Рішення

від 27.04.2018 по справі 815/4107/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4107/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м.Одеса

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Аракелян М.М.

За участю секретаря - Гуманенко В.О.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

Відповідачів:

Від державного реєстратора приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Могили Марини Михайлівни - Слободяник О.І. - за довіреністю;

Від Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - не з'явився;

Від державного реєстратора приватного нотаріуса Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Савран Олександри Іванівни - не з'явився;

Треті особи:

Від ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - за довіреністю

Від ОСОБА_7 - не з'явився;

Від ОСОБА_8 - не з'явився;

Від ОСОБА_9 державної реєстрації прав та правового забезпечення виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_10 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, державного реєстратора приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Могили Марини Михайлівни, державного реєстратора приватного нотаріуса Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Савран Олександри Іванівни, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 державної реєстрації прав та правового забезпечення виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_10, в якому позивач (з урахуванням уточнень від 22.08.2017р.) просить суд визнати протиправною та скасувати реєстрацію декларації про готовністю до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 25 грудня 2015 року №ОД142153582365 "Будівництво нежитлової будівлі (склад) літ. "И" за адресою: АДРЕСА_1", замовником якої визнано ОСОБА_5; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Могили Марини Михайлівни, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень серія та номер: 29457893 від 28 квітня 2016 року, номер запису про право власності: 14360367, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_2, адреса об'єкта нерухомості: АДРЕСА_1; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Савран Олександри Іванівни, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень серія та номер: 29825895 від 31 травня 2016 року, номер запису про право власності: НОМЕР_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_2, адреса об'єкта нерухомості: АДРЕСА_1.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12 грудня 2015 року Іллічівським міським судом Одеської області ухвалено рішення по справі №2-2182/2005 на підставі якого за ОСОБА_5 визнано право власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. 24 червня 2008 року між ОСОБА_5 та Чорноморською міською радою Одеської області укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,372 га розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1). 29 січня 2009 року між померлим ОСОБА_11 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу вищезазначеного комплексу об'єктів нерухомості.

25.01.2015 року ОСОБА_5 отримала дозвіл на виконання будівельних робіт щодо об'єкта нерухомості - нежитлової будівлі (складу) літ "И" розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться безпосередньо на території земельної ділянки як додатковий об'єкт комплексу. 25 грудня 2015 року ОСОБА_5 отримала декларацію №ОД142153582365 про готовність об'єкта нерухомості (складу) до експлуатації, на підставі якої 28.04.2016 року зареєстровано право власності на вказаний об'єкт (склад). Державну реєстрацію права власності було проведено державним реєстратором приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Могилою Мариною Михайлівною (рішення №29457893 від 28.04.2016 року, номер запису про право власності 14360367, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1). 26 травня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу вищезазначеного складу та проведено державну реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомості державним реєстратором приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Савран Олександрою Іванівною, відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29825895 від 31.05.2016 року (номер запису про право власності - НОМЕР_3, р/н об'єкта нерухомого майна - НОМЕР_2, розташованого за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1-А). На думку позивача, до декларації ОД№142153582365 від 25.12.2015 року про готовність об'єкта до експлуатації (склад) було внесено недостовірну інформацію, щодо прав на земельну ділянку, а тому така декларація підлягає скасуванню. Позивач зазначив, що після звернення з відповідними скаргами щодо незаконності введення будинку в експлуатацію, самовільного будівництва та захоплення земельної ділянки від Іллічівської місцевої прокуратури було отримано відповідь, в якій зазначено, що ОСОБА_5 проведено незаконне будівництво , що має ознаки злочину у зв'язку з чим відомості по даному факту внесені до ЄРДР. Крім того, у відповіді на скаргу позивача відділом ДАБК виконавчого комітету Чорноморської міської ради зазначено, що в оскаржувану декларацію №ОД142153582365 від 25 грудня 2015 року про готовність об'єкта до експлуатації було внесено недостовірну інформацію, а саме інформацію щодо дозвільних документів, на підставі яких ОСОБА_5 здійснювалось будівництво. Позивач зауважив, що відповідно до Декларації право користування земельною ділянкою, на якій побудовано спірний об'єкт нерухомості, підтверджується договором оренди земельної ділянки, що видавалась під Комплекс, який на момент введення спірного об'єкту нерухомості (складу) в експлуатацію знаходився у власності померлого ОСОБА_12, а отже і земельна ділянка знаходилась у фактичному користуванні останнього, що свідчить про незаконне будівництво ОСОБА_5 вищезазначеного складу. З огляду на зазначене позивач вважає, що виявлені в оскаржуваній декларації недостовірні дані дозволяють кваліфікувати спірний об'єкт нерухомості як самочинне будівництво, що в свою чергу є підставою для скасування реєстрації такої декларації.

