Рішення

від 24.04.2018 по справі 681/820/17

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/820/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Горщара А.Г.

за участю секретаря судового засідання Салюк Т.М.

прокурора Мацюка О.Ю., представника відповідача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представників третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне цивільну справу за позовом керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.К. , третіх осіб без самостійних вимог Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, Білецької сільської ради Полонського району, Хмельницької області про визнання незаконними та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

встановив:

Керівник Шепетівської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - Головне управління) № 22-22761-СГ від 02.09.2016 року, яким передано у власність для ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області, кадастровий номер 6823680300:02:001:013; визнати недійсним договір оренди зазначеної земельної ділянки від 30.09.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю А.Т.К. ; стягнути з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову прокурор зазначав, що відповідно до розпорядження голови Полонської районної державної адміністрації (далі - Полонська РДА) № 293/2010-р від 06.08.2010 року надано дозвіл Державному підприємству Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою на виготовлення проекту землеустрою щодо консервації малопродуктивних, деградованих і непридатних для сільськогосподарського використання земель (шляхом заліснення), розташованих, зокрема, на території Білецької сільської ради Полонського району. Після виготовлення вказаного проекту він був затверджений розпорядженням голови Полонської РДА № 447 від 24.11.2010 року. Згідно з проектом на території зазначеної сільської ради підлягало до вилучення із активного господарського обігу 55,82 га земель державної власності (рілля), здійснена їх консервація шляхом заліснення на постійний термін. Однак, Головне управління із вказаної площі законсервованих земель незаконно передало у власність для ОСОБА_2 вищезгадану земельну ділянку, а останній, в свою чергу, неправомірно передав її в оренду для ТОВ А.Т.К. .

В судовому засіданні позивач заявлений ним позов підтримав і просив задовольнити викладені в ньому вимоги.

Представник Головного управління, а також відповідач ОСОБА_2 позов не визнали, зазначили, що консервація вищезгаданої земельної ділянки в 2010 році проведена незаконно, зокрема, не були в належний спосіб усунуті зауваження і пропозиції до землевпорядної документації, які виявлені під час проведення державної експертизи цієї документації. Після прийняття рішення про консервацію земельної ділянки на території Білецької сільської ради і до цього часу будь-які дії по її залісненню не вчинені, не внесені відповідні відомості до кадастрових карт, земельна ділянка продовжує використовуватись для сільськогосподарського виробництва. Також пояснили, що окрім ОСОБА_2 із законсервованої земельної ділянки, передано у власність її частини площами по 2 га ще 15-тьом громадянам, із яких 5 є учасниками АТО. Крім цього, вказали, що для ОСОБА_2 земельна ділянка передана у власність на законних підставах, з дотриманням встановленого порядку, оскільки Головне управління не володіло будь-якою інформацією про наявність консервації земель здійсненої в 2010 році.

Представник відповідача ТОВ А.Т.К. в судові засідання не з'являвся.

Представник третьої особи Полонської РДА позов прокурора підтримала, пояснила, що Управління не мало права передавати у власність для ОСОБА_2 спірну земельну ділянку, яка знаходиться у консервації.

Представник третьої особи Білецької сільської ради з позовом не погодився, зазначивши, що фактично консервація не відбулась, вказані землі як раніше так і в теперішній час використовуються для сільськогосподарського виробництва та більша частина цих земель передана у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що на підставі вищевказаних розпоряджень голови Полонської РДА та проекту землеустрою в 2010 році на території Білецької сільської ради Полонського району підлягали консервації деградовані та малопродуктивні землі державної власності шляхом заліснення площею 55,82 га, із яких 55,46 га - ріллі та 0,36 га - пасовищ.

Після прийняття рішень щодо консервації згаданих земель їх заліснення не здійснювалось.

Наведені обставини підтверджуються даними землевпорядної документації (т.1 а.с.43-293) та учасниками справи не заперечуються.

Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2, останньому за наказом Головного управління № 22-22761-СГ від 02.09.2016 року передано у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області, кадастровий номер 6823680300:02:001:013 (т.1 а.с.21-37).

30.09.2016 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю А.Т.К. укладено договір оренди, за яким орендодавець ОСОБА_2 передав орендарю вказану земельну ділянку строком на 15 років для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва (т.2 а.с.65).

