Рішення

від 26.04.2018 по справі 804/1648/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року Справа № 804/1648/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.

при секретарі - Музиці Я.І.

за участю:

представника позивача - Пивоварчук А.С.,

представників відповідача - Малютіної В.Е., Асмолової С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА (далі - ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА ) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0010564606 від 10.11.2017 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2014 року у розмірі 1682579 грн. та №0010554606 від 10.11.2017 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік у розмірі 18508365 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на хибних висновках податкового органу про нереальність фінансово-господарських взаємовідносин підприємства позивача з контрагентом у перевіряємий період. Стверджує, що господарські операції з поставки товару були реально вчинені, що підтверджується наявністю належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують право позивача на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з ТОВ Промремурс - Трейдінвест за відповідним договором. Вважає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що враховуючи невідповідність між наданими документами, отриманою податковою інформацією, відсутність фізичної можливості виробляти/зберігати товар, як в ТОВ Промремурс - Трейдінвест , так і в його контрагентів - постачальників, неможливо встановити джерело походження товару та його надходження на підприємство позивача у спосіб, зазначений у первинних документах. В ході проведення перевірки встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції позивача по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником, та, як наслідок, недостовірність даних первинних документів.

Таким чином, відповідач робить висновок, що ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА неправомірно сформувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів. Таким чином, в зв'язку з відсутністю ланцюга постачання товарів, ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА безпідставно завищено суму, що відноситься до складу податкового кредиту, та завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням відповіді на відзив та пояснень, наданих у судовому засіданні.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА зареєстроване 25.07.2005 у виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради народних депутатів, свідоцтво про державну реєстрацію від 25.07.2005 № 12241020000014900; код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 33668606. Підприємством взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.07.2005 за №13712, станом на 02.06.2016 перебуває на обліку в СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську МГУ ДФС, реєстраційний номер№618.

На підприємство ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА надіслано наступні запити щодо надання пояснень та копій первинних документів по взаємовідносинам з наступними платниками: ТОВ "ПРОМРЕСУРС-ТРЕЙДІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 38678556) за лютий 2014 року №44634/10/28-10-46-06-33 від 22.08.2017 р. - отримано відповідь (копії первинних документів), за березень 2014 року №16509/10/28-01-46-01-36 від 25.06.2014р. -отримано відповідь (копії первинних документів), за червень 2014 року №45944/10/28-10-46-07-31 від 31.08.2017р. - отримано відповідь (копії первинних документів) та за липень 2014 року №23306/10/28-01-46-01-36 від 03.09.2014р. - отримано відповідь (копії первинних документів) та на додатковий запит в ході проведення перевірки - надані пояснення на копії документів в електронному вигляді.

На підставі направлень від 18.09.17 № 297/28-10-46-06 та від 18.09.17 № 298/28-10-46-06, виданих Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА у період з 22.092.2017 по 12.10.2017.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис та копію наказу Офісу великих платників податків ДФС від 07.09.17р. №1940 вручено 22.09.17р. головному бухгалтеру ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА - Білик Аллі Вікторівні. Перевірку проведено з відома Директора Морозова Д.В., в присутності головного бухгалтера Білик А.В. У журналі реєстрації перевірок ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА вчинено запис від 22.09.2017 року № 194.

Висновки перевірки зафіксовано актом від 20.10.2017 №133/28-10-407-33668606 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА (код за ЄДРПОУ 33668606) з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ ПРОМРЕСУРС-ТРЕЙДІНВЕСТ (код за ЄДРПОУ 38678556) за лютий, березень, червень та липень 2014 року (з урахуванням поданих ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА уточнюючих розрахунків за період: лютий 2014 року від березня 2015 року, за період березень 2014 року, червень 2014 року та липень 2014 року від листопада 2014 року) (далі - акт перевірки, а.с.45 т.1).

Відповідно до акту перевірки у контрагента-постачальника позивача ТОВ Промресурс-Трейдінвест та його контрагентів відсутня достатня кількість основних фондів та кваліфікованого персоналу для виробництва/збереження будь-якого товару, у тому числі чавуну, а також на тому, що неможливо встановити джерело походження товару та його надходження на ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА у спосіб, зазначений в первинних документах. Отже, реальність господарських операцій за угодою № 41/14 від 12.02.2014 року не підтверджена.

Відповідно до висновків акту перевірки:

1. Перевіркою встановлено порушення ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА :

п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198, ст. 201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), що призвело до завищення суми податкового кредиту на 1 682 579 грн., в т.ч. по періодам: лютий 2014 року - 614 934 грн.; березень2014 року - 626 033 грн.; червень 2014 року - 250 628 грн.; липень 2014 року - 190 984 грн.

