами позову визначив неналежне виконання відповідачем умов Договору доручення.

34. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків про те, що відповідач, виконуючи умови Договору поставки не пересвідчився, що товаросупровідні документи (у тому числі маркування товару) відповідають правилам митного оформлення, тому, зважаючи на взяте на себе зобов'язання за Договором доручення з підготовки та оформлення всіх необхідних документів для експорту товару, у тому числі пов'язаних з проходженням митного контролю, допустив порушення вимог закону, що призвели до вимушеної необхідності здійснення позивачем дій та заходів, спрямованих на їх усунення та, як наслідок, до понесення позивачем збитків у розмірі 110108,47 грн.

35. Однак, Суд вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій хибними та такими, які здійснені без обговорення усіх обставин справи, що є порушенням частини 1 статті 4 7 Господарський процесуальний кодекс України (в редакції, чинній до 15.12.2017), з огляду на таке.

36. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у пункті 2.1 Договору доручення сторони визначили юридичні дії, які відповідач повинен був вчинити, а саме, завантажити товар власного виробництва в транспортний засіб, оформити сертифікат походження, фітосанітарний сертифікат та інші необхідні документи для експорту, оформити залізничні або автотранспортні накладні, укласти угоду з брокерською фірмою для оформлення документів на митниці, провести оплату митних платежів, опломбувати транспортний засіб та, за потреби, здійснити страховку товару.

37. Судами першої та апеляційної інстанцій також було встановлено виконання відповідачем таких зобов'язань, передбачених пунктом 2.1 Договору доручення, що підтверджується зокрема, листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Voldemars" [покупцем за Контрактом] від 11.08.2015 [пункт 20 цієї постанови].

38. Суд зазначає, що у відповідності до статті 1003 Цивільного кодексу України, у договорі доручення мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному і такі дії повинні бути конкретними.

39. Суд зазначає, що у пункті 2.1 Договору доручення здійснення маркування товару позивач (довіритель) не визначив як конкретну дію, яку повинен був вчинити відповідач (повірений).

40. При цьому, Суд зазначає, що поняття "оформлення інших необхідних документів для експорту" не слід ототожнювати із поняттям "здійснення маркування товару", оскільки, під "маркуванням" розуміється нанесення на упакування чи товар певного тексту, умовного позначення, малюнку, штрихового коду тощо, натомість під "оформленням документів" слід розуміти готування, виготовлення певного документа з використанням необхідних реквізитів.

41. Тобто, дії з оформлення документів та дії з маркування товару є зовсім різними діями.

42. Оскільки позивачем у Договорі доручення не було чітко визначено конкретну дію - здійснення маркування товару, яку відповідач повинен був вчинити, Суд вважає, що у відповідача не виникло зобов'язання за Договором доручення щодо виконання такої дії.

43. Тому, враховуючи приписи частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України, відповідач не міг порушити таке зобов'язання, не міг у зв'язку з цим завдати відповідачу відповідних збитків і, відповідно, не має відшкодовувати позивачу заявлений розмір збитків.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково.

45. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення у зазначеній частині про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

46. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції та переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс-люкс" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 28.11.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №908/2349/16 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс-люкс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Девіком" 110108,47 грн. збитків, 1651,63 грн. судового збору, 3600,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Прийняти в цій частині нове рішення.

4. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Девіком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс-люкс" про стягнення 110108,47 грн. збитків.

5. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 28.11.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №908/2349/16 залишити без змін.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Девіком" (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Тверський тупік, 5а; ідентифікаційний номер 24596836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс-люкс" (місцезнаходження: 72370, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Новгородковка, вул. Нестеренко 80/1; ідентифікаційний номер 32262873) 2026 (дві тисячі двадцять шість) грн. 35 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 2211 (дві тисячі двісті одинадцять ) грн. 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець