Рішення

від 29.12.2017 по справі 804/931/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2017 року справа № 804/931/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полімертехнологія до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0008921407, № 0008931407 від 20.12.2016 р., -

в с т а н о в и в:

02 лютого 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Полімертехнологія (далі - ТОВ Полімертехнологія ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № 0008921407 від 20.12.2016 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 799 299 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0008931407 від 20.12.2016 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 305 165 грн., в тому числі за основним платежем - на суму 870 110 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 435 055 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив про безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки № 701/04-36-14-03/32693626 від 15.12.2016 р., оскільки вказані висновки зроблені податковим органом без надання належної оцінки первинним документам бухгалтерського та податкового обліку, що надавалися до перевірки. Позивач вказує, що висновки відповідача, зроблені в акті перевірки щодо невизнання господарських операцій з контрагентами-постачальниками товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2015 по 30.06.2016 р.р., а саме: ТОВ Монолітид , ТОВ Радена , ТОВ Трейдмакс Груп на підставі того, що вони мають ознаки сумнівності та щодо них відкриті кримінальні провадження, є незаконними, оскільки повноваження щодо встановлення юридичних фактів не віднесено до компетенції органів податкової служби, а належать виключно до компетенції суду. Крім того, на думку позивача, висновки відповідача суперечать принципу презумпції правомірності рішень платника податків та індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів. Посилаючись на зазначені обставини у їх сукупності, позивач просить скасувати оскаржувані рішення відповідача (т.1 а.с. 4-6).

Представником відповідача за довіреністю Донцовим Є.Е. надані заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що податковим органом проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Полімертехнологія з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.062016 р., за результатами якої складено акт від 15.12.2016 р. № 701/04-36-14-03/32693626. В акті перевірки зроблено висновки про заниження позивачем податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на суму 799 299 грн., а також про заниження податку на додану вартість на суму 870 110 грн., що стало підставою для винесення податкових повідомлень рішень № 0008921407 від 20.12.2016 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 799 299 грн. , та № 0008931407 від 20.12.2016 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 305 165 грн. Зазначені рішення винесені відповідачем у зв'язку з непідтвердженням факту отримання робіт та послуг у контрагентів-постачальників товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2015 по 30.06.2016 р., а саме, ТОВ Монолітид , ТОВ Радена , ТОВ Трейдмакс Груп , а також через те, що зазначені контрагенти-постачальники, за даними податкового обліку, не володіють основними засобами, трудовими ресурсами, виробничим, транспортним та торгівельним обладнанням, не подають податкову звітність, а у відношенні невстановлених осіб, які створили зазначені підприємства, перебувають на стадії досудового розслідування кримінальні провадження за фактом фіктивного підприємництва за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України. Посилаючись на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (т. 2 а.с. 27-29).

В судове засідання 19.12.2017 року сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (т. 2 а.с. 63-65), не прибули, про причини неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертались.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явились у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжує розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній письмовими доказами.

При цьому, суд враховує, що на момент розгляду справи в порядку письмового провадження Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 року, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу. Відтак, справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до норм КАС України в редакції від 15.12.2017 року.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши наявні у справі докази та проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

ТОВ Полімертехнологія зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради від 05.03.2004 р. та станом на період винесення оскаржуваних рішень перебувало на податковому обліку в Криворізькій південній ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (т.1 а.с. 93).

Основним видом діяльності позивача є виробництво плит, листів, труб і профілів з пластмас, виробництво інших виробів з пластмас, а також неспеціалізована оптова торгівля (т.1 а.с. 94).

У зв'язку з включенням ТОВ Полімертехнологія до плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2016 року та на підставі наказу № 959 від 05.09.2016 р., посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Полімертехнологія з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2016 р., за результатами якої складено акт № 564//04-36-14-03/32693626 від 17.10.2016 р. (т.1 а.с. 7-39).

У зв'язку з отриманням заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки ТОВ Полімертехнологія № 564/04-36-14-03/32693626 від 17.10.2016 р. та відповідно до наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 1268 від 01.12.2016 р. посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Полімертехнологія з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.062016 р., за результатами якої складено акт № 701/04-36-14-03/32693626 від 15.12.2016 р. (т.1 а.с. 92-112).

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ Полімертехнологія :

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1, п.134 ст.134 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2016 р. на суму 799 299 грн., у т.ч. за 2015 рік - 799 299 грн.;

- п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 870 110 грн., у т.ч. за квітень 2015 р.- 370 110 грн., за червень 2015р. - 500 000 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 701/04-36-14-03/32693626 від 15.12.2016 р., відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0008921407 від 20.12.2016 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 799 299 грн.;

- № 0008931407 від 20.12.2016 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 305 165 грн., в тому числі за основним платежем - на суму 870 110 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 435 055 грн. (т.1 а.с. 128-131).

Не погодившись з рішеннями податкового органу про нарахування податкових зобов'язань, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

При вирішенні спору між сторонами, зокрема, щодо суті порушень, виявлених під час перевірки по взаємовідносинам позивача з його контрагентами-постачальниками у спірному періоді, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 р., господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно ст. 3 цього Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 2 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію. Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актам.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно абз. а п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, підтверджений належними документами.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Предметом спору у справі, що розглядається, виступає правомірність включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, розрахунки по господарських операціях з контрагентами-постачальниками товарів (робіт та послуг), зокрема, з ТОВ Радена , ТОВ Монолітид , ТОВ Трейдмакс Груп на загальну суму 4 440 550 грн., а також обґрунтованість формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям, здійсненим ТОВ Полімертехнологія з ТОВ Радена та ТОВ Монолітид на загальну суму 870 110 грн. за період 2015 року. Зокрема, по господарським відносинам ТОВ Полімертехнологія з ТОВ Радена - правомірність формування витрат у розмірі 1 850 550 грн. та податкового кредиту на загальну суму 370 110 грн. за квітень 2015 року; по господарським відносинам ТОВ Полімертехнологія з ТОВ Монолітид - правомірність формування витрат у розмірі 2 500 000 грн. та податкового кредиту на загальну суму 500 000 грн. за червень 2015 року; по господарським відносинам з ТОВ Трейдмакс Груп - правомірність формування витрат у розмірі 90 000 грн. за 2015 рік.

Матеріалами справи підтверджено, що 01 квітня 2015 року між ТОВ Полімертехнологія та ТОВ Радена укладено договір про надання послуг № 31/04-2015, предметом якого стало надання послуг по профілактичній діагностиці та обслуговуванню обладнання.

На підтвердження зазначених господарських операцій, позивачем до перевірки були надані наступні документи: акти здачі-прийняття робіт: № 1378 від 30.04.15, № 1377 від 30.04.15, № 1376 від 30.04.15, № 1375 від 30.04.15, № 1374 від 30.04.15; податкові накладні: № 1378 від 30.04.15, № 1377 від 30.04.15, № 1376 від 30.04.15, № 1375 від 30.04.15, № 1374 від 30.04.15 на загальну суму 2 220 660 грн., в тому числі ПДВ на суму 370 110 грн.

Суми податку на додану вартість за відповідними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту згідно податкових декларацій за квітень 2015 року - у сумі 370 110 грн.

Вартість послуг з послуг з профілактичної діагностики та обслуговування обладнання на загальну суму 1 850 550 грн. позивачем враховано до складу витрат, що враховуються при визначені фінансового результату до оподаткування (збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015 рік.

Розрахунок між підприємствами проведено за рахунок видачі простих векселів.

Інші документи, в тому числі на підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності, позивачем до перевірки не надавалися.