Позивач зазначає, що є спадкоємцем померлого ОСОБА_11, який є його батьком; приватним нотаріусом заведена спадкова справа до майна ОСОБА_11, на підтвердження чого йому видана довідка нотаріуса.

Таким чином, державна реєстрація права власності, проведена державним реєстратором приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Могилою Мариною Михайлівною (рішення №29457893 від 28.04.2016 року, номер запису про право власності 14360367, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1) здійснена на підставі протиправно зареєстрованої декларації №ОД142153582365 від 25 грудня 2015 року, також підлягає скасуванню відповідно до положень ст.ст. 2, 11, 26, 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Ухвалою суду від 11.08.2017 року адміністративний позов ОСОБА_10, відповідно до ст. 108 КАС (в редакції від 03.08.2017р.), залишено без руху.

Ухвалою суду від 29.08.2017 року відкрито провадження у справі №815/4107/17.

13 вересня 2017 року від представника Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до суду надійшли письмові заперечення (вх.№25285/18), відповідно до яких, не погоджуючись з доводами позивач з підстав їх необґрунтованості, представник відповідача, посилаючись на ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та положення Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 року №461, зазначив, що 25.12.2015 року, при здійсненні реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД142153582365 з будівництва нежитлової будівлі (склад) літ. И за адресою: АДРЕСА_1 за замовленням ОСОБА_5, Департамент ДАБІ в Одеській області діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений нормами чинного законодавства.

Ухвалою суду від 14.09.2017 року за клопотанням представників позивача та відповідача зупинено провадження у справі 815/4107/18 до 05.10.2017 року.

Судове засідання призначене на 05.10.2017 року було перенесено на 17.10.2017 року у зв'язку із знаходженням судді Аракелян М.М. на лікарняному.

Ухвалою суду від 17.10.2017 року залучено до участі №815/4107/17 третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) та ОСОБА_7 (АДРЕСА_3). Зупинено провадження у справі до 08.11.2017 року.

Судове засідання призначене на 08.11.2017 року було відкладене до 22.11.2017 року за клопотанням представника позивача для повторного сповіщення третіх осіб по справі №815/4107/17.

Ухвалою суду від 22.11.2017 року залучено до участі у справі №815/4107/17 третю осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_8 (АДРЕСА_4) та зупинено провадження у справі до 13.12.2017 року.

22 листопада 2017 року від представника приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Могили М.М. до суду надійшли письмові заперечення проти позовної вимоги ОСОБА_10 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора (вх.№31966/17), в яких зазначено, що позовна заява не містить обґрунтувань про порушення приватним нотаріусом Могилою М.М. будь-яких вимог при здійсненні реєстраційних дій, а саме при прийнятті рішення №29457893 від 28.04.2016 року. Представник зазначив, що заявником ОСОБА_5 до державного реєстратора приватного нотаріуса Могили М.М. 28.04.2016 був поданий повний перелік документів, необхідний для проведення державної реєстрації права власності заявника на нежитлову будівлю (склад) за адресою: АДРЕСА_1, а саме: декларація про готовність об'єкта до експлуатації, який належить І-ІІІ категорії складності, зареєстрована Департаментом ДАБІ в Одеській області 25.12.2015 року за №ОД142153582365; технічний паспорт на об'єкт; рішення виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеській області від 25.02.2016 року №63 про присвоєння адреси об'єкту нерухомості. Також зазначив, що оскільки вказана декларація від 28.04.2016 року відображена в реєстрі дозвільних документів на веб-сайті ДАБІ України, підстав для зупинення розгляду заяви ОСОБА_5 або відмови в державній реєстрації не було встановлено. З огляду на зазначене, посилаючись на ст.ст. 4, 18, 22, 24, 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п. 41 Порядку №1127 від 25.12.2015 року, представник відповідача зауважив на правомірності та обґрунтованості прийнятого рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на зазначений об'єкт нерухомості.

