Постанова

від 25.04.2018 по справі 823/2222/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/2222/17 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Кузьменка В.В., Сорочка Є.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ширяївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ширяєвський хлібозавод до Ширяївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Ширяєвський хлібозавод звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ширяївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд: визнати протиправною і скасувати постанову від 22.07.2014 заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Сиротюк В.О. у виконавчому провадженні № 44031618 про стягнення з боржника виконавчого збору; скасувати постанову від 22.10.2014 начальника відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Саламахи В.В. про накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні № 44031618; зобов'язати Ширяївський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області зняти арешт з коштів, які містяться на розрахункових рахунках товариства з обмеженою відповідальністю Ширяєвський хлібозавод , відкритих у ПАТ Райффайзен банк Аваль , ПАТ Укрсоцбанк , ПАТ КБ ПриватБанк , ПАТ Державний ощадний банк України , припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання наказу господарського суду Одеської області №916/3608/13 від 28.03.2014, постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Сиротюк В.О. від 22.07.2014 у виконавчому провадженні № 44031618 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Ширяєвський хлібозавод виконавчого збору та постанови начальника відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Саламахи В.В. від 22.10.2014 про накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні № 44031618.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ширяєвський хлібозавод задоволено повністю.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.07.2014 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Одеської області відкрито виконавче провадження ВП № 44031618 з виконання наказу про примусове виконання рішення № 916/3608/13, виданого 28.03.2014 господарським судом Одеської області, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Ширяєвський хлібозавод на користь публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк витрат по сплаті судового збору в сумі 68 820 грн. 00 коп. Вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження позивачу до 22.07.2014 надано строк для добровільного виконання наказу господарського суду Одеської області та сплати на користь публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк витрат по сплаті судового збору в сумі 68 820 грн. 00 коп., понесених останнім під час розгляду справи № 916/3608/13. Крім того, зазначено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження .

В подальшому, у зв'язку з невиконання товариством з обмеженою відповідальністю Ширяєвський хлібозавод у добровільному порядку наказу господарського суду Одеської області та не сплати на користь публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк витрат по сплаті судового збору в сумі 68 820 грн. 00 коп., заступником начальника відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Сиротюк В.О. 22.07.2014 було прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 6 882 грн. 00 коп.

06.08.2014 від товариства з обмеженою відповідальністю Ширяєвський хлібозавод надійшла заява про відкладення виконавчих дій, у зв'язку зі звернення до господарського суду Одеської області із відповідною заявою про відстрочку виконання рішення у справі № 916/3608/13.

На підставі вказаної заяви, відповідно до ст. 35 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем 06.08.2014 було прийнято постанову про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області, виданого 28.03.2014 у справі № 916/3608/13.

Постановою начальника відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Саламахи В.В. від 22.10.2014 у виконавчому провадженні № 44031618 при примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області від 28.03.2014 № 916/3608/13 про стягнення з ТОВ "Ширяєвський Хлібозавод" витрат по сплаті судового збору в сумі 68 820 грн 00 коп. було накладено арешт на кошти ТОВ "Ширяєвський Хлібозавод" у банку та інших фінансових установах.

19.12.2014 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Павловським С.Ф. було прийнято постанову про приєднання ВП № 44031618 до зведеного виконавчого провадження № 46378245.

Крім того, 31.05.2016 державним виконавцем було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , а саме у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Вказане стало підставою для звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам даної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України та Законом України Про виконавче провадження , який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст.25 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що була чинною на час прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Статтею 31 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно із ч. 3 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження , у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному ст.28 Закону України Про виконавче провадження .

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що підставою для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору є невиконання боржником рішення у строк, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження, за умови обізнаності боржника про таку постанову та про строк, в який він може самостійно сплатити борг.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 28.01.2015 року по справі №3-217гс14.

Як було вірно зазначено судом першої інстанції, матеріали даної справи не містять доказів надіслання та вручення боржнику - товариству з обмеженою відповідальністю Ширяєвський хлібозавод рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2014, в якій позивачу надано строк до 22.07.2014 для добровільного виконання наказу господарського суду Одеської області та сплати на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" витрат по сплаті судового збору в сумі 68 820 грн. 00 коп., понесених останнім під час розгляду справи № 916/3608/13.

Відповідачем також не надано будь-яких доказів щодо направлення позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2014, що в свою чергу позбавило позивача можливості у строк до 22.07.2014 добровільно виконати наказ господарського суду Одеської області та сплатити на користь публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк витрати по сплаті судового збору в сумі 68 820 грн. 00 коп. та в подальшому стало наслідком вчинення дій, спрямованих на примусове виконання рішення та прийняття оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору.

Отже, вищезазначені обставини виключали можливість здійснити самостійне виконання боржником - товариством з обмеженою відповідальністю Ширяєвський хлібозавод виконавчого документа, чи здійснити оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, що відповідно свідчать про порушення відповідачем вимог Закону України Про виконавче провадження .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що державним виконавцем не було вжито всіх необхідних дій щодо повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, не встановлено обставин щодо отримання боржником такої постанови.

Крім того, позивачем 06.08.2014 на адресу відповідача було направлено заяву про відкладення виконавчих дій, у зв'язку зі звернення до господарського суду Одеської області із відповідною заявою про відстрочку виконання рішення у справі № 916/3608/13.

Відповідачем у свою чергу на підставі вказаної заяви на виконання вимог ст. 35 Закону України Про виконавче провадження 06.08.2014 було прийнято постанову про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області, виданого 28.03.2014 у справі № 916/3608/13, а відтак постанова заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції Сиротюк В.О. від 22.07.2014 у виконавчому провадженні № 44031618 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Ширяєвський хлібозавод виконавчого збору є передчасною та протиправною.

Щодо скасування постанови начальника відділу державної виконавчої служби Ширяївського районного управління юстиції від 22.10.2014 про накладення арешту на кошти боржника у виконавчому провадженні № 44031618, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно із ст. 52 Закону України Про виконавче провадження , звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У відповідності із ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем в тому числі і шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Порядок та умови зняття арешту з майна визначені статтями 50, 60 Закону України Про виконавче провадження , згідно яких у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Під час розгляду даної справи було встановлено, що постановою від 31.05.2016 виконавчий лист повернуто стягувачу згідно зі ст. 47 Закону України Про виконавче провадження . Так, зі змісту постанови від 31.05.2016 вбачається, що у боржника - товариства з обмеженою відповідальністю Ширяєвський хлібозавод не виявлено майна та коштів, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини та беручи до уваги, що станом на час розгляду справи чинність накладеного арешту на майно позивача не скасована, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність порушеного права позивача, яке підлягає захисту та поновленню шляхом зобов'язання зняття на підставі ст. 60 Закону України Про виконавче провадження арешту з майна товариства з обмеженою відповідальністю "Ширяєвський хлібозавод", накладеного постановою державного виконавця.

Отже, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Ширяївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Кузьменко В.В.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 25.04.2018р.