За даними схематичного плану розташування земельних ділянок (т.1 а.с.39), надана для ОСОБА_2 у власність спірна земельна ділянка знаходиться в межах законсервованих в 2010 році земель, які підлягали залісненню.

Вирішуючи питання законності позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до ст.172 ЗК України консервації підлягають, зокрема, деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним.

Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення.

Консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок.

На час проведення консервації вищезгаданої земельної ділянки діяв Порядок консервації земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 175 від 17.10.2002 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.02.2003 року за № 117/7438 (далі - Порядок), який втратив чинність 26.04.2013 року.

Згідно пунктів 2, 3 Порядку консервація земель здійснюється за наявності:

порушення поверхні земельних ділянок унаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;

еродованих земель, перезволожених земель з підвищеною кислотністю або засоленістю та ґрунтів, забруднених хімічними речовинами й іншими видами забруднень, небезпечних для здоров'я людей;

малопродуктивних земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю;

радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених або забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами земель тощо.

При віднесенні сільськогосподарських угідь до деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель ураховуються основні показники, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами, які наведені в додатку.

Як вбачається із даних вищезгаданого проекту землеустрою консервації земель, земельна ділянка на території Білецької сільської ради до її консервації використовувалась для сільськогосподарського виробництва.

Разом з тим, у вказаному проекті відсутні відомості про всі основні показники цієї земельної ділянки, які наведені в додатку до Порядку консервації земель.

У проекті містяться дані лише про бал бонітету та вміст проценту гумусу, показник якого є 2,3 та 2,5, що значно вище, ніж визначено вказаним додатком (менше 0,6).

Таким чином, відомості, що містяться в проекті землеустрою консервації земель не свідчать про те, що на території Білецької сільської ради законсервовані 55,82 га землі державної власності мали ознаки деградованих або ж малопродуктивних земель, які визначені у ст.171 ЗК України.

На вказаних землях до цього часу здійснюється вирощування сільськогосподарської продукції, що вказує на їх економічну ефективність.

За положеннями ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статтей 81, 121 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства в розмірі - не більше 2,0 гектара

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам встановлено ст.118 ЗК України.

В ході судового розгляду встановлено, що при передачі для ОСОБА_2 у власність спірної земельної ділянки, останній мав законне право на отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 2 га із земель державної власності, та при цьому відповідачами було дотримано вказаний порядок передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2, що учасники справи не заперечували.

На думку суду, при вирішенні даного спору, слід застосувати практику Європейського суду з прав людини як джерело права у відповідності до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Так, стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року в справі Стретч проти Сполученого Королівства та від 20 жовтня 2011 року в справі Рисовський проти України вказується про необхідність додержання принципу належного урядування при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 01 червня 2006 року в справі Федоренко проти України зазначено про необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини, а також пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

При цьому у рішенні Європейського суду з прав людини від 16 лютого 2017 року в справі Кривенький проти України наголошено, що позбавлення особи права на земельну ділянку без будь-якої компенсації є порушенням ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Приймаючи до уваги, що органи державної виконавчої влади прийнявши рішення щодо консервації земель, не внесли про це дані до відповідних кадастрових карт, не вчинили жодних дій до її практичної реалізації, а також що ОСОБА_2 добросовісно з дотриманням встановленої законом процедури набув у власність земельну ділянку, відкрито у законний спосіб використовує її без зміни цільового призначення, а тому суд керуючись наведеними положеннями практики Європейського суду з прав людини та згаданої Конвенції, вважає за неможливе позбавити ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку із підстав викладених прокурором у заявленому ним позові.

Керуючись наведеним та ст.ст.81, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог прокурора - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено - 04.05.2018 року.

Позивач: керівник Шепетівської місцевої прокуратури, місце знаходження - 30400, м. Шепетівка, вул. Сергія Оврашка, 43.

Відповідач : Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, місце знаходження - 29000, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 41/1, код ЄДРПОУ 39767479.

Відповідач : ОСОБА_2, місце проживання - 29000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Третя особа: Полонська районна державна адміністрації Хмельницької області, місце знаходження - 30500, м. Полонне, вул. Л.Українки, 114, код ЄДРПОУ 21312362.

Третя особа: Білецька сільська рада Полонського району Хмельницької області, місце знаходження - 30543, с. Білецьке, вул. Центральна, 24, код ЄДРПОУ 01207520.

Суддя: