Постанова

від 03.05.2018 по справі 921/329/17-г/5

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 921/329/17-г/5

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Селіваненка В.П. і Пількова К.М.,

обов'язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді здійснюються помічником судді Александренко К.І.,

учасники справи:

позивач - приватне підприємство "Золотопотіцьке",

представник позивача - не з'явився,

відповідач - фермерське господарство "Весела Гора",

представник відповідача - не з'явився,

розглянув касаційну скаргу фермерського господарства "Весела Гора"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 (головуючий - Костів Т.С., судді: Марко Р.І., Малех І.Б.)

у справі № 921/329/17-г/5

за позовом приватного підприємства "Золотопотіцьке" (далі - Підприємство)

до фермерського господарства "Весела Гора" (далі - Господарство)

про застосування реституції.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Господарства про застосування реституції внаслідок недійсності правочину - договору від 05.04.2016 купівлі - продажу посівів озимого ячменю, який укладений Господарством та Підприємством, а саме Підприємство просило суд стягнути з Господарства 1 918 564,20 грн. вартості сходів озимого ячменю (у т.ч. ПДВ 319 760,70 грн.).

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.08.2017 зі справи № 921/329/17-г/5 позов: задоволено частково; застосовано реституцію за недійсним договором від 05.04.2016 купівлі - продажу посівів озимого ячменю, який укладений Господарством та Підприємством: стягнуто з Господарства на користь Підприємства 210 000,00 грн. вартості сходів озимого ячменю (у т.ч. ПДВ 35 000,00 грн.); стягнуто з Господарства на користь Підприємства 3150,00 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 рішення місцевого господарського суду зі справи № 921/329/17-г/5 скасовано в частині відмови в позові; прийнято нове рішення про задоволення позову; стягнуто з Господарства на користь Підприємства 1 918 564,20 грн. вартості сходів озимого ячменю (у т.ч. ПДВ 319 760,70 грн.); стягнуто з Господарства на користь Підприємства 28 778,46 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 31 656,31 грн. сплаченого судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Господарство, посилаючись на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції судовий акт попередньої інстанції зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Так, згідно з доводами Господарства, викладеними у касаційній скарзі:

- судом апеляційної інстанції у вирішенні спору не враховано того, що, на відміну від сходів озимого ячменю, урожай озимого ячменю є якісно новою річчю, для створення якої слід вчинити дії, що передбачені технологією вирощування озимого ячменю, і які мали вартісне вираження;

- апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про належність та допустимість наданого позивачем у даній справі доказу, а саме звіту про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав на майбутній урожай озимого ячменю (який складений ТОВ "Актив Експерт" 2016 рік), оскільки такий звіт стосується вартості майнових прав на майбутній врожай озимого ячменю, а не вартості сходів озимого ячменю.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 05.04.2016 Господарством як покупцем та Підприємством як продавцем укладено договір купівлі-продажу посівів озимого ячменю (далі - Договір), згідно з умовами якого в порядку та на умовах Договору продавець зобов'язався передати у власність покупця сходи озимого ячменю (далі - товар), а покупець - прийняти товар і сплатити за нього вартість у розмірі та в порядку, визначеному Договором;

- у пункті 1.2 Договору наведений опис товару, а саме: найменування - сходи озимого ячменю; місцезнаходження та площа посівів: поле, Тернопільська область, Бучацький район, с. Озеряни, Ділянка № 5 - 20 га; Тернопільська область, Бучацький район, с. Миколаївка, Ділянка № 8а - 35,34 га; Тернопільська область, Бучацький район, с. Золотий Потік, Ділянка № 1 - 14,66 га. Всього площа посівів становить 70 га;

- відповідно до пункту 1.7 Договору право власності на сходи ячменю, що знаходяться у фазі початку росту і появи сходів, розташовані на земельних ділянках, зазначених у пункті 1.2 Договору переходить від продавця до покупця в момент укладення даного договору;

- за змістом пунктів 2.1 - 2.4 Договору вартість товару розраховується, виходячи з ціни одного гектара сходів у розмірі 3 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 500,00 грн.; вартість товару складає 210 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 35 000,00 грн.; покупець зобов'язався оплатити вартість товару продавцю протягом десяти банківських днів від дати закінчення збору врожаю; покупець зобов'язався перерахувати кошти, що складають вартість товару на поточний рахунок продавця на підставі рахунку-фактури останнього або здійснити розрахунки іншим способом, який узгоджений сторонами;

- на виконання умов Договору позивач передав відповідачу сходи озимого ячменю на загальній площі посівів 70 га;

- постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 у справі № 921/570/16-г/13, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2017, за позовом Підприємства до Господарства про визнання недійсними: договору купівлі-продажу посівів озимого ячменю , договору купівлі - продажу посівів кукурудзи, договору купівлі - продажу посівів озимої пшениці, договору купівлі - продажу посівів сої, договору купівлі - продажу посівів соняшнику, договору купівлі продажу посівів ярового ячменю, договору купівлі - продажу посівів озимого ріпаку, укладених 05.04.2016 між Підприємством та Господарством, позовні вимоги задоволено; визнано недійсним, зокрема, договір від 05.04.2016 купівлі - продажу посівів озимого ячменю.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для застосування реституції як правових наслідків недійсності правочину - договору від 05.04.2016 купівлі - продажу посівів озимого ячменю.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Так, за встановленої під час судового розгляду неможливості повернути одержане за правочином майно у натурі (через його втрату, псування, істотну зміну тощо) набувач повинен відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодування . З метою такого відшкодування заінтересована особа вправі звернутися до набувача з окремою позовною вимогою.

У разі застосування реституції за недійсним договором, у якому не встановлена вартість майна, і вона не може бути визначена виходячи з його умов, така вартість визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на момент укладення договору (частина четверта статті 632 ЦК України). Звичайними є ціни, які за подібних обставин зазвичай сплачувалися за аналогічне майно у відповідний момент часу у відповідному регіоні. Доведення рівня таких цін покладаються на особу, яка заявила вимогу про відшкодування вартості майна. У разі неможливості з'ясування вартості майна в такий спосіб (наприклад якщо майно визначене родовими ознаками і не має аналогів) та інших необхідних випадках господарський суд, за клопотанням заінтересованої сторони чи з власної ініціативи, може призначити відповідну експертизу.

Реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи визнано недійсним, у зв'язку з чим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину за правилами реституції, може бути пред'явлена лише стороні недійсного правочину.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість отриманого за недійсним Договором товару в сумі 210 000,00 грн. (у розмірі вартості сходів озимого ячменю, який визначений у пункті 2.2 Договору).

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду зі справи в частині відмови в задоволенні позову та приймаючи нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що за недійсним Договором позивачем були відчужені майнові права на майбутній врожай озимого ячменю; згідно з наданим позивачем звітом про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав на майбутній урожай озимого ячменю (складений ТОВ "Актив Експерт" 2016 рік), який визнано судом належним доказом у справі, вартість відчужених посівів озимого ячменю як майнових прав на майбутній врожай склала 1 918 564,20 грн. У зв'язку з цим вартість товару, який вибув із власності позивача за недійсним правочином, складає 1 918 564,20 грн. Суд апеляційної інстанції у постанові також зазначив про те, що у вирішенні спору у справі № 921/570/16-г/13 суд касаційної інстанції, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про визнання правочинів недійсними, виходив, зокрема, з того, що з урахуванням вказаного звіту про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав на майбутній урожай озимого ячменю ціна за Договором є значно заниженою, а тому не може вважатися звичайною ціною, яка склалася на момент укладення Договору.

Водночас, як слушно зазначило у касаційній скарзі Господарство, у розгляді справи № 921/329/17-г/5 судом апеляційної інстанції не враховано того, що поняття "сходи озимого ячменю" та "урожай озимого ячменю" не є тотожними, оскільки для одержання врожаю зі сходів озимого ячменю необхідні певний час та вчинення дій, що передбачені технологією вирощування озимого ячменю. Проте, у звіті про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав на майбутній урожай озимого ячменю (який складений ТОВ "Актив Експерт" 2016 рік) визначена вартість саме майнових прав на майбутній врожай озимого ячменю, а не вартість сходів озимого ячменю. У зв'язку з викладеним висновок апеляційного господарського суду про належність та допустимість як доказу у справі звіту про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав на майбутній урожай озимого ячменю є таким, що не узгоджується з матеріалами справи.

Місцевий господарський суд, у свою чергу, задовольняючи позов частково та зазначаючи про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість отриманого за недійсним Договором товару в сумі 210 000,00 грн. (у розмірі вартості сходів озимого ячменю, який визначений у пункті 2.2 Договору), не врахував встановлених у розгляді справи № 921/570/16-г/13 обставин, а саме того, що з урахуванням звіту про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав на майбутній урожай озимого ячменю ціна за Договором є значно заниженою.

Таким чином, для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору у даній справі судам необхідно було визначити вартість майна - посівів озимого ячменю станом на час розгляду справи у суді, у зв'язку з чим належало з'ясувати можливість встановлення такої вартості майна на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність окремо, а також їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності; за наслідками наведеного, належало вирішити питання про необхідність призначення у справі судової експертизи, з метою визначення вартості вказаного майна (у тому числі, за власною ініціативою).

Проте зазначені обставини ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції з належною повнотою не досліджені.

Відтак судами попередніх інстанцій не було дотримано вимог частини першої статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, в тому числі зазначені в даній постанові, об'єктивно оцінити відповідні докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, вирішити питання про призначення у справі судової експертизи і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фермерського господарства "Весела Гора" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 14.08.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2017 зі справи № 921/329/17-г/5 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко

Суддя К. Пільков