Постанова

від 03.05.2018 по справі 587/225/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Суми

Справа №587/225/18

Номер провадження 22-ц/788/697/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

у присутності представника позивача - адвоката ОСОБА_1

роглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства Натон

на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 22 березня 2018 року, ухвалену суддею Степаненко О.А. у приміщенні Сумського районного суду Сумської області

у цивільній справі за позовом Спільного агрохімічного підприємства Родючисть (Товариство з обмеженою відповідальністю) до ОСОБА_2, Фермерського господарства Натон про визнання недійсним договору оренди землі, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

30 січня 2018 року САП Родючисть звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ФГ Натон про визнання недійсним договір оренди землі укладеного 29.12.2015 року між ФГ Натон та ОСОБА_2 28 лютого 2018 року САП Родючисть звернулося до суду з заявою про зміну предмету позову, якою просив визнати недійсним договір оренди землі укладеного 24.09.2017 року між ФГ Натон та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки розташованої на території Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

21 березня 2018 року САП Родючисть подало до суду заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовувало тим, що під час перебування справи в провадженні суду, відповідачами було розірвано спірний договір оренди земельної ділянки від 29.12.2015 року, запис про державну реєстрацію припинення договору оренди внесено 9 лютого 2018 року та того ж дня державним реєстратором було зареєстровано право оренди тієї ж земельної ділянки за ФГ НАТОН на підставі договору від 24 вересня 2017 року. У зв'язку з вказаними діями відповідачів позивач подав заяву про зміну предмету позову. Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливить виконання рішення суду. Просили суд заборонити ОСОБА_2 та ФГ Натон укладати правочини щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та здійснювати дії щодо реєстрації та /або припинення реєстрації права оренди відповідної земельної ділянки.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 22 березня 2018 року заборонено ОСОБА_2, ФГ Натон до винесення рішення суду, укладати правочини щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та здійснювати дії щодо реєстрації та/або припинення реєстрації права оренди відповідної земельної ділянки.

В апеляційній скарзі ФГ Натон , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. В доводах апеляційної скарги зазначає, що 24.09.2017 року між позивачем та орендодавцем було укладено договір про припинення договору оренди землі, про що до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис. Вважає посилання позивача на те, що на сьогоднішній день договір оренди від 25.09.2007 року не припинив своєї дії, не відповідає дійсності.

У відзиві на апеляційну скаргу САП Родючисть ТОВ просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Зазначають, що дії відповідачів щодо розірвання вже оскаржуваного договору та реєстрації нового договору оренди землі (з тими самими порушеннями прав ТОВ) є зловживанням процесуальними правами, спробою затягування судового розгляду та спробою перешкодити відновленню законних прав та інтересів товариства. Жодних прав та інтересів відповідачів забезпечення позову не порушує, так як оскаржуваний договір ними укладений на багато років. Крім того відповідачі не позбавлені права звернутись до суду із заявами про скасування заходів забезпечення позову, наприклад, у випадку зміни обставин. Однак, цим правом вони не скористались, що також свідчить про бажання лише затягнути розгляд справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення проти апеляційної скарги представника позивача, дослідивши виділені матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 4 постанови Пленуму Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року за № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що воно спрямоване на забезпечення прав сторони у спорі та запобіганню негативних наслідків, можливому забезпеченню виконання рішення суду в майбутньому, а також невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, між сторонами виник спір щодо чинності укладеного між ОСОБА_2 та ФГ Натон договору оренди землі від 29.12.2017 року, оскільки даний договір укладений та зареєстрований до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі, який був укладений між ОСОБА_3 та САП Родючисть від 25.09.2007 року. Тому позивач просить визнати недійсним договір оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та ФГ Натон від 29.12.2015 року.

28 лютого 2018 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій просить визнати недійсним договір оренди землі, укладений 24 вересня 2017 року між відповідачами. Вказує, що під час перебування справи в провадженні суду відповідачами додатковою угодою від 22 вересня 2017 року розірвано договір оренди землі від 22.09.2017 року та 09 лютого 2018 року зареєстровано за ФГ Натон право оренди землі на підставі договору оренди від 24 вересня 2017 року. Вважає, що дії відповідачів спрямовані на уникнення відповідальності та вчинені з метою перешкоджання відновленню законних та інтересів товариства щодо користування земельною ділянкою.

Судом встановлено та не спростовано ФГ Натон , що між сторонами виник спір щодо права на оренду земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1.

Згідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 21.07.2016 року за ФГ Натон зареєстроване право оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_2, строком дії 7 років, розмір орендної плати складає 6287 грн.54 коп. що становить 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, підстава внесення запису договір оренди землі від 29.12.2015 року (а. с. 9). 09 лютого 2018 року внесено запис про право оренди вказаної земельної ділянки за відповідачем ФГ Натон на підставі договору оренди землі від 24 вересня 2017 року (а. с. 16).

Тобто, будучи обізнаними про наявність спору між сторонами з приводу права оренди земельної ділянки відповідачі розірвали оспорюваний договір від 29.12.2015 року та зареєстрували новий договір оренди, що в свою чергу призвело до необхідності змінювати предмет позову. Такі дії відповідачів, вчинені під час розгляду справи, підтверджують те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, такий вид забезпечення позову, як заборона відповідачам укладати правочини відносно вказаної земельної ділянки, не порушує права ФГ НАТОН як орендаря земельної ділянки та є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Питання щодо дії договору оренди земельної ділянки укладеного між позивачем та орендодавцями та про порушення прав позивача будуть вирішуватись судом при ухваленні рішення по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії забезпечення позову.

Зі змісті ч. 3 ст. 153 ЦПК України слідує, що виклик особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів є правом, а не обов'язком суду.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена із дотриманням вимог закону, а підстави для її скасування, що передбачені ст. ст. 374, 380 ЦПК України, відсутні, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Натон залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 22 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 04 травня 2018 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді : Т. А. Левченко

С. Г. Хвостик