Разом з цим, податковим органом під час перевірки актів здачі-прийняття (наданих послуг) встановлено, що в наданих актах зазначено - послуги з профілактичної діагностики та обслуговування технологічного обладнання, акти затверджено посадовими особами та завірено печатками обох підприємств, натомість в актах відсутні: місце складання, розшифровка статті витрат, не міститься даних про обсяг (кількість, ціну) наданих послуг, в чому конкретно вони полягали, яке конкретно електрообладнання підлягало обслуговуванню, його місцезнаходження, кому воно належить, які дії проведені в межах надання таких послуг, яким чином здійснювалась калькуляція ціни, де саме відбувались ці послуги, адреси об'єктів.

Також, наявна наступна податкова інформація щодо ТОВ Радена .

Так, згідно АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту' в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по деклараціям з ПДВ за перевіряємий період між ТОВ Полімертехнологія та ТОВ Радена (код ЄДРПОУ 39273293) існують розбіжності за квітень 2015 року в сумі 370 110,00 грн., які виникли внаслідок того, що постачальником ТОВ Радена не задекларовано податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ Полімертехнологія .

Згідно бази даних податкової служби та інформації АІС Податковий блок встановлено, що основними видами діяльності ТОВ Радена є оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, оптова торгівля іншими машинами й усталюванням та неспеціалізована оптова торгівля. Отже, види діяльності, якими має право займатись ТОВ Радена , не відповідають видам послуг, на які оформлено документи для ТОВ Полімертехнологія .

Згідно фінансового звіту суб'єкта малого підприємства за 2015 рік, основні засоби на підприємстві відсутні, платником податків додаток AM Декларації з податку на прибуток до податкового органу не надавався, таким чином у підприємства відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання для здійснення господарської діяльності, ділянок, транспортних засобів (Декларація з податку на прибуток за 2014 рік подана підприємством з нульовим значенням).

Згідно декларації з податку на прибуток за 2015 рік, дохід від будь якої діяльності складає 39 176 152 грн., при цьому об'єкт оподаткування складає 588 грн.

Відповідно форми 1-ДФ за 1 квартал 2015 року Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку , наданої підприємством до ОДПІ, чисельність працюючих у штаті ТОВ Радена становила 4 особи, при цьому всі працівники звільнені 05.05.2015 року.

Податкова декларація з ПДВ за квітень 2015 року ТОВ ТОВ Радена до ДПІ у Голосіївському районі м. Києві ГУ ДФС у м. Києві не подавалася.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що у провадженні СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32015130010000036 від 16.04.2015, яке відкрито відносно невстановлених осіб, які з метою прикриття незаконної діяльності створили ряд суб'єктів господарювання, в т.ч. ТОВ Радена (код ЄДРПОУ 39273293), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205 КК України.

Працівниками ОУ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС м. Києва отримано пояснення громадянина Струк B.М., який рахується засновником та директором ТОВ Радена , про те, що він ніколи не був засновником та директором ТОВ Радена та не здійснював фінансово-господарську діяльність від імені даного підприємства.

При цьому, суд заважує, що надані до перевірки акти виконаних робіт (послуг) з боку постачальника, а саме: № 1378 від 30.04.15, № 1377 від 30.04.15, № 1376 від 30.04.15, № 1375 від 30.04.15, № 1374 від 30.04.15, акт технічного стану обладнання від 24.03.2015 р., акт узгодження обсягів робіт та їх вартості від 30.03.2015 р., тощо, підписані від імені директора ТОВ Радена Струк В.М. (т.2 а.с. 1-7).

Отже, за викладених обставин у їх сукупності суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати протиправними висновки податкового органу щодо неправомірності включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, розрахунків по господарським операціям з контрагентом-постачальником товарів (робіт та послуг) ТОВ Радена у розмірі 1 850 550 грн., а також щодо необґрунтованості формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям із зазначеним контрагентом-постачальником у розмірі 370 110 грн. за квітень 2015 року.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ Монолитід , з матеріалів справи вбачається, що 02 червня 2015 року між ТОВ Полімертехнологія та ТОВ Монолитід укладено договір про надання послуг № 33/06-2015, предметом якого є надання послуг по профілактичній діагностиці та обслуговуванню обладнання.

На підтвердження зазначених господарських операцій, позивачем до перевірки були надані наступні документи: акти здачі-прийняття робіт: № 1099 від 30.06.15, № 1100 від 30.06.15, № 1101 від 30.06.15, № 1102 від 30.06.15, № 1103 від 30.06.15, 1104 від 30.06.15, № 1105 від 30.06.15; податкові накладні: № 1099 від 30.06.15, № 1100 від 30.06.15, № 1101 від 30.06.15, № 1102 від 30.06.15, № 1103 від 30.06.15, 1104 від 30.06.15, № 1105 від 30.06.15 на загальну суму 3 000 000 грн., в тому числі ПДВ на суму 500 000 грн.

Суми податку на додану вартість за відповідними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту згідно податкових декларацій за червень 2015 року - у сумі 500 000 грн.

Вартість послуг з з профілактичної діагностики та обслуговування обладнання на загальну суму 2 500 000 грн. позивачем враховано до складу витрат, що враховуються при визначені фінансового результату до оподаткування (збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015 рік.

Розрахунок між підприємствами проведено за рахунок видачі простих векселів.

Інші документи, в тому числі на підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності, позивачем до перевірки не надавалися.

Податковим органом під час перевірки актів здачі-прийняття (наданих послуг) встановлено, що в наданих актах зазначено - послуги з профілактичної діагностики та обслуговування технологічного обладнання, акти затверджено посадовими особами та завірено печатками обох підприємств, але в актах відсутні: місце складання, розшифровка статті витрат, не міститься даних про обсяг (кількість, ціну) наданих послуг, в чому конкретно вони полягали, яке конкретно електрообладнання підтягало обслуговуванню, його місцезнаходження, кому воно належить, які дії проведені в межах надання таких послуг, яким чином здійснювалась калькуляція ціни, де саме відбувались ці послуги, адреси об'єктів.

Також, наявна наступна податкова інформація щодо ТОВ Монолитід .

Згідно бази даних податкової служби та інформації АІС Податковий блок встановлено, що основними видами діяльності ТОВ Монолитід є оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту та неспеціалізована оптова торгівля. Отже, види діяльності, якими має право займатись ТОВ Монолитід , не відповідають видам послуг, на які оформлено документи для ТОВ Полімертехнологія .

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ Монолитід у червні 2015 р. придбано продовольчі товари (цукор, дріжджі, маргарин тощо), а реалізовано різноманітні ТМЦ, послуги та роботи (наприклад: дизельне пальне, електроди, ремонти техніки, роботи з розробки вихідних текстів програмного забезпечення для технічної підтримки примірників програмного продукту тощо).

Згідно АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, по деклараціям з ПДВ між ТОВ Полімертехнологія та ТОВ Монолитід існували розбіжності за червень 2015 року у сумі 500 000,00 грн., які виникли внаслідок того, що постачальником ТОВ Монолитід не задекларовано податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ Полімертехнологія .

Судом встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за № 32015100110000022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, в ході якого встановлено, що невстановлені особи умисно створили та придбали ряд суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ Монолітид (код ЄДРПОУ 39030713) з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім того, згідно баз даних АІС Податковий блок директором та головним бухгалтером ТОВ Монолитід був Трусов Василь Іванович, який одночасно є засновником та/або посадовою особою (директор/головний бухгалтер) ще 7 суб'єктів господарювання, які знаходяться на податковому обліку різних контролюючих органів, а саме: ПОЛТАВАСПЕЦПРОЕКТ - на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, ПП ПСЬОЛ - на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, ТОВ ДЕН ЕНД ЮДЖІН - на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, ТОВ УКРЗБУТСЕРВІС - на обліку в Дніпродзержинській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, ТОВ ФІРМА РІВЕКС - на обліку в ДПІ в Амур -Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, ТОВ АНІКОЛ - на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

При цьому, надані до перевірки акти виконаних робіт (послуг) з боку постачальника, а саме: № 1099 від 30.06.15, № 1100 від 30.06.15, № 1101 від 30.06.15, № 1102 від 30.06.15, № 1103 від 30.06.15, 1104 від 30.06.15, № 1105 від 30.06.15, акт технічного стану обладнання від 28.05.2015 р., акт узгодження обсягів робіт та їх вартості від 28.05.15 підписані від імені директора ТОВ Монолітид Трусова В.І. (т.1 а.с. 215-223).