У судовому засіданні 13.12.2017р. протокольною ухвалою суду було залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_9 державної реєстрації прав та правового забезпечення виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області та зобов'язано надати суду завірені копії матеріалів реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна реєстраційний НОМЕР_6 за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1-А.

Ухвалою суду від 13.12.2017 року, за клопотанням представника ОСОБА_5 про необхідність належного повідомлення усіх учасників процесу зупинено провадження у справі 815/4107/17 до 24.01.2018 року.

Ухвалою суду від 24.01.2018 року поновлено провадження у справі та вирішено питання щодо проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.02.2018 року.

Ухвалою суду від 14.02.2018 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 про зупинення провадження у справі відмовлено.

У судовому засіданні призначеному на 05.03.018 року оголошено перерву до 13.03.2018 року у зв'язку з необхідністю вивчити додаткові докази, залучені у судовому засіданні, та спливом часу, відведеного на розгляд даної справи.

12 березня 2018 року від представника позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№6577/18), в яких зазначено, що відповідно до листа Державної реєстраційної служби України від 15 квітня 2013 року № 165/06-15-13 документом, який підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, може бути рішення органу місцевого самоврядування. Згідно з інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наявною в матеріалах справи, підставою виникнення права власності на спірний об'єкт нерухомості зазначено Рішення органу місцевого самоврядування Про присвоєння адреси об'єкту нерухомості, що розташований на орендованій земельній ділянці по АДРЕСА_1 в м. Чорноморську, серія та номер 63, виданий 25.02.2016 року Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області. При цьому в матеріалах реєстраційної справи, та взагалі в матеріалах судової справи вищевказане рішення органу місцевого самоврядування відсутнє. На думку представника позивача, державний реєстратор Могила М.М. в порушення вимог п.п. 41, 54 Порядку Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, не здійснила перевірку на відсутність суперечностей між заявленими права та відомостями, що містяться в державному реєстрі, не пересвідчилась у наявності права власності на об'єкт нерухомості у ОСОБА_5 та наявності у неї відповідного документу про поділ/виділення Складу під літерою И із складу Комплексу, не пересвідчилась у наявності технічної можливості поділу нерухомого майна та наявності документу, що підтверджує присвоєння адреси.

12 березня 2018 року від представника ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення щодо позову по справі 815/4107/17 (вх.№6854/18), відповідно до яких, підтримавши заперечення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та заперечення представника приватного нотаріуса Овідіопольского районного нотаріального округу Одеської області Могили М.М., представник заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_10 з наступних підстав. Позовна заява не містить визначення, які саме права, свободи та інтереси позивача порушено та не містить відповідних обґрунтувань передбачених п.9 ч.5 ст. 160 КАС України. Позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що оскаржувана реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, проведена ДАБІ в Одеській області 25.12.2015 року, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. Доводи позивача є надуманими та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки спірний об'єкт збудований на підставі дозвільної документації та не є самочинно збудованим.

