Рішення

від 07.05.2018 по справі 815/5754/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5754/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркур`єр" до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0000551403, №0000561403, №0000571403 від 01.09.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укркур`єр" до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0000551403, №0000561403, №0000571403 від 01.09.2016.

В судовому засіданні 26.04.2018 року представником позивача були підтримані заявлені позовні вимоги з огляду на те, що при проведенні невиїзної доку ментальної перевірки та складання акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області був порушений порядок її призначення та проведення, окрім того, не були враховані документи первинного податкового та бухгалтерського обліку позивача, а це є безумовною підставою для скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень. Представник відповідача ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що перевірка була призначена та проведена у відповідності до положень ПК України, а оскільки платником податків не було подано жодних документів, перевіркою зроблений ґрунтовний висновок про не підтвердження платником даних податкової звітності відповідних податкових періодів з ПДВ.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач - Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, на підставі ст.1 Закону України Про державну податкову службу , є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо призначення податкових перевірок, встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, надання висновків на повернення з бюджету надмірно сплачених податків та зборів, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.1 ст.19 КАС України, підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

На підставі повідомлення на проведення перевірки від 25.07.2016 №173 виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області Кузик В'ячеславом Миколайовичем - головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок окремих платників управління аудиту, відповідно до вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) та відповідно до наказу №470 від 12.04.2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "УКРКУР'ЄР" (код за ЄДРПОУ 36344137) по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ "ЕРА ТОРГ" код за ЄДРПОУ 39446322 за липень 2015 року, ТОВ "ЕЛІТ ПРОМ СЕРВІС" код за ЄДРПОУ 40003075 за вересень 2015 року, ТОВ КРАЙ-ІНВЕСТ код за ЄДРПОУ 39434008, за лютий 2015 року, ТОВ ТЕККО МАРКЕТ код ЄДРПОУ 39314702, за квітень та травень 2015 року, ТОВ "СОУЛСЕТ" код ЄДРПОУ 39680428, за липень 2015 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Повідомлення від 25.07.2016 №173 та копію наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області №836 від 25.07.2016 року направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення 25.07.2016 року на податкову адресу підприємства.

Перевіркою встановлено, що у перевірених періодах ТОВ "УКРКУР'ЄР" було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості придбання у: ТОВ "ЕРА ТОРГ" код за ЄДРПОУ 39446322 у сумі ПДВ 68976,12 грн., що міститься у податковій декларації з ПДВ за липень 2015 року; ТОВ "ЕЛІТ ПРОМ СЕРВІС" код за ЄДРПОУ 40003075 у сумі ПДВ 269517,45 грн., що міститься у податковій декларації з ПДВ за вересень 2015 року; ТОВ КРАЙ-ІНВЕСТ код за ЄДРПОУ 39434008 у сумі ПДВ 133782,08 грн., що міститься у податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року; ТОВ Текко Маркет код ЄДРПОУ 39314702 у сумі ПДВ 23833,33 грн., що міститься у податковій декларації з ПДВ за квітень 2015 року, у сумі ПДВ 11733,33 грн., що міститься у податковій декларації з ПДВ за травень 2015 року; ТОВ "СОУЛСЕТ", код ЄДРПОУ 39680428 у сумі ПДВ 7800 грн., що міститься у податковій декларації з ПДВ за липень 2015 року.

В ході перевірки підприємству було надано запит що до надання пояснень та їх документального підтвердження від 22.07.2016 №16600/15-53-14-03 який було надіслано засобами поштового зв'язку від 25.07.2015 р. жодних первинних документів ТОВ "УКРКУР'ЄР" (код за ЄДРПОУ 36344137) для перевірки не надало.

По факту ненадання документів під час перевірки складено відповідний акт №4115/15-53-14 03/36344137 від 04.08.2016.

За результатами перевірки був складений акт перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 11.08.2016 №4229/15-53-14-03/36344137.

Актом перевірки встановлено порушення платником податків п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ за лютий-травень 2015 року на суму 73020,00 грн. та за лютий, травень, липень, вересень 2015 року на суму 460986,00 грн.