Отже, за сукупністю вищевикладених обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати протиправними висновки податкового органу щодо неправомірності включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, розрахунків по господарським операціям з контрагентом-постачальником товарів (робіт та послуг) ТОВ Монолітид у розмірі 2 500 000 грн., а також щодо необґрунтованості формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям із зазначеним контрагентом-постачальником у розмірі 500 000 грн. за червень 2015 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 16 червня 2015 року між ТОВ Полімертехнологія та ТОВ Трейдмакс Груп укладено договір про надання послуг № 168, предметом якого є надання послуг по профілактичній діагностиці та обслуговуванню обладнання.

На підтвердження зазначених господарських операцій, позивачем до перевірки надані наступні документи: акт здачі-прийняття робіт та податкова накладна № 478 від 28.07.15 на суму 108 000 грн., в тому числі ПДВ на суму 18 000 грн.

Вартість послуг з послуг з профілактичної діагностики та обслуговування обладнання на загальну суму 90 000 грн. позивачем враховано до складу витрат, що враховуються при визначені фінансового результату до оподаткування (збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 2015рік.

Розрахунок між підприємствами проведено за рахунок видачі простих векселів.

Інші документи, в тому числі на підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності, позивачем до перевірки не надавалися.

Разом з цим, податковим органом під час перевірки акту здачі-прийняття (наданих послуг) встановлено, що в наданих акті зазначено - послуги з профілактичної діагностики та обслуговування технологічного обладнання, акти затверджено посадовими особами та завірено печатками обох підприємств, але в актах відсутні: місце складання, розшифровка статті витрат, не міститься даних про обсяг (кількість, ціну) наданих послуг, в чому конкретно вони полягали, же конкретно електрообладнання піддягало обслуговуванню, його місцезнаходження, кому воно належить, які дії проведені в межах надання таких послуг, яким чином здійснювалась калькуляція ціни, де саме відбувались ці послуги, адреси об'єктів.

Також, наявна наступна податкова інформація щодо ТОВ Трейдмакс Груп .

Згідно АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, по деклараціям з ПДВ за перевіряємий період між ТОВ Полімертехнологія та ТОВ Трейдмакс Груп існують розбіжності за липень 2015 р. у сумі ПДВ 18000,00 грн., які виникли внаслідок того, що постачальником ТОВ Трейдмакс Груп (код ЄДРПОУ 39602074) податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2015 р. до податкового органу не подавалася та суми ПДВ по податковим накладним виданим ТОВ Полімертехнологія до податкового зобов'язання ТОВ Трейдмакс Груп не включалися.

Крім того, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних по ТОВ Трейдмакс Груп відсутнє придбання будь-яких товарів (робіт, послуг) у жодного з контрагентів-постачальників при наявності значних об'ємів реалізації.

Також, в провадженні СУ ФР ДПІ у Оболонському р-ні ГУ ДФС у м. Києві перебуває кримінальне провадження відносно невстановлених осіб, які з метою прикриття незаконної діяльності створили ряд суб'єктів господарювання, в т.ч. ТОВ Трейдмакс Груп (код ЄДРПОУ 39602074) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.205 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками ОУ ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва отримано пояснення Цимбал В.Б., який рахується директором ТОВ Трейдмакс Груп про те, що він ніколи не був директором ТОВ Трейдмакс Груп та не здійснював фінансово-господарську діяльність від імені даного підприємства.

При цьому, наданий до перевірки акт виконаних робіт (послуг) з боку постачальника № 478 від 28.07.2015 р. підписаний від імені директора ТОВ Трейдмакс Груп Цимбал В.Б. (т.1 а.с. 197).