Вищевикладене призвело до порушення п.п. 200.1 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), а саме:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в лютому 2014 року на 614 934 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в березні 2014 року на 626 033 грн.;

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в червні 2014 року на 250 628 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в липні 2014 року на 190 984 грн..

2. Враховуючи вищевикладене ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА порушено:

- п. 200.3 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено суму, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в липні 2014 року на 190 984 грн.;

-абз. б п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено суму, що відноситься до податкового кредиту наступного звітного періоду за липні 2014 року на 1 491 595 грн.

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), що призвело до завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 2014 році на 18 508 365 грн.

ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА не погодилось з висновками акту перевірки № 133/28-10-4-07-33668606 від 20.10.2017 року та подало заперечення вих. № 1205 від 27.10.2017 року, за наслідками розгляду яких отримано відповідь вих. № 57202/10/28-10-46-07-31 від 07.11.2017 року, якою висновки акту перевірки залишено без змін (а.с.93-97, 98-101 т.1).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки та листі про результати розгляду заперечень до акту перевірки, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0010564606 від 10.11.2017 року про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2014 року у розмірі 1 682 579 грн. та № 0010554606 від 10.11.2017 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік у розмірі 18 508 365 грн. (а.с.102-105 т.1).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги, суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодексу України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01.01.2015) прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно гш. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла з 01.01.2015) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 Податкового кодексу України з урахуванням положень цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996) дія цього Закону поширюється на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому статтею 4 Закону №996 встановлено принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Судом відповідно до акту перевірки встановлено та не заперечується сторонами, що ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА по взаємовідносинах з ТОВ Промресурс-Трейдінвест (код за ЄДРПОУ 38678556) за перевіряємий період включено до складу податкового кредиту податкові накладні на загальну суму 10 095 471,79 грн., в т.ч. ПДВ -1 682 578,63 грн., а саме по періодам:

лютий 2014 року на загальну суму 3 689 604,00 грн, в т.ч. ПДВ - 614 934,00 грн.;

березень 2014 року на загальну суму 3 756 196,80 грн., в т.ч. ПДВ - 626 032,80 грн.;

червень 2014 року на загальну суму 1 503 766,51 грн., в т.ч. ПДВ - 250 627,75 грн.;

липень 2014 року на загальну суму 1 145 904,48 грн., в т.ч. ПДВ - 190 984,08 грн.

У ході проведення перевірки ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА надано первинні документи (видаткові накладні, платіжні доручення, ТТН) та договір №41/14 від 12.02.2014 року, укладений з ТОВ "Промресурс-Трейдінвест".

Зміни в структурі активів, зобов'язань та власному капіталі ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА відбулися, про що свідчать: витяг з журналу господарських операцій за період з 15.02.2014 року по 20.02.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 01.03.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 03.03.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 06.03.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 07.03.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 08.03.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 09.03.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 10.03.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 11.03.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 12.03.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 13.03.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 17.06.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 18.06.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 19.06.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 20.06.2014 року; Витяг з журналу господарських операцій за 25.06.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 27.06.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 02.07.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 04.07.2014 року; витяг з журналу господарських операцій за 07.07.2014 року; відомість по дебету рахунку 63-11-00 за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року; відомість по кредиту рахунку 63-11-00 за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року; відомість по кредиту рахунку 63-11-00 за лютий 2014 року; відомість по дебету рахунку 63-11-00 за лютий 2014 року; журнал-ордер по кредиту рахунку 63-11-00 за березень 2014 року; відомість по дебету рахунку 63-11-00 за березень 2014 року; журнал-ордер по кредиту рахунку 63-11-00 за червень 2014 року; журнал-ордер по кредиту рахунку 63-11-00 за липень 2014 року; журнал-ордер по кредиту рахунку 63-11-00 з лютого по липень 2014 року; картотека ТМЦ за лютий 2014 року; картотека ТМЦ за березень 2014 року; картотека ТМЦ за червень 2014 року; картотека ТМЦ за липень 2014 року; картка складського обліку за лютий 2014 року (на 73 аркушах); картка складського обліку за березень 2014 року (на 71 аркуші); картка складського обліку за червень 2014 року (на 19 аркушах); картка складського обліку за липень 2014 року (на 18 аркушах); акт звіряння взаємних розрахунків за договором № 41/14 від 12.02.2014 року; а також підтверджуються доказами подальшого руху товару, зокрема специфікації, рахунки, видаткові накладні; податкові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних.

Вищезгадані документи мають всі необхідні реквізити первинного документа, що містить відомості про господарську операцію і підтверджує факт її реального здійснення, відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні щодо порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, на підставі яких господарські операції можуть бути відображені в обліку підприємства.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які судові рішення щодо визнання недійсними правочину або первинних документів по взаємовідносинах ТОВ ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА з ТОВ Промресурс-Трейдінвест .

