Постанова

від 03.05.2018 по справі 635/596/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року

м. Харків

справа № 635/596/18-ц

провадження № 22ц/790/2719/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Кружиліної О.А., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Баранкової В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2,

відповідачі - ОСОБА_3, представник відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

треті особи - Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Савченко Т.Є., Служба у справах дітей районної державної адміністрації Харківського району Харківської області, ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Харківського районного суду Харківської області від 13 лютого 2018 року в складі судді Шинкарчук Я.А.,

в с т а н о в и в:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Савченко Тетяна Євгеніївна, Служба у справах дітей районної державної адміністрації Харківського району Харківської області, ОСОБА_6 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, визнання права власності на ? частину житлового будинку та земельної ділянки, який в подальшому уточнив, та просив визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними, поновити даний строк та прийняти позовну заяву до розгляду; визнати частково недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, укладений 26 грудня 2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, яка діяла від імені малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідченого 26 грудня 2012 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Савченко Т.Є., та зареєстрованого в реєстрі за № 1981 в частині права власності ОСОБА_5 на ? частку житлового будинку та земельної ділянки; визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1; вирішити питання щодо стягнення судових витрат по справі.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської від 13 лютого 2018 року відкрито провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою судді Коваленко А.Е. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати, постановити нову, якою провадження у справі припинити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права.

Вважала, що суд першої інстанції не врахував, що дитина, на яку оформлено житло, як відповідач по справі, проживає зі своєю матір'ю, і тому позов необхідно розглядати у суді за її реєстрацією та проживанням, тобто в іншому суді.

18 квітня 2018 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважає, що ухвалу постановлено з додержанням вимог чинного законодавства, а апеляційна скарга є необгрунтованою.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, ухвалу судді - залишити без змін.

Ухвала судді першої інстанції, з висновком якої погоджується судова колегія, мотивована тим, що справа підсудна Харківському районному суду Харківської області.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Як вбачається з матеріалів справи у січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: Приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Савченко Т.Є., Служба у справах дітей районної державної адміністрації Харківського району Харківської області, ОСОБА_6 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, визнання права власності на ? частину житлового будинку та земельної ділянки, який в подальшому уточнив, та просив визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними, поновити даний строк та прийняти позовну заяву до розгляду; визнати частково недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, укладений 26 грудня 2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, яка діяла від імені малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідченого 26 грудня 2012 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Савченко Т.Є., та зареєстрованого в реєстрі за № 1981 в частині права власності ОСОБА_5 на ? частину житлового будинку та земельної ділянки; визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1; вирішити питання щодо стягнення судових витрат по справі.

Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно частини 16 статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у пунктах 40, 41 та 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ № 3 від 01 березня 2013 року, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача (частина 15 статті 28 ЦПК України). Суди мають виходити з того, що таке правило підсудності зазвичай стосується позовних вимог, які випливають із однієї правової підстави, та пред'являються до кількох осіб (наприклад, позов до кількох відповідачів про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю чи майну позивача їх спільними діями; позов до засобів масової інформації та автора поширеного ними матеріалу про спростування недостовірної інформації). За змістом статті 28 ЦПК України такий вибір підсудності поширюється лише на позови, для яких встановлено загальну територіальну підсудність. Отже, правило частини 15 статті 28 ЦПК України не змінює правила виключної підсудності. У зв'язку із цим якщо до кількох відповідачів пред'явлено позови, пов'язані між собою, на один з яких поширюється виключна підсудність, то щодо вимог, пов'язаних між собою, діють правила статті 30 ЦПК України.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07 лютого 2014 року № 5 до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об'єкти нерухомості, об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Як вбачається з змісту позову спір виник щодо нерухомого майна, а саме, житлового будинку та земельної ділянки.

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка знаходяться в Харківському районі Харківської області.

Із рішення ХХ сесії VI скликання Харківської міської ради Харківської області від 24 жовтня 2012 року № 907/12 та додатків 1, 4 до нього вбачається, що будинок, АДРЕСА_1 відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Харківського районного суду Харківської області.

Посилання ОСОБА_3 та її представника на те, що вона з 24 жовтня 2015 року зареєстрована по АДРЕСА_2, що не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Харківського районного суду Харківської області, тому справа не підлягає розгляду в Харківському районному суді Харківської області є безпідставними, оскільки спір виник щодо нерухомого майна, а позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виходячи з того, що житловий будинок та земельна ділянка, з приводу яких виник позов, знаходяться в Харківському районі Харківської області, позивач правильно звернувся за захистом своїх прав до Харківського районного суду Харківської області, який правомірно відкрив провадження.

Оскільки ухвалу постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги стосуються неправильного тлумачення параграфу третього ЦПК України щодо територіальної юрисдикції (підсудності), які висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу судді Харківського районного суду Харківської області від 13 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді О.А.Кружиліна

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 04 травня 2018 року.