Також, 12.03.2018 року до суду надійшли письмові пояснення від представника ОСОБА_8 (вх.№6858/18), в яких зазначено що, ОСОБА_8, як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, не визнає позов та вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав. На земельній ділянці площею 0.370 га, що знаходиться в Одеській області, м. Іллічівськ. АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 жодних об'єктів нерухомого майна, які належали б позивачу по справі та стосувалися його законних прав та інтересів відсутні. Представник зазначив, що на земельній ділянці 0.370 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 перебуває нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_7, до якого позивачі по справі жодного відношення не мали та не мають. ОСОБА_5 набула право власності на новостворене нерухоме майно, ввела його в експлуатацію, здійснила державну реєстрацію свого права у встановленому законом порядку та шляхом укладення договору купівлі - продажу від 26.05.2016 передала його новому власнику (ОСОБА_7).

Представник зазначив, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на наявності договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.01.2009р., укладеного між ОСОБА_5 та померлим - ОСОБА_11 щодо придбання нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Іллічівськ, вул. Праці, будинок 19. Проте, як зазначає представник, будинок під номером 19 в м. Чорноморську (Іллічівську) по вул.Праці, 19 розташований виключно в межах земельної ділянки загальною площею 0,027га. та жодного відношення за своїм місцем розташування не має до земельної ділянки площею 0,370 га за адресою Одеська область, м. Іллічівськ, АДРЕСА_1, на якій розташовано нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_7 03.02.2015 року позивач уклав з ОСОБА_8 договір купівлі продажу вищевказаного нерухомого майна, який рішенням Іллічівського міського суду від 13.03.2015 року визнано недійсним та на підставі якого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 прийнято рішення про скасування його права власності на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 225,4 кв.м. розташовані за адресою: м. Чорноморськ, АДРЕСА_1. Вищезазначене рішення Іллічівського міського суду від 13.03.2015 року та рішення приватного нотаріуса ОСОБА_13 є протиправними та оскаржуються у судах відповідних інстанцій.

Відповідно до наданих представником державного реєстратора приватного нотаріуса Овідіопольского районного нотаріального округу Одеської області Могили М.М. заперечень проти додаткових пояснень позивача від 12.03.2018 року, представник зазначив, що позивач не пояснює, яким саме чином рішення державного реєстратора № 29457893 від 28.04.2016 року порушує його права чи законні інтереси в сфері публічно-правових відносин. Будь-яких зареєстрованих прав стосовно нежитлової будівлі складу по АДРЕСА_1-А в м. Чорноморськ, площею 114,8 кв.м, позивач не має. Покладення в основу адміністративного позову факту нібито прийняття спадщини після смерті батька, спорів щодо користування землею і забудови земельної ділянки свідчить, на думку представника відповідача, лише про наявність підстав для закриття провадження в адміністративній справі (п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України).

Судове засідання призначене на 13.03.2018 року було відкладено на 26.03.2018 року у зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення третьої особи - ОСОБА_7 про дату, час та місце проведення судового засідання.

Судове засідання призначене на 26 березня 2018 року було відкладено на 19.04.2018 року у зв'язку з відсутністю відомостей про повідомлення третьої особи ОСОБА_7 та Державного реєстратора Савран О.І.

Ухвалою суду від 24.04.2018 року постановлено закрити провадження у справі №815/4107/17 за адміністративним позовом ОСОБА_10 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, державного реєстратора приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Могили Марини Михайлівни, державного реєстратора приватного нотаріуса Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Савран Олександри Іванівни, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 державної реєстрації прав та правового забезпечення виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Савран Олександри Іванівни, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень серія та номер: 29825895 від 31 травня 2016 року, номер запису про право власності: НОМЕР_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_2, адреса об'єкта нерухомості: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник державного реєстратора приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Могили Марини Михайлівни заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник ОСОБА_5 підтримав заперечення відповідача та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 в повному обсязі.

Інші учасники справи до суду не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

Вислухавши пояснення учасників справи та дослідивши докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 12.12.2005 року Іллічівським міським судом Одеської області ухвалено рішення по справі №2-2182/2005, на підставі якого за ОСОБА_5 визнано право власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, право власності зареєстроване 30.01.2016р., реєстр.№434 КП БТІ Іллічівської міської ради Одеської області (а.с.26).

24 червня 2008 року між ОСОБА_5 та Чорноморською міською радою Одеської області укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,372 га розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), посвідчений нотаріально, реєстр.№3155 .

Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008 року ОСОБА_5 - орендар, приймає в довгострокове платне володіння і користування вищевказану земельну ділянку, для експлуатації існуючих складських приміщень (п.11).

Відповідно до п.4 вказаного договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомості, що належать Орендарю на праві приватної власності на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12.12.2005 року, зареєстрованого 30.01.2006 року комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації Іллічівської міської ради Одеської області у реєстровій книзі № ЧН 6, за реєстровим №434 сторінка №102.

Пунктом 25 договору зазначено, що на земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження), а саме: земельна ділянка надана в користування без зміни її цільового призначення.

Відповідно до п. 29 договору встановлено право орендаря за згодою орендодавця зводити в установленому порядку господарські, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні посадження.

Відповідно до акту Іллічівської міської ради Одеської області від 01.04.2008 року встановлено межі земельної ділянки, що передається ОСОБА_5

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 24.06.2008 року, на підставі Рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області №388/76-V від 29.02.2008 року, земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 передано ОСОБА_5 строком на двадцять років для експлуатації існуючих складських приміщень .

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 29.01.2009 року між ОСОБА_11. та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №96, відповідно до умов якого ОСОБА_5 продала ОСОБА_11 нерухоме майно, а саме будівлі та споруди розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 3700 кв.м. відповідно до договору оренди посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_14 від 24.06.2008р. за №3155 . Право власності ОСОБА_11 зареєстроване 27.04.2011р. КП БТІ (т.1, а.с.38).

Згідно з п. 5 вказаного договору продавець - ОСОБА_5 не заперечує проти вилучення із її землекористування та наступної передачі в землекористування покупцю - ОСОБА_11 зазначеної земельної ділянки.

Судом встановлено, що на підставі вищезазначеного договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008 року (кадастровий номер: НОМЕР_4) та дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією ДАБК в м. Іллічівсь Одеської області від 25.01.2015 року №86/05, ОСОБА_5 подала Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорій складності №ОД142153582365 від 25.12.2015 року, а саме будівництво нежитлової будівлі (склад) літ И за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, АДРЕСА_1, при цьому зазначивши у п.13 вказаної Декларації інформацію про документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою - Договір оренди земельної ділянки від 24.06.2008р., посвідчений ОСОБА_14, приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу у реєстрі за №3155, кадастровий номер НОМЕР_1.

25.12.2015р. Департаментом ДАБІ в Одеській області зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за №ОД142153582365.

На підставі вищезазначеної декларації №ОД142153582365 від 25.12.2015 року 28 квітня 2016 року державним реєстратором приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Могилою Мариною Михайлівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29457893, відповідно до якого за ОСОБА_5 зареєстровано право власності (№14360367) на нежитлову будівлю (склад) літ И (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: НОМЕР_2) за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, АДРЕСА_1-А.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, 26.05.2016 року на між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу вищезазначеного об'єкта нерухомості (склад) літ И (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: НОМЕР_2) №54, на підставі якого за ОСОБА_7 було зареєстровано право власності на вказаний об'єкт нерухомості державним реєстратором приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Савран Олександрою Іванівною, відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29825895 від 31.05.2016 року (номер запису про право власності - НОМЕР_3).

Судом встановлено, що 16 квітня 2017 року ОСОБА_11, який був власником нерухомого майна (будівлі та споруди розташовані за адресою: АДРЕСА_1) відповідно до договору купівлі-продажу від 29.01.2009 року №96, помер, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_5 від 19.04.2017 року.

Матеріалами справи підтверджується та не оспорюється її учасниками, що ОСОБА_10 є сином померлого ОСОБА_11, звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та є спадкоємцем ОСОБА_11 (а.с.101, т.1).

15 червня 2017 року представник позивача - адвокат ОСОБА_1 звернувся до начальника Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області з скаргою на незаконне будівництво, в якій, зокрема, просив провести перевірку законності виконання будівельних робіт щодо спірного об'єкту нерухомості (склад) за реєстраційним номером НОМЕР_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, провести перевірку законності видачі ОСОБА_5 декларації про готовність до експлуатації об'єкта №ОД142153582365 від 25.12.2015 року та провести перевірку достовірності викладених в ній відомостей.

У відповідь на вищевказане звернення позивача від 15.06.2017 року, листом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради від 21.07.2017 року №1-011-1510 представника позивача повідомлено про результаті розгляду його звернення.

Зі змісту вищезазначеного листа-відповіді вбачається, що посадовим особам Відділу ДАБК не вдалось здійснити заходи державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки ОСОБА_5 під час перевірки була відсутня. Також зазначено, що за результатами розгляду декларації про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності від 25.12.2015 року №ОД14215382365 виявлені певні некоректні дані, а саме: в п.11 Декларації зазначено дозвіл на виконання будівельних робіт від 25.01.2015 року №86/05, проте згідно чинного на той час законодавства, для об'єктів будівництва II категорії складності передбачена реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт; в п. 11 Декларації (інформація про дозвільні документи) зазначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт виданий Інспекцією ДАБК в м. Іллічівськ Одеської області, проте в 2015 році такого органу не існувало, оскільки у 2008 році Інспекцією ДАБК м. Іллічівська, згідно чинного на той час законодавства, були передані повноваження та архівні документи до Інспекції ДАБК в Одеській області та відповідно до п. 9-1 розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства від 09.04.2015 року №320-VIІІ, 04.03.2016 року був створений відділ Державного архітектурного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради та отримані повноваження здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль на території Чорноморської громади; в п.4 Декларації (інформація про відповідальну особу - інженера технічного нагляду) некоректно зазначена дата дата укладання договору - 22.12.2005 рік, проте будівництво здійснювалось у 2015 році; в п. 22 Декларації (кошти пайової участі) зазначена підстава для звільнення від сплати за пайову участь п. 4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , що не відповідає збудованому об'єкту.

20 червня 2017 року (вх.№173) та 06 липня 2017 року (вх.№3789) представник позивача звернувся до Одеської обласної прокуратури та Іллічівської місцевої прокуратури з відповідними заявами про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до листа Іллічівської місцевої прокуратури від 21.07.2017 року №110-3978-17 представника було повідомлено, що за результатами розгляду його звернення встановлено проведення ОСОБА_5 незаконного будівництва об'єкту нежитлової забудови площею 114,8 кв.м., який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, що має ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України та 11 липня 2017 року внесено відомості про скоєння кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017161160000041.

Як встановлено судом та підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Головного територіально управління юстиції в Одеській області Буракової О.А від 15.08.2017 року №370/02-14, 07 серпня 2017 року останньою заведена спадкова справа за №8/2017 до майна ОСОБА_11, відповідно до якої ОСОБА_10 є спадкоємцем померлого, який звернувся із заявою про прийняття спадщини.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню, реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 25.12.2015 року №ОД14215382365 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29457893 від 28.04.2016 року позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-17.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" до уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій підконтрольні і підзвітні відповідним органам виконавчої влади в межах, передбачених законом. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". З питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом "б" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи сільських, селищних, міських рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до абз.6 та абз.7 ч.1 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних рад - щодо об'єктів I, II, III категорій складності, розташованих в межах відповідних населених пунктів; виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад - щодо об'єктів I, II, III, IV категорій складності, розташованих в межах відповідних міст; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів I, II, III, IV категорій складності, розташованих в межах міст Києва та Севастополя; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об'єктів I, II, III, IV, V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо усіх об'єктів V категорії складності в межах населених пунктів, а також щодо об'єктів IV категорії складності, розташованих в межах сіл та селищ;

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Згідно Указу Президента України від 08.04.2011р. №439/2011 "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України", Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Держархбудінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Державна архітектурно-будівельна інспекція забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства. Державна архітектурно-будівельна інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства; проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 16.07.2014 року №164 введено в дію структуру апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, одиницею якої, зокрема, є Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, у тому числі, належать здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пунктів 1-4 Примірного положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №671 від 19.08.2015року (зі змінами та доповненнями) орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Орган держархбудконтролю з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", є підконтрольним Держархбудінспекції. (п.2).

Орган держархбудконтролю у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінрегіону та Держархбудінспекції, розпорядженнями голів Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій, рішеннями органів та посадових осіб місцевого самоврядування. (п.3).

Основним завданням органу держархбудконтролю є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Орган держархбудконтролю відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію. (п.4).

В свою чергу, відповідно до ст.26 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині скасування реєстрації декларації "Про готовність об'єкту до експлуатації" №ОД142153582365 від 25.12.2015 року з підстав наведення недостовірних даних суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з приписами ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" №687-ХІV від 20.05.1999р. (зі змінами та доповненнями) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи, у тому числі, після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Відповідно до ч.3 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011року №461, відповідно до п.3 якого прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно з п.17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, реєстрація декларації або видача сертифіката чи їх дублікатів здійснюється шляхом внесення даних до реєстру з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про адміністративні послуги".

Відповідно до п.18 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Згідно з п.19 Порядку у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Згідно з ч.8 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Судом встановлено, що в порушення вищезазначених норм в оскаржуваній декларації про готовність об'єкта до експлуатації замість декларації про початок виконання будівельних робіт зазначається дозвіл на виконання будівельних робіт, який нібито надано неіснуючим на той час органом, договір технічного нагляду було укладено за 10 років до початку будівництва 10 років.

Разом з тим, документом, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій здійснено будівництво нежитлової будівлі (склад) літ И вказано договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3700 кв.м., (кадастровий номер: НОМЕР_1) від 24.06.2008 року, укладений ОСОБА_5 для експлуатації існуючих складських приміщень , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з Іллічівською міськрадою, а не для будівництва нових об'єктів на цій земельній ділянці без згоди міськради як Орендодавця та без зміни цільового призначення земельної ділянки у встановленому законодавством порядку.

На момент проведення реєстрації Декларації об'єкти нежитлової нерухомості з вказаною адресою, розташовані на земельній ділянці площею 0,370га, орендованій ОСОБА_5, належали на праві приватної власності ОСОБА_11, батькові позивача, отже до ОСОБА_11 згідно ст.377 ЦК України та ст.120 Земельного кодексу України перейшло право оренди земельної ділянки під об'єктами нерухомості в силу переходу до нього права власності на ці об'єкти.

Виходячи з наведеного, зазначивши у Декларації, що право користування земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1, належить їй на підставі Договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008р., ОСОБА_5 внесла недостовірні дані у Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації , адже продавши ОСОБА_11 29.01.2009р. будівлі і споруди на земельній ділянці площею 0,37га посвідчила у тексті договору своїм підписом обізнаність щодо змісту ст.377 ЦК України та перехід права землекористування до набувача нерухомості за договором (т.1, а.с.36).

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в поряд визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України - у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України встановлено, що право власності, користування земельною ділянка оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 7 Закону України Про оренду землі встановлено, що право на оренду земельної переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону. До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будь або споруда.

Відповідно до ч.2 ст.39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідно до п.22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011р. №461 орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування. Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Таким чином, суд дійшов висновку, що реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 25.12.2015 року №ОД142153582365 здійснено на підставі недостовірних відомостей, що в свою чергу є підставою для її скасування судом.