Викладені докази свідчать про реальність та відповідність господарській діяльності підприємств договору №41/14 від 12.02.2014 року, укладеного з ТОВ "Промресурс-Трейдінвест", та про реальність операцій з поставки товару, а відповідно, і про законність включення ТОВ №41/14 від 12.02.2014 року, укладений з ТОВ "Промресурс-Трейдінвест" сум ПДВ за відповідні періоди до складу податкового кредиту та визначення фінансового результату для оподаткування податком на прибуток.

Отже, судовим розглядом підтверджено постачання на адресу позивача товару за договором №41/14 від 12.02.2014 року, укладеним з ТОВ "Промресурс-Трейдінвест".

У свою чергу, суд критично оцінює твердження податкового органу про непідтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентом з огляду на наступне.

Так, визначальним критерієм для підтвердження права платника на податковий кредит та визначення фінансового результату для оподаткування податком на прибуток є встановлення факту руху активів або зміни зобов'язань платника, наявність ділової мети, а також відсутність факту узгодженості дій платника з недобросовісним контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод, або його обізнаності з такими діями контрагента. При цьому оцінюючи дії платника податків необхідно виходити з принципів "індивідуальної відповідальності" платника, а також "належної обачності", встановлені рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Булвес АТ проти Болгарії" від 22.01.2009, а також у справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007.

Зокрема, в рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" вказано, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Варто також наголосити, що виходячи з принципу індивідуальності юридичної відповідальності, визначеного ч.2 ст.61 Конституції України, платник податків не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальниками, відсутність у постачальника первинних документів чи недостовірність відомостей контрагентів своїх постачальників.

Дефектність контрагента платника податків сама по собі не свідчить про поінформованість платника податків щодо протиправного характеру діяльності його контрагента або щодо дефектності самих господарських операцій. Отже, вона не є вичерпним доказом під час встановлення нереальності господарської операції чи відсутності в ній ділової мети, яка за змістом положень ст. 14 Податкового кодексу України передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Отже, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Щодо тверджень відповідача про невідповідність даних, які містять в сертифікатах якості та первинних документах, суд зазначає, що найменування товару Чавун переробний відповідає назві вказаній у ДСТУ 3133-95 (ГОСТ 805-95) Чавун перероблений. Технічні умови .

Згідно п. 3.1 ДСТУ 3133-95 (ГОСТ 805-95) класифікація чавуну в залежності від масової долі кременю та призначення виготовляють: переробний чавун для ливарного виробництва ПЛ1, ПЛ2.

При цьому, чавун перероблений чушковий означає, що чавун перероблений виготовляється та постачається в чушках у відповідності до п. 4.5 ДСТУ 3133-95 (ГОСТ 805-95).

Таким чином, найменування товару у первинних документах зазначено вірно, зокрема Чавун переробний , при цьому, конкретизація марки ПЛ2 вказує на те, що товар призначений для ливарного виробництва, а крім того, у сертифікатах якості зазначена маса чушки, в якій постачається зазначена сировина.

Враховуючи наведене, відсутня невідповідність даних, які містять в первинних бухгалтерських документах, оскільки найменування товару зазначено правильно у відповідності до ДСТУ 3133-95 (ГОСТ 805-95) Чавун перероблений. Технічні умови , а отже твердження податкового органу щодо встановленої невідповідності є безпідставними.

Також, Відповідач у відзиві на позов долучив акт перевірки № 857/22-03/38678556 від 28.08.2014 року, на який відсутнє посилання в акті перевірки № 133/28-10-4-07-33668606 від 20.10.2017 року, а тому зазначений доказ не може бути прийнятий судом до уваги.

У свою чергу, інших доводів в обґрунтування висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Промресурс-Трейдінвест контролюючим органом не надано, що в свою чергу спростовує позицію відповідача у справі про те, що зазначений договір не опосередковувався реальним виконанням операції, що становить його предмет.

Отже, під час судового розгляду спростовано зазначені вище висновки контролюючого органу, підтверджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ Промресурс-Трейдінвест та правомірність віднесення підприємством позивача до складу податкового кредиту та визначення фінансового результату для оподаткування податком на прибуток відповідних періодів накладних по взаємовідносинам з ТОВ Промресурс-Трейдінвест .

У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, керуючись положеннями частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи рішення суду про задоволення позовних вимог, а також те, що у справі міститься документальне підтвердження сплати позивачем судового збору у розмірі 302864,16 гривень (платіжне доручення від 28.02.2018 року №29029, а.с.3 т.1), судові витрати позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА (49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, 1а) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0010564606 від 10.11.2017 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2014 року у розмірі 1682579 грн. та №0010554606 від 10.11.2017 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік у розмірі 18508365 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА (49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, 1а) судовий збір у сумі 302864 (триста дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) гривні 16 копійок.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII Перехідні положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 03 травня 2018 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко