Постанова

від 03.05.2018 по справі п/811/849/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

03 травня 2018 року

справа №П/811/849/17

адміністративне провадження №К/9901/11284/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у складі судді Хилько Л. І. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у складі колегії суддів Коршуна А. О., Панченко О. М., Чередниченка В. Є. у справі №П/811/849/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Елгран до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

17 травня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Елгран (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 травня 2017 року за № 000251407, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "мито на товари, що ввозяться на територію України" у розмірі 10 578 грн 26 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 644 грн 57 коп., та № 000261407, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, у розмірі 2 115 грн. 66 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 528 грн. 92 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.

28 вересня 2017 року постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04 травня 2017 року № 000251407 та № 000261407.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що класифікація товару здійснена позивачем згідно з вимогами УКТ ЗЕД, відповідно до Закону України Про Митний тариф України Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

29 січня 2018 року податковий орган подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

31 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги.

15 лютого 2018 року податковим органом усунуто недоліки касаційної скарги.

19 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за наслідком усунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк та витребувано з Кіровоградського окружного адміністративного суду справу №П/811/849/17.

26 лютого 2018 року справа №П/811/849/17 надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме частини 4 статті 69, частини 14 статті 354 Митного кодексу України, 1, 3 (б), 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України "Про митний тариф України" (далі по тексту - Основні правила), пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Скаржник доводить правомірність своїх дій, відтворює частину акту перевірки та фактично не погоджується з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою обставин справи.

05 березня 2018 року позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача без задоволення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта документальної невиїзної перевірки дотримання Товариством вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД від 12 квітня 2017 року №129/11-28-14-07/30620865 (далі - акт перевірки).

Податковим повідомленням-рішенням від 04 травня 2017 року № 000251407 за порушення Закону України "Про митний тариф України" від 19 вересня 2013 року (Правил 1, 3(б), 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, примітки 1 d до товарної групи 82, Пояснень до товарної позиції 8202, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 09 червня 2015 року № 401 Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності збільшено суму грошового зобов'язання за платежем " мито на товари, що ввозяться на територію України" у розмірі 10 578 грн 26 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 644 грн 57 коп. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням від 04 травня 2017 року № 000261407 за порушення пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, Закону України "Про митний тариф України" від 19 вересня 2013 року (Правил 1, 3(б), 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, примітки 1 d до товарної групи 82, Пояснень до товарної позиції 8202, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 09 червня 2015 року № 401 Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, у розмірі 2 115 грн. 66 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 528 грн. 92 коп. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Податкове правопорушення доводиться податковим органом на підставі висновку про неправильне визначення коду товару трос для різання граніту згідно з УКТ ЗЕД та віднесення його до товарної позиції 8202 замість товарної позиції 6804, що призвело до заниження розміру ввізного мита у сумі 10 578 грн. 26 коп. та нарахованого на нього податку на додану вартість у сумі 2 115 грн. 66 коп.

У квітні 2016 року позивачем здійснювалося розмитнення товару (трос для різання граніту) за вантажно-митною декларацією №901050000/2015/002896, придбаного Товариством на підставі зовнішньоекономічного контракту від 08 грудня 2015 року №PGD-EL-2015/1 укладеного з фірмою "XIAMEN PAGODA-BUILD CO., LTD" (Китай). При оформленні митної декларації платником податків вказано код класифікації товару 82029980, який відповідав коду, вказаному виробником.

В акті перевірки відповідач посилається на інформацію з мережі Інтернет та технічну довідку від 4 березня 2016 року № 23, надану Товариством з обмеженою відповідальністю Елгран про технологічні властивості алмазних канатів.

Під час судового розгляду у суді першої інстанції відповідачем надано копії листів Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби, а також Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області з приводу визначення УКТ ЗЕТ "алмазні канати" та "алмазні фікерти", але в них відсутній детальний опис товару та інші параметри, які надають змогу визначити код УКТ ЗЕД.

Відповідачем обґрунтовується, що враховуючи вимоги УКТ ЗЕД, до товарної групи 82 включаються лише ті інструменти з різальними зубами, пазами, борознами тощо, що зберігають свою сутність і спосіб застосування навіть після включення в них абразивного матеріалу.

Податковим органом надано відповідь Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України на запит від 9 червня 2017 року № 2125/8/11-28-14-07-07, за якою дослідження можливості канатів алмазних здійснювати розпилювання гранітів без абразиву виходить за межі компетенції цього органу, враховуючи відсутність відповідного обладнання.

Щодо доводів касаційної скарги.

За змістом частин першої та четвертої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди, відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до пункту 1 Основних правил, для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 3 (б) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

Пунктом 6 Основних правил передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Змістом частини 5 статті 69 Митного кодексу України визначено, що у разі наявності складного випадку класифікації товару у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару, при виникненні суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, необхідно застосовувати спеціальні знання, проводити дослідження.

Аналіз вищенаведених норм, з урахуванням оцінки обставин справи, наданої судами попередніх інстанцій, свідчить про безпідставність спірних податкових повідомлень рішення податкового органу та недоведення останнім наявності підстав для зміни коду товару за власною ініціативою після завершення процедури митного оформлення.

Верховний Суд за результатами розгляду справи вважає, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження податкового органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо самостійного визначення коду товару, оскільки жодного експертного дослідження податковим органом не проводилося.

Відтак, судами попередніх інстанцій правильно оцінено обставини справи та встановлено безпідставність винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень від 04 травня 2017 року № 000251407 та № 000261407 про збільшення податкових зобов'язань зі сплати мита за товари та податку на додану вартість.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі №П/811/849/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Гончарова

І.Я.Олендер