Отже, за викладених обставин у їх сукупності суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати протиправними висновки податкового органу щодо неправомірності включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, розрахунків по господарським операціям з контрагентом-постачальником товарів (робіт та послуг) ТОВ Трейдмакс Груп у розмірі 90 000 грн.

З метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, судом досліджувалися всі обставини спірних правовідносин, сторонам було забезпечено можливість надати додаткові письмові пояснення з урахуванням доводів та заперечень один одного, а також додаткові документи, заявити клопотання про допит свідків.

Зокрема, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій із зазначеним контрагентом-постачальником разом з клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів від 10.03.2017 р. надано додаткові документи, в томі числі ті, що не були предметом перевірки податковим органом (т.1 а.с. 164-, т.2 а.с. 1-23).

За результатами дослідження вказаних документів суд дійшов висновку, що вони не можуть бути прийняті в якості доказів, оскільки не були предметом дослідження безпосередньо під час здійснення податкової перевірки позивача.

Так, статтею 44 Податкового кодексу передбачено, що у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам органу ДПС, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за її результатами надає не надані під час перевірки документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу), такі документи повинні враховуватися контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акту перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Зважаючи на те, що позивач під час перевірки та після її завершення (зокрема, після ознайомлення з висновками акту та під час процедури адміністративного оскарження) мав можливість надати податковому органу будь-які документи бухгалтерського обліку, а також інші документи, які, на його думку, підтверджують здійснення ним господарських відносин з контрагентами-постачальниками товарів (робіт та послуг), але не скористався таким правом в частині документів, що були надані ним вже під час судового розгляду справи, у суду відсутні підстави для їх врахування при прийнятті рішення.

Надаючи оцінку наявним у справі документам, суд зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що первинні документи контрагентів позивача ТОВ Монолітид , ТОВ Радена , ТОВ Трейдмакс Груп є неналежними, оскільки вони підписані особами, які значились як засновник та директор цих підприємств, проте фактично ніякого відношення до вказаного підприємства не мали, фінансово-господарською діяльністю не займались, адміністративно - розпорядчі функції керівника підприємства не виконували, що встановлено в межах розслідування кримінальних справ, порушених за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 року у справі № 826/15034/14.

Зазначена позиція підтримана також Верховним Судом у постанові від 16.01.2018 року у справі № 2а-7075/12/2670 (провадження К/9901/1478/18).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наявними у справі документами не підтверджено факту надання послуг по профілактичній діагностиці та обслуговуванню обладнання від контрагентів ТОВ Монолітид , ТОВ Радена , ТОВ Трейдмакс Груп до позивача.

Натомість, встановлені обставини, які вказують на паперовий характер оформлення господарських відносин, реальність яких не підтверджена, у зв'язку із встановленням відсутності фактичного руху активів та зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях позивача як платника податків, у зв'язку з безтоварністю проведених операцій.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки № 701/04-36-14-03/32693626 від 15.12.2016 р., щодо паперового характеру наданих позивачем до перевірки первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ Монолітид , ТОВ Радена , ТОВ Трейдмакс Груп за спірний період, а отже, про відсутність підстав для включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, розрахунків по господарських операціях із зазначеними контрагентами-постачальниками товарів (робіт та послуг) та формування позивачем податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість за податковими накладними, сформованими за рахунок вказаних господарських операцій.

Відповідно, висновки податкового органу щодо необґрунтованого заниження позивачем податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року на суму 799 299 грн., у т.ч. за 2015 рік - на суму 799 299 грн., а також щодо завищення податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість за спірний період на загальну суму 1 357 892 грн., викладені в акті перевірки від 15.12.2016 р. № 701/04-36-14-03/32693626, є правомірними. А отже, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0008921407 від 20.12.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 799 299 грн., а також податкового повідомлення-рішення № 0008931407 від 20.12.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 305 165 грн., в тому числі за основним платежем на суму 870 110 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 435 055 грн. - відсутні.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Полімертехнологія - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Чорна