Щодо позовних вимог ОСОБА_10 в частині визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Могили Марини Михайлівни від 28.04.2016 року індексний номер 29457893 щодо об'єкта нерухомого майна реєстраційний номер НОМЕР_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає таке.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно ч.ч.1,5,6 ст.39 Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції станом на 28.04.2016р.) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Відповідно до абз.1 ч.9 ст.39 цього Закону зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Як убачається з матеріалів реєстраційної справи щодо об'єкту нерухомого майна НОМЕР_6, підставою виникнення у ОСОБА_5 права власності вказується спірна Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер НОМЕР_7 від 25.12.2015р., яка згідно ст.39 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності є підставою для оформлення права власності та проведення державної реєстрації цього права згідно ст.27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішенням від 28.04.2016р. №29457893.

Отже скасування реєстрації декларації має наслідком скасування рішення від 28.04.2016р. №29457893 державного реєстратора приватного нотаріуса Могила М.М., адже не існує підстави виникнення права власності. Крім того, судом встановлено, що в матеріалах реєстраційної справи відсутнє рішення Виконкому Чорноморської міської ради №63 від 25.02.2016р. про присвоєння збудованому об'єкту (склад літ. И ) нової адреси:АДРЕСА_3.

Відповідно до пунктів 40,41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015р. №1127, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком. Для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; 2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності). Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів. У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі. Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Отже державним реєстратором Могила М.М. при проведенні державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 та прийнятті рішення від 28.04.2016р. порушено вимоги ст.27 Закону та п.41 Порядку №1127, оскільки в наданих ОСОБА_5 документах було відсутнє рішення про присвоєння адреси новозбудованому об'єкту.

Суд відхиляє аргументи учасників справи щодо не порушення прав позивача як підставу відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_10 має право звернутись до адміністративного суду для захисту своїх законних інтересів згідно ст.5 КАС України , а не тільки порушених прав.

Інтерес позивача в даній справі суд вважає законним, позаяк його право успадкування від померлого батька ОСОБА_11 захищається законом. Його реалізація наразі певною мірою ускладнюється обставиною проведення протиправної державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 на збудований на земельній ділянці об'єкт, право користування якою їй вже не могло належати в силу переходу права власності до ОСОБА_11 на інший об'єкт нерухомого майна.

Інша частина доводів відповідача та третіх осіб не спростовує встановлену судом обставину внесення недостовірних даних в Декларацію, що тягне скасування її реєстрації, та протиправність державної реєстрації права влансоті рішенням від 28.04.2016р. за ОСОБА_5

Відповідачами та третіми особами не спростовано, що збудований ОСОБА_5 об'єкт нерухомості (склад літ. И ) знаходиться на земельній ділянці площею 0,37га, на якій розташовані будівлі і споруди, придбані ОСОБА_11 у ОСОБА_5 29.01.2009р. за договором купівлі-продажу.

Натомість, матеріалами реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна НОМЕР_6 підтверджується, що для проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_5 був поданий саме договір оренди земельної ділянки від 24.06.2008р. реєстр.№3155, право користування якою станом на 28.04.2016р. в силу ст.377 УК України та ст.120 ЗК України їй не могло належати.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1280 грн. відповідно до квитанції №0.0.822163573.1 від 07.08.2017 року, який згідно з ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та державного реєстратора приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Могили Марини Михайлівни.

Керуючись ст.ст. 139, 241-243, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_10 - задовольнити.

Скасувати реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, від 25 грудня 2015 року №ОД142153582365, проведену Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області щодо об'єкта "Будівництво нежитлової будівлі (склад) літ. "И" за адресою: АДРЕСА_1".

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Могили Марини Михайлівни від 28.04.2016 року, індексний номер 29457893, щодо об'єкта нерухомого майна реєстраційний номер НОМЕР_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на користь ОСОБА_10 суму сплаченого судового збору у розмірі 640(шістсот сорок)грн.

Стягнути з державного реєстратора приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Могили Марини Михайлівни на користь ОСОБА_10 суму сплаченого судового збору у розмірі 640(шістсот сорок)грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення оформлене 27.04.2018 року.

Суддя М.М. Аракелян

.