За результатами розгляду акту віл 11.08.16 за №4229/15-53-14-03/36344137 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ Ера Торг (39446322) за липень 2015 року, ТОВ Еліт пром сервіс (40003075) за вересень 2015 року, ТОВ Край-Інвест (39434008) за лютий 2015 року, ТОВ Текко Маркет (39314702) за квітень - травень 2015 року, ТОВ Соулсет (39680428) за липень 2015 року, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області були прийняти наступні податкові повідомлення-рішення: за №0000551403 від 01.09.16, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 460 986 грн.; за №0000561403 від 01.09.16, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 73 020 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 36 510 грн. (всього на суму 109 530 грн.).; за №0000571403 від 01.09.16, згідно з яким щодо позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за податком на додану вартість у сумі 246 грн.

Розглянувши оскаржені акти суб'єкту владних повноважень, суд виходячи з положень ч.2 ст.2 КАС України, проходить до висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам закону, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень п.75.1 ст.75 ПК України (в редакція що діяла на час проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Правові підстави для проведення позапланових перевірок (як виїзних, так і невиїзних) визначені у п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Між тим, жодні передбачені у даному пункті обставини, що надають контролюючим органам право на проведення позапланової перевірки платника податків, у відповідача були відсутні. Даний висновок підтверджується, зокрема, тим, що відповідно до акту перевірки письмовий запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження був надісланий відповідачем позивачу одночасно (в один день) з наказом на перевірку (абз.2 стор.1, абз.1 стор.6 акту перевірки).

Отже, як прийняття відповідачем наказу про проведення у позивача позапланової перевірки, так і початок проведення відповідачем такої перевірки (абз.1 стор.2 акту перевірки), відбулися до отримання позивачем письмового запиту відповідача та до спливу встановленого пп.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України строку для відповіді платника податків на такий запит.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок (як виїзних, так і невиїзних) визначений у ст. 78 Податкового кодексу України. Відповідно до абзацу 2 п. 78.4 цієї статті, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надасться лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені у ст.79 Податкового кодексу України. Відповідно до п.79.2 цієї статті, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Відповідно до абзацу 2 цього пункту тільки виконання цих умов надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Між тим, у порушення даних вимог закону, ані копія наказу про проведення невиїзної перевірки, ані письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, відповідачем позивачу у дійсності не надсилалися та під розписку не вручалися.

Отже, відповідно до вищенаведених норм закону, відповідач взагалі не мав права розпочинати проведення зазначеної вище невиїзної перевірки.

Вищевикладене означає, що відповідач не мав жодних правових підстав та умов для проведення позапланової перевірки позивача, а тому не мав права перевіряти господарські операції позивача, досліджувати його первинні документи, отримувати пояснення посадових осіб позивача, складати акт перевірки, здійснювати будь-які інші дії, пов'язанні з перевіркою позивача.

Отже, фактично вчиненні відповідачем дії, пов'язанні з дослідженням господарських операцій позивача, складанням акту перевірки, донарахуванням податків мають кваліфікуватися саме як неправомірні дії.

Натомість, неправомірні дії податківців, вчинені з порушенням їх повноважень та без встановлених законом підстав, з одного боку, та перевірка, яка здійснюється податковими органами у межах наданих їм повноважень та за наявності встановлених законом підстав, з іншого боку, є різними за своєю суттю та правовою природою юридичними фактами, а тому мають різні правові наслідки.

Так, єдиної підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення п. п. 54.3, 58.1 ПК України визначає здійснену ним відповідно до законодавства перевірку додержання платником податків вимог податкового законодавства, тобто - правомірну дію податкових органів. Проте, неправомірні дії, як юридичний факт, згідно Конституції України та Податкового кодексу України є підставою для виникнення зовсім інших правових наслідків, а саме - для притягнення посадових осіб відповідача до встановленої законом відповідальності і компенсації позивачу спричиненої такими діями матеріальної та моральної шкоди. Неправомірні дії податкових органів не можуть бути підставою для прийняття обов'язкового до виконання платником податкового повідомлення-рішення. Згідно Конституції України, Україна є правовою державою, а у правовій державі неправомірні дії органів державної влади не можуть бути правовою підставою для прийняття ними рішень, обов'язкових для виконання громадянами України.

Відповідно до положень ст.244-2 КАС України (2005) рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Відповідно до положень ч.4 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно постанови Верховного Суду України від 27.01.2015 року по справі №21-425а-14 (номер рішення у ЄДРСР - 43075087) встановлено, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Ця норма встановлює, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 79.2 статті 79 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 24.05.2012 року №4834-VI Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм такого змісту: Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки . Це доповнення не змінює регулювання, воно уточнює дійсний зміст попередньої норми.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

В даному випадку, представник податкового органу зазначає, що документи первинного податкового та бухгалтерського обліку підприємства позивача до податкового органу на його запит від 22.07.20176 року не надавались, в зв'язку із чим, у керівника податкового органу були відсутні правові підстави для видання наказу від 25.07.2016 року №836 про проведення документальної позапланової невиїзної податкової перевірки позивача, в зв'язку із чим, податковим органом був порушений порядок призначення та проведення такого роду перевірок, що згідно наведеного вище рішення Верховного Суду України (який суд застосовує до спірних відносин на підставі ч.5 ст.242 КАС України) є підставою для визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Щодо суті встановлених порушень, то суд також зазначає, що висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту перевірених податкових періодів не ґрунтується на фактичних обставинах справі та законі з наступних підстав.

При визначенні суми податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту та подальшому бюджетному відшкодуванню, податковий орган враховував наступні норми Закону про оподаткування з ПДВ.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пукнтом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності до приписів ч.4,5 ст.11 КАС України судом під час офіційного з'ясування обставин справи досліджувалось питання щодо товарності угод за якими позивач формував валові витрати податковий кредит з ПДВ у звітних податкових періодах.

Представником позивача надані документи податкового та бухгалтерського обліку підприємства, які підтверджують фактичність виконання договорів поставки товарів, робіт (послуг) із вказаними контрагентами, а саме: договори надання послуг, реєстри переданої поліграфічної продукції, рахунки-фактури, видаткові накладні, дані щодо контрагентів позивача, акти передачі-прийняття виконаних робіт, податкові накладні, товарно-транспортні накладні (а.с.108 т.1 - а.с.188 т.2).

Фактична поставка товарів та послуг, їх отримання та проведення оплати їх вартості позивачем, у тому числі ПДВ надавало позивачу право сформувати податковий кредит відповідних податкових періодів на підставі положень п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України.

Представник відповідача вважає зазначені вище докази недостатніми для підтвердженням фактичного виконання укладених позивачем договорів поставки та купівлі-продажу товарів.

Але такий висновок посадових осіб органу ДПС України є помилкових з наступних підстав:

Пунктом 2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст.9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо же неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Таким чином, зазначені вище документи первинного бухгалтерського та податкового обліку складені у відповідності до приписів діючого законодавства, мають всі необхідні для цього реквізити, а тому відповідає критеріям належного доказу, визначеного ст.73 КАС України.

Окрім того, суд на підставі положень ч.4 ст.78 КАС України застосовує до спірних правовідносин дані постанови Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 року по справі №815/3479/17, яка залишена в силі постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 року, якою встановлена товарність та реальність господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ Теко Маркет , ТОВ Ера торг , в зв'язку із чим, вказані обставини не підлягають повторному доведенню під час розгляду цієї справи.

Представником відповідача не надано додаткових доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, в зв'язку із чим, суд погоджується з позицією представника позивача про те, що надані ним письмові докази є достатніми для доведення факту постачання товарів та послуг його контрагентами, а тому висновок податкового органу про безтоварність такої угоди є помилковим, в зв'язку із чим, оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення з ПДВ підлягають визнанню протиправними та скасуванню на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0000551403, №0000561403, №0000571403 від 01.09.2016 року.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 07.05.2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.